Бджільництво

О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987


Бджільництво

Зміст

Вступ

Розділ перший

Біологія медоносної бджоли

§ 1. Загальні відомості про бджіл

§ 2. Види бджіл

§ 3. Особливості сім'ї медоносної бджоли

§ 4. Зовнішня будова бджоли

§ 5. Органи травлення і живлення бджоли

§ 6. Розмноження бджіл

§ 7. Гніздо бджіл, будування стільників

§ 8. Нервова система і поведінка бджіл

§ 9. Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї

Розділ другий

Механізація і обладнання у бджільництві

§ 1. Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва

§ 2. Пасічницький інвентар і обладнання

§ 3. Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання

§ 4. Механізація виробничих процесів у бджільництві

§ 5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

§ 6. Пасічні будівлі

Розділ третій

Технологія утримання і розведення бджолиних сімей

§ 1. Утримання бджолиних сімей сильними

§ 2. Корми і підгодівля бджіл

§ 3. Утеплення гнізд і вуликів

§ 4. Техніка роботи з бджолами, правила безпеки і протипожежні заходи на пасіці

§ 5. Сезонні роботи з догляду за бджолами

§ 6. Будівництво стільників і розширення гнізд

§ 7. Розмноження бджолиних сімей

§ 8. Виведення бджолиних маток

§ 9. Кочівлі з бджолами

§ 10. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання

§ 11. Організація зимівлі бджіл

§ 12. Системи, методи і способи бджільництва

§ 13. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій

- Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у двокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у вуликах-лежаках

- Утримання бджіл у 10-16-рамкових вуликах

§ 14. Породи бджіл і використання їх

§ 15. Методи розведення у бджільництві

§ 16. Селекція бджіл

§ 17. Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл

- Промислове виведення маток

- Виробництво пакетів бджіл

Розділ четвертий

Технологія виробництва продуктів бджільництва

§ 1. Мед

- Походження і класифікація

- Хімічний склад меду

- Властивості меду

- Відкачування меду

- Обробка і зберігання меду

- Основні сорти меду

- Падевий мед

- Стільниковий мед

- Оцінка натуральності меду

§ 2. Віск

§ 3. Квітковий пилок

- Рослини, з яких бджоли збирають пилок

- Використання пилку бджолами

- Збирання обніжжя пилковловлювачами

- Обробка та зберігання обніжжя

- Використання пилку для підгодівлі бджіл

§ 4. Маточне молочко

§ 5. Прополіс

§ 6. Бджолина отрута

§ 7. Промислова технологія у бджільництві

Розділ п'ятий

Медоносна база і запилення бджолами сільськогосподарських культур

§ 1. Загальна характеристика медоносних рослин

§ 2. Медоносні рослини польових і кормових сівозмін

§ 3. Овочеві й баштанні медоносні культури

§ 4. Плодові та ягідні медоносні рослини

§ 5. Медоноси лісів, парків та захисних насаджень

§ 6. Медоносне різнотрав'я

§ 7. Використання і поліпшення медоносної бази

§ 8. Запилення сільськогосподарських культур

Розділ шостий

Хвороби і вороги бджіл

§ 1. Класифікація хвороб і причини виникнення їх

§ 2. Незаразні хвороби

§ 3. Інфекційні хвороби бджіл

§ 4. Інвазійні хвороби

§ 5. Заходи профілактики і боротьби з хворобами

§ 6. Вороги бджіл та шкідники бджіл

Розділ сьомий

Економіка, організація і планування бджільництва

§ 1. Економічні основи бджільництва

§ 2. Організаційно-господарські основи бджільництва

§ 3. Планування і облік у бджільництві

§ 4. Організація і оплата праці


Список використаної літератури


Література

Нервова система і поведінка бджіл

Життєві процеси в організмі бджіл і поведінка всієї сім'ї регулюються розвиненою нервовою системою. В організації складних взаємин між членами бджолиної сім'ї особливо проявляється роль органів чуттів.

Бджільництво


Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 


Бджільництво

Нервова система складається з центрального, периферичного і симпатичного відділів.

До центрального відділу належать надглотковий вузол (головний мозок), підглотковий вузол та черевний нервовий ланцюжок (мал. 22). Від головного мозку відходять дві лопаті до складних очей, нервові тяжі до простих очей, антен, частин ротового апарату, підглоткового вузла. З останнім з'єднується черевний нервовий ланцюжок, який має два вузли в грудному відділі та п'ять у черевці. Розгалуження нервів від вузлів грудного відділу тягнуться до ніжок та крил, а в черевці — до його сегментів.

Нервова система бджоли

Мал. 22. Нервова система бджоли:

а — головний мозок; б — тіло; 1 — прості очі; 2 — складні очі; З — зорова лопать; 4 — протоцеребральна частка мозку; 5 — дейтоцеребральна частка мозку; 6 — вусикові нерви; 7 — підглотковий вузол; 8 —  верхньощелепний нерв; 9 — фронтальна комісура; 10 — верхньогубний нерв; 11 — нижньощелепний нерв; 12 — нижньогубний нерв; 13 — вусик і його нерви; 14 — просте око; 15 — складне око; 16 — зорова лопать; 17 — вузол нервового черевного ланцюжка.

 

Симпатична нервова система являє собою сукупність нервів, які регулюють діяльність внутрішніх органів (травлення, дихання, кровообігу, розмноження).

Периферична нервова система пов'язана з діяльністю органів чуттів: зору, нюху, дотику, слуху, смаку. Бджоли мають також чуття часу, тиску, температури.

Чуття зору забезпечується п'ятьма очима, з яких двоє складних (фасеточних). Складні очі найбільш розвинулись у трутня. Вони займають велику частину поверхні голови і налічують до 9 тис. оматидіїв (окремих очок) з шестигранною на поверхні лінзою. Кількість оматидіїв у складному оці робочої бджоли 4—4,5 тис, матки — 3—4 тис. За допомогою складних очей сприймається рух, колір та інші елементи зорових чуттів. Характерною особливістю зору бджоли є сприймання ультрафіолетової частини спектру. Найчіткіше розрізняють вони жовтий і синій кольори, контрастно сприймається білий і чорний. Добре чуття зору забезпечує бджолам чітку роботу на відвіданні квіток при збиранні нектару й пилку, орієнтування в просторі, вильоти до джерел корму.

Чуття нюху у бджіл дуже розвинене і має велике значення при збиранні корму серед різних видів рослин та для поведінки і взаємозв'язку членів сім'ї. Органами нюху користуються матки і трутні під час парувальних вильотів, відчуваючи запах спеціальних виділень з далекої відстані. Чуття нюху сприймається спеціальними утвореннями на восьми останніх члениках вусиків. Залозою між п'ятим і шостим тергітами черевця виділяється пахуча речовина (залоза Насонова). Інші органи чуттів розміщуються на вусиках, ніжках та інших частинах тіла.

 

Поведінка бджіл.

Велике значення у поведінці бджіл мають рефлекси та інстинкти. Відповідно до вчення І.П.Павлова у бджіл розрізняють рефлекси умовні (набуті) та безумовні (природжені). Прикладом умовних рефлексів бджоли може бути тимчасове розпізнавання орієнтирів на місцях кочівель пасік, польоти до квіток певних видів рослин, поки в них виділяється нектар. Інстинкти являють собою складні акти поведінки, що формувались у процесі історичного розвитку виду, наприклад, будування стільників, догляд за личинками в комірках.

Поведінка і взаємозв'язок між членами сім'ї здійснюються на основі цілого комплексу реакцій. Велике значення в цьому мають феромони, що виробляються маткою і регулюють поведінку всіх бджіл сім'ї, їхній фізіологічний стан та функції. Складною є поведінка бджіл при збиранні корму. Для бджолиної сім'ї льотна діяльність найбільш напружена, потребує значних затрат енергії і проявляється в тісному взаємозв'язку між її членами. Продуктивність сім'ї на заготівлі корму залежить від поведінки кожної бджоли зокрема і від роботи сім'ї як біологічної одиниці в цілому.

У процесі еволюції внаслідок природного добору кормодобувна діяльність посилювалась. В цьому ж напрямі ведеться селекція і в сучасних умовах. Кількість зібраного меду стала основною ознакою господарської цінності бджолиних сімей. Чим більший загальний збір, тим вищий вихід товарної продукції. Разом з цим зростає і кількість відвіданих і запилених квіток, внаслідок чого збільшується врожай комахозапильних культур.

 

Збирання нектару.

Інстинкт збирання і складання в запас меду стає настільки сильним, що сім'я може виконувати цю роботу з повним напруженням цілий рік, аби тільки цвіли рослини і були сприятливими умови для льотної діяльності. В окремі періоди навіть дещо послаблюється розмноження. Про це свідчать такі факти, як обмеження відкладання яєць маткою, виховання розплоду, зменшення рійливості під час сильного медозбору. В умовах періодичності цвітіння рослин, короткочасного, але бурхливого виділення нектару пристосованість сім'ї до найактивнішої льотної роботи стала характерною рисою в еволюції виду на сучасному етапі.

Стосовно умов клімату і рослинності України перші вильоти після перезимівлі бджоли здійснюють у третій декаді березня (з відхиленням 10— 15 днів), коли зацвітають підбіл, проліска та інші нектаропилконосні рослини. Закінчується збирання корму в жовтні, коли температура вдень опускається нижче за 8 °С тепла. Найкращі можливості для інтенсивної роботи настають у червні-липні, коли у вуликах найбільше бджіл, квітки щедро виділяють нектар, а тривалий день і тепло сприятливі як для розвитку рослин, так і для льоту збирачок.

Спеціальними дослідженнями, проведеними в Українській сільськогосподарській академії, виявлено закономірність зростання кількості бджолиних нош сім'ї протягом першої половини сезону. Так, рано навесні, коли цвіте різнотрав'я, лісові та інші рослини, льотна робота всіх збирачок в сукупності за один день обчислюється в середньому 20—40 тис. вильотів з вулика. Тривалий час, поки відбувається заміна складу сім'ї і нарощування молодих бджіл, інтенсивність льоту мало змінюється і за сприятливих умов число бджолиних нош може досягати 50 тисяч. Значна кількість бджіл зайнята обігріванням гнізда, годуванням личинок та іншими внутрішньовуликовими роботами. Ось чому в період росту сім'ї важливо для збільшення продуктивності льотної роботи утеплювати гнізда, розміщувати пасіки в захищених місцях ближче до медоносних рослин, не завантажувати бджіл чищенням комірок у старих стільниках. У ранньолітній період із зацвітанням білої акації, еспарцету та інших медоносів льотна діяльність помітно активізується. Кількість бджолиних нош в середньому на сім'ю досягає 60 тис.

Найбільший обсяг роботи, пов'язаної із заготівлею корму, виконується у другій половині червня та першій декаді липня. В умовах середнього медозбору за день здійснюється близько 100 тис. вильотів, а в окремі роки продукція однієї сім'ї складається з 140 тис. бджолиних нош.

Експериментально доведено, що збирачки приносять у медовому зобику близько 30 мг нектару (Г.П.Таранов), а іноді 40 і навіть 50—60 мг. Якщо середня ноша, залишена у вулику кожною, становитиме 40 мг, то це означає, що на 1 кг свіжої продукції треба здійснити 25 тис. вильотів, а на 6 кг — 150 тисяч. При дальшому зростанні медозборів інтенсивність льоту стає дедалі більшою. В районах медотоварного бджільництва Далекого Сходу збір меду на одну сім'ю за день досягає 20 кг і більше. Для перенесення його виконується не менш ніж 500 тис. вильотів.

Для забезпечення високопродуктивної льотної роботи бджіл влітку потрібні такі умови: достатня сила сім'ї, наближення їх до квітуючих рослин, якомога більше вивільнення бджіл від виховання розплоду в період бурхливого і сильного медозбору, полегшення вентиляції гнізда і захист вуликів від надмірного нагрівання сонцем, забезпечення вуликів порожніми стільниками для меду.

Як тільки відцвітуть високопродуктивні медоноси і сім'ї певною мірою виснажаться, у другій половині літа льотна активність їх зменшується. За день у гніздо починає надходити 60—70 тис. нош, а потім менш ніж 30 тисяч.

Звичайно бджоли неоднаково ставляться до наявного в природі корму. Вони віддають перевагу такому нектару, в складі якого міститься близько 50 % цукру. Але така концентрація буває не завжди, частіше нектар значно рідкіший. Із збільшенням кількості води в нектарі продуктивність льоту знижується, тому що зайва принесена вода в гнізді випаровується і готового меду лишається менше. Рідкий нектар менш привабливий для бджіл. Вони перестають його збирати, коли вміст цукру падає нижче за 5 % . Але реакція бджіл різних порід на цукристість корму не однакова. За даними І.О.Левченка, мобілізаційні «танці» починаються в сім'ях за таких найменших концентрацій знайденого корму: у карпатських бджіл — 8 % цукру, сірих гірських кавказьких і крайнських—10, італійських—11, українських степових — 18, середньоросійських — 20 % . Результати цих дослідів свідчать про те, що за умов небагатої кормової бази найактивніша реакція на медозбір у карпатських бджіл. Вони пристосувалися до швидкої мобілізації на збирання корму навіть тоді, коли цукру в нектарі небагато. Середньоросійські бджоли проявляють високу продуктивність там, де є можливість вибору нектару більшої концентрації, тобто в багатших медозбірних умовах. Обминаючи рідкий корм, вони краще використовують льотну енергію і створюють великі запаси меду. Така риса кормодобувної діяльності у них виробилась у процесі еволюції при просуванні на північ, де в лісових районах влітку квітують високопродуктивні медоноси. Протягом короткого теплого періоду їм доводиться заготовляти великі запаси меду. Ось чому рекордні медозбори в умовах бурхливого нектаровиділення зареєстровані на пасіках, де розводять середньоросійських та українських степових бджіл.

Швидкість роботи бджіл на квітках та кількість зібраного сім'єю корму залежать від багатьох умов і передусім від величини нектарної краплини, її доступності та масивів квітуючих рослин. Наприклад, за сприятливих умов бджола здійснює протягом дня близько 13 вильотів, а в разі погіршення погоди — 7. В одних випадках їй доводиться наповнювати зобик за 1/3 год, в інших — затрачати 37 хв, відвідуючи десятки, а іноді й сотні квіток. Л.І.Перепелова спостерігала за роботою збирачок під час доброго медозбору і з'ясувала, що на один політ витрачається в середньому близько 1 год, а затримання у вулику займає приблизно 15 хв. За сприятливих умов протягом літнього дня бджола встигає здійснити 14 вильотів. Чим довше вона перебуває на квітці, тим більше всмоктується нектару. Наприклад, за 1 хв вона встигає відвідати 42 квітки буркуну, 8 — вишні, 5 — малини. Поодиноко і рідко розміщені квітки потребують додаткових затрат часу на перельоти.

Густий нектар у квітках, хоч і приваблює бджіл, затримує процес висмоктування. Таке явище спостерігається тоді, коли надворі спека і низька вологість повітря. При концентрації понад 70 % цукру в нектарі бджоли перестають відвідувати квітки. Найбільш сприятлива температура для льотно-збиральної роботи в межах 16—32 °С. Підвищення її понад 34 °С не тільки негативно впливає на виділення нектару, а й змушує сім'ю переключатись на охолодження гнізда (приносити більше води і посилювати вентиляцію) й викучуватись назовні біля льотка.

Переважна більшість бджіл при збиранні нектару відвідує рослини в радіусі до 1 км. В дослідах І.О.Левченка на масивах польових медоносів лише 3,7 % збирачок було виявлено на відстані понад 3 км від вулика. У звичайних умовах бджола починає льотно-збиральну діяльність через три тижні після народження і зайнята нею до кінця життя. Важливою фізіологічною особливістю цього періоду для неї є здатність глоткових залоз виділяти фермент інвертазу, яким обробляється зібраний нектар для розщеплення сахарози на прості цукри. В більш ранньому віці вона бере участь у переробці принесеного іншими збирачками корму та виконує багато внутрішньо-вуликових робіт. Але початок сильного медозбору викликає перерозподіл співвідношення льотних і нельотних бджіл у сім'ї. В таких умовах до збирання нектару залучаються додаткові резерви з бджіл молодшого віку. Спостерігаються випадки початку льотної діяльності з 5-денного віку. На короткий час для заготівлі меду сім'я обмежує інші види діяльності. Це свідчить про першорядне значення вуглеводного корму для життя медоносних бджіл як складної біологічної системи. Він є запасом енергії не для окремих бджіл, а для сім'ї в цілому. Кожна бджола, яка живе в період цвітіння рослин, встигає заготовити 5 г меду, який іде на загальне споживання. З усіх інстинктів збирання нектару стало найголовнішим видом діяльності. Ніщо не може так активізувати сім'ю, як знайдений бджолами великий запас нектару. Тільки на збирання його залучається половина всього населення вулика, а то й більше. Крім того, переробкою нектару зайняті ще тисячі й тисячі бджіл. У винятково сприятливих умовах у гніздо однієї сім'ї може надходити 1 ц нектару протягом трьох днів.

Збирання пилку не буває таким інтенсивним ні за кількістю принесеної в гніздо продукції, ні за числом зайнятих бджіл. Багаторічні досліди, проведені в Українській сільськогосподарській академії, показали, що активність заготівлі білкового корму не пов'язана із загальним рівнем льотної діяльності сім'ї. Запаси пилку в природі не впливають на посилення льотної діяльності так, як виділення нектару рослинами. В той час як масове цвітіння високопродуктивних медоносів доводить льотну роботу до максимального рівня, збирання пилку не тільки не зростає, а навіть зменшується, особливо під час бурхливого медозбору. Так, наприклад, в пору цвітіння білої акації прибуток нектару в гніздо сім'ї досягає 5—7 кг, а число бджіл з обніжжям знижується до 4—5 % загальної кількості збирачок корму. Таке явище спостерігається, коли сильно нектароносить липа і деякі інші рослини.

Найбільше пилку бджоли приносять навесні, коли сім'ї ростуть і, готуючись до медозбору, вирощують багато розплоду. За білковим кормом з вуликів вилітає від 1/3 до половини збирачок. В окремі періоди обніжжя буває у 60 %, а то й 80 % льотних бджіл. Як тільки сім'я ліквідує гострий дефіцит білкового корму, бджоли переключаються на збирання нектару. Невеликий запас перги в гнізді підтримується роботою в середньому 15—20 % бджіл-збирачок.

Протягом усієї еволюції медоносних бджіл виробилася здатність їх пристосовуватися до різних способів збирання білкового корму залежно від пори року та умов льотної діяльності. Ту кількість пилку, що витрачається для задоволення потреб сім'ї, бджоли, як правило, знаходять на рослинах майже весь сезон. Заготовляти великі запаси їм не доводиться. Залишена на зиму без прикривання медом перга швидко псується, і потрібні додаткові затрати на чищення комірок. Але коли білкового корму у вуликах не вистачає, а рослинні та погодні умови не дають змоги регулярно поповнювати його запас на певному рівні (1—2 стільники), то сім'я навіть під час медозбору висилає частину бджіл для роботи на пиляках квіток. Наприклад, якщо перед медозбором через нельотну погоду запаси перги вичерпались, то на її заготівлю вилітає 15—20 % і більше збирачок, які за сприятливих умов могли б збільшити нагромадження меду. Тому для забезпечення високої продуктивності сімей з метою максимальної мобілізації льотної енергії на збирання нектару необхідно підтримувати запаси перги на певному рівні.

Нестача білка може створити загрозу для нормального функціонування і самого існування бджіл. Але виживання сім'ї все ж більше залежить від вуглеводистого корму як джерела запасу енергії, яка потрібна у великій кількості для забезпечення необхідних умов у гнізді. Загибель сімей траплялась частіше від нестачі меду, ніж перги. Зрідка, коли вичерпуються запаси білкового корму (через несприятливі погодні умови, значні зміни складу рослинності), бджоли деякий час можуть прожити, навіть припинивши виховання розплоду. Тим часом в разі нестачі меду сім'я гине.

Отже, заготівля запасів вуглеводистого корму відіграла важливу роль у формуванні сім'ї і посилювалась з її розвитком. Сильніші сім'ї, що збирають багато меду, стали високоцінними і в плані господарському. Завдяки цьому розведення медоносних бджіл як виду набуло найбільшого поширення. Інші три види бджіл значно поступаються перед медоносними за розмірами створюваних запасів меду, і їх використовують в основному в районах природного поширення. В сучасному бджільництві медова продуктивність стала провідною серед господарсько корисних ознак у селекції.


Ви дивилися сторінку - Нервова система і поведінка бджіл

Наступна сторінка    - Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї

Попередня сторінка   - Гніздо бджіл, будування стільників

Повернутися до початку сторінки Нервова система і поведінка бджіл

 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

 

Комісар А.Д. Високотемпературна зимівля медоносних бджіл. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена  Академії наук України, Київ, 1994

Високотемпературна зимівля медоносних бджіл

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

 


 

Индекс цитирования.