Бджільництво

 О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987

 

 

Бджільництво

Зміст

Вступ

Розділ перший

Біологія медоносної бджоли

§ 1. Загальні відомості про бджіл

§ 2. Види бджіл

§ 3. Особливості сім'ї медоносної бджоли

§ 4. Зовнішня будова бджоли

§ 5. Органи травлення і живлення бджоли

§ 6. Розмноження бджіл

§ 7. Гніздо бджіл, будування стільників

§ 8. Нервова система і поведінка бджіл

§ 9. Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї

Розділ другий

Механізація і обладнання у бджільництві

§ 1. Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва

§ 2. Пасічницький інвентар і обладнання

§ 3. Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання

§ 4. Механізація виробничих процесів у бджільництві

§ 5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

§ 6. Пасічні будівлі

Розділ третій

Технологія утримання і розведення бджолиних сімей

§ 1. Утримання бджолиних сімей сильними

§ 2. Корми і підгодівля бджіл

§ 3. Утеплення гнізд і вуликів

§ 4. Техніка роботи з бджолами, правила безпеки і протипожежні заходи на пасіці

§ 5. Сезонні роботи з догляду за бджолами

§ 6. Будівництво стільників і розширення гнізд

§ 7. Розмноження бджолиних сімей

§ 8. Виведення бджолиних маток

§ 9. Кочівлі з бджолами

§ 10. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання

§ 11. Організація зимівлі бджіл

§ 12. Системи, методи і способи бджільництва

§ 13. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій

     - Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах

     - Утримання бджіл у двокорпусних вуликах

     - Утримання бджіл у вуликах-лежаках

     - Утримання бджіл у 10-16-рамкових вуликах

§ 14. Породи бджіл і використання їх

§ 15. Методи розведення у бджільництві

§ 16. Селекція бджіл

§ 17. Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл

     - Промислове виведення маток

     - Виробництво пакетів бджіл

Розділ четвертий

Технологія виробництва продуктів бджільництва

§ 1. Мед

    - Походження і класифікація

    - Хімічний склад меду

    - Властивості меду

    - Відкачування меду

    - Обробка і зберігання меду

    - Основні сорти меду

    - Падевий мед

    - Стільниковий мед

    - Оцінка натуральності меду

§ 2. Віск

§ 3. Квітковий пилок

     - Рослини, з яких бджоли збирають пилок

     - Використання пилку бджолами

     - Збирання обніжжя пилковловлювачами

     - Обробка та зберігання обніжжя

     - Використання пилку для підгодівлі бджіл

§ 4. Маточне молочко

§ 5. Прополіс

§ 6. Бджолина отрута

§ 7. Промислова технологія у бджільництві

Розділ п'ятий

Медоносна база і запилення бджолами сільськогосподарських культур

§ 1. Загальна характеристика медоносних рослин

§ 2. Медоносні рослини польових і кормових сівозмін

§ 3. Овочеві й баштанні медоносні культури

§ 4. Плодові та ягідні медоносні рослини

§ 5. Медоноси лісів, парків та захисних насаджень

§ 6. Медоносне різнотрав'я

§ 7. Використання і поліпшення медоносної бази

§ 8. Запилення сільськогосподарських культур

Розділ шостий

Хвороби і вороги бджіл

§ 1. Класифікація хвороб і причини виникнення їх

§ 2. Незаразні хвороби

§ 3. Інфекційні хвороби бджіл

§ 4. Інвазійні хвороби

§ 5. Заходи профілактики і боротьби з хворобами

§ 6. Вороги бджіл та шкідники бджіл

Розділ сьомий

Економіка, організація і планування бджільництва

§ 1. Економічні основи бджільництва

§ 2. Організаційно-господарські основи бджільництва

§ 3. Планування і облік у бджільництві

§ 4. Організація і оплата праці

 

Список використаної літератури

 

Література

 

Овочеві й баштанні медоносні культури

Для більшості рослин цієї групи не характерна висока медопродуктивність. Тому відчутний для бджіл запас нектару вони створюють в зоні розміщення пасік лише в тому разі, якщо їх вирощують на значних площах. Так, баштанні культури помітно впливають на медозбір у південних областях, де ними зайнято в господарствах по 100 і більше гектарів. Товарний або підтримуючий взяток мають пасіки також у спеціалізованих на овочівництві колгоспах і радгоспах, в яких великі плантації огірків, насінників цибулі, моркви, капусти. Квітки цих медоносів добре приваблюють бджіл, бо містять багато нектару. Так, з квітки гарбуза, кабачків його вибирають одночасно кілька бджіл. Привабливість для збирачок зумовлена значною мірою і великими суцвіттями, наприклад, у моркви, цибулі.

Овочеві й баштанні культури запилюються перехресно. Велика роль в цьому належить медоносним бджолам. Підвищення врожаю і одержання високоякісних плодів і насіння огірків, кавунів та інших рослин забезпечується багатократним відвідуванням бджолами їхніх квіток. На плантаціях овочів і баштанах потрібно розміщувати необхідну кількість бджолиних сімей.

 

Огірки посівні (Cucumis sativus L.) — досить поширена овочева культура родини гарбузових. Квітки одностатеві, виділяють в нектарі 0,43 мг цукру, кожна з них функціонує два дні. Запас меду на 1 га становить 30 кг, а в теплицях — 13 кг. За різних строків посіву цвітіння триває протягом червня — вересня, але найбільше — у липні та серпні. Жовтим пилком обсипається все тіло бджоли, пилкові зерна крупні, формуються в обніжжя погано. Норма для запилення 1 га посівів 0,3—0,5 сімей.

 

Гарбуз звичайний (Cucurbita реро L.), як і гарбуз волоський, кабачки, патисони, належить до родини гарбузових з роздільностатевими квітками. І чоловічі і жіночі квітки добре виділяють нектар (відповідно 65—158 і 82— 169 мг), вони розкриті. Бджоли інтенсивно відвідують їх тільки вранці. В нектарі 20—37 % цукрів, переважно сахарози. Медопродуктивність 30—42 кг/га. Цвітіння починається наприкінці червня і триває до вересня. Гарбузи вирощують як овочеву культуру та на корм тваринам. Для перехресного запилення посіви забезпечують бджолиними сім'ями в розрахунку 0,5 на 1 га.

 

Цибуля ріпчаста (Allium сера L.) належить до родини лілійних, розвивається, як правило, за дворічним циклом. Для бджільництва мають значення плантації другого року, де з висаджених цибулин вирощують насіння. Квітки зібрані в головчасті зонтики по 250— 300 в кожному. Оцвітина проста, складається з 6 білих пелюсток, тичинок 6. Дозрівають спочатку пиляки, потім маточка. Кожна квітка розкрита протягом 3—5 днів, приваблює бджіл нектаром і пилком. Посіви цибулі цвітуть близько 30 днів, дають добрий медозбір, навіть в жарку погоду. Медопродуктивність 70—100 кг/га. Мед з цибулі характеризується своєрідним запахом, який потім поступово втрачається. Бджоли під час медозбору з цієї рослини дратівливі, мають підвищену схильність до жаління. Для перехресного запилення й одержання високого врожаю насіння на 1 га розміщують по 2 бджолині сім'ї.

 

Морква (Daucus L.) дворічна рослина родини зонтичних. Для бджільництва мають значення насінні плантації та дика морква. З коренеплодів виростають розгалужені стебла, що закінчуються багатоквітковими зонтиками. Квітки з білими пелюстками, дрібні, приємно пахнуть. Цвіте в липні, добре приваблює бджіл. Медопродуктивність 70 кг/га, на великих плантаціях у насінницьких господарствах дає товарний мед.

 

Капуста (Brassica oleracea L.) — поширена овочева рослина родини хрестоцвітих. Цвіте на другий рік, коли з відсадків вирощують насіння. Квітки з жовтими пелюстками зібрані в китиці на добре розгалуженому стеблі. Під час цвітіння (у другій половині червня та липні) приваблює багато бджіл, дає нектар і пилок. Медопродуктивність 50 кг/га і більше.

Мають медоносне значення й інші овочеві та кормові культури родини хрестоцвітих на насінних ділянках: редька, редиска, ріпа, брюква, турнепс. Вони цвітуть у червні — липні, дають бджолам нектар і пилок. Медопродуктивність близько 40—50 кг/га. Для запилення використовують 1—2 сім'ї на 1 га.

 

Кавун звичайний (Citrullus vulgaris L.) — баштанна культура, належить до родини гарбузових. Квітки одностатеві з блідо-жовтим віночком, добре приваблюють бджіл. Цвіте у другій половині червня—серпні. Медопродуктивність невисока — 13 кг/га. Бджоли збирають також сік з пошкоджених плодів кавуна, але для зимового живлення він не придатний. Культура запилюється тільки перехресно, бджоли значно підвищують урожай плодів і насіння. Норма для запилення — 0,3 бджолиної сім'ї на 1 га.

 

Диня звичайна (Cucumis melo L.) має, як і кавун, довге сланке стебло. Квітки розвиваються у пазухах листків, тичинкові — пучками, маточкові — поодиноко. Віночок жовтий, нектарники розташовані навколо приймочки і між тичинками. Диня цвіте у другій половині червня та липні, добре приваблює бджіл. Медопродуктивність 18—30 кг/га. Запилюється переважно медоносними бджолами. Обмежене значення як медоноси мають кріп, пастернак посівний, квасоля (окремі різновиди), висадки буряків.

 

Бджільництво

Нова конструкція вулика дозволяє отримувати мед “з-під крану” і не турбувати бджіл

 

 

Бджільництво

Ви дивились сторінку - Овочеві й баштанні медоносні культури

Наступна сторінка     -  Плодові та ягідні медоносні рослини

Попередня сторінка   - Медоносні рослини польових і кормових сівозмін

 

Вернутися до початку сторінки Овочеві й баштанні медоносні культури

 

Рус.

 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

 

Комісар А.Д. Високотемпературна зимівля медоносних бджіл. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена  Академії наук України, Київ, 1994

Високотемпературна зимівля медоносних бджіл

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі