Бджільництво

 О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987

 

 

Бджільництво

Зміст

Вступ

Розділ перший

Біологія медоносної бджоли

§ 1. Загальні відомості про бджіл

§ 2. Види бджіл

§ 3. Особливості сім'ї медоносної бджоли

§ 4. Зовнішня будова бджоли

§ 5. Органи травлення і живлення бджоли

§ 6. Розмноження бджіл

§ 7. Гніздо бджіл, будування стільників

§ 8. Нервова система і поведінка бджіл

§ 9. Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї

Розділ другий

Механізація і обладнання у бджільництві

§ 1. Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва

§ 2. Пасічницький інвентар і обладнання

§ 3. Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання

§ 4. Механізація виробничих процесів у бджільництві

§ 5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

§ 6. Пасічні будівлі

Розділ третій

Технологія утримання і розведення бджолиних сімей

§ 1. Утримання бджолиних сімей сильними

§ 2. Корми і підгодівля бджіл

§ 3. Утеплення гнізд і вуликів

§ 4. Техніка роботи з бджолами, правила безпеки і протипожежні заходи на пасіці

§ 5. Сезонні роботи з догляду за бджолами

§ 6. Будівництво стільників і розширення гнізд

§ 7. Розмноження бджолиних сімей

§ 8. Виведення бджолиних маток

§ 9. Кочівлі з бджолами

§ 10. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання

§ 11. Організація зимівлі бджіл

§ 12. Системи, методи і способи бджільництва

§ 13. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій

     - Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах

     - Утримання бджіл у двокорпусних вуликах

     - Утримання бджіл у вуликах-лежаках

     - Утримання бджіл у 10-16-рамкових вуликах

§ 14. Породи бджіл і використання їх

§ 15. Методи розведення у бджільництві

§ 16. Селекція бджіл

§ 17. Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл

     - Промислове виведення маток

     - Виробництво пакетів бджіл

Розділ четвертий

Технологія виробництва продуктів бджільництва

§ 1. Мед

    - Походження і класифікація

    - Хімічний склад меду

    - Властивості меду

    - Відкачування меду

    - Обробка і зберігання меду

    - Основні сорти меду

    - Падевий мед

    - Стільниковий мед

    - Оцінка натуральності меду

§ 2. Віск

§ 3. Квітковий пилок

     - Рослини, з яких бджоли збирають пилок

     - Використання пилку бджолами

     - Збирання обніжжя пилковловлювачами

     - Обробка та зберігання обніжжя

     - Використання пилку для підгодівлі бджіл

§ 4. Маточне молочко

§ 5. Прополіс

§ 6. Бджолина отрута

§ 7. Промислова технологія у бджільництві

Розділ п'ятий

Медоносна база і запилення бджолами сільськогосподарських культур

§ 1. Загальна характеристика медоносних рослин

§ 2. Медоносні рослини польових і кормових сівозмін

§ 3. Овочеві й баштанні медоносні культури

§ 4. Плодові та ягідні медоносні рослини

§ 5. Медоноси лісів, парків та захисних насаджень

§ 6. Медоносне різнотрав'я

§ 7. Використання і поліпшення медоносної бази

§ 8. Запилення сільськогосподарських культур

Розділ шостий

Хвороби і вороги бджіл

§ 1. Класифікація хвороб і причини виникнення їх

§ 2. Незаразні хвороби

§ 3. Інфекційні хвороби бджіл

§ 4. Інвазійні хвороби

§ 5. Заходи профілактики і боротьби з хворобами

§ 6. Вороги бджіл та шкідники бджіл

Розділ сьомий

Економіка, організація і планування бджільництва

§ 1. Економічні основи бджільництва

§ 2. Організаційно-господарські основи бджільництва

§ 3. Планування і облік у бджільництві

§ 4. Організація і оплата праці

 

Список використаної літератури

 

Література

 

Збирання обніжжя пилковловлювачами

В останні роки науково розроблена і впроваджується у виробництво технологія збирання обніжжя із застосуванням пилковловлювачів. Залежно від конструкції пилковловлювачі ставлять зовні перед льотком або всередині вулика на шляху повернення бджіл у гніздо. Принцип дії його полягає в тому, що бджоли, просовуючись крізь отвори у спеціальній решітці, гублять частину обніжжя, що зривається і падає в лоток. Діаметр отворів має бути 4,8—5 мм, кількість їх у решітці — не менш ніж 200—250. За допомогою пилковловлювача відбирається 20— 50 % принесеного у вулик обніжжя, що шкоди кормозабезпеченню бджіл не завдає.

Зовнішній пилковловлювач складається з корпусу, робочої решітки і лотка для приймання обніжжя (мал. 78). Між решіткою й лотком має бути горизонтально розміщена сітка або перекриття з щілинами 3—3,2 мм завширшки, крізь які провалюється обніжжя.

Пилковловлювач

Мал. 78. Пилковловлювач.

 

Обніжжя з пилковловлювачів забирають наприкінці дня, після закінчення льоту. Влітку звільнення лотків можна розпочинати з 15—16 год, оскільки пізніше прилітає дуже мало бджіл з обніжжям. На ніч пилок в лотках не залишають, бо він вбирає вологу з повітря і починає псуватись через кілька днів.

За один день пилковловлювачем відбирають близько 100 г, а під час підвищеної льотної активності сім'ї — 200— 300 г обніжжя і більше (мал. 79).

Обніжжя з різних рослин, зібране пилковловлювачами

Мал. 79. Обніжжя з різних рослин, зібране пилковловлювачами.

 

Навесні бджоли посилено заготовляють пилок. Створивши запас перги в 2—4 стільниках сім'ї, вони сповільнюють темп збирання пилку, особливо під час бурхливого медозбору, коли нектар приваблює майже всіх збирачок. По закінченні медозбору або після тривалої нельотної погоди знову спостерігаються періоди посиленого збирання пилку. Ці особливості треба враховувати при використанні пилковловлювачів, бо найбільша продуктивність сімей на збиранні обніжжя спостерігається під час підвищеної потреби в білковому кормі. При відбиранні продукції бджоли знову посилюють льотну діяльність, тобто зменшення запасів перги в гнізді вони не допускають.

В умовах України пилковловлювачі для збирання обніжжя можна використовувати з другої половини квітня до кінця липня. Конкретні строки у певній місцевості визначаються станом бджолиних сімей і погодними умовами, наявністю квітучих рослин, льотною активністю бджіл та медозбором. Під час цвітіння білої акації, липи, буркуну та інших високопродуктивних медоносів, збір меду з яких перевищує 1,5—2 кг на сім'ю за день, заготівлю обніжжя тимчасово припиняють. Не ставлять пилковловлювачів сім'ям, ураженим заразними хворобами, та сім'ям з молодими матками до спаровування їх з трутнями, а також у зоні обробки рослин пестицидами.

Слід пам'ятати, що протягом перших 2—3 днів після прикріплення пилко-вловлювача перед льотком робочу решітку в нього не вставляють, щоб бджоли звикли вільно проходити у вулик.

Лотки утримують чистими, протираючи їх насухо після звільнення від обніжжя.

Рано навесні та наприкінці літа збирати обніжжя пилковловлювачами не рекомендується, бо пилку в цей час буває мало, якість його нижча і він потрібний для нарощування сили сімей.

 

Бджільництво

Нова конструкція вулика дозволяє отримувати мед “з-під крану” і не турбувати бджіл

 

 

Бджільництво

Ви дивились сторінку - Збирання обніжжя пилковловлювачами

Наступна сторінка     -  Обробка та зберігання обніжжя

Попередня сторінка   - Використання пилку бджолами

 

Вернутися до початку сторінки Збирання обніжжя пилковловлювачами

 

Рус.

Підручник пасічника

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство