Бджільництво

О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987


Бджільництво

Зміст

Вступ

Розділ перший

Біологія медоносної бджоли

§ 1. Загальні відомості про бджіл

§ 2. Види бджіл

§ 3. Особливості сім'ї медоносної бджоли

§ 4. Зовнішня будова бджоли

§ 5. Органи травлення і живлення бджоли

§ 6. Розмноження бджіл

§ 7. Гніздо бджіл, будування стільників

§ 8. Нервова система і поведінка бджіл

§ 9. Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї

Розділ другий

Механізація і обладнання у бджільництві

§ 1. Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва

§ 2. Пасічницький інвентар і обладнання

§ 3. Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання

§ 4. Механізація виробничих процесів у бджільництві

§ 5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

§ 6. Пасічні будівлі

Розділ третій

Технологія утримання і розведення бджолиних сімей

§ 1. Утримання бджолиних сімей сильними

§ 2. Корми і підгодівля бджіл

§ 3. Утеплення гнізд і вуликів

§ 4. Техніка роботи з бджолами, правила безпеки і протипожежні заходи на пасіці

§ 5. Сезонні роботи з догляду за бджолами

§ 6. Будівництво стільників і розширення гнізд

§ 7. Розмноження бджолиних сімей

§ 8. Виведення бджолиних маток

§ 9. Кочівлі з бджолами

§ 10. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання

§ 11. Організація зимівлі бджіл

§ 12. Системи, методи і способи бджільництва

§ 13. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій

- Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у двокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у вуликах-лежаках

- Утримання бджіл у 10-16-рамкових вуликах

§ 14. Породи бджіл і використання їх

§ 15. Методи розведення у бджільництві

§ 16. Селекція бджіл

§ 17. Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл

- Промислове виведення маток

- Виробництво пакетів бджіл

Розділ четвертий

Технологія виробництва продуктів бджільництва

§ 1. Мед

- Походження і класифікація

- Хімічний склад меду

- Властивості меду

- Відкачування меду

- Обробка і зберігання меду

- Основні сорти меду

- Падевий мед

- Стільниковий мед

- Оцінка натуральності меду

§ 2. Віск

§ 3. Квітковий пилок

- Рослини, з яких бджоли збирають пилок

- Використання пилку бджолами

- Збирання обніжжя пилковловлювачами

- Обробка та зберігання обніжжя

- Використання пилку для підгодівлі бджіл

§ 4. Маточне молочко

§ 5. Прополіс

§ 6. Бджолина отрута

§ 7. Промислова технологія у бджільництві

Розділ п'ятий

Медоносна база і запилення бджолами сільськогосподарських культур

§ 1. Загальна характеристика медоносних рослин

§ 2. Медоносні рослини польових і кормових сівозмін

§ 3. Овочеві й баштанні медоносні культури

§ 4. Плодові та ягідні медоносні рослини

§ 5. Медоноси лісів, парків та захисних насаджень

§ 6. Медоносне різнотрав'я

§ 7. Використання і поліпшення медоносної бази

§ 8. Запилення сільськогосподарських культур

Розділ шостий

Хвороби і вороги бджіл

§ 1. Класифікація хвороб і причини виникнення їх

§ 2. Незаразні хвороби

§ 3. Інфекційні хвороби бджіл

§ 4. Інвазійні хвороби

§ 5. Заходи профілактики і боротьби з хворобами

§ 6. Вороги бджіл та шкідники бджіл

Розділ сьомий

Економіка, організація і планування бджільництва

§ 1. Економічні основи бджільництва

§ 2. Організаційно-господарські основи бджільництва

§ 3. Планування і облік у бджільництві

§ 4. Організація і оплата праці


Список використаної літератури


Література

Розмноження бджіл

В сім'ї медоносної бджоли, на відміну від інших видів сільськогосподарських тварин, розрізняють дві форми розмноження: збільшення числа робочих бджіл, маток і трутнів та поділ сімей, що являє собою утворення нових біологічних і господарських одиниць.

Розмноження особин бджолиної сім'ї відбувається шляхом розвитку організму з яєць, що їх відкладає матка. Одна самка є матір'ю для всього населення вулика. Від неї успадковуються ознаки всім бджолиним суспільством вулика. Що ж до трутнів, то вони, хоч і є повноцінними самцями, не передають батьківських ознак членам своєї сім'ї.

Бджільництво


Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 


Бджільництво

Батьки робочих бджіл — це ті трутні, що спарувалися з маткою даної сім'ї. Чоловічі особини батьківських ознак взагалі не мають. Це пояснюється тим, що вони розвиваються з незапліднених яєць. В них половинний (гаплоїдний) набір хромосом — шістнадцять. Запліднене яйце, де відбулося злиття жіночої і чоловічої статевих клітин, характеризується повним, диплоїдним, набором хромосом (їх 32) і дає початок розвитку робочої бджоли або матки. Тому спадкові ознаки жіночих особин передаються і від матки, і від трутня, що брав участь у спаровуванні з нею.

Отже, у відтворенні потомства беруть безпосередню участь матка і трутень. Робочі бджоли виховують розплід: годують личинки, заготовляють і перероблюють для цього корм, обігрівають розплід, чистять комірки після виплоджування дорослих особин. Формування статевих клітин здійснюється в органах розмноження.

Органи розмноження матки складаються з двох яєчників, парного яйцепроводу, непарного яйцепроводу, сім'яприймача і піхви (мал. 12). В яєчниках високопродуктивної матки налічується близько 380 яйцевих трубочок. У кожній з них утворюються статеві клітини і формуються яйця. Кількість відкладених за добу яєць становить в середньому 1200—1800 штук, а в окремих сім'ях — понад 2,5 тис.


Статева система матки

Статева система робочої бджоли

Мал. 12. Статева система матки (а) і робочої бджоли (б):

1 — яєчники; 2 — яйцеві трубочки; 3 — парний яйцепровід; 4 — непарний яйцепровід; 5 — сім'яприймач; 6 — придаткова залоза; 7 — піхва.


Запліднення яєць відбувається в організмі матки. Коли вони проходять з яєчників по непарному яйцепроводу, з сім'яприймача завдяки дії сім'яного насоса подається краплина сім'я. Вона потрапляє на оболонку яйця, де крізь малесенький отвір — мікропіле — статеві клітини самця проникають до яйцеклітини. Один із сперматозоїдів зливається із статевою клітиною яйця. Цей процес називається заплідненням. Яйця запліднюються спермою різних трутнів, що брали участь у паруванні з маткою. Тому завдяки поліандрії (спаровування з кількома самцями) робочі бджоли в сім'ї генетично різнорідні, батьківські ознаки вони успадковують від різних трутнів. Цим значною мірою зумовлюється неоднакова продуктивність бджолиних сімей в різні роки, різниця за біологічними ознаками та господарсько корисними показниками сімей з матками-сестрами. Оскільки спаровування відбувається в повітрі, встановити походження робочих бджіл і маток за їхньою батьківською приналежністю практично неможливо. Виняток становлять трутні, бо вони, як уже зазначалося, несуть спадкові ознаки лише матері. їхній розвиток починається з незапліднених яєць. Невелику кількість таких яєць відкладають матки у всіх сім'ях з весни і майже до кінця літа. Розвиток організму з незаплідненого яйця називається партеногенезом. Старіння маток та підготовка сімей до роїння посилює прояви в них партеногенезу, що пов'язане з турботою про виведення самців. Сперматозоїди утворюються в двох сім'яниках (мал. 13). В кожному з них налічується по 150—200 сім'яних канальців. Зрілі сперматозоїди накопичуються у двох сім'яних міхурцях, в які впадають дві трубочки-сім'япроводи. Сім'я трутня переходить у статеву систему матки через сім'явипорскувальний канал і парувальний орган. Під час парування туди ж надходить вироблена придатковими залозами трутня рідина — мукус, яка твердне на повітрі і закриває отвір піхви.


Статева система трутня

Мал. 13. Статева система трутня:

1 — сім'яники; 2 — придаткові залози; 3 — сім'япроводи; 4 — сім'яні міхурі; 5 — сім'явипорскувальний канал; 6 — цибулина; 7 — ріжки.


У робочих бджіл статева система недорозвинена. В яєчниках налічується по кілька яйцевих трубочок, які, як правило, не функціонують. Відкладання невеликої кількості яєць бджолами-трутівками може бути лише за ненормальних умов життєдіяльності сім'ї.


Розвиток бджіл.

Як тільки відбудеться запліднення, зародок дає початок розвитку личинки. її сегментоване тіло стає помітним під оболонкою яйця наприкінці третьої доби. Сформована личинка розчиняє шкаралупу виділеннями спеціальних залоз і починає споживати молочко, яке регулярно дають бджоли, підливаючи його на дно комірки. Поглинаючи високопоживний корм, личинка швидко росте і перетворюється на лялечку (мал. 14). Протягом шести днів до запечатування комірки маса її зростає більш як у 1500 разів. Бджолина личинка живиться молочком лише 3 дні, а потім одержує від годувальниць кашку — суміш меду, перги й води. Для виведення матки молочко є незамінним кормом, причому воно значно вищої якості, ніж у личинок робочих бджіл. Типом годівлі визначається розвиток жіночих особин в сім'ї, адже із заплідненого яйця можна виховати або робочу бджолу, або матку (мал. 15). Вважають, що наявність в маточному молочку біологічно активних речовин сприяє повному розвитку статевої системи і формуванню матки. Що ж до личинки робочої бджоли, то вона з першого дня поступово втрачає здатність розвинутись у повноцінну самку. Тому при виведенні матки із личинки, що знаходиться у бджолиній комірці, бажано змінити тип годівлі якомога раніше, у перший день. Матки, що розвиваються з личинок 2- і 3-денного віку, менш продуктивні.


Послідовність розвитку бджоли в комірці стільника

Мал. 14. Послідовність розвитку бджоли в комірці стільника
від першого до одинадцятого дня:

а — вигляд зверху; б — вигляд збоку.


Маточники та розвиток матки

Мал. 15. Маточники та розвиток матки:

а — штучні маточники; б — ройові маточники; в, г — розвиток матки.


Весь розвиток від моменту відкладання яйця до виходу із комірки займає у робочої бджоли 21 день, матки — 16 (іноді 17), у трутня — 24 дні. Тому через 21 день бджолиний розплід у гнізді повністю оновлюється.

Вік розплоду можна використати, наприклад, для визначення тривалості безматкового стану сім'ї. Так, коли в комірках вже немає яєць, а є маленькі личинки з молочком навколо них, то це означає, що матки не стало 3—4 дні тому. Якщо в гнізді лишився тільки печатний розплід, минуло більш ніж 9 днів.

За нормального стану сімей кількість запечатаних комірок з розплодом є сумою всього виплоду бджіл протягом 12 днів, а відповідним обчисленням визначають середньодобову яйцекладку маток.

Роїння є другою формою розмноження бджіл. У сучасному бджільництві крім природного використовуються також різні способи штучного поділу сімей. І природним шляхом, і штучним розмноженням з однієї сім'ї утворюється дві, що здатні так само до самостійного існування.

Роїння відбувається після весняного нарощування молодих бджіл. Чим більше їх виплодиться, тим раніше настає поділ сім'ї. Виліт ранніх роїв припадає на кінець травня — початок червня. Але це можливо за умов теплої весни і доброго нектаровиділення, коли у вуликах створюються запаси корму. Недовантаження бджіл роботою, пов'язане з годуванням розплоду, призводить до послаблення працездатності сім'ї, оскільки формується частина її, що готується до вильоту.

Зниження продуктивності бджолиних сімей, збільшення затрат праці, погіршення умов ведення племінної роботи на пасіках, де бджоли рояться, змушують пасічників вести роботу, спрямовану на боротьбу з природним роїнням. Щоб запобігти виникненню передройового стану, насамперед необхідно відбирати частину бджіл, це дає змогу усунути основну причину роїння. Менше роїв вилітає на пасіках, де під час спеки вулики затінені, гнізда не тісні, добре вентилюються. Інстинкт роїння проявляється передусім під впливом факторів корму й тепла, які посилюють або послаблюють розмноження бджіл у сім'ї. Від них залежить накопичення «зайвої» кількості робочих особин. Розплоду від однієї матки для завантаження їх роботою не вистачає. Коли настає бурхливе нектаровиділення, з'являються можливості масової заготівлі меду, підготовка до поділу припиняється, бджоли залучаються до льотно-збиральної роботи. Інстинкт створення запасів енергетичного корму виявляється сильнішим за інстинкт роїння. Ліквідується передройовий стан і з припиненням медозбору.


Ви дивились сторінку - Розмноження бджіл

Наступна сторінка      - Гніздо бджіл, будування стільників

Попередня сторінка   - Органи травлення і живлення бджоли

Повернутися до початку сторінки Розмноження бджіл

 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

 

Комісар А.Д. Високотемпературна зимівля медоносних бджіл. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена  Академії наук України, Київ, 1994

Високотемпературна зимівля медоносних бджіл

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

 

 

Индекс цитирования.