Бджільництво

О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987


Бджільництво

Зміст

Вступ

Розділ перший

Біологія медоносної бджоли

§ 1. Загальні відомості про бджіл

§ 2. Види бджіл

§ 3. Особливості сім'ї медоносної бджоли

§ 4. Зовнішня будова бджоли

§ 5. Органи травлення і живлення бджоли

§ 6. Розмноження бджіл

§ 7. Гніздо бджіл, будування стільників

§ 8. Нервова система і поведінка бджіл

§ 9. Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї

Розділ другий

Механізація і обладнання у бджільництві

§ 1. Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва

§ 2. Пасічницький інвентар і обладнання

§ 3. Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання

§ 4. Механізація виробничих процесів у бджільництві

§ 5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

§ 6. Пасічні будівлі

Розділ третій

Технологія утримання і розведення бджолиних сімей

§ 1. Утримання бджолиних сімей сильними

§ 2. Корми і підгодівля бджіл

§ 3. Утеплення гнізд і вуликів

§ 4. Техніка роботи з бджолами, правила безпеки і протипожежні заходи на пасіці

§ 5. Сезонні роботи з догляду за бджолами

§ 6. Будівництво стільників і розширення гнізд

§ 7. Розмноження бджолиних сімей

§ 8. Виведення бджолиних маток

§ 9. Кочівлі з бджолами

§ 10. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання

§ 11. Організація зимівлі бджіл

§ 12. Системи, методи і способи бджільництва

§ 13. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій

- Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у двокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у вуликах-лежаках

- Утримання бджіл у 10-16-рамкових вуликах

§ 14. Породи бджіл і використання їх

§ 15. Методи розведення у бджільництві

§ 16. Селекція бджіл

§ 17. Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл

- Промислове виведення маток

- Виробництво пакетів бджіл

Розділ четвертий

Технологія виробництва продуктів бджільництва

§ 1. Мед

- Походження і класифікація

- Хімічний склад меду

- Властивості меду

- Відкачування меду

- Обробка і зберігання меду

- Основні сорти меду

- Падевий мед

- Стільниковий мед

- Оцінка натуральності меду

§ 2. Віск

§ 3. Квітковий пилок

- Рослини, з яких бджоли збирають пилок

- Використання пилку бджолами

- Збирання обніжжя пилковловлювачами

- Обробка та зберігання обніжжя

- Використання пилку для підгодівлі бджіл

§ 4. Маточне молочко

§ 5. Прополіс

§ 6. Бджолина отрута

§ 7. Промислова технологія у бджільництві

Розділ п'ятий

Медоносна база і запилення бджолами сільськогосподарських культур

§ 1. Загальна характеристика медоносних рослин

§ 2. Медоносні рослини польових і кормових сівозмін

§ 3. Овочеві й баштанні медоносні культури

§ 4. Плодові та ягідні медоносні рослини

§ 5. Медоноси лісів, парків та захисних насаджень

§ 6. Медоносне різнотрав'я

§ 7. Використання і поліпшення медоносної бази

§ 8. Запилення сільськогосподарських культур

Розділ шостий

Хвороби і вороги бджіл

§ 1. Класифікація хвороб і причини виникнення їх

§ 2. Незаразні хвороби

§ 3. Інфекційні хвороби бджіл

§ 4. Інвазійні хвороби

§ 5. Заходи профілактики і боротьби з хворобами

§ 6. Вороги бджіл та шкідники бджіл

Розділ сьомий

Економіка, організація і планування бджільництва

§ 1. Економічні основи бджільництва

§ 2. Організаційно-господарські основи бджільництва

§ 3. Планування і облік у бджільництві

§ 4. Організація і оплата праці


Список використаної літератури


Література

Відкачування меду

На якість товарного меду впливають не тільки природні особливості нектару, а й зрілість меду під час відбирання з гнізда, технологічні та санітарні умови відкачування, обробки і зберігання. Вміст меду найкраще зберігається, коли від вулика до споживача мед надходить у стільнику.

Відкачування продукції із стільників — процес трудомісткий, він вимагає застосування різного обладнання, особливо при переведенні бджільництва на промислову технологію. Для одержання центрифугового меду виконують такі основні операції: відбирання стільників з вулика, розпечатування комірок, відкачування, очищення продукції.

Бджільництво


Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 


Бджільництво

Відбирання стільників.

Медові стільники для відкачування звичайного відбирають окремими рамками, а на пасіках промислового типу — корпусами або магазинами.

Якщо у вуликах невеликий запас меду для відкачування, пасічники в певний період звільняють стільники на медогонці і ставлять їх назад для заповнення новими порціями продукції. Своєчасне відкачування не затримує роботи бджіл на медозборі. При цьому доводиться розбирати майже все гніздо, щоб визначити придатність для центрифугування кожної рамки. Мало заповнені медом стільники з відкритим розплодом залишають у вулику, а заповнені медом, навіть з невеликою кількістю запечатаного розплоду, злегка струшують і переставляють у переносний ящик. М'якою щіткою їх звільняють від бджіл. Після відкачування стільники ставлять у ті самі вулики. При ранньому короткочасному медозборі (з озимого ріпака, плодових культур, лісових рослин) запізнюватись з одержанням свіжої продукції не слід. Якщо цю роботу відкласти хоч би на тиждень, запаси її у вулику значно зменшаться.

На тих пасіках, де немає достатнього запасу стільників для розміщення меду, його відкачують до закінчення цвітіння рослин. Тоді бджоли, не зменшуючи активності льоту, розміщують у звільнених стільниках нові порції нектару.

Першою ознакою зрілості меду і придатності його для центрифугування є запечатування комірок восковими кришечками. Вміст води в ньому становить 17—19 % . Достатньо, щоб більшість стільників з медом були запечатані на 1 /3 або половину їхньої площі від верхнього бруска. Нижче розміщується продукція, що дозріває, за вмістом води та інвентарного цукру вона близька до норми. При інтенсивному медозборі мед відкачують через кожні 5—6 днів. Зібраний мед залишають після відкачування для дозрівання відкритим.

Промислова технологія передбачає утримання бджолиних сімей у вуликах вертикального типу з великим запасом стільників. При цьому медові корпуси і надставки із запечатаними комірками під час медозбору лише замінюють запасними (із стільниками та вощиною). Відкачують мед восени, коли пасічники звільняються від робіт з догляду за бджолами. За технологією, розробленою Науково-дослідним інститутом бджільництва, у виробничому корпусі на центральній садибі бджолоферми обладнують цех для відкачування меду та відділення, в якому зберігають звільнені від меду стільники до початку медозбору наступного сезону.

В умовах кочового бджільництва на пасіках спеціалізованих господарств нашої країни і на зарубіжних бджолофермах стільники в корпусах і надставках перевозять автомобілями до центральної садиби, а після відкачування меду повертають на пасіку. Безпосередньо на пасічних точках мед відкачують за допомогою пересувних агрегатів. На звичайних пасіках вони складаються з розбірної або повністю транспортованої кочової будки, медогонки з ручним приводом, набору інвентаря для розпечатування і зливання меду. Вищу продуктивність робіт мають при використанні агрегатів, змонтованих на базі одно- або двовісного причепа. В ньому закріплюють дві невеликі радіальні медогонки, що працюють від електропривода, машину для розпечатування стільників, необхідні місткості для меду й забрусу. В комплект входить генератор електричного струму. Маючи таке обладнання, використовують високопродуктивні електрифіковані медогонки.

Підготовка стільників до центрифугування має на меті забезпечити високоякісне розпечатування меду без пошкодження стільників та зменшення затрат праці на виконання операцій. Існує багато способів розпечатування і різноманітне обладнання для цього (мал. 69).

Стіл для розпечатування стільників

Мал. 69. Стіл для розпечатування стільників.


На невеликих пасіках широко використовується зрізування воскових кришечок звичайним пасічницьким ножем. При цьому добре знімається забрус без деформації комірок. Якщо мед холодний внаслідок збільшеної в'язкості його, робота уповільнюється, а комірки заломлюються. На одному робочому місці необхідно мати два ножі: почергово одним розпечатують, а другий нагрівають у посудині з гарячою водою.

На багатьох пасіках стільники розпечатують ножем, який підігрівають парою. Паровим ножем користуються і в стаціонарних умовах, і в умовах кочівлі. Бачок-пароутворювач ставлять на газову або електричну плиту.

Процес розпечатування прискорюється при застосуванні ножа з електричним підігрівом, бо нагрівний елемент леза підтримує його підвищену температуру і зменшує в'язкість меду. Недоліком цього способу може бути надмірне нагрівання, що дещо знижує якість меду на поверхні леза.

При відкачуванні невеликої кількості продукції та для зачищення стільників використовують спеціальну вилку. Продуктивність праці значно підвищується при розпечатуванні стільників віброножем. Його використовують на великих бджолофермах, комплексах, у спеціалізованих господарствах і міжгосподарських об'єднаннях. Віброніж входить до складу обладнання технологічної лінії для відкачування й обробки меду. В нашій країні промисловість виробляє віброножі з вертикальним розташуванням леза, яке підігрівається водяною парою.

Більш досконалим є агрегат для автоматичного розпечатування стільників. Два вібруючі леза розміщені в ньому по горизонталі. Між ними транспортери подають один за одним стільники, підвішені за плечики рамок. Леза, нагріті парою, зрізують забрус з обох боків.

На пасіках, де впроваджено промислову технологію, з відібраних медових стільників мед відкачують восени перед розпечатуванням, їх обробляють у термобоксах (мал. 70). Мед нагрівають при температурі 30 °С протягом 12—24 год, що необхідно для зменшення його в'язкості.

План розміщення технологічного обладнання у виробничому корпусі бджолоферми на 1200 сімей

Мал. 70. План розміщення технологічного обладнання
у виробничому корпусі бджолоферми на 1200 сімей:

1 — сховище для стільників; 2 — гардероб для домашнього одягу; 3 — відділення для приготування кормів; 4 — відділення для перетоплювання воскової сировини; 5 — душова; 6 — санвузол; 7 —гардероб для робочого одягу; 8 — коридор; 9 — кімната пасічника; 10 — столярна майстерня; 11 — котельня; 12 — термозал; 13 — відділення для відкачування й обробки меду.


Відкачування меду

Відкачування меду — процес добування продукції з комірок стільників способом центрифугування (відцентрова сила розвивається при обертанні ротора медогонки). Швидкість обертання барабана ручним способом становить 160—180, від електроприводу — до 300 обертів за хвилину.

Хордіальні медогонки вміщують від 2 до 8 рамок у касетах або впритул до сітчастої поверхні ротора (мал. 71).

Медогонка хордіальна на 4 рамки

Мал. 71. Медогонка хордіальна на 4 рамки.


В процесі обертання мед вибризкується з комірок стільника із зовнішнього боку на стінки бака і стікає на дно. Звідти його періодично через кран зливають у підставлені місткості. Водночас наповнені комірки з протилежного боку, що обернені до осі ротора, тиснуть на середостіння. При великій швидкості обертання стільники можуть прогнутися, в них з'являються тріщини. Щоб запобігти псуванню стільників, хордіальними медогонками мед відкачують у три прийоми. Спочатку відкачують 30—50 % меду з одного боку при повільному обертанні ротора (60—100 об/хв), потім стільники повертають на другий бік, поступово нарощують швидкість до 160—180 об/хв і повністю звільняють від меду комірки. Лише після цього добувають залишок меду, ще раз повернувши стільник першим боком назовні. Продуктивність хордіальних медогонок різних марок становить 40—80 стільників за годину.

Значно продуктивніші для відкачування меду радіальні медогонки (мал. 72). Вони, як правило, працюють від електроприводу і забезпечують одночасне вибризкування меду з обох боків стільників, їх вміщують у роторі від 20 до 50 і більше. Швидкість обертання нарощується поступово і досягає 250—300 об/хв. Тривалість циклу близько 15 хв, в них центрифугування триває до 10 хв.

Медогонка радіальна електрифікована на 50 рамок

Мал. 72. Медогонка радіальна електрифікована на 50 рамок.


У стаціонарних умовах на технологічних лініях та в пересувних агрегатах великих бджолоферм і спеціалізованих господарств одночасно працюють дві радіальні медогонки. їх заправляють рамками і включають у роботу почергово. Основні вимоги технології при використанні радіальних медогонок такі: стільники слід розміщувати нижніми брусками до центра ротора, завдяки чому комірки мають певний нахил у бік дії відцентрової сили; щоб не створити надмірного тиску меду на стінки комірок і не деформувати їх, кількість обертів збільшують поступово; в бджолиних гніздах використовують рамки невеликої висоти, з яких швидше відкачується продукція.

Високу продуктивність мають напіврадіальні медогонки, в яких касети ротора займають проміжне місце між радіусом і хордою. Після відкачування меду з одного боку касети повертаються. Переміщення вручну тільників не потрібне, вони звільняються повністю від продукції (докладніше про принципи роботи і типи медогонок див. § 4 Механізація виробничих процесів у бджільництві розд. II Механізація і обладнання у бджільництві.

Порожні стільники ставлять для повторного наповнення під час медозбору або «осушування» бджолами для зберігання. За технологією відкачування меду восени їх ставлять у сховища.


Ви дивились сторінку - Відкачування меду

Наступна сторінка      - Обробка і зберігання меду

Попередня сторінка   - Властивості меду

Повернутися до початку сторінки Відкачування меду


 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

 

Комісар А.Д. Високотемпературна зимівля медоносних бджіл. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена  Академії наук України, Київ, 1994

Високотемпературна зимівля медоносних бджіл

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

 

 

Индекс цитирования.