Бджільництво

 О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987

 

 

Бджільництво

Зміст

Вступ

Розділ перший

Біологія медоносної бджоли

§ 1. Загальні відомості про бджіл

§ 2. Види бджіл

§ 3. Особливості сім'ї медоносної бджоли

§ 4. Зовнішня будова бджоли

§ 5. Органи травлення і живлення бджоли

§ 6. Розмноження бджіл

§ 7. Гніздо бджіл, будування стільників

§ 8. Нервова система і поведінка бджіл

§ 9. Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї

Розділ другий

Механізація і обладнання у бджільництві

§ 1. Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва

§ 2. Пасічницький інвентар і обладнання

§ 3. Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання

§ 4. Механізація виробничих процесів у бджільництві

§ 5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

§ 6. Пасічні будівлі

Розділ третій

Технологія утримання і розведення бджолиних сімей

§ 1. Утримання бджолиних сімей сильними

§ 2. Корми і підгодівля бджіл

§ 3. Утеплення гнізд і вуликів

§ 4. Техніка роботи з бджолами, правила безпеки і протипожежні заходи на пасіці

§ 5. Сезонні роботи з догляду за бджолами

§ 6. Будівництво стільників і розширення гнізд

§ 7. Розмноження бджолиних сімей

§ 8. Виведення бджолиних маток

§ 9. Кочівлі з бджолами

§ 10. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання

§ 11. Організація зимівлі бджіл

§ 12. Системи, методи і способи бджільництва

§ 13. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій

     - Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах

     - Утримання бджіл у двокорпусних вуликах

     - Утримання бджіл у вуликах-лежаках

     - Утримання бджіл у 10-16-рамкових вуликах

§ 14. Породи бджіл і використання їх

§ 15. Методи розведення у бджільництві

§ 16. Селекція бджіл

§ 17. Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл

     - Промислове виведення маток

     - Виробництво пакетів бджіл

Розділ четвертий

Технологія виробництва продуктів бджільництва

§ 1. Мед

    - Походження і класифікація

    - Хімічний склад меду

    - Властивості меду

    - Відкачування меду

    - Обробка і зберігання меду

    - Основні сорти меду

    - Падевий мед

    - Стільниковий мед

    - Оцінка натуральності меду

§ 2. Віск

§ 3. Квітковий пилок

     - Рослини, з яких бджоли збирають пилок

     - Використання пилку бджолами

     - Збирання обніжжя пилковловлювачами

     - Обробка та зберігання обніжжя

     - Використання пилку для підгодівлі бджіл

§ 4. Маточне молочко

§ 5. Прополіс

§ 6. Бджолина отрута

§ 7. Промислова технологія у бджільництві

Розділ п'ятий

Медоносна база і запилення бджолами сільськогосподарських культур

§ 1. Загальна характеристика медоносних рослин

§ 2. Медоносні рослини польових і кормових сівозмін

§ 3. Овочеві й баштанні медоносні культури

§ 4. Плодові та ягідні медоносні рослини

§ 5. Медоноси лісів, парків та захисних насаджень

§ 6. Медоносне різнотрав'я

§ 7. Використання і поліпшення медоносної бази

§ 8. Запилення сільськогосподарських культур

Розділ шостий

Хвороби і вороги бджіл

§ 1. Класифікація хвороб і причини виникнення їх

§ 2. Незаразні хвороби

§ 3. Інфекційні хвороби бджіл

§ 4. Інвазійні хвороби

§ 5. Заходи профілактики і боротьби з хворобами

§ 6. Вороги бджіл та шкідники бджіл

Розділ сьомий

Економіка, організація і планування бджільництва

§ 1. Економічні основи бджільництва

§ 2. Організаційно-господарські основи бджільництва

§ 3. Планування і облік у бджільництві

§ 4. Організація і оплата праці

 

Список використаної літератури

 

Література

 

Виробництво пакетів бджіл

Впровадження у виробництво пакетного бджільництва дає змогу збільшувати кількість бджолиних сімей, поліпшувати племінний склад бджіл на пасіках, запилювати сільськогосподарські культури, зокрема закритого грунту, більш повно використовувати медоносні ресурси.

У південних областях європейської частини СРСР є умови для нарощування з весни сильних бджолиних сімей. Від цих сімей можна формувати пакети бджіл і використовувати їх для виробництва товарного меду в північно-східних районах країни.

Для одержання ранніх пакетних сімей силу сімей треба нарощувати восени, зберігати її взимку, використовувати ранні весняні пилкові і нектарні взятки. Найкращі умови для нарощування сили сімей є в передгірних районах Кавказу, Карпат, на Поділлі. Бджолопакети, сформовані в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Львівській областях, перевозять літаками в Кемеровську, Новосибірську, Тюменську та інші області Західного Сибіру, забезпечуючи збір до 40 кг товарного меду на сім'ю, вирощену із завезених пакетів.

Пакетне бджільництво розвинене і в інших країнах, зокрема в США, Канаді.

В СРСР щороку виробляється 100 тис. пакетів, з них 40 тис. в Українській PCP.

Виробництво пакетів організовують обласні контори бджільництва через своїх районних старших зоотехніків. Формують пакет із сім'ї, яка займає 12 вуличок та має 8 рамок розплоду.

Для виробництва пакетів найбільш придатна карпатська порода. Вона відзначається високою медопродуктивністю, швидкими темпами нарощування сили навесні і відбудови стільників, досить миролюбна.

Для спеціалізації пасік на виробництво бджолопакетів необхідна міцна кормова база, зокрема у весняний період. Бджіл треба наростити в березні — квітні з тим, щоб у травні з них сформувати пакети. Для додаткового нарощування бджіл сім'ї підгодовують у березні ще в зимівнику або на точку до першого весняного обльоту медоперговим тістом з розрахунку 1 кг на сім'ю. Навесні матковивідну пасіку розміщують у лісі, де є ранньовесняні нектароноси.

Кондиції бджолопакетів і бджолосімей, які бджолорозплідницькі господарства і пасіки готують до відправлення замовникам, мають відповідати ГОСТам на цю продукцію бджільництва.

Бджолині пакети формують від основних перезимованих бджолиних сімей і товарних відводків, сформованих у другій половині пасічного сезону на виведених молодих матках. Рано навесні їх підсилюють двома рамками з розплодом, відібраними від основних сімей.

Формуванням товарних відводків створюють додатковий резерв бджіл на пасіці. З кожного відводка можна сформувати безрозплідний, а потім і розплідний 4—6-рамковий бджолопакет. Формування бджолопакетів і підбір від них рамок з розплодом для підсилення товарних відводків ослаблює основні сім'ї. Проте при бджолорозплідницькому напрямі господарства ці заходи економічно виправдані.

При виробництві пакетів бджіл на період зимівлі створюють сильні сім'ї і великі запаси кормів. До складу кормів має входити перга, заготовлена  бджолами в період пилкового взятку, прилита медом і запечатана восковою кришечкою. Для цього пасіку підвозять до масивів пилконосів у ліси, до лісосмуг, у парки, на луки тощо.

Навесні організовують раннє виведення бджолиних маток. Для цього відбирають сильні сім'ї з великими запасами кормів і спочатку виводять у них трутнів. Як тільки з'явиться запечатаний трутневий розплід, починають виводити маток. Після осіменіння маток у нуклеусах формують бджоло-пакети (у дерев'яних ящиках).

Розміри ящиків-пакетів для пересилання бджіл поштою мають відповідати затвердженим стандартам: 4-рамкового — довжина в середині 472 мм, ширина 281, висота 450 мм; 6-рамкового — довжина, як і 4-рамкового, 472 мм, ширина — 360, висота — 450 мм. В обох ящиках роблять льоток розміром 50x8 мм. У торцевих стінках на всю товщину дошки пропилюють вентиляційні отвори або вирізують отвори у вигляді щілини 220 мм завдовжки і 75 мм завширшки. Для регулювання вентиляції на всю довжину щілини роблять фанерні шторки 120 мм завширшки. До торцевих стінок обох пакетів прибивають гребінці для верхніх плечиків рамок розміром отворів 26x11 мм, а для бічних — 22x16 мм. Пакет у середині вищий за рамки на 80 мм.

Стільникові пакети формують на 4 і 6 рамок (мал. 67). У 4-рамковий ставлять 2 рамки з розплодом різного віку, в 6-рамковий — 3 рамки. З боків ставлять 2 покривні стільники, а 6-рамковому добавляють ще один стільник. В крайні стільники наливають по 0,5 л води. Вимоги до стільникових бджолопакетів зазначено в табл. 22.

Ящик-пакет стільниковий

Мал. 67. Ящик-пакет стільниковий:
а — внутрішній вигляд; б — поздовжній розріз; в — поперечний розріз;
1 — бічна стінка; 2 — дно; 3 — вентиляційна решітка; 4 — нижня гребінка; 5 — верхня гребінка; 6 — кришка; 7 — штора; 8 — торцева стінка; 9 — льоток.

 

Таблиця 22.

Вимоги до стільникових бджолиних пакетів на 4 і 6 рамок

Склад сім'ї

Норма на пакет

Вимоги

4-рамковий

6-рамковий

Бджоли, кг

1,2 1,5

Різного віку

Матка плідна, шт.

1 1

Не старша за два роки. Маса, довжина і колір мають відповідати вимогам породи (раси) та її районуванню

Стільники, шт.

4 6

Світло-коричневі з правильними комірками в рамках розміром 435х300, 435х230 мм

Розплід бджолиний в перерахунку на звичайну рамку 435X300 мм, шт.

1,5 2

 

Трутні

Допускаються в масі тієї породи, що й бджоли

 

Корм для бджіл, кг

1 4

Мед натуральний або цукровий сироп

Корм для матки, г, не менш ніж

15 15

Канді, виготовлений за діючим рецептом

Безстільниковий пакет має розмір 430х250x155 мм. Дерев'яними роблять дві торцеві стінки з дощок 10 мм завтовшки, а верхню кришку і задню стінку — з фанери. Передню стінку закривають металевою сіткою з комірками 2x2,5 мм і дротом діаметром 1 мм. Сітку до бічних планок, верхнього і нижнього бруска прибивають гвіздками 20—25 мм завдовжки і 1—1,5 мм завтовшки за допомогою планок 10x6 мм по довжині стінок. Всередині пакету встановлюють риштування з брусків 12x12 мм розміром 400х33х20 мм (мал. 68).

Ящик-пакет безстільниковий

Мал. 68. Ящик-пакет безстільниковий:
а — внутрішній вигляд; б — вигляд зверху;
1 — каркас; 2 — задня стінка; 3 — кліточка маткова; 4 — кришка; 5 — банка-годівниця; 6 — планка для закріплення сітки; 7 — передня стінка; 8 — отвір для кліточки з маткою; 9 — отвір для банки-годівниці; 10 — кришка для банки.

 

Для встановлення годівниці просвердлюють за допомогою фрези отвір діаметром 34x22 м. Отвір для банки і кліточки закривають фанерною закруткою розміром 120x130 мм. Спочатку її прибивають одним гвіздком, а після встановлення банки і вкладання в отвір кліточки — ще трьома гвіздками.

У безстільниковий пакет струшують бджіл масою 1,2 кг з однієї чи з двох-трьох бджолиних сімей і дають матку. Якщо бджіл натрусили з однієї сім'ї, то матку в кліточку брати не обов'язково, коли ж з кількох сімей, то її вміщують разом з 4—5 бджолами в кліточку Титова. Бджолам пакета дають корм у скляній банці — 0,5 або 1 л. Банку наповнюють цукровим сиропом концентрацією 2:1, закупорюють металевою кришкою за допомогою ключа. У кришці пробивають в центрі швейною голкою діаметром 1 —1,5 мм два отвори на відстані 10 мм один від одного. Під дією атмосферного тиску з банки повільно витікає сироп, який і споживають бджоли в дорозі до місця призначення.

Чотири ящики-пакети, заповнені бджолами, банками і кліточками з матками на час транспортування об'єднують у секцію за допомогою чотирьох планок розміром 105x25x40 мм. При цьому обидва крайні ящики ставлять сітками досередини — один проти другого на відстані 120 мм, а два середні — сітками до двох крайніх на відстані 60 мм один від другого. Збиті в секцію пакети зручно переносити, вантажити на автомобіль і транспортувати літаком. На час руху автомобіля секції встановлюють так, щоб банки стояли отворами догори, а після перевезення їх відразу обертають отворами вниз, щоб бджоли мали змогу живитися цукровим сиропом. Вимоги до безстільникового пакету бджіл наведено в табл. 23.

Таблиця 23.

Вимоги до безстільникового бджолиного пакету

Склад сім'ї

Норма

Вимоги

Бджоли, кг

1,3

Різного віку

Матка плідна, шт

1

Не старша за два роки. Маса, довжина і колір мають відповідати вимогам до породи (раси) та її районуванню

Трутні

Допускаються в масі тієї породи (раси), що й бджоли

 

Корм для бджіл, кг

1,4

60% -й цукровий сироп у скляній банці

Корм для маток, г

15

Канді, виготовлений за діючим рецептом

 

Першу партію бджолопакетів формують на матках, виведених в минулому році, другу і наступні партії — на матках весняного виведення. Найкращі строки формування пакетів бджіл — друга половина травня — перша половина червня. З однієї сім'ї здебільшого формують один індивідуальний бджолопакет, а при наявності перезимованих маток — два пакети. Якщо бджіл з однієї сім'ї не вистачає, то їх додають з другої, стежачи, щоб у пакет не потрапила бджолина матка з основної сім'ї.

У виробництві стільникових та безстільникових пакетів є свої переваги й недоліки. Стільниковий пакет цінний тим, що на новому місці він за місяць-півтора розів'ється в нормальну бджолину сім'ю і зможе використати медозбір в цьому ж році. Однак при пересиланні разом із стільниками можливе поширення нозематозу та гнильцевих захворювань. На пасіках, де щорічно формують стільникові пакети, зменшується забезпеченість сімей стільниками, воском.

Виробництво безстільникових пакетів для пасіки-постачальника вигідніше, ніж виробництво стільникових. З бджолиних сімей відбирають бджіл, які в даному пасічницькому сезоні не братимуть участі у медозборі. Пакети в такому разі є додатковою продукцією пасіки. Тим часом замовнику треба мати 4—5 стільників на кожен пакет з тим, щоб з нього створити сім'ю або в разі приєднання до іншої сім'ї використати ці стільники для нагромадження запасів меду. Тому при замовленні пакетів виходять з можливостей господарства і певних завдань: збільшення кількості бджолиних сімей чи підвищення виробництва товарного меду.

 

Транспортування і використання пакетів бджіл.

Для збільшення виробництва меду та своєчасного запилення ентомофільних культур велике значення мають строки одержання пакетів господарством-замовником. Чим раніше їх одержано, тим більше часу залишається до головного медозбору та розвитку сімей із пакетів. Пізня постановка може бути виправдана в тому разі, якщо бджіл безстільникового пакету відразу використають на медозборі або на запиленні.

Пакети пересилають різними видами транспорту. На тисячі кілометрів, наприклад, із Закарпаття в Сибір, пакети перевозять лише літаками. До аеропорту їх підвозять автомобілями. Перед транспортуванням треба ще раз ретельно перевірити кріплення ящика, банки з кормом, кліточки з маткою, дротяної решітки до корпусу ящика. Після закриття ящика перед навантаженням секції на автомобіль не можна користуватись димом, бо в цих умовах він надзвичайно хвилює бджіл і може бути причиною запарювання їх. В таких випадках краще користуватись водою, збризкуючи нею пакет з пульверизатора. Треба також мати тканину, щоб нею можна було загорнути пакет, якщо з нього почнуть вилазити бджоли, та брезент, яким би можна було вкрити пакети на випадок дощу.

Залізницею пакети перевозять як поштові посилки і в окремому вагоні. У вагон входить кілька сотень пакетів, їх треба розмістити на полицях і відповідно закріпити, щоб у дорозі при різких зупинках вони не падали і не пошкоджувались. Якщо хоч з одного пакета вилізуть бджоли, то це утруднить дальше транспортування їх.

Товарні відводки і бджолині сім'ї з віддалених пасік звозять на окремі точки поблизу автомобільних шляхів, залізничних станцій та аеропортів з дальніми рейсами. Перед тим як відібрати бджіл у пакети після несприятливої для льоту погоди, треба, щоб вони облітались. В такому разі бджоли спокійно поводитимуться при транспортуванні автомобілями й літаками.

На відстань до 500—700 км, наприклад з Івано-Франківської області в Харківську, бджолопакети перевозять автомобілями, відповідно пов'язавши пакети. Перевозити треба уночі, бо в теплу погоду вдень пакети можуть запаритись.

В районах з багатою кормовою базою безстільникові пакети використовують для збільшення виробництва меду. Пакети, що прибули, розпаковують, розносять до вуликів і ставлять у вулики з тим, щоб бджоли самі перейшли на стільник. Адже якщо висипати бджіл з пакету, вони можуть злетіти і привитись на дереві. Із стільникового пакету стільники разом з бджолами переставляють у підготовлений вулик, ставлять вставну дошку й утеплюють. Бджоли не залишають розплоду, а тому льоту бджіл з цих пакетів не буває. По можливості пакети підсилюють розплодом з інших сімей і використовують, як і звичайні сім'ї.

Перед головним медозбором, щоб одержати більше товарного меду, в бджолосім'ях, які виросли із закуплених бджолопакетів, обмежують відкладання матками яєць. Для цього використовують роздільні решітки. Кращою є решітка з дроту. Користуються також ізоляторами, які роблять у вигляді ящика на 3—4 стільники. Відкладання яєць маткою обмежують і постановкою стільника, заповненого медом, поряд з рамкою з розплодом, але цей спосіб не завжди надійний.

Після закінчення продуктивного взятку, щоб збільшити товарний вихід меду і якщо зимівля всіх сімей економічно невигідна, пакетні сім'ї ліквідовують. При цьому з вуликів відбирають всі стільники з медом і відкачують його на медогонках. Бджіл при цьому використовують для добування бджолиної отрути або приєднують до тих сімей, які залишають зимувати.

Пакетну сім'ю можна залишити без матки, в такому разі вона закладе маточники, з яких добувають маточне молочко. Після цього кілька сімей об'єднують в одну для зимівлі або бджіл закурюють сірчистим газом. Для цього грудки сірки кладуть в емальовану каструлю і розтоплюють на вогні. В розчин сірки занурюють смужки паперу 30—40 см завдовжки і 4—5 см завширшки. За кілька хвилин папір просякає розчином сірки. Папір виймають, висушують на повітрі і зберігають у закритій посудині. Щоб закурити бджіл однієї сім'ї, під рамками спалюють одну таку смужку паперу. Вулики і стільники, що звільнились від бджіл, очищають від прополісу, наростів воску і дезинфікують. Вулики зберігають у сховищах або під навісом, а стільники — в спеціальних приміщеннях або в кімнатах, виділених для них в пасічних будинках. До осені стільники два-три рази з інтервалом в 10—12 днів обкурюють сірчистим газом, як це зазначено у відповідній інструкції.

Бджолопакети вивозять з господарства-постачальника тільки при наявності спеціального посвідчення № 1, яке видає ветеринарна служба після детального обстеження сімей на предмет виявлення американського, європейського гнильців, мішечкуватого розплоду, вароатозу, браульозу тощо.

 

Бджільництво

Нова конструкція вулика дозволяє отримувати мед “з-під крану” і не турбувати бджіл

 

 

Бджільництво

Ви дивились сторінку - Виробництво пакетів бджіл

Наступна сторінка     -  Технологія виробництва продуктів бджільництва

Попередня сторінка   - Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл

 

Вернутися до початку сторінки Виробництво пакетів бджіл

 

Рус.

 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

 

Комісар А.Д. Високотемпературна зимівля медоносних бджіл. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена  Академії наук України, Київ, 1994

Високотемпературна зимівля медоносних бджіл

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі