Бджільництво

О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987


Бджільництво

Зміст

Вступ

Розділ перший

Біологія медоносної бджоли

§ 1. Загальні відомості про бджіл

§ 2. Види бджіл

§ 3. Особливості сім'ї медоносної бджоли

§ 4. Зовнішня будова бджоли

§ 5. Органи травлення і живлення бджоли

§ 6. Розмноження бджіл

§ 7. Гніздо бджіл, будування стільників

§ 8. Нервова система і поведінка бджіл

§ 9. Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї

Розділ другий

Механізація і обладнання у бджільництві

§ 1. Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва

§ 2. Пасічницький інвентар і обладнання

§ 3. Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання

§ 4. Механізація виробничих процесів у бджільництві

§ 5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

§ 6. Пасічні будівлі

Розділ третій

Технологія утримання і розведення бджолиних сімей

§ 1. Утримання бджолиних сімей сильними

§ 2. Корми і підгодівля бджіл

§ 3. Утеплення гнізд і вуликів

§ 4. Техніка роботи з бджолами, правила безпеки і протипожежні заходи на пасіці

§ 5. Сезонні роботи з догляду за бджолами

§ 6. Будівництво стільників і розширення гнізд

§ 7. Розмноження бджолиних сімей

§ 8. Виведення бджолиних маток

§ 9. Кочівлі з бджолами

§ 10. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання

§ 11. Організація зимівлі бджіл

§ 12. Системи, методи і способи бджільництва

§ 13. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій

- Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у двокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у вуликах-лежаках

- Утримання бджіл у 10-16-рамкових вуликах

§ 14. Породи бджіл і використання їх

§ 15. Методи розведення у бджільництві

§ 16. Селекція бджіл

§ 17. Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл

- Промислове виведення маток

- Виробництво пакетів бджіл

Розділ четвертий

Технологія виробництва продуктів бджільництва

§ 1. Мед

- Походження і класифікація

- Хімічний склад меду

- Властивості меду

- Відкачування меду

- Обробка і зберігання меду

- Основні сорти меду

- Падевий мед

- Стільниковий мед

- Оцінка натуральності меду

§ 2. Віск

§ 3. Квітковий пилок

- Рослини, з яких бджоли збирають пилок

- Використання пилку бджолами

- Збирання обніжжя пилковловлювачами

- Обробка та зберігання обніжжя

- Використання пилку для підгодівлі бджіл

§ 4. Маточне молочко

§ 5. Прополіс

§ 6. Бджолина отрута

§ 7. Промислова технологія у бджільництві

Розділ п'ятий

Медоносна база і запилення бджолами сільськогосподарських культур

§ 1. Загальна характеристика медоносних рослин

§ 2. Медоносні рослини польових і кормових сівозмін

§ 3. Овочеві й баштанні медоносні культури

§ 4. Плодові та ягідні медоносні рослини

§ 5. Медоноси лісів, парків та захисних насаджень

§ 6. Медоносне різнотрав'я

§ 7. Використання і поліпшення медоносної бази

§ 8. Запилення сільськогосподарських культур

Розділ шостий

Хвороби і вороги бджіл

§ 1. Класифікація хвороб і причини виникнення їх

§ 2. Незаразні хвороби

§ 3. Інфекційні хвороби бджіл

§ 4. Інвазійні хвороби

§ 5. Заходи профілактики і боротьби з хворобами

§ 6. Вороги бджіл та шкідники бджіл

Розділ сьомий

Економіка, організація і планування бджільництва

§ 1. Економічні основи бджільництва

§ 2. Організаційно-господарські основи бджільництва

§ 3. Планування і облік у бджільництві

§ 4. Організація і оплата праці


Список використаної літератури


Література

Зовнішня будова бджоли

Зовнішній покрив і членування тіла.

Робоча бджола, матка і трутні за будовою тіла дуже схожі і розрізняються лише розвитком окремих частин і органів. Деякі з них стали більш розвиненими або втратили своє значення чи змінились у зв'язку з поділом функцій.

Характерною ознакою будови тіла (мал. 2) медоносної бджоли, як і всіх комах, є зовнішній скелет. Це твердий покрив тіла (кутикула), що захищає ніжні органи порожнини. До скелета прикріплюються внутрішні органи бджоли. Разом з волосяним покривом зовнішній скелет захищає організм від несприятливих умов зовнішнього середовища. Забезпечуючи міцність і пружність тіла, він водночас є достатньо гнучким і м'яким, що має велике значення при виконанні різноманітних функцій.

Бджільництво


Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 


Бджільництво

Зовнішній вигляд бджоли

Мал. 2. Зовнішній вигляд бджоли:

1 — хоботок; 2 — передні ноги; 3 — середні ноги; 4 — задні ноги; 5 — черевце; 6 — задні крила; 7 — передні крила; 8 — грудний відділ; 9 — голова; 10 — вусики.


Волоски на всіх частинах тіла мають неоднакову будову і виконують різні функції. Деякі з них короткі, прямі, мають однакову довжину, інші — розгалужені, дещо загнуті, мають пір'ясту будову. Крім захисного значення вони відіграють велику роль у добуванні з квіток пилку, який добре прилипає до поверхні тіла. Одна бджола може збирати й утримувати кілька мільйонів пилкових зерен. У бджіл старшого віку втрачається частина волосків, внаслідок чого вони стають темнішими і блискучими. Густота волосяного покриву залежить також від виконуваних функцій.

Характерною особливістю будови бджоли є членування тіла. Зовнішній скелет складається з окремих члеників, які з'єднуються між собою досить рухомо (черевце), малорухомо (грудний відділ) або зрослися (голова). Тіло всіх трьох особин бджолиної сім'ї складається з голови, грудей і черевця.

Голова (мал. 3) у трутня округла, у робочої бджоли і матки видовжена донизу. З грудним відділом голова з'єднується мембраноподібною шиєю.

На поверхні голови розрізняють такі частини й органи: потилиця, тім'я, лоб, щоки, кліпеус, верхні щелепи, верхня губа. На опуклій частині по боках розташовано двоє фасеточних, а між ними зверху — троє простих очей. У трутня прості очі знаходяться спереду, оскільки фасеточні очі зверху дуже зближені. Біля простих очей голова бджоли вкрита густими довгими волосками, а в інших місцях вони коротші.


Будова голови бджоли

Мал. 3. Будова голови бджоли:

1 — верхні щелепи; 2— щоки; 3 — вусик; 4 — складні очі; 5 — прості очі; 6 — тім'я; 7 — лоб; 8 — кліпеус; 9 — верхня губа.


Спереду на голові є два рухомих вусики (антени), кожен з яких складається з видовженого стержня, закріпленого у круглому гнізді. За допомогою перехідного членика (скапуса) до основного приєднується джгутик, який складається з 10 коротких рухомо з'єднаних члеників. У трутня їх 11. Поверхня кілець вкрита чутливими волосками, до яких підходять закінчення нервів, що йдуть від головного мозку. На вусиках розміщені органи дотику, нюху та структури іншого фізіологічного значення.

У нижній частині голови бджоли є хоботок (мал. 4), який виконує важливу функцію. Він складається з двох нижніх щелеп і нижньої губи, які можуть стулятися й розтулятися. При цьому хоботок перетворюється на трубочку, якою бджола засмоктує рідину (нектар, сироп, воду), а язичком лиже поверхню, наприклад, у квітках, комірках стільника. Довжина хоботка має велике значення для добування нектару з квіток: чим він довший, тим більше можна зібрати корму з квіток трубчастої будови. У різних порід бджіл довжина хоботка не однакова і становить 5,7—7,25 мм. Найдовший він у бджоли сірої гірської кавказької породи. Хоботок у матки й трутня порівняно з робочою бджолою в два рази коротший, оскільки він втратив своє функціональне значення.


Хоботок і вусик робочої бджоли

Мал. 4. Хоботок (а) і вусик (б) робочої бджоли:

1 — ложечка; 2 — язичок; 3 — слинний канал язичка; 4 — нижньогубні щупики; 5 — приязичники; 6 — зовнішня лопать нижньої щелепи; 7 — максилярні щупики; 8 — стволик; 9 — підборіддя; 10 — підпідборіддя; 11 — гнуздечка; 12 — джгутик (складається з 10 члеників); 13 — педицилярний членик; 14 — скапус.


Грудний відділ — середня частина тулуба бджоли. Внутрішня порожнина його зайнята переважно м'язами, які забезпечують рух тіла. Груди складаються з трьох власне кілець (мал. 5) (передньо-, середньо-, і задньогруди) та  одного членика, приєднаного від черевця — проподеума. Сегменти з'єднуються між собою досить щільно. До грудних кілець прикріплено по одній парі ніг, а до середньо- і задньогрудей — відповідно передні і задні крила. Найбільш масивний середній сегмент. Як і інші, він складається з дорсальної частини — спинки, вентральної та плейронів з боків. Плейрони м'які і забезпечують рухоме з'єднання верхньої і нижньої частин кілець. На грудному відділі розміщується три пари дихалець (мал. 6).


Будова грудного відділу і черевця

Мал. 5. Будова грудного відділу і черевця:

1 — передньоспинка; 2 — середньоспинка; 3 — задньоспинка; 4 — проподеум; 5 — стебельце; 6 — дихальце; 7 — тергіти черевця; 8 — пахуча залоза; 9 — жало; 10 — плейрони; 11 — восковидільні залози; 12 — етерніти черевця; 13 — основи ніг; 14 — етерніт середньогрудей; 15 — основи крил.


Органи дихання

Мал. 6. Органи дихання:

1 — трахеї; 2 — повітряні мішки голови; 3 — грудні повітряні мішки; 4 — повітряні мішки черевця; 5 — дихальця; 6 — розгалуження трахейних трубочок.


Черевце — третій відділ тіла бджоли, в якому містяться важливі внутрішні органи (мал. 7, 8). Воно з'єднане з грудним відділом за допомогою звуженого стебельця. З 10 черевних кілець личинки у дорослої бджоли залишається 6 видимих частин черевця. Кожна з них поділяється на тергіт і етерніт, а з'єднуються вони м якими пластинками — мембранами. З'єднання кілець між собою рухоме завдяки міжсегментальним мембранам. Тому об'єм черевця може збільшуватись і в довжину, і в діаметрі. Заднє кільце заходить під переднє. Рухливість і зміни об'єму помітні під час посиленого дихання, наповнення медового зобика і товстої кишки.


Кровообіг бджоли

Мал. 7. Кровообіг бджоли:

1 — аорта; 2 — п'ятикамерне серце; 3 — спинна діафрагма; 4 — черевна діафрагма (стрілками показано напрям руху гемолімфи).


Жалоносний апарат бджоли

Мал. 8. Жалоносний апарат бджоли:

1 — велика отрутна залоза; 2 — резервуар отрутної залози; 3 — мала отрутна залоза; 4 — щупики жала; 5 — стилети; 6 — квадратна пластинка; 7 — продовгувата пластинка; 8 — трикутна пластинка.


На поверхні черевця, як і на інших частинах тіла, є волоски. Колір волосків і в цілому зовнішнього покриву темно-сірий, а в окремих порід бджіл має свої особливості. Так, волоски на черевці крайнських бджіл сріблясті, передні кільця його в італійських — жовтого кольору.

На чотирьох останніх етернітах черевця є воскові Дзеркальця, де збирається виділений залозами віск.

Органи руху — крила і ноги. За допомогою крил здійснюється льотна діяльність (мал. 9). Основна частина енергії при цьому витрачається на шукання, збирання і перенесення в гніздо корму. Навантажена бджола розвиває швидкість польоту до 30 км за годину, а без ноші за сприятливих умов — ще більшу.


Будова крил

Мал. 9. Будова крил:

а — переднє крило; б — заднє крило; в — схема промірів для визначення кубітального індекса. Жилки; 1 — костальна; 2 — радіальна; 3 — медіально-кубітальна; 4 — анальна; 5 — перша, друга і третя кубітальні комірки; 6 — радіальна комірка; 7 — складка переднього крила; 8 — зачепи заднього крила; І, II — розміри жилок.


Крила приводяться в рух добре розвиненими м'язами. За одну секунду крила роблять 200—250 змахів. Будова їх перетинчаста. Між міцними жилками знаходиться майже прозора суха плівка. Передні крила більші й сильніші за задні. В роботі вони з'єднуються попарно за допомогою пристосувань у вигляді гачків на задніх і складки на передніх крилах. У бездіяльному стані бджола складає їх так, що задня пара прикрита передньою.

Ноги робочої бджоли дещо відрізняються від аналогічних органів матки і трутня. Вони подібні за принципом будови і складаються з таких члеників: тазик, вертлюг, стегно, гомілка й лапка (мал. 10). Лапка складається з п'яти неоднаково розвинених частин, з яких найбільшою є п'ятка. Закінчується вона двома кігтиками і подушечкою між ними.


Будова ніг бджоли


Мал. 10. Будова ніг бджоли:

а — передня нога; б — середня; в — задня; г — апарат для чищення вусиків; 1 — тазик; 2 — вертлюг; 3 — стегно; 4 — гомілка; 5 — лапка; 6 — п'ятка; 7 — клапан; 8 — щіточки для пилку; 9 — шпора середньої ноги; 10 — кошички задньої ноги; 11 — виріз; 12 — подушечка; 13 — кігтики.


У робочої бджоли на третій парі ніг гомілка має заглибину, яка з боків оточена міцними волосками, загнутими всередину. Таке пристосування стало місцем для формування обніжжя з пилку і називається кошичком. На середній парі ніг є шпори, якими бджола знімає обніжжя з кошиків у комірки стільника. Передня пара ніг виконує додаткову функцію, очищає вусики за допомогою спеціального відростка і виямки для них. Для очищення тіла на лапках є щіточки — рядки волосків.


Ви дивились сторінку - Зовнішня будова бджоли

Наступна сторінка      - Органи травлення і живлення бджоли

Попередня сторінка   - Особливості сім'ї медоносної бджоли

Повернутися до початку сторінки Зовнішня будова бджоли

 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

 

Комісар А.Д. Високотемпературна зимівля медоносних бджіл. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена  Академії наук України, Київ, 1994

Високотемпературна зимівля медоносних бджіл

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

 

 

Индекс цитирования.