Бджільництво

О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987


Бджільництво

Зміст

Вступ

Розділ перший

Біологія медоносної бджоли

§ 1. Загальні відомості про бджіл

§ 2. Види бджіл

§ 3. Особливості сім'ї медоносної бджоли

§ 4. Зовнішня будова бджоли

§ 5. Органи травлення і живлення бджоли

§ 6. Розмноження бджіл

§ 7. Гніздо бджіл, будування стільників

§ 8. Нервова система і поведінка бджіл

§ 9. Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї

Розділ другий

Механізація і обладнання у бджільництві

§ 1. Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва

§ 2. Пасічницький інвентар і обладнання

§ 3. Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання

§ 4. Механізація виробничих процесів у бджільництві

§ 5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

§ 6. Пасічні будівлі

Розділ третій

Технологія утримання і розведення бджолиних сімей

§ 1. Утримання бджолиних сімей сильними

§ 2. Корми і підгодівля бджіл

§ 3. Утеплення гнізд і вуликів

§ 4. Техніка роботи з бджолами, правила безпеки і протипожежні заходи на пасіці

§ 5. Сезонні роботи з догляду за бджолами

§ 6. Будівництво стільників і розширення гнізд

§ 7. Розмноження бджолиних сімей

§ 8. Виведення бджолиних маток

§ 9. Кочівлі з бджолами

§ 10. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання

§ 11. Організація зимівлі бджіл

§ 12. Системи, методи і способи бджільництва

§ 13. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій

- Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у двокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у вуликах-лежаках

- Утримання бджіл у 10-16-рамкових вуликах

§ 14. Породи бджіл і використання їх

§ 15. Методи розведення у бджільництві

§ 16. Селекція бджіл

§ 17. Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл

- Промислове виведення маток

- Виробництво пакетів бджіл

Розділ четвертий

Технологія виробництва продуктів бджільництва

§ 1. Мед

- Походження і класифікація

- Хімічний склад меду

- Властивості меду

- Відкачування меду

- Обробка і зберігання меду

- Основні сорти меду

- Падевий мед

- Стільниковий мед

- Оцінка натуральності меду

§ 2. Віск

§ 3. Квітковий пилок

- Рослини, з яких бджоли збирають пилок

- Використання пилку бджолами

- Збирання обніжжя пилковловлювачами

- Обробка та зберігання обніжжя

- Використання пилку для підгодівлі бджіл

§ 4. Маточне молочко

§ 5. Прополіс

§ 6. Бджолина отрута

§ 7. Промислова технологія у бджільництві

Розділ п'ятий

Медоносна база і запилення бджолами сільськогосподарських культур

§ 1. Загальна характеристика медоносних рослин

§ 2. Медоносні рослини польових і кормових сівозмін

§ 3. Овочеві й баштанні медоносні культури

§ 4. Плодові та ягідні медоносні рослини

§ 5. Медоноси лісів, парків та захисних насаджень

§ 6. Медоносне різнотрав'я

§ 7. Використання і поліпшення медоносної бази

§ 8. Запилення сільськогосподарських культур

Розділ шостий

Хвороби і вороги бджіл

§ 1. Класифікація хвороб і причини виникнення їх

§ 2. Незаразні хвороби

§ 3. Інфекційні хвороби бджіл

§ 4. Інвазійні хвороби

§ 5. Заходи профілактики і боротьби з хворобами

§ 6. Вороги бджіл та шкідники бджіл

Розділ сьомий

Економіка, організація і планування бджільництва

§ 1. Економічні основи бджільництва

§ 2. Організаційно-господарські основи бджільництва

§ 3. Планування і облік у бджільництві

§ 4. Організація і оплата праці


Список використаної літератури


Література

Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

Для перевезення вуликів з бджолами, місткостей з медом і бочок з водою, навантаження і розвантаження їх з автомобілів і причепів використовують різні механізми, виготовлені промисловістю і в господарствах. Найпростішим засобом, виготовлюваним у господарстві, є візок, встановлений на дві рейки. Рейки скріплюють на певній відстані і одним кінцем за допомогою гаків чіпляють візок за опущений задній борт автомобіля. Рама, розміщена під кутом до землі, утримує настил візка в горизонтальному положенні. З одного боку візка є гак, яким візок після викочування вулика фіксується до кузова автомобіля. Після цього вулик переставляють в потрібне місце кузова.

Бджільництво


Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 


Бджільництво

Вулики на кузов вивозять також пасічники візком по дерев'яному настилу, чіпляючи настил одним кінцем за допомогою двох гаків за опущений задній борт автомобіля.

До кузова автомобіля іноді монтують дощаний настил з механізмом, з'єднаним з двигуном. На опущений на землю настил візками завозять три-чотири вулики, потім за допомогою двигуна настил злегка піднімають до рівня кузова і ставлять туди вулики.

Щоб швидше навантажувати і розвантажувати вулики з автомобіля, використовують зварений з металевих деталей контейнер на 3 або 4 вулики. За допомогою автокранів або навантажувачів контейнер з вуликами піднімають із землі на кузов або з кузова і ставлять на землю.

Візки пасічницькі. Вулики на пасічному точку перевозять за допомогою візків різних конструкцій. Найзручнішим є візок самообслуговування на велосипедних колесах з рамою без настилу (мал. 37). Візок підкочують до вулика, встановленого на кілки, злегка піднімаючи його з таким розрахунком, щоб опущений вулик став на трубчасту раму візка. Потім так само піднімають протилежний кінець вулика і підводять під нього рухому дугу візка. Піднявши візок за його дугу, вулик знімають з кілків і перевозять у потрібне місце. Візком перевозять також ящики з стільниками і вощиною. Ще простіший візок з мотоциклетними колесами і металевим настилом конструкції Інституту бджільництва. Візок конструкції І.П.Євдокименка складається з рами на мотоциклетних колесах і двох стояків, за допомогою яких злегка піднімають вулик, перевозять у потрібне місце і так само знімають з візка.

Пасічницький візок

Мал. 37. Пасічницький візок.>

 

Автотранспорт для перевезення вуликів. Вулики перевозять різними видами автотранспорту. Характеристику автомобілів і автопричепів, які використовуються з цією метою, наведено в табл. 4, 5.

Таблиця 4.

Характеристика автомобілів, які використовують
для перевезення вуликів з бджолами (за (О.Н.Кир'яновим)

Марка автомобіля Внутрішні розміри кузова, м Наван- тажу- вальна висота, м Коефіцієнт використання площі кузова Місткість кузова при розміщенні вуликів у два яруси, шт.
вулик одно- корпусний з 2 мага- зинами вулик багато- корпусний вулик одно- корпусний з 2 мага- зинами вулик багато- корпусний
ГАЗ-52-04 3,74х2,17 1,28 0,73 0,92 36 60
ГАЗ-53А 3,74х2,17 1,35 0,73 0,92 36 60
ГАЗ-66-02 3,31х2,05 1,11 0,72 0,86 30 48
ЗИЛ-130-76 3,75x2,33 1,43 0,91 0,90 48 64
ЗИЛ-131 3,60х2,32 1,43 0,94 0,94 48 64
УРАЛ-377 4,25х2,33 1,57 0,88 0,94 56 80
ЗИЛ-130-Г-76 4,69х2,33 1,45 0,95 0,91 64 80
КамАЗ-5220 5,20х2,32 1,37 0,98 0,90 72 88
ЗИЛ-133-ГЯ 6,10х2,33 1,38 0,93 0,96 80 110
КамАЗ-5 353 202 6,10х2,32 1,37 0,98 0,96 80 110

 

Таблиця 5.

Характеристика автомобільних і тракторних напівпричепів і причепів,
які використовують для перевезення вуликів з бджолами (за Ю.Н.Кир'яновим)

Марка причепа Внутрішні розміри кузова, м Наван- тажу- вальна висота, м Коефіцієнт використання площі кузова Місткість кузова при розміщенні вуликів у два яруси, шт.
вулик одно- корпусний з 2 мага- зинами вулик багато- корпусний вулик одно- корпусний з 2 мага- зинами вулик багато- корпусний
       Напівпричепи з тягачами
ОдАЗ-8858 6,08x2,23 1,40 0,73 0,95 60 104
КАЗ-717 5,50х2,24 1,39 0,70 0,94 72 128
ОдАЗ-9370 9,18х2,32 1,47 0,93 0,93 120 160
ААЗ-5205 А 9,97х2,32 1,45 0,97 0,94 136 176
        Причепи автомобільні
ЧАПЗ 75483 3,85х2,21 1,27 0,70 0,93 36 64
ГКБ-817 4,68х2,32 1,30 0,95 0,91 64 80
МАЗ-8996 5,50x2,37 1,44 0,96 0,91 72 96
ГКБ-8350 6,10х2,32 1,30 0,93 0,96 80 110
785А (2ПТС-4М) 3,71х2,00 1,24 0,79 0,79 36 48
ГПТС-4 4,11х2,32 1,10 0,97 0,93 56 72
2ПТС-6-8526 4,12x2,32 1,37 0,97 0,93 56 72
887 (2ПТС-4) 4,12х2,32 1,11 0,97 0,98 56 72

 

Платформи для перевезення вуликів. Використовують для перевезення вуликів різні платформи. Щоб на тракторний причеп поставити більше вуликів, його розрізують упоперек на дві частини. Обидві половини приварюють до двох швелерів потрібної довжини, під якими з обох боків платформи роблять розтяжки. Більш удосконалені платформи обладнують дахом і обтягують з боків дротяною сіткою. Для цілорічного утримання бджіл причепи переобладнують у павільйони (мал. 38). На них надбудовують стіни і дах. У стінах залишають отвори-вікна, якими користуються, оглядаючи гнізда бджолиних сімей. Досвід експлуатації павільйонів різних конструкцій свідчить, що на них доцільніше утримувати багатокорпусні вулики. Їх установлюють на спеціальні гнізда в один ярус з обох боків платформи. Гнізда з брусків прикріплюють до підлоги платформи так, щоб вулики були установлені у формі колоска (при такому розміщенні одна сім'я не заважає іншій). У павільйонах використовують і вулики інших типів. При цьому треба мати на увазі, що бджоли із сімей верхнього ярусу, повертаючись з поля, потрапляють у вулики нижнього ярусу і можуть убивати в них маток.

Мал. 38. Кочовий павільйон для бджолиних сімей.

 

Перевагою павільйонного утримання бджіл є оперативність при кочівлях — павільйон завжди готовий до перевезення. Вулики в ньому завжди захищені від негоди і ними можна користуватися довше. Однак доглядати за бджолами у павільйонах складніше, ніж на пасічних точках. Останнім часом у павільйонах застосовують малу механізацію. Корпуси по проходу між двома рядами вуликів перевозять за допомогою крана-балки і таля. Вулики переміщують у прохід пасічницьким візком відповідної конструкції, корпуси піднімають за допомогою таля, встановленого на крані-балці.

Машини й обладнання для транспортування кормів і переробки продукції бджільництва. Мед містить кислоти, що вступають в реакцію з металами, тому при виготовленні кормів для бджіл і переробки продукції бджільництва використовують місткості з антикорозійним покриттям — емальовані з нержавіючої сталі, спеціальних сортів алюмінію, дерев'яні — липові й осикові. Посуд і машини, які використовують, повинні бути чистими. Вимоги до деталей, які контактують з медом або пастою, такі самі, як і до місткостей для меду. Треба стежити, щоб масло не потрапляло у продукти. Після закінчення роботи робочі органи машин закривають спеціальними ковпаками, а посуд тримають закритим. Вживають запобіжних заходів, щоб у приміщення не потрапили пил і дим: вікна і двері завішують марлею. Треба стежити, щоб у приміщенні, де зберігають і переробляють продукцію, не було сторонніх запахів.

Тістоподібні корми для бджіл готують за допомогою млина для подрібнення цукру до стану цукрової пудри, тісторозмішувальної машини. Остання являє собою бак, куди всипають цукор, цукрову пудру і вливають воду, і важеля, що приводиться в рух електродвигуном.

Цукровий сироп 50—60 % -ї концентрації готують у спеціальних баках-цистернах, встановлених у виробничому корпусі. В них засипають цукор, додають кип'ячену воду, 1,0—1,5 % квіткового пилку і розмішують все за допомогою лопатей, з'єднаних з електродвигуном. На невеликих пасіках цукровий сироп розмішують на медогонках, в яких замість ротора встановлюють робочий орган з лопатями.

На бджолофермах і у великих пасічницьких господарствах відібрані з вуликів корпуси і магазини з медовими стільниками зберігають у спеціальних кімнатах-камерах при температурі 5—6 °С, щоб мед не кристалізувався. Перед відкачуванням 10 корпусів перевозять і розміщують у камері з металу, де стільники з медом підігрівають до 30 °С. Потім їх розпечатують віброножами або на машинах, якими воскова печатка зрізається з обох боків стільника. Розпечатані стільники ставлять на транспортер і подають до медогонок.

Найбільш продуктивні радіальні електрифіковані медогонки на 50 рамок. Розпечатані стільники вставляють у гнізда ротора медогонки і включають електродвигун. Ротор обертається протягом 7—8 хв до повного відкачування меду. Мед стікає у медовідстійник, встановлений нижче, або у місткість, вмонтовану нижче за дно медогонки. З місткості мед перекачують у медовідстійники з електропідігрівом. Після очищення відстоюванням мед подають у фасувальні машини. Для розфасовування монтують спеціальну лінію, яка складається з двох транспортерів. Одним з них подаються для розфасовування меду скляні банки місткістю 0,25—0,5 л, а другим наповнені банки переміщуються до напівавтомата, який запечатує їх металевими кришками і наклеює етикетки.

Апарат найпростішої конструкції для відбирання у бджіл отрути являє собою скляну пластину 4 мм завтовшки розміром 300X100 мм. З двох боків на неї наклеюють пластмасові смужки 100 X 10 мм, які надпилюють через кожні 4 мм. Скляну пластинку обмотують мідним дротом діаметром 2 мм. Під скляною пластинкою прикріплюють жерстяну 300x80 мм, на яку кладуть 5 плоских батарейок від кишенькового ліхтаря. Батарейки з'єднують мідним дротом послідовно і підключають до обох кінців дроту, намотаного на скляну пластину. Підготовлений апарат кладуть на прилітну дошку вулика. Бджола, повертаючись з поля, сідає на дротини над скляною пластиною і подразнюється електрострумом. При цьому вона випускає крапельку рідкої отрути, яка падає на скляну пластинку, де й кристалізується. Кристали з пластинки зчищають у скляні флакони і закривають герметично пробками.

Маточне молочко відбирають у стерильні флакони спеціально виготовленою ложечкою. Флакони з молочком і отрутою зберігають у холодильнику.

Відібране у бджіл обніжжя підсушують під навісами і зберігають у шафах.

Прополіс у вулику збирають за допомогою спеціальних рамок, які накладають на верхні бруски вуликових рамок.

Для збирання прополісу використовують також цупку тканину, якою накривають гніздові рамки. Зчищають прополіс щіткою, приєднаною до вала невеликого електродвигуна.

Вощину виробляють на агрегаті АИВ-100. Баки для розтоплювання воску в ньому виготовляють з нержавіючої сталі. З розтопленого воску обертанням в ньому барабана, а потім зрізуванням наростів утворюють стрічки. Пропускаючи стрічки між двома гранованими на зразок бджолиних комірок валиками одержують стрічку вощини. Стрічку розрізають спеціальними ножами на листки 435x300 або 435х230 мм.

Для профілактики захворювання бджіл на американський і європейський гнильці віск перед виготовленням з нього вощини на воскозаводах стерилізують у спеціальних автоклавах. Це двостінний герметично закритий бак з електропідігрівом. Між двома стінками заливається спеціальна речовина, яка забезпечує утворення всередині бака високої температури. Бак завантажують грудками воску масою 2—3 кг і включають електропідігрів. Віск розплавляється протягом 1 год і при високій температурі стерилізується.

Обладнання для переробки продукції бджільництва необхідно завжди утримувати чистим, а перед переробкою мити гарячою водою і стерилізувати. Щоб запобігти проникненню інфекції в готову продукцію і не спричинити захворювань на пасіці, віск, цукор, цукрову пудру та іншу сировину тримають в одних складських приміщеннях, а вироблені з них вощину, пасту тощо — в інших.

Переробляючи продукцію бджільництва на спеціальних машинах, слід додержувати правил техніки безпеки, протипожежних заходів, зазначених в інструкціях.

Обладнання й установки для ветеринарно-санітарної обробки бджіл і пасічницького інвентаря мають відповідати зоотехнічним і ветеринарно-санітарним та гігієнічним вимогам, забезпечувати високу якість проведених робіт і бути нешкідливими для бджіл, працівників і навколишнього середовища.

Обладнання для газової дезинфекції пасічницького інвентаря і стільникових рамок складається з камери, куди завантажують інвентар та рамки, і камери, звідки подається отруйний для збудників хвороб і шкідників газ. Камера герметично закривається на час обробки і має пристосування для дегазації інвентаря і стільників.

Щоб обробити за сезон якомога більше пасік, виготовляють пересувні ветеринарно-санітарні установки. Застосовують і установки постійної дії, які значно підвищують продуктивність праці при виконанні цих робіт.

У великих пасічницьких господарствах будують спеціальний ветеринарно-санітарний блок або виділяють для цього окремі приміщення у виробничому корпусі. Майданчик біля блоку асфальтують, а долівку в приміщенні бетонують з тим, щоб за допомогою шланга і звичайної та гарячої води їх можна було добре вимити. Відпрацьовану воду та відходи після дезинфекцій збирають у спеціальних відстійниках. Ветеринарно-санітарний блок розміщують поза пасічним точком з урахуванням рози вітрів з тим, щоб восени, коли найчастіше провадять ветеринарно-санітарну обробку, гази відносило вітром за межі пасіки. Для теплової обробки бджіл при варо-атозі застосовують термокамери різних конструкцій: одно-, дво- і багатомісні. Останні розміщують в автомобілі АПЦ-10 з будкою для перевезення однодобових курчат. Автомобіль має нагрівальну установку та регулятор подачі тепла, за допомогою якого підтримується оптимальна температура при обробці бджіл 47 °С. При такій температурі кліщі осипаються протягом 12 хв. В автомобілі роблять пристрій для обертання циліндричних касет.

Одномісна камера складається з ящика кубічної форми, касети для бджіл однієї сім'ї і нагрівального приладу. Для нагрівання здебільшого використовують електролампи 150—200 Вт. За поведінкою бджіл і показами термометра спостерігають крізь невеличке віконце у стінці камери. У касету бджіл натрушують за допомогою конусоподібної лійки або спеціального пристрою.

Перед використанням машин, обладнання й установок треба вивчити інструкції, які до них додаються, випробувати обладнання без навантаження і лише після цього починати роботу, додержуючи правил техніки безпеки і протипожежних заходів. Виробничі та інші приміщення приєднують до джерела електроенергії за допомогою зовнішніх і внутрішніх електропроводок. На електроенергії працюють електроприводи, баштові й безбаштові електроводокачки, водонагрівачі, опалювальні установки, освітлювальні, нагрівальні та інші прилади. На електроприводах встановлюють пускову та захисну апаратуру. В місці приєднання виробничих приміщень, верстатів та іншого устаткування, яке працює на електроенергії, на рубильник встановлюють захисний кожух із жерсті. На кожному станку є пускова кнопка, пофарбована в білий колір, і кнопка вимикання електроенергії — червоного кольору. В разі небезпеки або травми та при закінченні роботи подачу електроенергії вимикають повністю за допомогою рубильника, а станок або установку — натисканням на червону кнопку.

У промисловому виробництві широко застосовують автоматичне керування і регулювання окремих обробних процесів.

У бджільництві, зокрема, використовують реле часу при електронавощуванні вуликових рамок. Один раз (на початку роботи) відрегульовують час подання електроенергії, а потім при кожній операції з навощування вона подається автоматично. За таким принципом працюють електрифіковані медогонки, електроплитки.

За допомогою вимірювальних приладів і різних шаблонів установлюють відповідність розмірів листів вощини розмірам рамок, деталей вуликів, рамок та інших виробів. Потім при виготовленні деталей ці та інші роботи виконуються на верстатах автоматично.

Обладнання столярної майстерні для виготовлення й ремонту вуликів та пасічницького інвентаря. Більшість вуликів виробляють на промислових підприємствах, на яких є пилорами і камери для сушіння деревини. Для виготовлення деталей створюють спеціальні лінії з кількох деревообробних верстатів.

Частину вуликів та обладнання їх виробляють у загальногосподарських майстернях, укомплектованих верстатами для обробки деревини (стругальними, фугувальними, рейсмусовими, фрезерними, а також стрічковими і циркулярними пилками). Верстати встановлюють на міцних цементованих підмурках на певних зазначених в інструкціях відстанях один від одного. Це необхідно для підвищення продуктивності і безпеки праці.

Відходи виробництва (стружку, тирсу) треба видаляти з приміщення і складати в місці, передбаченому виходячи з міркувань протипожежної безпеки. Пил видаляють за допомогою вентиляторів. У приміщенні забороняється курити. Біля опалювальних установок дерев'яну долівку застелюють жерстю, не допускають нагромадження в цих місцях стружки та інших відходів деревини.

У майстернях на бджолофермах встановлюють циркулярну пилку і стругальний або комбінований верстат. При використанні електроенергії всі верстати, установки, електромотори треба заземлювати. У комбінованих столярних верстатах необхідно відключити всі робочі органи і лише після цього дозволяється включати потрібний для виконування роботи робочий орган.

При комплексній механізації і електрифікації виробничих процесів на пасічницьких фермах проектують і монтують спеціальні лінії. Першу використовують для розпечатування стільників на спеціальній установці, відкачування меду на високопродуктивній радіальній електрифікованій установці, очищення меду відстоюванням у медовідстійниках і розфасовування його в дрібну тару. Другу лінію монтують для переробки воскової сировини: вибракування стільників, витоплювання з них воску в парових воскотопках або вирізування й витоплювання в гідравлічних воскопресах чи центрифугуванням, очищення відстоюванням і розливання воску у форми. На третій лінії виготовляють пастоподібні корми: подрібнюють цукор до цукрової пудри у спеціальному млині, розмішують цукор, пудру, квітковий пилок або його замінники і медикаменти в тістозмішувальній машині. Четверту лінію монтують для виготовлення цукрового сиропу 30—60 %-ї концентрації у спеціальних автоклавах, в які вміщують по кілька тонн корму.


Ви дивилися сторінку - Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

Наступна сторінка    - Пасічні будівлі

Попередня сторінка   - Механізація виробничих процесів у бджільництві

Повернутися до початку сторінки Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

 

Комісар А.Д. Високотемпературна зимівля медоносних бджіл. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена  Академії наук України, Київ, 1994

Високотемпературна зимівля медоносних бджіл

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

 


 

Индекс цитирования.