Бджільництво

 О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987

 

 

Бджільництво

Зміст

Вступ

Розділ перший

Біологія медоносної бджоли

§ 1. Загальні відомості про бджіл

§ 2. Види бджіл

§ 3. Особливості сім'ї медоносної бджоли

§ 4. Зовнішня будова бджоли

§ 5. Органи травлення і живлення бджоли

§ 6. Розмноження бджіл

§ 7. Гніздо бджіл, будування стільників

§ 8. Нервова система і поведінка бджіл

§ 9. Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї

Розділ другий

Механізація і обладнання у бджільництві

§ 1. Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва

§ 2. Пасічницький інвентар і обладнання

§ 3. Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання

§ 4. Механізація виробничих процесів у бджільництві

§ 5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

§ 6. Пасічні будівлі

Розділ третій

Технологія утримання і розведення бджолиних сімей

§ 1. Утримання бджолиних сімей сильними

§ 2. Корми і підгодівля бджіл

§ 3. Утеплення гнізд і вуликів

§ 4. Техніка роботи з бджолами, правила безпеки і протипожежні заходи на пасіці

§ 5. Сезонні роботи з догляду за бджолами

§ 6. Будівництво стільників і розширення гнізд

§ 7. Розмноження бджолиних сімей

§ 8. Виведення бджолиних маток

§ 9. Кочівлі з бджолами

§ 10. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання

§ 11. Організація зимівлі бджіл

§ 12. Системи, методи і способи бджільництва

§ 13. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій

     - Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах

     - Утримання бджіл у двокорпусних вуликах

     - Утримання бджіл у вуликах-лежаках

     - Утримання бджіл у 10-16-рамкових вуликах

§ 14. Породи бджіл і використання їх

§ 15. Методи розведення у бджільництві

§ 16. Селекція бджіл

§ 17. Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл

     - Промислове виведення маток

     - Виробництво пакетів бджіл

Розділ четвертий

Технологія виробництва продуктів бджільництва

§ 1. Мед

    - Походження і класифікація

    - Хімічний склад меду

    - Властивості меду

    - Відкачування меду

    - Обробка і зберігання меду

    - Основні сорти меду

    - Падевий мед

    - Стільниковий мед

    - Оцінка натуральності меду

§ 2. Віск

§ 3. Квітковий пилок

     - Рослини, з яких бджоли збирають пилок

     - Використання пилку бджолами

     - Збирання обніжжя пилковловлювачами

     - Обробка та зберігання обніжжя

     - Використання пилку для підгодівлі бджіл

§ 4. Маточне молочко

§ 5. Прополіс

§ 6. Бджолина отрута

§ 7. Промислова технологія у бджільництві

Розділ п'ятий

Медоносна база і запилення бджолами сільськогосподарських культур

§ 1. Загальна характеристика медоносних рослин

§ 2. Медоносні рослини польових і кормових сівозмін

§ 3. Овочеві й баштанні медоносні культури

§ 4. Плодові та ягідні медоносні рослини

§ 5. Медоноси лісів, парків та захисних насаджень

§ 6. Медоносне різнотрав'я

§ 7. Використання і поліпшення медоносної бази

§ 8. Запилення сільськогосподарських культур

Розділ шостий

Хвороби і вороги бджіл

§ 1. Класифікація хвороб і причини виникнення їх

§ 2. Незаразні хвороби

§ 3. Інфекційні хвороби бджіл

§ 4. Інвазійні хвороби

§ 5. Заходи профілактики і боротьби з хворобами

§ 6. Вороги бджіл та шкідники бджіл

Розділ сьомий

Економіка, організація і планування бджільництва

§ 1. Економічні основи бджільництва

§ 2. Організаційно-господарські основи бджільництва

§ 3. Планування і облік у бджільництві

§ 4. Організація і оплата праці

 

Список використаної літератури

 

Література

 

Системи, методи і способи бджільництва

У різних кліматичних, медозбірних і господарських умовах бджільництво ведуть залежно від поставленого завдання за певними системами, застосовують різні методи і способи бджільництва.

Медозбірні умови з переходом на інтенсивне землеробство значно змінилися. Однак вивчення біології бджолиної сім'ї, впровадження досконалих прийомів виробництва меду, селекція бджіл на медозбір і збільшення відкладання яєць матками та використання гетерозису дають змогу набагато підвищити продуктивність бджільництва.

Кожна кліматична зона республіки характеризується специфічною медоносною рослинністю, неоднаковими кліматичними і погодними умовами для взятку. Тому Українською дослідною станцією бджільництва розроблено системи ведення бджільництва для Степу, Лісостепу, Полісся і Карпат. Кожна система передбачає різні прийоми і способи цілорічного утримання бджолиних сімей, застосування яких забезпечувало б високу продуктивність, насамперед на медозборі, та ефективне запилення сільськогосподарських культур.

Безпосередньо для виробництва певного виду продукції бджільництва (меду, маток, бджолопакетів) застосовують відповідні промислові технології, які постійно удосконалюються відповідно до місцевих кліматичних і медозбірних умов, раціоналізації пасічницького інвентаря й обладнання, застосування на промислових пасіках засобів механізації.

Системи ведення бджільництва передбачають найдоцільніші для конкретних умов способи розведення й утримання бджолиних сімей, типи, системи і конструкції вуликів, відповідну техніку підготовки бджолиних сімей до використання взятків, рекомендації щодо організації пасік для виробництва продукції бджільництва, захист бджіл від отруєння пестицидами, профілактичні і лікувальні заходи (див. зб.: Система ведення сільського господарства в Українській PCP.— К.: Урожай, 1979). Розробляючи систему ведення галузі, слід брати до уваги особливості кормової бази та прийоми її поліпшення й використання, зокрема кочовим способом.

Для збільшення виробництва товарного меду та ефективного запилення сільськогосподарських культур рекомендується розводити районовані породи бджіл, використовувати відповідно до культур певні комбінації бджіл-помісей, зокрема української степової з карпатською і мегрельською.

Розроблені по зонах системи ведення бджільництва уточнюють у кожній області, кожному районі чи господарстві стосовно місцевих кліматичних, медозбірних і господарських умов з урахуванням останніх досягнень науки, передового досвіду та рівня виробництва продукції бджільництва в господарстві.

 

Методи бджільництва.

Під методом бджільництва розуміють комплекс прийомів цілорічного утримання бджолиних сімей. При розробленні нового або уточненні існуючого методу стосовно місцевих медозбірних умов беруть до уваги систему ведення бджільництва для конкретної зони та способи, які застосовують в аналогічних умовах, а також досягнення науки і передового досвіду. За останні 10—15 років у розвитку бджільництва відбулося багато змін, застосовуються нові методи, нові прогресивні технології. Розвинулося пакетне бджільництво, набули поширення районовані породи бджіл, відселекціоновано лінії бджолиних маток районованих порід бджіл, створено бджоло-розплідники для репродукції племінних маток селекційних ліній, промисловість випускає багато техніки й обладнання, які широко використовують у кочовому бджільництві. У Лісостепу й Степу в лісосмугах нектароносять медоносні дерева й кущі, на зрошуваних землях Херсонської, Миколаївської та інших південних областей збільшилися посівні площі люцерни, де вона має високу медопродуктивність. Вирощування гречки в Лісостепу і на Поліссі сконцентровано в господарствах, де грунтові умови дають змогу збирати високі її врожаї при добрій нектарній продуктивності. Значно підвищилась культура землеробства, внаслідок чого зменшилися площі під степовим різнотрав'ям, яке раніше забезпечувало значні збори товарного меду. Натомість збільшено площі посіву нектароносів з метою зміцнення кормової бази бджільництва.

Сучасні методи бджільництва можна поділити на дві групи. До першої належать методи, які не допускають природного роїння. Методи другої групи також не допускають природного роїння, але в разі потреби передбачають застосування штучного відроювання сімей з використанням ройової енергії бджіл на медозборі і відбудові стільників. За відповідних умов використовують методи обох груп, що забезпечує високі медозбори та збільшення відбудови стільників. Методи, які допускають природне роїння, тепер не застосовуються. До першої групи методів належать методи двосімейного і двоматкового утримання сімей та метод відводків, а до другої — методи Ващенка, Снєжневського.

При двосімейному методі на період головного медозбору в одному вулику об'єднують дві перезимовані бджолині сім'ї. За методом Шелухіна одна з них повністю спрацьовується на медозборі, а замість неї з відводка, сформованого з цих же двох сімей, вирощують нову бджолину сім'ю, і зимують знову дві сім'ї. Ставлять спільний магазин на дві бджолині сім'ї, які утримують у лежаках. На дві сім'ї, які утримують у двох корпусах багатокорпусного вулика, використовують також спільний корпус. В обох варіантах магазин і корпус для меду відокремлюють від розплідної частини вулика роздільними решітками.

За двоматковим методом в одній бджолиній сім'ї тримають дві бджолині матки (кожну в окремих 2—3 корпусах). Щоб матки не зустрічались і одна з них не знищила другу, між їхніми гніздами вкладають раму з двома роздільними решітками і відстанню між ними ЗО мм. За допомогою двох маток створюється сильна сім'я на 5—6 корпусів. Така сім'я здатна більш повно використати продуктивні медозбори.

За методом відводків формуванням відводка відбирають з сімей бджіл, які не зайняті вихованням розплоду. Нарощених у відводку бджіл перед головним медозбором приєднують до основної сім'ї, перетворюючи її на сім'ю-медовик, або приєднують лише льотних бджіл за способом Снелгрова. Більш продуктивні відводки, сформовані рано навесні (після відцвітання плодових дерев до цвітіння білої акації). Перед білоакацієвим взятком корпус з відкритим розплодом і молодими нельотними бджолами відокремлюють від основної сім'ї горизонтальною діафрагмою. У відводок підсаджують матку і дають воду у вуликовій годівниці. Ізоляція відкритого розплоду при короткочасному взятку з білої акації збільшує вихід товарного меду. Відводок приєднують до сім'ї перед головним медозбором з гречки або соняшнику.

Метод Ващенка належить до комбінованих. Застосовують його при медозборі з гречки. На пасіці утримують сім'ї сильними. До тієї частини сімей, яка переходить у ройовий стан, протиройових прийомів не застосовують. Якщо рої виходять за місяць до головного взятку або напередодні його, сім'ям дають змогу відроїтись. Якщо в сім'ї знаходять ройові маточники за 1—1,5 місяця до головного медозбору, вулик розгороджують на дві частини глухою перегородкою і з протилежного боку відкривають запасний льоток. У це відділення зранку льотного дня переставляють стільник з розплодом і маткою (без маточників), ставлять медоперговий стільник, 2—З навощені рамки і кілька запасних стільників. В основній сім'ї знищують всі маточники, крім найкращого, дають воду в годівниці. Потім вулик повертають на 180 °. Бджоли повертаються і застають матку в порожньому гнізді. Сім'я не буде роїтись, поки не відбудує стільників. За цей час в основній сім'ї виведеться молода матка. На період головного медозбору сім'ї об'єднують і залишають молоду матку. Таким же способом практикують наліт бджіл на зрілий маточник, але при цьому до виведення матки сім'я не відбудовує стільників. Цей спосіб застосовують, коли є можливість одержати товарний мед з другорядних нектароносів.

Зоотехнічний метод Снєжневського застосовують на пасіках, де розводять чистопородних бджіл і ведуть селекційну роботу. Сім'ї утримують сильними (підсилення одних сімей за рахунок інших не провадять). Бджолині сім'ї ділять на дві групи. У першу виділяють найбільш високопродуктивні, сильні, типові для даної породи бджолині сім'ї. Від цих сімей формують по З відводки бджіл: перший — як тільки сім'я займе 12 рамок та матиме 10 рамок з розплодом, другий — через 10 днів, а третій — після закінчення головного медозбору. Відводки підсилюють від цієї ж сім'ї і перетворюють у бджолині сім'ї.

Низькопродуктивні сім'ї, які відстають у розвитку та хворіють, вибраковують, закурюючи сірчистим газом бджіл разом з маткою. Останню відокремлюють у кліточку за місяць до закурювання з тим, щоб до часу вибракування у вулику вивівся весь розплід, а бджоли спрацювались на медозборі. Вибракувані сім'ї замінюють сформованими.

При застосуванні цього методу використовують способи, які запобігають природному роїнню, а ройову енергію використовують на медозборі.

 

Способи бджільництва

характеризуються окремими прийомами підвищення медозбору при веденні бджільництва за однією і тією ж системою або методом. За сезон у бджолиній сім'ї можна застосувати кілька таких способів, зокрема спосіб Блінова — для прискореного нарощування бджіл навесні, спосіб Сіменса-Демарі — для виведення сім'ї з ройового стану, спосіб Таранова — для відбору з сім'ї ройових бджіл, спосіб маток-поміч-ниць — навесні для нарощування сили сімей до головного медозбору і восени з метою створення сильної сім'ї для зимівлі.

Спосіб Сіменса-Демарі застосовують, якщо бджолина сім'я перейшла в ройовий стан, а до головного медозбору залишається до 2 тижнів. У льотний для бджіл день в сім'ї відшукують матку і одночасно з рамкою, де вона
знаходиться, переставляють у порожнє відділення лежака до запасного льотка або в запасний корпус багатокорпусного вулика. У лежаку гніздо відгороджують роздільною решіткою, між корпусами також закладають решітку в обв'язці з льотком. Потім з кожної рамки струшують бджіл перед льотком на розіслану тканину. Бджоли при цьому злітають, кружляють (як і при виході рою) і повертаються у свій вулик. В цьому відділенні залишають один найкращий маточник, а інші знищують. Перед льотком ставлять 3—4 навощені рамки. Поки бджоли їх не відбудують, сім'я роїтися не буде. На період головного медозбору обидві сім'ї об'єднують, залишаючи молоду матку.

Способом Таранова ройових бджіл у сім'ї відбирають за допомогою фанерного настилу розміром 1 х 1 м. Його кладуть на два кілки так, щоб між настилом і прилітною дошкою вулика залишився просвіт 15—20 см. У льотний день бджіл з кожної рамки вулика обережно струшують на настил, покритий тканиною, щоб не пошкоджувати бджіл. Бджоли, зайняті вихованням розплоду та іншими роботами, повертаються у вулик, а ройові бджоли у вигляді природного рою зависають в кінці настилу перед льотком, їх переселяють у роївню і використовують для формування 2—З відводків з бджолами різного віку.

Спосіб Снєжникова застосовують тоді, коли внаслідок тривалої дощової погоди при медозборі з еспарцету та інших нектароносів значна частина сімей переходить у ройовий стан. В перші 3 дні рої садять по 2—3 в один вулик, тобто створюють сім'ї-медовики за Буткевичем. Через 3 доби чужий рій садять через льоток у сім'ю, яка відроїлась 72 год тому. Бджоли об'єднуються й інтенсивно працюють на медозборі.

Спосіб Снелгрова застосовують у вертикальних вуликах, зокрема у багатокорпусному для підсилення перед продуктивним медозбором основної сім'ї льотними бджолами допоміжної сім'ї або відводка. Для застосування способу виготовляють спеціальну горизонтальну діафрагму (мал. 58).

 

Перегородка Снелгрова

Мал. 58. Перегородка Снелгрова.

 

В чотирьох брусках обв'язки діафрагми прорізають по два льотки — верхній, а під ним нижній, кожний розміром 50x8 мм. До льотків прикріплюють засувки. У фанерній перегородці вирізують отвір 200x300 мм, який закривають дротяною сіткою з комірками 2x3 мм.

Бджоли відводка чи сім'ї з верхніх одного-двох корпусів літатимуть через верхній льоток обв'язки. На початку медозбору цей льоток закривають, а нижній відкривають. При цьому льотні бджоли потрапляють в основну сім'ю, а нельотні з часом стають льотними і літатимуть через відкритий запасний льоток з протилежного боку вулика. Відводку або сім'ї дають воду в годівниці. Перед черговим продуктивним взятком знову закривають верхній льоток, відкривають нижній і запасний з протилежного боку обв'язки.

Різні системи, методи і способи бджільництва необхідно досконало вивчати, відбираючи ті, які відповідають кліматичним і медозбірним умовам даної місцевості. Попередньо їх випробовують у 2—10 сім'ях і лише після цього застосовують у всіх сім'ях пасіки. Перед впровадженням нових систем бджільництва треба створити відповідну матеріально-технічну базу.

 

Вивчення і використання досвіду передовиків.

Бджільництво необхідно вести за науково обгрунтованими системами із застосуванням нових прогресивних методів і способів. У процесі виробництва передові бджолярі удосконалюють прийоми догляду за бджолиними сім ями відповідно до місцевих медозбірних і кліматичних умов, а тому одержують значно вищі медозбори, ніж на рядових пасіках. Цінність передового досвіду передусім в тому, що досягнення науки і практики апробуються і пристосовуються до конкретних умов місцевості і свого господарства.

Передовики бджільництва застосовують різноманітні прийоми, спрямовані на підвищення медозборів: мобілізовують бджіл на медозбір з певного виду медоносу на початку його цвітіння; при зимівлі бджіл у приміщеннях застосовують раннє й надраннє виставляння вуликів з бджолами, що прискорює розвиток сімей; використовують вулики великого обсягу — багатокорпусні, двокорпусні; практикують багаторазові кочівлі; використовують бджіл-помісей карпатської породи з кавказською тощо. Деякі бджолярі в одному більш досконалому методі творчо поєднують кілька передових прийомів передовиків і досягають рекордних медозборів.

Велике значення мають способи нарощування кількості молодих бджіл під час зимівлі, забезпеченість нектароносами у стадії цвітіння в серпні — вересні, поліпшення кормової бази підсіванням спеціальних нектароносів або нарощування сили бджіл підгодівлею сімей сиропом у другій половині серпня — у першій половині вересня та використання маток-помічниць.

Багато уваги приділяється збереженню сили й енергії бджіл протягом зимівлі, адже від цього залежать темп розвитку сімей навесні і їхня продуктивність в наступному пасічницькому сезоні. Важливо застосовувати найкращий для кожної місцевості спосіб зимівлі бджіл (надворі, в приміщенні), забезпечити належну вентиляцію гнізд, оптимальну температуру і вологість повітря у зимівниках. Вивчення передового досвіду свідчить, що особливу увагу слід приділяти догляду за бджолиними сім'ями навесні — скороченню, обмеженню й утепленню гнізд, забезпеченню сімей кормами, запобіганню природному роїнню бджіл і використанню ройової енергії сімей на медозборі.

 

Бджільництво

Нова конструкція вулика дозволяє отримувати мед “з-під крану” і не турбувати бджіл

 

 

Бджільництво

Ви дивились сторінку - Системи, методи і способи бджільництва

Наступна сторінка     -  Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах
                                   різних типів, систем і конструкцій

Попередня сторінка   - Організація зимівлі бджіл

 

Вернутися до початку сторінки Системи, методи і способи бджільництва

 

Рус.

 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

 

Комісар А.Д. Високотемпературна зимівля медоносних бджіл. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена  Академії наук України, Київ, 1994

Високотемпературна зимівля медоносних бджіл

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі