Бджільництво

О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987


Бджільництво

Зміст

Вступ

Розділ перший

Біологія медоносної бджоли

§ 1. Загальні відомості про бджіл

§ 2. Види бджіл

§ 3. Особливості сім'ї медоносної бджоли

§ 4. Зовнішня будова бджоли

§ 5. Органи травлення і живлення бджоли

§ 6. Розмноження бджіл

§ 7. Гніздо бджіл, будування стільників

§ 8. Нервова система і поведінка бджіл

§ 9. Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї

Розділ другий

Механізація і обладнання у бджільництві

§ 1. Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва

§ 2. Пасічницький інвентар і обладнання

§ 3. Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання

§ 4. Механізація виробничих процесів у бджільництві

§ 5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

§ 6. Пасічні будівлі

Розділ третій

Технологія утримання і розведення бджолиних сімей

§ 1. Утримання бджолиних сімей сильними

§ 2. Корми і підгодівля бджіл

§ 3. Утеплення гнізд і вуликів

§ 4. Техніка роботи з бджолами, правила безпеки і протипожежні заходи на пасіці

§ 5. Сезонні роботи з догляду за бджолами

§ 6. Будівництво стільників і розширення гнізд

§ 7. Розмноження бджолиних сімей

§ 8. Виведення бджолиних маток

§ 9. Кочівлі з бджолами

§ 10. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання

§ 11. Організація зимівлі бджіл

§ 12. Системи, методи і способи бджільництва

§ 13. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій

- Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у двокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у вуликах-лежаках

- Утримання бджіл у 10-16-рамкових вуликах

§ 14. Породи бджіл і використання їх

§ 15. Методи розведення у бджільництві

§ 16. Селекція бджіл

§ 17. Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл

- Промислове виведення маток

- Виробництво пакетів бджіл

Розділ четвертий

Технологія виробництва продуктів бджільництва

§ 1. Мед

- Походження і класифікація

- Хімічний склад меду

- Властивості меду

- Відкачування меду

- Обробка і зберігання меду

- Основні сорти меду

- Падевий мед

- Стільниковий мед

- Оцінка натуральності меду

§ 2. Віск

§ 3. Квітковий пилок

- Рослини, з яких бджоли збирають пилок

- Використання пилку бджолами

- Збирання обніжжя пилковловлювачами

- Обробка та зберігання обніжжя

- Використання пилку для підгодівлі бджіл

§ 4. Маточне молочко

§ 5. Прополіс

§ 6. Бджолина отрута

§ 7. Промислова технологія у бджільництві

Розділ п'ятий

Медоносна база і запилення бджолами сільськогосподарських культур

§ 1. Загальна характеристика медоносних рослин

§ 2. Медоносні рослини польових і кормових сівозмін

§ 3. Овочеві й баштанні медоносні культури

§ 4. Плодові та ягідні медоносні рослини

§ 5. Медоноси лісів, парків та захисних насаджень

§ 6. Медоносне різнотрав'я

§ 7. Використання і поліпшення медоносної бази

§ 8. Запилення сільськогосподарських культур

Розділ шостий

Хвороби і вороги бджіл

§ 1. Класифікація хвороб і причини виникнення їх

§ 2. Незаразні хвороби

§ 3. Інфекційні хвороби бджіл

§ 4. Інвазійні хвороби

§ 5. Заходи профілактики і боротьби з хворобами

§ 6. Вороги бджіл та шкідники бджіл

Розділ сьомий

Економіка, організація і планування бджільництва

§ 1. Економічні основи бджільництва

§ 2. Організаційно-господарські основи бджільництва

§ 3. Планування і облік у бджільництві

§ 4. Організація і оплата праці


Список використаної літератури


Література

Методи розведення у бджільництві

У бджільництві застосовують чистопородне розведення і промислове схрещування окремих порід і ліній однієї породи.

При чистопородному розведенні провадять селекційну роботу з окремими породами бджіл методами масової та індивідуальної селекції з перевіркою маток за потомством. Промислове схрещування використовують для підвищення продуктивності бджільництва виведенням міжпородних і міжлінійних бджіл-помісей. Оскільки при використанні міжлінійних помісей не відбувається розщеплення ознак у другому і наступних поколіннях, воно більш перспективне. Промислове схрещування використовує результати селекції, але не має нічого спільного з племінною роботою, яка базується на доборі й підборі.

Бджільництво


Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 


Бджільництво

Чистопородне розведення.

За цим методом розводять у чистоті районовані породи, популяції, підгрупи і окремі селекційні лінії бджіл. У районах, де застосовують чистопородне розведення, на племінних пасіках помісних бджіл не використовують.

З районованих в СРСР порід бджіл (середньоросійська, українська степова, карпатська, сіра гірська кавказька, жовта долинна кавказька, крайнська та італійська) найбільш універсальною за корисними ознаками виявилась карпатська порода.

Випробування, проведені кафедрою бджільництва Московської сільськогосподарської академії ім. К.А.Тімірязєва (ТСГА), показали, що карпатська порода є перспективною для значних територій, зокрема Нечорноземної зони, Західного Сибіру та в інших місцевостях, де потрібні зимостійкі і продуктивні бджоли.

Створення великих бджолорозплідницьких господарств, виділення племінних пасік у міжгосподарських бджолопідприємствах і на фермах сприяє швидкому розмноженню племінного матеріалу, що значно підвищує продуктивність бджільництва.

Якщо на пасіці розводять помісних бджіл або порода низькопродуктивна і не відповідає районованій, то її замінюють іншою. Для цього на пасіку виписують маток 2—3 неспоріднених ліній відповідно до кількості сімей в господарстві.

Якщо такої можливості немає, то завозять не менш ніж 5—10 бджолиних сімей, відводків або бджолопакетів потрібної породи і від них виводять маток. Завозити сім'ї доцільніше, бо в перший же рік вони створюють племінне ядро пасіки. Виведенням неплідних маток і трутнів у неспоріднених сім'ях одержують чистопорідних маток для решти сімей пасіки.

Наступного року маток виводять у сім'ях другої лінії, не спорідненої з першою. Матки, виведені в другій сім'ї, спаровуватимуться з трутнями, вирощеними в сім'ях з матками першої лінії.

Двократна заміна маток ефективна при ізоляції матковивідної пасіки або групи бджолиних сімей на відстань 5—6 км від інших пасік. Необхідно також насичувати місцевість біля пасіки трутнями, виведеними в 5—10 сім'ях неспоріднених ліній. Практикується також затримання вильоту маток і трутнів у вуликах до 15—16 год, коли трутні з інших сімей майже не літають.

У сім'ях, де не планується виведення трутнів, здійснюють всі можливі заходи.

Завезенням на пасіку маток неспоріднених ліній через кожні 2—3 роки запобігають інбридінгу, при якому споріднене розведення призводить до виродження бджіл, втрати ними стійкості проти захворювань і зниження продуктивності.

Заміну породи місцевою районованою необхідно провадити на пасіках, де з'явилось захворювання на гнильці або нозематоз. Бджоли стійкої проти хвороби лінії прискорюють оздоровлення пасіки.

Так, завезенням бджолиних сімей української породи з радгоспу «Більшовик» в радгосп ім. Петровського Вінницької області вдалося за один пасічний сезон оздоровити пасіку від європейського гнильцю і нозематозу. Завезені сім'ї розмістили на окремому точку за 2 км від основної пасіки. Від них вивели маток для всіх сімей пасіки і сформували 30 нових сімей, якими замінили вибракувані. Завдяки цьому в наступні роки одержали по 40—50 кг валового меду на сім'ю.

 

Промислове схрещування.

Розрізняють такі види схрещування: ввідне (прилиття крові), відтворне, перемінне. Кожне з них застосовують залежно від стану бджолиних сімей і завдань галузі.

Для підвищення продуктивності бджільництва використовують явище гетерозису — підвищення продуктивності помісних бджіл у першому і частково у другому поколінні бджолиних маток. Продуктивність бджіл підвищується лише протягом 3—4 років, після чого вона стає нижчою, ніж була у бджолиних сімей, яких використовували для одержання бджіл-помісей. Внаслідок тривалого спорідненого розведення може настати інбридна депресія — зниження життєвості, продуктивності і розмножувальної здатності бджолиних сімей.

Для виведення помісних маток ефективніше використовувати не породи, а селекційні лінії маток певних порід.

Планом породного районування для одержання помісних бджіл передбачено розведення в кожному районі (крім районів чистопородного розведення їх) 2 порід бджіл — місцевої і завізної.

Для підтримання високої продуктивності сімей в майбутньому через кожні 2—3 роки на пасіку завозять маток відповідної породи, лінії, але не споріднених з тими, яких уже використовують на пасіці. При цьому провадять перемінне схрещування. У перший рік маток виводять в сім'ях однієї, а трутнів — іншої лінії, а на другий рік — навпаки. Крім міжпородних помісей високою продуктивністю відзначаються і міжлінійні помісі однієї і тієї самої породи або популяції. Ще вищу продуктивність мають сім'ї з потрійними помісями, такі, в яких спаровують 3 породи,— матку однієї, а трутнів двох інших порід, наприклад, матку української степової, а трутнів — карпатської породи і мегрельської популяцій сірої гірської кавказької породи.

У практичній роботі велике значення мають комбінації різних порід, яких використовують для одержання помісних бджіл. Комбінації порід для помісного розведення визначають, виходячи з відповідності порід певному типу взятку і клімату. Якщо, наприклад, в одному з районів Лісостепу є взяток з лісових нектароносів і червоної конюшини, то кращою комбінацією є матка карпатської і трутні сірої гірської кавказької породи. Якщо є ще й посіви гречки, то матка має бути української степової породи, а трутні — карпатської і кавказької порід.

Насінники червоної конюшини ефективніше запилюються мегрельськими бджолами, люцерни — «люцерновими» бджолами селекції Української дослідної станції бджільництва, сади і ягідники — гірськими породами бджіл (кавказькі й карпатські), огірки в теплицях добре запилюються карпатськими бджолами. Слабкі продуктивні взятки краще використовують бджоли мегрельської популяції.


Ви дивились сторінку - Методи розведення у бджільництві

Наступна сторінка      - Селекція бджіл

Попередня сторінка   - Породи бджіл і використання їх

Повернутися до початку сторінки Методи розведення у бджільництві

 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

 

Комісар А.Д. Високотемпературна зимівля медоносних бджіл. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена  Академії наук України, Київ, 1994

Високотемпературна зимівля медоносних бджіл

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

 

 

Индекс цитирования.