Бджільництво

О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987


Бджільництво

Зміст

Вступ

Розділ перший

Біологія медоносної бджоли

§ 1. Загальні відомості про бджіл

§ 2. Види бджіл

§ 3. Особливості сім'ї медоносної бджоли

§ 4. Зовнішня будова бджоли

§ 5. Органи травлення і живлення бджоли

§ 6. Розмноження бджіл

§ 7. Гніздо бджіл, будування стільників

§ 8. Нервова система і поведінка бджіл

§ 9. Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї

Розділ другий

Механізація і обладнання у бджільництві

§ 1. Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва

§ 2. Пасічницький інвентар і обладнання

§ 3. Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання

§ 4. Механізація виробничих процесів у бджільництві

§ 5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

§ 6. Пасічні будівлі

Розділ третій

Технологія утримання і розведення бджолиних сімей

§ 1. Утримання бджолиних сімей сильними

§ 2. Корми і підгодівля бджіл

§ 3. Утеплення гнізд і вуликів

§ 4. Техніка роботи з бджолами, правила безпеки і протипожежні заходи на пасіці

§ 5. Сезонні роботи з догляду за бджолами

§ 6. Будівництво стільників і розширення гнізд

§ 7. Розмноження бджолиних сімей

§ 8. Виведення бджолиних маток

§ 9. Кочівлі з бджолами

§ 10. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання

§ 11. Організація зимівлі бджіл

§ 12. Системи, методи і способи бджільництва

§ 13. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій

- Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у двокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у вуликах-лежаках

- Утримання бджіл у 10-16-рамкових вуликах

§ 14. Породи бджіл і використання їх

§ 15. Методи розведення у бджільництві

§ 16. Селекція бджіл

§ 17. Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл

- Промислове виведення маток

- Виробництво пакетів бджіл

Розділ четвертий

Технологія виробництва продуктів бджільництва

§ 1. Мед

- Походження і класифікація

- Хімічний склад меду

- Властивості меду

- Відкачування меду

- Обробка і зберігання меду

- Основні сорти меду

- Падевий мед

- Стільниковий мед

- Оцінка натуральності меду

§ 2. Віск

§ 3. Квітковий пилок

- Рослини, з яких бджоли збирають пилок

- Використання пилку бджолами

- Збирання обніжжя пилковловлювачами

- Обробка та зберігання обніжжя

- Використання пилку для підгодівлі бджіл

§ 4. Маточне молочко

§ 5. Прополіс

§ 6. Бджолина отрута

§ 7. Промислова технологія у бджільництві

Розділ п'ятий

Медоносна база і запилення бджолами сільськогосподарських культур

§ 1. Загальна характеристика медоносних рослин

§ 2. Медоносні рослини польових і кормових сівозмін

§ 3. Овочеві й баштанні медоносні культури

§ 4. Плодові та ягідні медоносні рослини

§ 5. Медоноси лісів, парків та захисних насаджень

§ 6. Медоносне різнотрав'я

§ 7. Використання і поліпшення медоносної бази

§ 8. Запилення сільськогосподарських культур

Розділ шостий

Хвороби і вороги бджіл

§ 1. Класифікація хвороб і причини виникнення їх

§ 2. Незаразні хвороби

§ 3. Інфекційні хвороби бджіл

§ 4. Інвазійні хвороби

§ 5. Заходи профілактики і боротьби з хворобами

§ 6. Вороги бджіл та шкідники бджіл

Розділ сьомий

Економіка, організація і планування бджільництва

§ 1. Економічні основи бджільництва

§ 2. Організаційно-господарські основи бджільництва

§ 3. Планування і облік у бджільництві

§ 4. Організація і оплата праці


Список використаної літератури


Література

Утримання бджолиних сімей сильними

Основою продуктивності бджільництва та ефективного запилення бджолами ентомофільних сільськогосподарських культур є утримання бджолиних сімей сильними.

Технологія утримання і розведення бджолиних сімей

Бджолина сім'я з однією маткою складається влітку з 60 тис. (взимку з 30 тис. бджіл), 3—5 тис. трутнів та бджолиного і трутневого розплоду. Це цілісна біологічна і господарська одиниця. Вона, як уже зазначалося, не може існувати без матки так само, як кожна бджола зокрема не виживає без сім'ї. Чим більше у вулику бджіл протягом року, тим сильніша сім'я і тим більше продукції вона здатна виробляти.

Збільшення кількості бджіл у сім'ї навесні має виняткове значення при підготовці її до запилення культур, використання продуктивних медозборів, відбудови стільників, створення великих кормових запасів на період несприятливої погоди влітку і на зиму, а також восени для нарощування молодих бджіл, яким доведеться зимувати й вирощувати кілька поколінь бджіл навесні наступного року.

Сила бджолиної сім'ї вимірюється вуличками. На рамці звичайного розміру 435х300 мм у вуличці 300 г бджіл. Кількість їх на рамках інших розмірів умовно перераховують на вуличку звичайної рамки. Вуличок на одну менше, ніж рамок, що їх обсиджують бджоли. Силу сімей іноді визначають і в рамках. Бджіл на крайніх зовні рамках не враховують, бо вони доповнюють внутрішні вулички.

Протягом року сила сім'ї і кількість бджіл у ній змінюються. За період від головного медозбору до останнього осіннього обльоту бджіл сила сімей зменшується наполовину. Якщо сім'я займала в лежаку 20 рамок, то зимуватиме вона на 10 рамках, а якщо 18—на 9-ти і т. д. У багатокорпусному вулику сила сімей з чотирьох корпусів зменшується до двох, а з двох — до одного. Якщо сила сім'ї становить півтора корпуси, у верхньому і нижньому корпусах залишають по 7—8 стільників. Саме тому підготовка сімей до основного медозбору є одночасно й початком підготовки їх до зимівлі.

Протягом зими сила сімей за нормальних умов зимівлі зменшується на 10—30 % , тому необхідно зменшувати і обсяг гнізда бджіл: у лежаках залежно від кількості рамок, покритих бджолами, у багатокорпусних вуликах — наполовину (з двох корпусів сім'ї залишають один).

Різні породи бджіл в один і той же період мають різну кількість бджіл у сім'ї. Найбільш сильні італійські і середньоросійські бджоли, найменш — кавказькі, а решта порід займає проміжне місце.

Сім'я, яку реалізують, повинна відповідати вимогам державного стандарту (табл. 6).

Таблиця 6.

Вимоги до бджолиної сім'ї, яку реалізують

Склад бджолиної сім'ї у вулику Норма Характеристика
до березня до травня до липня до вересня
Бджоли, кг 1,5 1,5 3 2 Різного віку
Матка плідна, шт. 1 1 1 1 Не старша за два роки, районованої породи
Стільники розплідного гнізда, шт. у рамках 435x300 мм 12 12 12 12 Світло-коричневого і коричневого кольору з правильно відбудованими бджолиними комірками
Стільники розплідного гнізда, шт. у рамках 435x230 мм 20 20 20 20
Розплід бджолиний, переведений на стільник в рамці 435x300 мм, шт 1 2 5 1 Різного віку
Трутні Допускаються, якщо відповідають породі і расі районованої породи
Мед, кг 6 6 6 6 Натуральний
Перга, кг 0,5 0,5 1 1  

Бджолину сім'ю реалізують у вулику постачальника або замовника, про що вони домовляються між собою. При перевезенні сім'ї для вентиляції кочову сітку накладають поверх рамок, закриваючи льотки наглухо.

Сильна бджолина сім'я збирає максимальну кількість нектару і квіткового пилку (втроє більше, ніж слабка), з неї можна сформувати таку ж сильну сім'ю, відводок або нуклеус, вона більш стійка до захворювань, легко відновлює кількість бджіл, втрачених внаслідок отруєння пестицидами, під час злив та з інших причин. Така бджолина сім'я менше витрачає корму в зимово-весняний період на обігрівання гнізда, і продуктивність її у 3 рази більша, ніж продуктивність слабкої, і в 2 рази, ніж середньої (табл. 7).

Таблиця 7.

Продуктивність сімей бджіл залежно від їхньої сили
(за Г.П.Тарановим)

Рік Сила сім'ї на початку медозбору, кг Зібрано меду, кг з розрахунку
на сім'ю бджіл на 1 кг бджіл
Перший 1 7 7
1,5 14 9,3
2 20 10,0
3 34 11,3
4 49 12,2
Другий 3,8 41 10,6
4,6 52,7 11
5,3 62,8 12,1

Досвід роботи передових бджолярів переконливо свідчить, що лише сильні сім'ї забезпечують рекордні збори меду. Сильна бджолина сім'я потрібна протягом всього року, як влітку, в час медозбору, так і взимку. Особливої ваги набуває сильна сім'я в час продуктивних взятків, зокрема головного взятку. Тому основним завданням бджолярів є тримати сім'ї бджіл сильними весь час, а на період головного взятку приєднувати бджіл відводка, пакета або об'єднувати бджіл двох сімей в одну. При кочівлях силу слабких сімей краще об'єднати, ніж використовувати кожну сім'ю окремо.

Для створення й утримання сімей сильними необхідно використовувати повноцінних племінних бджолиних маток селекційних ліній, пристосованих до даного типу взятку. Матки мають бути виведені в період медозбору, в теплу погоду, яка сприяє осіменінню їх багатьма трутнями. Треба своєчасно виконувати всі належні роботи з догляду за сім'ями бджіл, створювати умови для нарощування їхньої сили восени і навесні, забезпечувати запасами кормів, стільниками.

Є місцевості, де в період нарощування молодих бджіл перед зимівлею, в серпні-вересні, цвітуть осінні нектароноси: біла конюшина — на луках, айстра — в плавнях, чистець польовий — в степах, верес — в лісах Полісся, повій — в населених пунктах; навесні цвітуть ліщина звичайна, медунка аптечна, верби, клени — в лісах. Навіть невеликий нектарно-пилковий взяток з перелічених культур сприяє нарощуванню кількості бджіл восени та навесні. Створенню сильних сімей і утриманню їх сильними сприяють другорядні продуктивні взятки: наприкінці літа — з другого укосу червоної конюшини, а навесні — з плодових дерев. Якщо природні умови не сприяють нарощуванню сили сімей, то бджолині сім'ї підгодовують рідким цукровим, сиропом, маючи на увазі, що восени матки відкладають яйця лише тоді, коли приноситься нектар або бджіл підгодовують.

Одним із способів утримання бджолиних сімей сильними є створення їх відразу такими. Тому замість індивідуальних відводків формують збірні — сильні бджолині сім'ї. У процесі виробництва бджолині сім'ї, які відстають у розвитку, при кожному перевезенні вуликів переводять у запасні, а найсильніші із запасних — в основні.

Розроблено спеціальні способи штучного створення сильних бджолиних сімей на певний строк: нарощування відповідної сили і підтримання сімей за допомогою другої матки-помічниці в період нарощування сили сімей до використання продуктивних взятків, і зокрема під час головного медозбору, для нарощування кількості молодих бджіл перед зимівлею. Для цього насамперед за допомогою контрольних ваг та обліку цвітіння нектароносів вивчають тип взятку в місцевості, де стоїть пасіка і куди з нею кочують на медозбір, визначають безвзяткові періоди, тривалість їх та наскільки, в цей час зменшуються запаси кормів у вуликах. Залежно від типу взятку вживають заходів щодо розширення, збільшення й поліпшення кормової бази бджільництва.

Під час безвзяткових періодів пасіки розміщують у місцях, де є природні взятки, а також підсівають гірчицю, фацелію і гречку з тим, щоб цвітіння їх припадало на безвзятковий період восени і навесні.

Сильні сім'ї створюють і утримують у великих вуликах (багато-, дво- і трикорпусних на звичайну рамку) та в лежаках на 20 рамок з магазинами при належному утепленні гнізд.

Утриманню бджолиних сімей сильними сприяє і повна забезпеченість їх стільниками. На пасіці необхідно мати багато якісних стільників про запас, періодично сортувати їх, вибраковуючи менш придатні для виведення розплоду. Для цього щороку відбудовують максимальну кількість стільників. Стільники розміщують у спеціальних сховищах, в камерах та в інших приміщеннях і періодично обкурюють сірчистим газом.

Оскільки сила бджолиної сім'ї змінюється протягом пасічного сезону, необхідно відповідно змінювати обсяг гнізда: своєчасно підставляти стільники, вощину, видаляти зайві стільники, контролювати і поповнювати кормові запаси, допомагати бджолам замінити стару або непридатну матку молодою, відбирати товарну частину меду із запасів кормів у вулику тощо.

Створення і утримання сильних сімей при належному догляді, забезпеченні кормами та джерелами взятку значною мірою залежить від віку та якості бджолиних маток. Матки повинні відкладати велику кількість яєць, зокрема для нарощування кількості молодих бджіл восени перед зимівлею і навесні для використання головного медозбору. Продуктивність матки залежить від її маси, кількості яйцевих трубок, породи, селекційної лінії, сезону, в який її виведено, і від кількості трутнів, з якими вона спарувалась. При високій несучості (2—2,5 тис. яєць за добу) матки використовують запас сперми за два роки, після чого інтенсивність відкладання яєць зменшується. Деякі матки зменшують несучість під кінець першого сезону. Тому обов'язково через два роки, а в окремих сім'ях і через рік їх необхідно замінювати молодими, виведеними в цьому ж сезоні.

Якщо підсиленням розплоду на виході або заміною маток сила сім'ї не збільшується, її бракують. Якщо на пасіці немає хвороб, слабкі сім'ї об'єднують по дві-три в одну для більш повного використання медозбору, а після виходу з розплоду бджіл використовують для одержання отрути.


Фактори, які впливають на продуктивність і виживання бджолиної сім'ї.

До факторів, які впливають на продуктивність і виживання сім'ї, належать зовнішні— клімат, погода, збудники хвороб, вороги і шкідники бджіл, господарська діяльність людини (зокрема застосуванням пестицидів, гербіцидів) та внутрішні — сім'я бджіл, її сила, порода, лінія. Вивчення цих умов дає змогу значно зменшити негативний вплив їх і якомога краще використати для утримання бджолиних сімей сильними і підвищення їхньої продуктивності.

У процесі еволюції у бджіл розвинувся інстинкт створення запасів кормів та охорони їх від ворогів. Бджоли консервують квітковий пилок як білковий корм (перга) на безвзятковий період для вирощування розплоду.

Важливим фактором виживання сім'ї є розведення пристосованих до місцевих медозбірних і кліматичних умов порід бджіл і їхніх селекційних ліній та розведення помісних бджіл гірських порід — карпатської, сірої гірської кавказької з місцевою українською степовою і поліською популяціями. З метою селекційного поліпшення існуючих порід бджіл у науково-дослідних установах вивчаються такі особливості їх: медопродуктивність, зимостійкість, здатність запилювати в прохолодну погоду плодові дерева, а також насінники червоної конюшини, люцерни посівної, огірки в теплицях, використовувати сильні і невеликі поліфлерні взятки для вироблення меду.

У процесі еволюції у бджіл виробилась здатність використовувати різні типи взятків, витримувати великі безобльотні періоди. Виникли географічні раси бджіл: гірські, долинні, степові, поліські, лісові. У деяких порід (сірої гірської кавказької) хоботок довший, ніж в української степової. Перша використовує всі взятки, зокрема слабкі, збирає нектар, коли концентрація цукру в ньому у два рази менша, ніж та, при якій збирає українська степова. Оскільки сіра гірська порода не витримує довгого безобльотного періоду, то її поліпшують помісним розведенням з місцевими породами: карпатською, українською степовою, середньоросійською та поліською популяцією.

Породи бджіл добирають залежно від змін у взятку та поставлених завдань спеціалізації. Так, українська степова порода в багатьох місцевостях не відповідає типу взятку, який змінився, тому планом породного районування рекомендовано розводити карпатську породу та мегрельську популяцію бджіл сірої гірської кавказської породи.

У суворих кліматичних умовах бджоли зимують у приміщеннях, а в тепліших — надворі в утеплених вуликах або у вуликах, утеплених кожухами. Шиють утеплювальні подушки, захищають пасіки від вітрів та створюють на пасічному точку мікроклімат, сприятливий для прискореного розвитку бджолиних сімей.

Продуктивність галузі підвищується при утриманні пристосованих до певних умов гірських бджіл (карпатських, мегрельських), проведенням підготовчих робіт у несприятливу погоду в приміщеннях і скороченням часу на огляд сімей бджіл в сприятливу погоду.

Здійснюють також санітарно-профілактичні заходи і ведуть боротьбу з хворобами, ворогами і шкідниками бджіл. Боротьбу з шкідниками рослинництва провадять у найбільш сприятливі і безпечні для бджіл періоди.

Основним фактором виживання бджолиної сім'ї і посилення її продуктивності є міцна кормова база, яка забезпечує бджолині сім'ї нектаром і пилком від ранньої весни до пізньої осені та запасами кормів на зимово-весняний період. Місцевостей з такою природною кормовою базою порівняно небагато, тому для забезпечення бджіл продуктивним взятком кочують з пасіки в місця, де є високопродуктивні медоносні рослини. З цією метою підсівають медоносні культури або посилюють існуючі насадження збільшенням площ під медоносними культурами, вирощуванням на значних площах нектаро- і пилконосних дерев і кущів та належним лісогосподарським доглядом за ними. В разі потреби, коли бджоли не збирають потрібних запасів кормів, сім'ї підгодовують цукровим сиропом та квітковим пилком, відібраним у них у вигляді обніжжя, а також заготовленою раніше пергою та її замінниками.

Від кількості і якості кормових запасів, що їх залишають бджолиним сім'ям на зимово-весняний період, залежать виживання і продуктивність бджолиних сімей. Основні запаси в медозбірних умовах республіки треба створювати з білої акації, еспарцету.

Треба запобігати нагромадженню для зимівлі падевого меду та меду з домішками медяної роси, різних соків, що їх бджоли збирають з перезрілих плодів, ягід, винограду, солодких плодів груш, слив, з овочевих і баштанних культур (кавунів, динь). Мед з домішкою соків цих плодів швидко кристалізується так само, як і мед, зібраний в жарку погоду з соняшнику та хрестоцвітих рослин: озимого ріпаку, гірчиці, свиріпи.

Запаси кормів на зимівлю необхідно поповнювати своєчасно і доводити до встановлених норм: не менш ніж 2 кг на вуличку бджіл або 5 кг на 1 кг бджіл. Непридатний мед замінюють цукровим сиропом у серпні — першій половині вересня.

Необхідно з господарською метою пробуджувати і використовувати корисні інстинкти бджіл, такі як накопичення запасів меду, відбудова стільників, робота в несприятливу, холодну для льоту бджіл погоду, економне витрачання кормів, зокрема під час зимівлі. Навіть інстинктивну енергію природного роїння слід використовувати для підвищення продуктивності пасіки. Цьому сприяє забезпечення стільниками високої якості, наявність достатніх запасів кормів у всі періоди життєдіяльності бджолиної сім'ї, відповідний температурний, газовий і вологісний режими, зокрема під час зимівлі, при весняному нарощуванні сили бджіл та в період медозбору.

На продуктивність бджолиної сім'ї дуже впливає робочий стан бджіл під час взятку, а також фактори, які успадковуються при індивідуальному розмноженні бджолиних сімей.

Доглядаючи за бджолиними сім'ями, треба використовувати і посилювати інстинкти бджіл щодо створення з весни сильних сімей, відбудови стільників, заміни старих маток «тихим» способом.

Підтримання корисних інстинктів бджіл сприяє утриманню сімей бджіл сильними, запобігає природному роїнню і використанню ройової енергії бджіл на медозборі, що в свою чергу збільшуватиме виробництво меду та іншої продукції бджільництва.


Бджільництво


Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 


Бджільництво

Ви дивились сторінку - Утримання бджолиних сімей сильними

Наступна сторінка      - Корми і підгодівля бджіл

Попередня сторінка   - Пасічні будівлі

Повернутися до початку сторінки Утримання бджолиних сімей сильними


 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

 

Комісар А.Д. Високотемпературна зимівля медоносних бджіл. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена  Академії наук України, Київ, 1994

Високотемпературна зимівля медоносних бджіл

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

 

 

Индекс цитирования.