Бджільництво

О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987


Бджільництво

Зміст

Вступ

Розділ перший

Біологія медоносної бджоли

§ 1. Загальні відомості про бджіл

§ 2. Види бджіл

§ 3. Особливості сім'ї медоносної бджоли

§ 4. Зовнішня будова бджоли

§ 5. Органи травлення і живлення бджоли

§ 6. Розмноження бджіл

§ 7. Гніздо бджіл, будування стільників

§ 8. Нервова система і поведінка бджіл

§ 9. Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї

Розділ другий

Механізація і обладнання у бджільництві

§ 1. Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва

§ 2. Пасічницький інвентар і обладнання

§ 3. Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання

§ 4. Механізація виробничих процесів у бджільництві

§ 5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

§ 6. Пасічні будівлі

Розділ третій

Технологія утримання і розведення бджолиних сімей

§ 1. Утримання бджолиних сімей сильними

§ 2. Корми і підгодівля бджіл

§ 3. Утеплення гнізд і вуликів

§ 4. Техніка роботи з бджолами, правила безпеки і протипожежні заходи на пасіці

§ 5. Сезонні роботи з догляду за бджолами

§ 6. Будівництво стільників і розширення гнізд

§ 7. Розмноження бджолиних сімей

§ 8. Виведення бджолиних маток

§ 9. Кочівлі з бджолами

§ 10. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання

§ 11. Організація зимівлі бджіл

§ 12. Системи, методи і способи бджільництва

§ 13. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій

- Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у двокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у вуликах-лежаках

- Утримання бджіл у 10-16-рамкових вуликах

§ 14. Породи бджіл і використання їх

§ 15. Методи розведення у бджільництві

§ 16. Селекція бджіл

§ 17. Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл

- Промислове виведення маток

- Виробництво пакетів бджіл

Розділ четвертий

Технологія виробництва продуктів бджільництва

§ 1. Мед

- Походження і класифікація

- Хімічний склад меду

- Властивості меду

- Відкачування меду

- Обробка і зберігання меду

- Основні сорти меду

- Падевий мед

- Стільниковий мед

- Оцінка натуральності меду

§ 2. Віск

§ 3. Квітковий пилок

- Рослини, з яких бджоли збирають пилок

- Використання пилку бджолами

- Збирання обніжжя пилковловлювачами

- Обробка та зберігання обніжжя

- Використання пилку для підгодівлі бджіл

§ 4. Маточне молочко

§ 5. Прополіс

§ 6. Бджолина отрута

§ 7. Промислова технологія у бджільництві

Розділ п'ятий

Медоносна база і запилення бджолами сільськогосподарських культур

§ 1. Загальна характеристика медоносних рослин

§ 2. Медоносні рослини польових і кормових сівозмін

§ 3. Овочеві й баштанні медоносні культури

§ 4. Плодові та ягідні медоносні рослини

§ 5. Медоноси лісів, парків та захисних насаджень

§ 6. Медоносне різнотрав'я

§ 7. Використання і поліпшення медоносної бази

§ 8. Запилення сільськогосподарських культур

Розділ шостий

Хвороби і вороги бджіл

§ 1. Класифікація хвороб і причини виникнення їх

§ 2. Незаразні хвороби

§ 3. Інфекційні хвороби бджіл

§ 4. Інвазійні хвороби

§ 5. Заходи профілактики і боротьби з хворобами

§ 6. Вороги бджіл та шкідники бджіл

Розділ сьомий

Економіка, організація і планування бджільництва

§ 1. Економічні основи бджільництва

§ 2. Організаційно-господарські основи бджільництва

§ 3. Планування і облік у бджільництві

§ 4. Організація і оплата праці


Список використаної літератури


Література

Організація і оплата праці

Затрати праці на обслуговування бджолиної сім'ї протягом року становлять в середньому 20—30 год. Інтенсифікація галузі сприяє зменшенню їх до 10—15 год. На кожному пасічному точку працює пасічник, а при наявності 100 і більше сімей — сезонний помічник бджоляра. На час кочівель на кожну пасіку виділяють сторожа, для проведення невідкладних робіт за рік затрачається до 240 людино-годин.

Бджільництво


Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 


Бджільництво

Економії затрат праці на пасіці досягають заміною ручної праці механічною, раціоналізацією пасічницьких робіт. Застосування промислової технології знижує трудові затрати в 1,5— 2 рази. Виробництво продукції при цьому зростає на 30—50 % . Для раціонального використання трудових ресурсів і підвищення продуктивності праці має велике значення доведення працівникам річного виробничого або госпрозрахункового завдання бджоло-фермі, пасіці, організація соціалістичного змагання між бджолярами.

На підвищення продуктивності праці значною мірою впливає раціональна її організація. Це стосується насамперед організації робіт з сім'ями у вулику. Є два методи виконання цих робіт. За одним з них пасічник намагається при черговому відкриванні вулика виконати якомога більший обсяг робіт у гнізді бджіл: розширити чи скоротити гніздо, підставити рамки з вощиною, перевірити якість відкладання яєць маткою, визначити запаси меду і його зрілість, зібрати прополіс, вирізати трутневий розплід тощо. На ці процеси в одному вулику затрачається 20—30 хв. Часто на пасіці із 100 вуликів пасічник не встигає виконати в усіх сім'ях невідкладні сезонні роботи, а це в кінцевому результаті призводить до недобору меду. За другим, промисловим, методом бджоляр виконує основні роботи одночасно в усіх бджолиних сім'ях пасіки.

Організація праці на пасіці передбачає виконання системи робіт, зазначених у планових завданнях пасіці, бджолофермі, бджолокомплексу, бджолопідприємству та пасічницькому радгоспу щодо виробництва продукції бджільництва. Обсяг робіт зумовлений обов'язками кожного працівника. Встановлено, що на одному пасічному точку економічно вигідно утримувати в Степу 70—90 бджолиних сімей, Лісостепу — 60—70, на Поліссі і в Карпатах — 50—60 сімей. Ще ефективнішим є розміщення бджолиних сімей на двох пасічних точках по 30—50 сімей на кожному. Цей захід сприяє і більш повному використанню масиву медоносу або запилюваної сільськогосподарської культури. Його широко застосовують при запиленні бджолами плодових насаджень і ягідників, під час цвітіння яких можливі похолодання.

Практикою доведено, що чим більші пасіка, бджолоферма, бджолопідприємство чи бджолокомплекс, тим менші витрати на обслуговування однієї бджолиної сім'ї. Досягається це раціоналізацією пасічницьких робіт і зменшенням витрат на обслуговування сім'ї.

Цукровий сироп, кормову пасту для всього господарства готують на центральній пасічній садибі в добре обладнаному засобами механізації цеху. Воскову сировину також перетоплюють на центральній садибі, у воскобійному цеху. Тут же натягують дріт в рамках на спеціальному верстаті, навощують рамки за допомогою електронавощувачів.

Така організація приготування цукрового сиропу, перетоплення стільників і навощування рамок на центральній садибі, раціоналізація інших робіт дала змогу, наприклад, Заставнівській міжколгоспній бджолофермі Чернівецької області вивільнити 16 бджолярів із 32, які працювали на пасіках колгоспів до створення бджолоферми в районі.

Раціональний розподіл робіт між працівниками господарства дає змогу значно полегшити і прискорити виконання їх. Основна форма організації праці в бджільництві — ланкова, бригадна. За кожною ланкою, бригадою закріплюють бджолині сім'ї і певну ділянку роботи. Робоче місце обладнують інвентарем, інструментами, матеріалами, визначають технологію виробництва продукції. Встановлюють і затверджують норми затрат робочого часу, витрачання матеріалів, визначають технологічний процес, послідовність виконання робіт, розробляють розпорядок трудового дня залежно від сезонності робіт, стану погоди та пори року. Застосовують моральні і матеріальні стимули згідно з діючими положеннями, інструкціями та фондом заробітної плати.

При впровадженні промислових технологій виробництва продукції застосовують нову прогресивну форму організації праці з максимальним матеріально-технічним її забезпеченням.

За бджолярем закріплюють пасіку із 100 бджолиних сімей. При наявності в господарстві від 2 до 5 пасік одного з пасічників призначають старшим. В разі утримання більш як 5 пасік організовують ланку. Для керівництва її роботою призначається ланковий, звільнений від безпосереднього догляду за бджолиними сім'ями. Ланковий виконує також функції постачальника, організовує роботи і обслуговує пасіки на кочівлі.

Якщо на пасіці понад 100 бджолиних сімей, пасічникові призначають помічника на сезон від 3 до 6 місяців. Це дає змогу розміщувати пасіку на двох точках і, отже, удвоє збільшити забезпеченість бджіл кормами. При наявності в господарстві 1000 і більше бджолиних сімей для обслуговування їх створюють пасічницьку бригаду, яку очолює бригадир. Як правило, до складу бригади входить 2—3 ланки, в кожній з яких працює по три бджолярі.

Як високопродуктивний зарекомендував себе груповий метод догляду за бджолиними сім'ями. При цьому в разі відставання в розвитку однієї із сімей її виключають з основних і переводять у запасні. Так само групують сім'ї і за іншими ознаками: віком маток, застосовуваним методом та способом ведення бджільництва.

У певній групі сімей, а якщо пасіка за силою сімей та іншими ознаками однорідна, то й в усіх вуликах потрібні роботи виконують одночасно і в оптимальні строки. Наприклад, підставлені 5—6 рамок з вощиною бджоли при медозборі з білої акації відбудовують за 2—3 дні. В разі запізнення з підставленням вощини зменшується кількість відбудованих стільників.

Якщо сім'я в даний період не готова до цієї роботи, її оглядають у наступні день — два, роблячи позначку про це в картці пасічного журналу. Якщо виконати цю роботу немає змоги, сім'ю переводять у запасні.

Перед проведенням робіт, пов'язаних з розбиранням гнізд бджолиних сімей, враховують наявність і силу взятку. В разі відсутності взятку вживають заходів щодо запобігання нападові чужих бджіл на цей вулик або прихованій крадіжці меду.

У 10—16-рамкових корпусах, перш ніж оглядати гніздо, виймають один — два крайні стільники і ставлять їх у переносний ящик. Після огляду решти рамок вийняті стільники ставлять з протилежного боку вулика чи корпусу. Це дає змогу прискорити огляд гнізда і не порушити розміщення розплоду, перги та меду.

При плановому огляді гнізд бджолиних сімей систематично вживають заходів щодо підвищення продуктивності праці. Крім інвентаря, виготовленого промисловістю, використовують і різні пристрої, які виробляють у майстерні пасіки або господарства. Роботи на пасіці виконуються набагато швидше, якщо утримувати миролюбну породу бджіл, зокрема відселекційованої лінії. А якщо серед сімей виявиться кілька злобливих, у них бджолиних маток замінюють виведеними в миролюбній сім'ї. Багатокорпусні вулики для зручності обслуговування розставляють групами переважно по 3 на піддоні.

Для підвищення продуктивності праці пасічника велике значення має завчасне (взимку) проведення підготовчих робіт: чищення і заповнення корпусів стільниками і рамками з кормом, а при безпосередньому проведенні робіт — підвезення корпусів, стільників і рамок з вощиною в ящиках пасічницьким візком, електрокаром тощо. Отже, основними шляхами підвищення продуктивності праці у бджільництві є: впровадження досягнень науки і передового досвіду, розведення більш продуктивних порід бджіл, механізація виробничих процесів, максимальне використання медоносних ресурсів завдяки належній підготовці бджолосімей і кочівель вуликів, збільшення кількості бджолиних сімей, які обслуговує пасічник, економія витрат на виробництво продукції.

Підвищення продуктивності праці досягають науковою організацією та інтенсифікацією виробництва, його спеціалізацією та концентрацією, зокрема спеціалізацією окремих зон, бджолопідприємств, бджолокомплексів, бджолоферм і пасік на виробництві певного виду продукції; раціональним розміщенням на пасічній садибі будівель, вуликів і пасічного обладнання, всебічною і повною експлуатацією їх, механізацією виробничих процесів; науково обгрунтованим плануванням, доведенням планових завдань до кожного виробничого підрозділу і виконавців; впровадженням бригадного підряду, бригадно-ланкової системи догляду за бджолиними сім'ями, доцільним поділом і кооперуванням праці, сумісництвом професій, таких як пасічник — водій автомобіля; пасічник — столяр; додержанням виробничої дисципліни; матеріальним і моральним стимулюванням; забезпеченням своєчасного постачання матеріалів та інших цінностей, економним витрачанням їх.

Колективний підряд у бджільництві впроваджують з метою підвищення продуктивності праці і ефективності виробництва продукції. Це колективна форма організації і оплати праці, що грунтується на взаємній матеріальній заінтересованості замовника (керівництва господарства) і підрядчика (трудового колективу) у збільшенні виробництва продукції при зниженні її собівартості. При цьому застосовують акордно-преміальну систему оплати праці.

Залежно від кількості бджолиних сімей у господарстві колективний підряд може бути бригадний і ланковий. Ланка у складі старшого бджоляра і двох бджолярів бере перед адміністрацією господарства зобов'язання щодо виробництва максимальної кількості продукції від 300—600 бджолиних сімей. Надалі кількість бджолярів у ланці може збільшуватись, а кількість обслуговуваних вуликів може бути доведена до 1000. Взаємовідносини між ланкою і керівництвом господарства оформляють договором на підряд. У ньому зазначають взаємні зобов'язання сторін і санкції в разі невиконання їх.

Договір погоджують з профспілковою організацією. До договору додають список працівників ланки (із зазначенням їхньої освіти, кваліфікації, стажу роботи), акт передачі ланці бджолиних сімей і матеріальних цінностей, розрахунки акордних розцінок, додаткової і преміальної оплати.

Складають положення про ланку, в якому зазначають права, обов'язки і відповідальність кожного працівника, їхню завантаженість роботою з бджільництва.

Матеріально відповідальними особами є всі члени ланки. Облік матеріальних, грошових і трудових затрат веде старший бджоляр — ланковий, за керівництво роботою ланки та її матеріальне постачання йому доплачують 15 % середнього заробітку за місяць.

Ланці виділяють транспортні засоби, бджолині матки, вощину, цукор, встановлюють ліміти на фінансові і матеріальні витрати, доводять госпрозрахункове завдання. Ланці надається право самій розпоряджатися своїм робочим часом та часом і оплатою додаткових працівників, яких виділяють для виконання невідкладних робіт, фінансовими і матеріальними ресурсами.

Оплату праці кожному члену ланки нараховують за вироблену продукцію наприкінці пасічного сезону після здачі продукції в комору господарства і оприбуткування бухгалтерією запасів меду у вуликах. При оплаті враховують коефіцієнт трудової участі (КТУ) кожного працівника ланки. Величина його може коливатись від 0,5 до 1,5.

До обліку виходу продукції бджолярам щомісяця виплачують в рахунок майбутньої оплати аванс, а додаткову оплату і премії — наприкінці року.

Тарифний фонд заробітної плати і розцінки за кожний вид продукції бджільництва обчислюють за діючими тарифними ставками і нормами обслуговування бджолиних сімей. До фонду оплати включають додаткову оплату.

 

Оплата праці.

Працю в бджільництві оплачують за акордно-преміальною системою, за кінцеві результати виробництва. Мед, віск, квітковий пилок, прополіс, маточне молочко, бджолині матки, бджолопакети і сім'ї одержують протягом 3—4 місяців у разі продуктивних медозборів. Головний медозбір триває 2—3 тижні з таких основних нектароносів, як біла акація, еспарцет, гречка, соняшник та ін. Протягом решти року — 8—9 місяців — провадять підготовчі роботи: нарощування молодих бджіл, збереження сімей тощо.

Оплата праці бджолярів складається з основної, додаткової та преміальної. Основна оплата включає виплати за вироблену продукцію, у тому числі гарантовану оплату; додаткова — виплати за ефективне використання бджіл на запиленні сільськогосподарських культур, за заміну меду цукром, за збереження бджолиних сімей під час зимівлі; преміальна — за перевиконання планових показників виробництва продукції, економію прямих витрат виробництва та ін.

Протягом року, до підбиття підсумків щодо виходу продукції, працю бджолярів оплачують за обсяг виконаних робіт, виходячи із встановлених норм виробітку. На запилювальних, запилювально-медових і розплідницьких племінних пасіках працю бджоляра оплачують за V розрядом шестирозрядної тарифної сітки на кінно-ручні роботи — 4,06 крб. за відпрацьований робочий день, на пасіках медотоварного напряму — за IV (3,67 крб.), працю помічника бджоляра — за III розрядом (3,37 крб.).

Тимчасовим працівникам залежно від трудомісткості і складності виконуваних робіт працю оплачують за IV розрядом або за НІ розрядом як почасовиків — 3,15 крб. за відпрацьований день.

Бджолярам — ланковим за керівництво ланкою із 300—500 сімей доплачують 10 % , при обслуговуванні 500 і більше сімей — 15 % їхнього фактичного заробітку.

Бджолярам, яким присвоєно звання «Майстер тваринництва І класу», доплачують 20 % , а звання «Майстер тваринництва II класу» — 10 % фактичного заробітку.

При кочівлі з пасіками за межами землекористування господарства протягом оптимального часу перебування їх на медозборі та запиленні працю бджоляра і його помічника оплачують за підвищеними на 40 % тарифними ставками.

Бджолярам видають додаткову оплату за одержаний урожай запилених бджолами культур понад план або понад рівень, досягнутий за останні 3—5 років. При цьому виходять з розміру доплати в середньому на 1 крб. заробітку члена виробничої бригади з вирощування цих культур.

При запиленні культур закритого грунту бджоляру додатково виплачують 1,50 крб. на місяць за поставлену в зимову теплицю бджолину сім'ю і 1 крб. — у весняну, покриту плівкою, та в парниках.

За кожну сильну бджолину сім'ю, що вийшла із зимівлі, при збереженні всіх сімей бджоляру виплачують до 1 крб., за кожен кілограм заміненого у вуликах цукром меду — до 20 коп. Максимальна додаткова оплата бджоляра має становити не більш як 60 % їхнього тарифного заробітку.

Бджолярів преміюють за одержання надпланової продукції з урахуванням якості — до 20 % її вартості по цінах реалізації, за економію прямих витрат— до 40 % скорочених витрат. Загальна сума премій не повинна перевищувати п'яти місячних заробітків.

Оплату праці бджолярів радгоспів і держгоспів здійснюють відповідно до діючого положення, з урахуванням змін і доповнень до нього, затверджених постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 20.06.1982 р.

Норми обслуговування бджолиних сімей, річні норми виробництва продукції на одного працівника, розцінки за обслуговування сімей і за продукцію розробляють в кожному господарстві за погодженням з профспілковою організацією. Норми затверджує керівник вищестоящої організації, якій підпорядковане господарство, а в колгоспах — загальні збори.

Фонд оплати праці встановлюють, виходячи з тарифних ставок, затверджених для господарства, норм обслуговування бджолиних сімей, виходу запланованої продукції на одного працівника. Річний тарифний фонд визначають множенням річної тарифної ставки на кількість оплачуваних робочих днів на рік (280—290). Щоб мати кошти на додаткову оплату та преміювання працівників бджільництва, обчислений річний тарифний фонд збільшують на 25 %.

До підбиття підсумків щодо виробленої продукції працівникам бджільництва видають щомісяця гарантовану оплату, незалежно від кількості продукції, яку буде одержано. Розцінки оплати визначають діленням річного тарифного фонду на 11,4 місяця (крім чергової відпустки) і на норму обслуговування (100 сімей).

Якщо на пасіці є більше або менше сімей, ніж встановлено нормою обслуговування (100 сімей), то бджоляру щомісяця доплачують за обслуговування наявних сімей за розрахованою розцінкою за одну сім'ю.

По закінченні пасічного сезону бджоляру роблять перерахунок і доплачують за одержану продукцію. Якщо продукції одержано менше, ніж заплановано, суму виплаченого авансу з оплати праці бджоляра і помічника пасічника не утримують.

Підставою для нарахування оплати за продукцію є акт головної осінньої ревізії пасіки і бухгалтерські документи на оприбуткування продукції.

Мед, виявлений у вуликах при весняній ревізії пасіки, повністю списують на витрати і від валового збору меду поточного року не віднімають. Цукор, згодований бджолам восени для поповнення кормових запасів, у валовий вихід меду не зараховують.

Керівництво господарства має право знижувати або позбавляти премії працівників бджільництва за виробничі упущення — запізнення з кочівлею на медозбір і запиленням, внаслідок чого знизилися медозбір та врожайність культур, неякісну підготовку бджолиних сімей до медозбору та ін.

Так, для визначення розцінки для оплати за обслуговування однієї бджолиної сім'ї на місяць денну тарифну ставку V розряду 4 крб. 06 коп. - множать на 290 робочих днів і дістають 1177 крб. 40 коп. Поділивши цю суму на 11,4 місяця (без відпустки) і на норму обслуговування (100 бджолиних сімей), дістають 1 крб. 03 коп. Помноживши 1 крб. 03 коп. на фактичну наявність бджолиних сімей на пасіці, мають гарантований заробіток бджоляра на місяць. На пасіці з 80 сімей вона становитиме 82 крб. 40 коп.

Для визначення розцінки для оплати за продукцією всю її переводять в умовний мед за затвердженими коефіцієнтами. Встановлений тарифний фонд оплати на рік ділять на вихід продукції і одержують розцінки за 1 ц або 1 кг виробленої продукції. Помноживши розцінку на кількість фактично виробленої кожним працівником продукції, мають його оплату на рік. Віднявши від цієї суми гарантовану оплату, визначають суму доплати.


Ви дивилися сторінку - Організація і оплата праці

Наступна сторінка    - Список використаної літератури

Попередня сторінка   - Планування і облік у бджільництві

Повернутися до початку сторінки Організація і оплата праці

 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

 

Комісар А.Д. Високотемпературна зимівля медоносних бджіл. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена  Академії наук України, Київ, 1994

Високотемпературна зимівля медоносних бджіл

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

 


 

Индекс цитирования.