Бджільництво

О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987


Бджільництво

Зміст

Вступ

Розділ перший

Біологія медоносної бджоли

§ 1. Загальні відомості про бджіл

§ 2. Види бджіл

§ 3. Особливості сім'ї медоносної бджоли

§ 4. Зовнішня будова бджоли

§ 5. Органи травлення і живлення бджоли

§ 6. Розмноження бджіл

§ 7. Гніздо бджіл, будування стільників

§ 8. Нервова система і поведінка бджіл

§ 9. Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї

Розділ другий

Механізація і обладнання у бджільництві

§ 1. Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва

§ 2. Пасічницький інвентар і обладнання

§ 3. Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання

§ 4. Механізація виробничих процесів у бджільництві

§ 5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

§ 6. Пасічні будівлі

Розділ третій

Технологія утримання і розведення бджолиних сімей

§ 1. Утримання бджолиних сімей сильними

§ 2. Корми і підгодівля бджіл

§ 3. Утеплення гнізд і вуликів

§ 4. Техніка роботи з бджолами, правила безпеки і протипожежні заходи на пасіці

§ 5. Сезонні роботи з догляду за бджолами

§ 6. Будівництво стільників і розширення гнізд

§ 7. Розмноження бджолиних сімей

§ 8. Виведення бджолиних маток

§ 9. Кочівлі з бджолами

§ 10. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання

§ 11. Організація зимівлі бджіл

§ 12. Системи, методи і способи бджільництва

§ 13. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій

- Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у двокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у вуликах-лежаках

- Утримання бджіл у 10-16-рамкових вуликах

§ 14. Породи бджіл і використання їх

§ 15. Методи розведення у бджільництві

§ 16. Селекція бджіл

§ 17. Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл

- Промислове виведення маток

- Виробництво пакетів бджіл

Розділ четвертий

Технологія виробництва продуктів бджільництва

§ 1. Мед

- Походження і класифікація

- Хімічний склад меду

- Властивості меду

- Відкачування меду

- Обробка і зберігання меду

- Основні сорти меду

- Падевий мед

- Стільниковий мед

- Оцінка натуральності меду

§ 2. Віск

§ 3. Квітковий пилок

- Рослини, з яких бджоли збирають пилок

- Використання пилку бджолами

- Збирання обніжжя пилковловлювачами

- Обробка та зберігання обніжжя

- Використання пилку для підгодівлі бджіл

§ 4. Маточне молочко

§ 5. Прополіс

§ 6. Бджолина отрута

§ 7. Промислова технологія у бджільництві

Розділ п'ятий

Медоносна база і запилення бджолами сільськогосподарських культур

§ 1. Загальна характеристика медоносних рослин

§ 2. Медоносні рослини польових і кормових сівозмін

§ 3. Овочеві й баштанні медоносні культури

§ 4. Плодові та ягідні медоносні рослини

§ 5. Медоноси лісів, парків та захисних насаджень

§ 6. Медоносне різнотрав'я

§ 7. Використання і поліпшення медоносної бази

§ 8. Запилення сільськогосподарських культур

Розділ шостий

Хвороби і вороги бджіл

§ 1. Класифікація хвороб і причини виникнення їх

§ 2. Незаразні хвороби

§ 3. Інфекційні хвороби бджіл

§ 4. Інвазійні хвороби

§ 5. Заходи профілактики і боротьби з хворобами

§ 6. Вороги бджіл та шкідники бджіл

Розділ сьомий

Економіка, організація і планування бджільництва

§ 1. Економічні основи бджільництва

§ 2. Організаційно-господарські основи бджільництва

§ 3. Планування і облік у бджільництві

§ 4. Організація і оплата праці


Список використаної літератури


Література

Гніздо бджіл, будування стільників

Будова і використання гнізда.

Сім'ї медоносної бджоли споруджують гнізда в дуплах дерев, щілинах скель тощо. В сучасних умовах для них виготовляють вулики, в яких розміщуються стільники, зайняті бджолами, медом, пергою та розплодом. Поза гніздом можуть залишатись порожні стільники для тимчасового зберігання та розширення гнізда. У гнізді бджоли створюють необхідний режим температури й вологості повітря, підтримують належний санітарний стан, забезпечують відтворення потомства.

За своєю структурою гніздо складається з паралельних вертикально розміщених стільників. Будування їх починається згори. Між ними залишається місце 12 мм завширшки, яке називається вуличкою. Стільники можуть мати різні розміри і форму, однак у сучасному бджільництві їх виготовляють відповідно до прийнятих типів і стандартів. При розміщенні рамок у вуликах беруть до уваги природні особливості будови гнізда, а саме: відстань між середостінням двох сусідніх стільників становить 37 мм, з них товщина стільника близько 25 мм, а відстань між стінами вулика і бічною планкою рамок 7,5 мм. Надрамковий простір (під стелею) — 10 мм, підрамковий, тобто простір між дном і нижнім краєм рамок — 10—20 мм, відстань між двома ярусами рамок становить 10 мм.

У період активної життєдіяльності сім'ї для підтримання температури 34—35 °С у вуличках розплідної частини гнізда досягається певна щільність бджіл. У вуликах із стандартною рамкою розміром 435x300 мм між двома стільниками або з обох боків на кожному залежно від зовнішньої температури і стану сім'ї розміщується по 200—300 г бджіл.

Розміщення стільників площиною до льотка називають теплим заносом. Якщо вони повернуті ребрами, то створюється холодний занос. Кращі умови для бджіл навесні та восени створюються в гнізді з теплим заносом, а влітку, коли жарко,— з холодним. У сучасних вуликах, як правило, передбачається утримання сімей на холодний занос.

У стільниках розрізняють такі типи комірок: бджолині, трутневі, маточні, медові та перехідні (мал. 16). Бджолині комірки використовуються для виведення бджіл, складання меду й перги. Форма їх шестигранна, а розмір залежить від розміру бджоли. Найчастіше діаметр комірки (відстань між двома паралельними стінками) становить 5,37—5,42 мм. У стільниках середньоросійських бджіл розмір комірок більший.

Бджолині, трутневі та перехідні комірки

Мал. 16. Бджолині, трутневі та перехідні комірки


Звичайна глибина бджолиної комірки становить 11 —12 мм. При наповненні її медом глибина може збільшуватися, що призведе до потовщення стільника. В медових корпусах і магазинних надставках рамки розміщують ширше і відстань між середостінням стільників досягає 41 мм.

Це робиться для того, щоб запобігти відкладанню в них яєць і полегшити роботу при відбиранні рамок для відкачування меду.

Трутневі комірки призначені для виведення самців, діаметр їх становить 6,9 мм. Під час медозбору порожні бджолині і трутневі комірки наповнюються медом. Для складання перги використовуються, як правило, лише бджолині комірки. На 25 см2 площі стільника налічується 100 бджолиних або близько 75 трутневих комірок. Стільник, відбудований на основі штучної вощини з рамкою розміром 435x300 мм з обох боків має понад 8 тис. комірок.

Комірки, в яких бджоли виводять маток, називаються маточниками. Розрізняють ройові та свищеві маточники. Ройові будують після відкладання в мисочках яєць для розвитку матки перед роїнням сім'ї. Такі комірки жолудеподібної фоми розташовані переважно на ребрах з бічних та нижнього країв стільника (мал. 17). Наприкінці літа бджоли розгризають їх, залишаючи лише мисочки. Якщо матка раптово загинула, маточники можуть будуватися на місці бджолиних комірок, де з личинок виховують маток. Такі маточники дістали назву свищевих, і розміщуються вони серед бджолиного розплоду (мал. 18).

Ройові маточники на краю стільника

Мал. 17. Ройові маточники на краю стільника


Свищеві маточники посередині стільника

Мал. 18. Свищеві маточники посередині стільника


П.І.Прокопович у винайденому ним у 1814 р. розбірному вулику вперше розділив гніздо на дві частини. В центрі його розміщувався розплід, а у верхній частині, відділеній спеціальною роздільною решіткою, залишалось місце для меду. Цей принцип покладено в основу й сучасних методів пасічникування при утриманні сімей у вертикальних вуликах. Мед бджоли складають угорі гнізда окремо від розплоду (мал. 19). У горизонтальних вуликах запаси меду створюються збоку, далі від льотка. У стільниках біля льотка, де більше свіжого повітря, знаходиться розплід, який навесні займає 5—7, а влітку — до 12—14 стільників. У сусідніх кількох стільниках (по обидва боки) переважає перга. Невелика кількість її утворюється навколо розплоду.

Розплід, перга, відкритий і запечатаний мед на стільнику

Мал. 19. Розплід, перга, відкритий і запечатаний мед на стільнику


Влітку під час медозбору гніздо має бути просторим, достатнім для розміщення і переробки нектару. При наповненні медом стільників зрілу продукцію відкачують або замінюють їх порожніми. Наприкінці літа гніздо скорочують. На осінньозимовий і ранньовесняний період для розміщення бджіл та запасів корму залишають в середньому 8—11 стандартних стільників.

Гніздо бджіл треба систематично поновлювати, оскільки стільники в процесі використання якісно змінюються, стають непридатними. В їхніх комірках, особливо бджолиних у центрі гнізда, виводиться багато нових поколінь. Від кожного з них на дні та на стінках нашаровуються кокони, шкурочки після линяння личинок, неперетравлені залишки їжі. Все це зменшує розміри комірок. Бджоли починають чистити їх, затрачаючи багато енергії. Однак повністю попередній об'єм вони не можуть поновити. Тому в старих стільниках виводяться бджоли менших розмірів, що негативно впливає на продуктивність сімей. Гнізда поновлюють за рахунок щорічного вибракування частини стільників і заміни їх новими, відбудованими бджолами під час медозбору (мал. 20).

Відбудований новий стільник

Мал. 20. Відбудований новий стільник


Будування стільників.

Бджоли будують стільники з воску, що виділяється спеціальними залозами (мал. 21), розміщеними в нижній частині черевця на чотирьох останніх стернітах. Клітини восковидільних залоз добре розвинені і найбільш фізіологічно активні у бджіл 12—18-денного віку. За сприятливих умов, особливо при доброму медозборі, та великій потребі у воску, активізується діяльність залоз і у бджіл старшого віку.

Віск виробляється у вигляді рідини, що формується краплинами, які являють собою вакуолі клітин. Вони проникають крізь дрібненькі отвори на блискучу поверхню тіла (воскові дзеркальця), тверднуть, утворюючи суцільний шар білого воску. Пластинки воску мають форму неправильного п'ятикутника, видовженого і загостреного до середньої лінії черевця. Одночасно формується чотири пари воскових пластинок.

Восковидільні органи бджоли

Мал. 21. Восковидільні органи бджоли:

а — воскові дзеркальця на стернітах; б — воскові пластинки на черевці та щіточці; в — розвиток восковидільних залоз: 1 — молодої бджоли після виходу з комірки; 2 — у 18-денному віці; 3 — у старої бджоли


Маса кожної з них досягає в середньому 0,25 мг. Отже, на 1 кг воску в сім'ї виробляється 4 млн. таких пластинок. Зрілі пластинки воску бджола почергово знімає щіточками задніх ніг, подає до ротового апарату і обробляє мандибулами для наступного використання при будуванні комірок (під час розминання до воску додаються виділення мандибулярних залоз). Пластинки обробляються бджолами старшого віку, в яких клітини восковидільних залоз вже редуковані. Вони ж беруть участь і в будівельних роботах. Бджоли-будівельниці розміщуються переважно в порожніх місцях гнізда, звисаючи ланцюжками.

Будування комірки починається з денця. В центрі воно глибше, бо три площини у формі ромбів сходяться тут під кутом. Кожен з трьох ромбів становить третину денця комірок з протилежного боку стільника. Сукупність денець практично є середостінням стільника, від якого починається будування стінок шестигранних комірок з отворами у протилежні боки. Кожна стінка є спільною частиною для двох комірок. За такої будови досягається найекономніша витрата воску і висока міцність стільника. У рамці розміром 435x300 мм може міститися 3,6 кг меду, а іноді й більше. На побудову однієї бджолиної комірки витрачається 50 (13 мг), трутневої — 120 (30 мг) воскових пластинок.

Співвідношення комірок бджолиних і трутневих залежить від стану сім'ї, медозбору, віку матки, порідних особливостей бджіл. Для виведення трутнів їх потрібно в багато разів менше, ніж для виведення бджіл. Щоб бджоли будували якісні стільники і не було зайвих трутнів, у сучасному бджільництві використовують штучно виготовлене середостіння стільника — вощину. На її поверхні крім денець бджолиних комірок відтиснуті зачатки стінок. На відбудову стільника, основою якого є вощина, витрати воску зменшуються в два рази.


Бджільництво


Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 


Бджільництво

Ви дивились сторінку - Гніздо бджіл, будування стільників

Наступна сторінка      - Нервова система і поведінка бджіл

Попередня сторінка   - Розмноження бджіл

Повернутися до початку сторінки Гніздо бджіл, будування стільників


 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

 

Комісар А.Д. Високотемпературна зимівля медоносних бджіл. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена  Академії наук України, Київ, 1994

Високотемпературна зимівля медоносних бджіл

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

 

 

Индекс цитирования.