Бджільництво

О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987


Бджільництво

Зміст

Вступ

Розділ перший

Біологія медоносної бджоли

§ 1. Загальні відомості про бджіл

§ 2. Види бджіл

§ 3. Особливості сім'ї медоносної бджоли

§ 4. Зовнішня будова бджоли

§ 5. Органи травлення і живлення бджоли

§ 6. Розмноження бджіл

§ 7. Гніздо бджіл, будування стільників

§ 8. Нервова система і поведінка бджіл

§ 9. Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї

Розділ другий

Механізація і обладнання у бджільництві

§ 1. Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва

§ 2. Пасічницький інвентар і обладнання

§ 3. Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання

§ 4. Механізація виробничих процесів у бджільництві

§ 5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

§ 6. Пасічні будівлі

Розділ третій

Технологія утримання і розведення бджолиних сімей

§ 1. Утримання бджолиних сімей сильними

§ 2. Корми і підгодівля бджіл

§ 3. Утеплення гнізд і вуликів

§ 4. Техніка роботи з бджолами, правила безпеки і протипожежні заходи на пасіці

§ 5. Сезонні роботи з догляду за бджолами

§ 6. Будівництво стільників і розширення гнізд

§ 7. Розмноження бджолиних сімей

§ 8. Виведення бджолиних маток

§ 9. Кочівлі з бджолами

§ 10. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання

§ 11. Організація зимівлі бджіл

§ 12. Системи, методи і способи бджільництва

§ 13. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій

- Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у двокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у вуликах-лежаках

- Утримання бджіл у 10-16-рамкових вуликах

§ 14. Породи бджіл і використання їх

§ 15. Методи розведення у бджільництві

§ 16. Селекція бджіл

§ 17. Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл

- Промислове виведення маток

- Виробництво пакетів бджіл

Розділ четвертий

Технологія виробництва продуктів бджільництва

§ 1. Мед

- Походження і класифікація

- Хімічний склад меду

- Властивості меду

- Відкачування меду

- Обробка і зберігання меду

- Основні сорти меду

- Падевий мед

- Стільниковий мед

- Оцінка натуральності меду

§ 2. Віск

§ 3. Квітковий пилок

- Рослини, з яких бджоли збирають пилок

- Використання пилку бджолами

- Збирання обніжжя пилковловлювачами

- Обробка та зберігання обніжжя

- Використання пилку для підгодівлі бджіл

§ 4. Маточне молочко

§ 5. Прополіс

§ 6. Бджолина отрута

§ 7. Промислова технологія у бджільництві

Розділ п'ятий

Медоносна база і запилення бджолами сільськогосподарських культур

§ 1. Загальна характеристика медоносних рослин

§ 2. Медоносні рослини польових і кормових сівозмін

§ 3. Овочеві й баштанні медоносні культури

§ 4. Плодові та ягідні медоносні рослини

§ 5. Медоноси лісів, парків та захисних насаджень

§ 6. Медоносне різнотрав'я

§ 7. Використання і поліпшення медоносної бази

§ 8. Запилення сільськогосподарських культур

Розділ шостий

Хвороби і вороги бджіл

§ 1. Класифікація хвороб і причини виникнення їх

§ 2. Незаразні хвороби

§ 3. Інфекційні хвороби бджіл

§ 4. Інвазійні хвороби

§ 5. Заходи профілактики і боротьби з хворобами

§ 6. Вороги бджіл та шкідники бджіл

Розділ сьомий

Економіка, організація і планування бджільництва

§ 1. Економічні основи бджільництва

§ 2. Організаційно-господарські основи бджільництва

§ 3. Планування і облік у бджільництві

§ 4. Організація і оплата праці


Список використаної літератури


Література

Медоносне різнотрав'я

Синяк звичайний (Echium vulgare L.) — дворічна рослина з родини шорстколистих. У перший рік життя утворює розетку листків, а на другий — розгалужене стебло з численними суцвіттями типу закруток. Досягає у висоту 90—100 см. Квітки яскраво-сині та рожеві, в розкритому стані їх буває на одній рослині до 100 штук.

Бджільництво


Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 


Бджільництво

Синяк відомий як високопродуктивний медонос. Медопродуктивність 300—500 кг/га. Одна квітка виділяє близько 0,5 мг нектару, в якому 30 % цукрів. Бджоли добре відвідують цю рослину, збираючи нектар і пилок цілий день. Обніжжя синього кольору. Цвіте і дає взяток бджолам з середини червня протягом 40—50 днів.

Рослина стійка в посушливих умовах, невибаглива до грунтів та клімату. Успішно використовується для поліпшення кормової бази бджільництва на невикористовуваних землях. З цією метою синяк сіють на крутих схилах балок, ярів, на кручах, галявинах заростей. Норма висіву насіння 3—4 кг на 1 га. Його заготовляють скошуванням напівсухих стебел до випадання з плодів у серпні та на початку вересня. Після висихання рослин їх обмолочують і провадять очищення насіння.

 

Шавлія кільчаста (Salvia verticillata L.) належить до родини губоцвітих. Багаторічна рослина з добре розгалуженим стеблом 60—80 см заввишки. У пазухах листків розміщуються численні квітки трубчастого типу з червонувато-синім віночком. Навколо зав'язі виділяється 0,22—1,42 мг нектару з великим вмістом цукрів. Бджоли інтенсивно відвідують цю рослину, збирають нектар і пилок, запас меду 400 кг/га. Цвіте з другої половини червня до кінця серпня. Тривале цвітіння зумовлене нарощуванням верхівки стебел, де густо розміщені кільця квіток. Шавлію кільчасту використовують з метою поліпшення кормової бази для бджіл на необроблюваних землях (крутосхилах, балках тощо).

 

Іван-чай, хаменерій вузьколистий (Chamenerium angustifolium L.) — високоросла з прутовидними стеблами трав'яниста рослина родини онагрових. Утворює густі масиви на вирубках, галявинах, в рідколіссі. Поширена в Карпатах, на Поліссі і далі на північ у лісовій зоні, де вважається основним медоносом. Цвіте протягом 1,5—2 місяців з кінця червня. Квітки з пурпурово-червоними віночками розвиваються на довгих китицях — верхівках круглих стебел. Нектар легкодоступний для бджіл, збирається навколо стовпчика маточки. Медопродуктивність залежно від грунтово-кліматичних умов коливається від 120 до 350 кг/га. В місцевостях масового поширення медозбір за день досягає 8—10 кг на бджолину сім'ю.

 

Плакун верболистий (Lythirum salicaria L.) — багаторічна рослина родини плакунових, зустрічається по болотистих місцях, в заплавах річок, біля озер. Гранчасті стебла з вузькими листками досягають у висоту 80—120 см, добре розгалужені. На верхівці та бічних гілках утворюються щільні колосоподібні суцвіття. Пелюстки квіток яскраво-пурпурові та рожеві, тичинки (12) і маточка різностовпчасті. Залозиста нектароносна тканина утворює диск навколо зав'язі. Плакун цвіте з кінця червня до початку вересня, дає багато нектару й пилку, що має велике значення при нарощуванні сили бджолиної сім'ї до зимівлі. Обніжжя темно-зелене. Медопродуктивність 300— 350 кг/га.

В місцевостях масового поширення зарості плакуну створюють добрий медозбір.

 

Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale Wigg.) — багаторічна рослина родини складноцвітих, поширена на луках, біля доріг, на необроблюваних землях. Навесні від кореневища відростають невисокі квітконоси з кошиками, в яких налічується багато дрібних трубчастих квіток оранжевого кольору. Бджоли збирають нектар і пилок. Одне суцвіття виділяє за добу в середньому близько 7 мг цукру. Медопродуктивність 105 кг/га. Починає цвісти разом з плодовими культурами, дає підтримуючий взяток протягом 1—1,5 місяця, чим сприяє весняному нарощуванню бджіл.

 

Материнка звичайна (Origanum vulgare L.) — багаторічна рослина родини губоцвітих, зустрічається на галявинах, гірських схилах, в лісосмугах. Квітки дрібні рожево-лілового кольору, зібрані в щитковидні суцвіття на верхівці стебел. Цвіте і приваблює бджіл у липні — серпні. Медопродуктивність 70—90 кг/га. У місцевостях масового поширення дає добрий взяток. Мед цінується як один з найкращих сортів.

 

Собача кропива, пустирник (Leonurus сагdiaca L.) — багаторічна рослина родини губоцвітих, росте на неорних землях, пустирях, біля доріг. Стебла досягають у висоту 80—100 см, закінчується багатоквітковими суцвіттями. Віночок двогубий, світло-пурпурового кольору. Нектар виділяється навколо зав'язі, продуктивність однієї квітки на добу становить 0,128—0,683 мг цукру. Медопродуктивність 1 га суцільного масиву 300 кг. Цвітіння починається наприкінці червня, триває близько 2 місяців.

 

Буркун лікарський, жовтий (Melilotus officinalis L.) — (див. мал. 91) дворічна рослина родини бобових. Росте у дикому стані на пасовищах, біля доріг, між культурними рослинами у посівах, а також вирощується як медонос та кормова культура. Квітки дрібненькі, жовті, зібрані в довгі колосоподібні китиці на багатьох розгалуженнях стебла. Високий травостій утворює на другий рік життя, цвіте з середини червня до кінця серпня. Рослина дуже медоносна, приваблює багато бджіл, дає товарний мед високої якості. Медопродуктивність буркуну жовтого в дикому стані 200 кг/га, у посівах значно вища. Його використовують для сівби поблизу пасік на крутих схилах.

 

Цикорій звичайний (Cichorium int у jus L.) належить до родини складноцвітих, росте біля доріг, на схилах, засмічених місцях. Стебла досягають у висоту 70—100 см. Рослина багаторічна, цвіте з другого року життя у липні — серпні, добре приваблює бджіл. Голубі кошики розміщуються у пазухах листків, одне суцвіття виділяє в нектарі 1,06—2,7 мг цукру. Медопродуктивність 100 кг/га. Бджоли збирають також пилок, обніжжя білого кольору.

 

Котяча м'ята (Nepeta L.) росте у дикому стані, цінується як високопродуктивний медонос. Рослина багаторічна, досягає у висоту 50—70 см, утворює велику кількість квіток у вигляді кілець. Квітки дрібні, двогубі, білуватого кольору, добре приваблюють бджіл. Цвіте з липня по вересень, дає високоякісний мед. Медопродуктивність 100 кг/га.

 

Волошка (Centaurea L.). Найбільш поширені волошка синя (на полях у посівах) і волошка лучна, що росте у зволожених місцях, на луках. Рослини належать до родини складноцвітих, досягають у висоту 50—90 см. Квітки у волошки лучної рожеві, виділяють у нектарі за добу 0,07 мг цукру, а на 1 га — від 130 до 235 кг в перерахунку на мед. Медопродуктивність волошки синьої нижча — 50—100 кг/га. Період цвітіння її коротший, дає медозбір у червні та на початку липня.

Осот польовий (Sonchus arvensis L.) — багаторічна кореневищна рослина родини складноцвітих, зустрічається як бур'ян у посівах та на засмічених місцях. Квітки жовтого кольору зібрані в кошики, розміщені на кінцях розгалужень стебла. Продуктивність 1 кошика за добу 7,41 мг цукру, а запас меду за весь період цвітіння — до 500 кг/га. Бджоли збирають з осоту також пилок. Цвіте протягом липня — серпня.

Гірчиця польова (Sinapis arvensis L.) належить до родини хрестоцвітих, зустрічається як бур'ян на орних землях. Вегетаційний період короткий, а тому цвітіння її триває з червня по вересень залежно від строків проростання насіння. Бджоли збирають нектар і пилок. Квітки жовті, утворюють нещільні китиці на верхівках розгалуженого стебла. Мед схильний до швидкої кристалізації, а тому для зимівлі бджіл не придатний.

 

Зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum Huds.) — багаторічна низькоросла (до 50 см) рослина родини губоцвітих, зустрічається в лісах на зволожених місцях. Квітки жовті, утворюють кільця на вершині стебла. Цвіте у другій половині квітня, травні, приваблює багато бджіл нектаром і пилком. Цей медонос дуже сприяє весняному нарощуванню бджіл. Медопродуктивність 60 кг/га.

 

Яснотка біла, глуха кропива біла (Lamium album L.) належить до родини губоцвітих. Це багаторічна рослина, що зустрічається в різних місцях. Квітки білого кольору розміщені кільцями на добре розгалуженому стеблі. Цвіте протягом червня — вересня, приваблює багато бджіл. Медопродуктивність 100—150 кг/га.

 

Енотера дворічна (Oenothera biennis L.) належить до родини онагрових, росте на піщаних грунтах. Квітки жовтого кольору розміщені на верхівках розгалуженого стебла, утворюючи довгі китицеподібні суцвіття. У квітці виділяється 3,15 мг цукру за добу. Бджоли збирають нектар переважно вранці й увечері, вдень за сонячної погоди квітки закриті.

 

Вероніка (Veronica L.). Медоносне значення мають вероніка дібровна, вероніка довголиста, вероніка лікарська та деякі інші види. Вони належать до родини ранникових, зустрічаються на галявинах лісів, пасовищах, біля доріг. Квітки сині, розвиваються на верхівках невисоких стебел. Цвітіння різних видів вероніки триває з травня по серпень, нектаропродуктивність від 40 до 290 кг з 1 га суцільного масиву. Бджоли збирають також пилок. Обніжжя білого кольору.

Крім коротко охарактеризованих медоносів на природних угіддях ростуть і мають певне значення для бджільництва інші рослини: лядвенець рогатий, люцерна серповидна, горошок, шавлія лісова, розхідник звичайний, медунка, пшінка, чистець, звіробій, дика морква, суріпиця, лопух, мальва, фіалка, ряст. Їх потрібно враховувати при визначенні місць для стаціонарних і кочових пасічних точків.


Ви дивилися сторінку - Медоносне різнотрав'я

Наступна сторінка    - Використання і поліпшення медоносної бази

Попередня сторінка   - Медоноси лісів, парків та захисних насаджень

Повернутися до початку сторінки Медоносне різнотрав'я

 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

 

Комісар А.Д. Високотемпературна зимівля медоносних бджіл. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена  Академії наук України, Київ, 1994

Високотемпературна зимівля медоносних бджіл

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

 


 

Индекс цитирования.