Бджільництво

 О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987

 

 

Бджільництво

Зміст

Вступ

Розділ перший

Біологія медоносної бджоли

§ 1. Загальні відомості про бджіл

§ 2. Види бджіл

§ 3. Особливості сім'ї медоносної бджоли

§ 4. Зовнішня будова бджоли

§ 5. Органи травлення і живлення бджоли

§ 6. Розмноження бджіл

§ 7. Гніздо бджіл, будування стільників

§ 8. Нервова система і поведінка бджіл

§ 9. Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї

Розділ другий

Механізація і обладнання у бджільництві

§ 1. Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва

§ 2. Пасічницький інвентар і обладнання

§ 3. Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання

§ 4. Механізація виробничих процесів у бджільництві

§ 5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

§ 6. Пасічні будівлі

Розділ третій

Технологія утримання і розведення бджолиних сімей

§ 1. Утримання бджолиних сімей сильними

§ 2. Корми і підгодівля бджіл

§ 3. Утеплення гнізд і вуликів

§ 4. Техніка роботи з бджолами, правила безпеки і протипожежні заходи на пасіці

§ 5. Сезонні роботи з догляду за бджолами

§ 6. Будівництво стільників і розширення гнізд

§ 7. Розмноження бджолиних сімей

§ 8. Виведення бджолиних маток

§ 9. Кочівлі з бджолами

§ 10. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання

§ 11. Організація зимівлі бджіл

§ 12. Системи, методи і способи бджільництва

§ 13. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій

     - Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах

     - Утримання бджіл у двокорпусних вуликах

     - Утримання бджіл у вуликах-лежаках

     - Утримання бджіл у 10-16-рамкових вуликах

§ 14. Породи бджіл і використання їх

§ 15. Методи розведення у бджільництві

§ 16. Селекція бджіл

§ 17. Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл

     - Промислове виведення маток

     - Виробництво пакетів бджіл

Розділ четвертий

Технологія виробництва продуктів бджільництва

§ 1. Мед

    - Походження і класифікація

    - Хімічний склад меду

    - Властивості меду

    - Відкачування меду

    - Обробка і зберігання меду

    - Основні сорти меду

    - Падевий мед

    - Стільниковий мед

    - Оцінка натуральності меду

§ 2. Віск

§ 3. Квітковий пилок

     - Рослини, з яких бджоли збирають пилок

     - Використання пилку бджолами

     - Збирання обніжжя пилковловлювачами

     - Обробка та зберігання обніжжя

     - Використання пилку для підгодівлі бджіл

§ 4. Маточне молочко

§ 5. Прополіс

§ 6. Бджолина отрута

§ 7. Промислова технологія у бджільництві

Розділ п'ятий

Медоносна база і запилення бджолами сільськогосподарських культур

§ 1. Загальна характеристика медоносних рослин

§ 2. Медоносні рослини польових і кормових сівозмін

§ 3. Овочеві й баштанні медоносні культури

§ 4. Плодові та ягідні медоносні рослини

§ 5. Медоноси лісів, парків та захисних насаджень

§ 6. Медоносне різнотрав'я

§ 7. Використання і поліпшення медоносної бази

§ 8. Запилення сільськогосподарських культур

Розділ шостий

Хвороби і вороги бджіл

§ 1. Класифікація хвороб і причини виникнення їх

§ 2. Незаразні хвороби

§ 3. Інфекційні хвороби бджіл

§ 4. Інвазійні хвороби

§ 5. Заходи профілактики і боротьби з хворобами

§ 6. Вороги бджіл та шкідники бджіл

Розділ сьомий

Економіка, організація і планування бджільництва

§ 1. Економічні основи бджільництва

§ 2. Організаційно-господарські основи бджільництва

§ 3. Планування і облік у бджільництві

§ 4. Організація і оплата праці

 

Список використаної літератури

 

Література

 

Овочеві й баштанні медоносні культури

Для більшості рослин цієї групи не характерна висока медопродуктивність. Тому відчутний для бджіл запас нектару вони створюють в зоні розміщення пасік лише в тому разі, якщо їх вирощують на значних площах. Так, баштанні культури помітно впливають на медозбір у південних областях, де ними зайнято в господарствах по 100 і більше гектарів. Товарний або підтримуючий взяток мають пасіки також у спеціалізованих на овочівництві колгоспах і радгоспах, в яких великі плантації огірків, насінників цибулі, моркви, капусти. Квітки цих медоносів добре приваблюють бджіл, бо містять багато нектару. Так, з квітки гарбуза, кабачків його вибирають одночасно кілька бджіл. Привабливість для збирачок зумовлена значною мірою і великими суцвіттями, наприклад, у моркви, цибулі.

Овочеві й баштанні культури запилюються перехресно. Велика роль в цьому належить медоносним бджолам. Підвищення врожаю і одержання високоякісних плодів і насіння огірків, кавунів та інших рослин забезпечується багатократним відвідуванням бджолами їхніх квіток. На плантаціях овочів і баштанах потрібно розміщувати необхідну кількість бджолиних сімей.

 

Огірки посівні (Cucumis sativus L.) — досить поширена овочева культура родини гарбузових. Квітки одностатеві, виділяють в нектарі 0,43 мг цукру, кожна з них функціонує два дні. Запас меду на 1 га становить 30 кг, а в теплицях — 13 кг. За різних строків посіву цвітіння триває протягом червня — вересня, але найбільше — у липні та серпні. Жовтим пилком обсипається все тіло бджоли, пилкові зерна крупні, формуються в обніжжя погано. Норма для запилення 1 га посівів 0,3—0,5 сімей.

 

Гарбуз звичайний (Cucurbita реро L.), як і гарбуз волоський, кабачки, патисони, належить до родини гарбузових з роздільностатевими квітками. І чоловічі і жіночі квітки добре виділяють нектар (відповідно 65—158 і 82— 169 мг), вони розкриті. Бджоли інтенсивно відвідують їх тільки вранці. В нектарі 20—37 % цукрів, переважно сахарози. Медопродуктивність 30—42 кг/га. Цвітіння починається наприкінці червня і триває до вересня. Гарбузи вирощують як овочеву культуру та на корм тваринам. Для перехресного запилення посіви забезпечують бджолиними сім'ями в розрахунку 0,5 на 1 га.

 

Цибуля ріпчаста (Allium сера L.) належить до родини лілійних, розвивається, як правило, за дворічним циклом. Для бджільництва мають значення плантації другого року, де з висаджених цибулин вирощують насіння. Квітки зібрані в головчасті зонтики по 250— 300 в кожному. Оцвітина проста, складається з 6 білих пелюсток, тичинок 6. Дозрівають спочатку пиляки, потім маточка. Кожна квітка розкрита протягом 3—5 днів, приваблює бджіл нектаром і пилком. Посіви цибулі цвітуть близько 30 днів, дають добрий медозбір, навіть в жарку погоду. Медопродуктивність 70—100 кг/га. Мед з цибулі характеризується своєрідним запахом, який потім поступово втрачається. Бджоли під час медозбору з цієї рослини дратівливі, мають підвищену схильність до жаління. Для перехресного запилення й одержання високого врожаю насіння на 1 га розміщують по 2 бджолині сім'ї.

 

Морква (Daucus L.) дворічна рослина родини зонтичних. Для бджільництва мають значення насінні плантації та дика морква. З коренеплодів виростають розгалужені стебла, що закінчуються багатоквітковими зонтиками. Квітки з білими пелюстками, дрібні, приємно пахнуть. Цвіте в липні, добре приваблює бджіл. Медопродуктивність 70 кг/га, на великих плантаціях у насінницьких господарствах дає товарний мед.

 

Капуста (Brassica oleracea L.) — поширена овочева рослина родини хрестоцвітих. Цвіте на другий рік, коли з відсадків вирощують насіння. Квітки з жовтими пелюстками зібрані в китиці на добре розгалуженому стеблі. Під час цвітіння (у другій половині червня та липні) приваблює багато бджіл, дає нектар і пилок. Медопродуктивність 50 кг/га і більше.

Мають медоносне значення й інші овочеві та кормові культури родини хрестоцвітих на насінних ділянках: редька, редиска, ріпа, брюква, турнепс. Вони цвітуть у червні — липні, дають бджолам нектар і пилок. Медопродуктивність близько 40—50 кг/га. Для запилення використовують 1—2 сім'ї на 1 га.

 

Кавун звичайний (Citrullus vulgaris L.) — баштанна культура, належить до родини гарбузових. Квітки одностатеві з блідо-жовтим віночком, добре приваблюють бджіл. Цвіте у другій половині червня—серпні. Медопродуктивність невисока — 13 кг/га. Бджоли збирають також сік з пошкоджених плодів кавуна, але для зимового живлення він не придатний. Культура запилюється тільки перехресно, бджоли значно підвищують урожай плодів і насіння. Норма для запилення — 0,3 бджолиної сім'ї на 1 га.

 

Диня звичайна (Cucumis melo L.) має, як і кавун, довге сланке стебло. Квітки розвиваються у пазухах листків, тичинкові — пучками, маточкові — поодиноко. Віночок жовтий, нектарники розташовані навколо приймочки і між тичинками. Диня цвіте у другій половині червня та липні, добре приваблює бджіл. Медопродуктивність 18—30 кг/га. Запилюється переважно медоносними бджолами. Обмежене значення як медоноси мають кріп, пастернак посівний, квасоля (окремі різновиди), висадки буряків.

 

Бджільництво

Нова конструкція вулика дозволяє отримувати мед “з-під крану” і не турбувати бджіл

 

 

Бджільництво

Ви дивились сторінку - Овочеві й баштанні медоносні культури

Наступна сторінка     -  Плодові та ягідні медоносні рослини

Попередня сторінка   - Медоносні рослини польових і кормових сівозмін

 

Вернутися до початку сторінки Овочеві й баштанні медоносні культури

 

Рус.

Підручник пасічника

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство