Бджільництво

О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987


Бджільництво

Зміст

Вступ

Розділ перший

Біологія медоносної бджоли

§ 1. Загальні відомості про бджіл

§ 2. Види бджіл

§ 3. Особливості сім'ї медоносної бджоли

§ 4. Зовнішня будова бджоли

§ 5. Органи травлення і живлення бджоли

§ 6. Розмноження бджіл

§ 7. Гніздо бджіл, будування стільників

§ 8. Нервова система і поведінка бджіл

§ 9. Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї

Розділ другий

Механізація і обладнання у бджільництві

§ 1. Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва

§ 2. Пасічницький інвентар і обладнання

§ 3. Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання

§ 4. Механізація виробничих процесів у бджільництві

§ 5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

§ 6. Пасічні будівлі

Розділ третій

Технологія утримання і розведення бджолиних сімей

§ 1. Утримання бджолиних сімей сильними

§ 2. Корми і підгодівля бджіл

§ 3. Утеплення гнізд і вуликів

§ 4. Техніка роботи з бджолами, правила безпеки і протипожежні заходи на пасіці

§ 5. Сезонні роботи з догляду за бджолами

§ 6. Будівництво стільників і розширення гнізд

§ 7. Розмноження бджолиних сімей

§ 8. Виведення бджолиних маток

§ 9. Кочівлі з бджолами

§ 10. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання

§ 11. Організація зимівлі бджіл

§ 12. Системи, методи і способи бджільництва

§ 13. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій

- Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у двокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у вуликах-лежаках

- Утримання бджіл у 10-16-рамкових вуликах

§ 14. Породи бджіл і використання їх

§ 15. Методи розведення у бджільництві

§ 16. Селекція бджіл

§ 17. Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл

- Промислове виведення маток

- Виробництво пакетів бджіл

Розділ четвертий

Технологія виробництва продуктів бджільництва

§ 1. Мед

- Походження і класифікація

- Хімічний склад меду

- Властивості меду

- Відкачування меду

- Обробка і зберігання меду

- Основні сорти меду

- Падевий мед

- Стільниковий мед

- Оцінка натуральності меду

§ 2. Віск

§ 3. Квітковий пилок

- Рослини, з яких бджоли збирають пилок

- Використання пилку бджолами

- Збирання обніжжя пилковловлювачами

- Обробка та зберігання обніжжя

- Використання пилку для підгодівлі бджіл

§ 4. Маточне молочко

§ 5. Прополіс

§ 6. Бджолина отрута

§ 7. Промислова технологія у бджільництві

Розділ п'ятий

Медоносна база і запилення бджолами сільськогосподарських культур

§ 1. Загальна характеристика медоносних рослин

§ 2. Медоносні рослини польових і кормових сівозмін

§ 3. Овочеві й баштанні медоносні культури

§ 4. Плодові та ягідні медоносні рослини

§ 5. Медоноси лісів, парків та захисних насаджень

§ 6. Медоносне різнотрав'я

§ 7. Використання і поліпшення медоносної бази

§ 8. Запилення сільськогосподарських культур

Розділ шостий

Хвороби і вороги бджіл

§ 1. Класифікація хвороб і причини виникнення їх

§ 2. Незаразні хвороби

§ 3. Інфекційні хвороби бджіл

§ 4. Інвазійні хвороби

§ 5. Заходи профілактики і боротьби з хворобами

§ 6. Вороги бджіл та шкідники бджіл

Розділ сьомий

Економіка, організація і планування бджільництва

§ 1. Економічні основи бджільництва

§ 2. Організаційно-господарські основи бджільництва

§ 3. Планування і облік у бджільництві

§ 4. Організація і оплата праці


Список використаної літератури


Література

Вступ

Бджільництво є важливою галуззю сільськогосподарського виробництва. Продукція бджільництва має велике народногосподарське значення.

Мед — корисний продукт харчування, його з успіхом застосовують для лікування різних захворювань людини.

Віск є сировиною для багатьох галузей промисловості, в тому числі металургійної, радіотехнічної, автомобільної, хімічної.

Бджільництво


Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 


Бджільництво

Прополіс — незамінна сировина при виробництві деяких лаків. Його застосовують також у медицині й ветеринарії.

Маточне молочко нормалізує обмін речовин, кровообіг і застосовується при лікуванні серцево-судинних хвороб і для загального зміцнення організму людини. У вітчизняному бджільництві вперше у світі було застосовано пакетний метод.

Пакетне бджільництво полягає в розведенні нових сімей в умовах півдня і транспортуванні їх у пакетах у північні райони, багаті на медоноси.

Особливого значення в умовах великого сільськогосподарського виробництва набуває запилення медоносними бджолами ентомофільних сільськогосподарських культур. В районах інтенсивного землеробства бджільництво є важливим резервом підвищення урожайності і поліпшення якості плодів і насіння багатьох зернових, кормових, технічних, плодових, ефіроолійних, лікарських та інших ентомофільних культур. Біологічне значення і економічна ефективність перехресного запилення їх набагато зростає в умовах концентрації і спеціалізації сільськогосподарського виробництва і підвищення культури землеробства.

 

Короткі відомості з історії бджільництва.

У нашій країні бджоли поширились з Малої Азії через Закавказзя і Карпати. Саме тому до районів стародавнього бджільництва відносять Вірменію, Грузію і Київську Русь. В цих регіонах добували мед і віск бджіл, які розводились у розколинах скель та в інших захищених від негоди місцях.

Згодом для бджіл почали влаштовувати штучні дупла в стовбурах товстих дерев, часто на значній висоті від землі. Згодом на дерева піднімали і прив'язували до їхніх стовбурів обрубки дерев з штучними дуплами — бортями. На одному дереві ставили по кілька бортей. Для зручності огляду бортей на деревах робили настили з обаполів. У штучному дуплі видовбували довжію — щілиноподібний отвір 70—100 см завдовжки і 15—20 см завширшки. Отвір закривали двома вкладишами, в яких робили два льотки — верхній і нижній.

Бджолині сім'ї розвивались, відпускали 2—3 рої, які оселялись у приготованих для них бортях і в дуплах дерев. За сприятливих погодних і медозбірних умов рій відбудовував гніздо, нагромаджував мед, якого вистачало на час зимівлі. Бортник оглядав гніздо, вийнявши довжію і підрізавши стільники з медом зверху або знизу гнізда, підкладав їх у борті, де запасів меду для зимівлі було недостатньо. Так виник і розвинувся промисел бортництва, яке в нашій країні існувало досить довго і найбільшого розвитку досягло в часи Київської Русі, тобто в IX—XIII століттях. З метою створення для бджіл кормової бази насаджували медо- і пилконосні дерева й кущі, створюючи лісові дачі. Біля Києва в часи Київської Русі було понад 500 лісових дач, які виробляли мед для державних потреб та на експорт. Мед використовували як продукт харчування та для виготовлення хмільного напою за такою ж назвою, а віск — в основному для освітлення церков, монастирських приміщень і на експорт. З тих часів збереглися і назви сіл — Бортничі Бориспільського району, Бортники Фастівського району Київської області. До 40-х років нашого століття існували липові насадження у Волицькому лісі Фастівського району поблизу села Бортники, в Голосіївському лісі на околиці м. Києва. Борті були власністю бортника і охоронялись державними законами. В часи Ярослава Мудрого було видано указ, який закріплював за власником борть і карав тих, хто її розоряв. Адже мед у ті часи був єдиним солодким продуктом.

Пізніше обрубки бортей почали ставити біля селищ на звільнених від лісу («висічених») місцях. Від слова сікти виникло слово пасіка. З дуплистих дерев виготовляли легші за колоди дуплянки. Дуплянки були поширені в лісостеповій та степовій зонах, де було мало товстих дерев для виготовлення колод, до того ж дуплянка більш придатна для кочівель.

З часом дуплянки-бездонки почали робити з дощок, восьмигранними, конусної форми. Льоток продовбували на половині висоти дуплянки. Дуплянку з дощок, як і дуплянку-бездонку, ставили на землю. При доброму взятку гніздо бджіл із запасами меду в такій дуплянці не вміщалося, і під дуплянкою робили підкоп. Перед перевезенням бджіл на медозбір стільники в такій дуплянці підрізали.

Було розроблено спеціальні методи і способи утримання бджолиних сімей у колодах і дуплянках. Виготовлялись і спеціальні над-ставки-магазини на колоди й дуплянки. У період колодного і дуплянкового бджільництва застосовувалась роєбійна система утримання сімей бджіл. На початку літа з такої сім'ї виходило 2—3 рої. Пасіка за рахунок їх поповнювала зимовий відхід і збільшувалась іноді більш ніж удвоє. На зимівлю залишали необхідну в наступному році кількість бджолиних сімей, з решти мед вирізували, а бджіл переганяли на порожні дуплянки. Дуплянки з початками стільників зберігали в складах до наступного року для оселення на них природних роїв. З дуплянок і колод добували мед, який залежно від способу добування називали стільниковим, стічним, топленим, банним.

Значний вплив на дальший розвиток бджільництва мало винайдення рамкового вулика. З винайденням вулика гніздо бджолиної сім'ї можна було розбирати на стільники і прискорювати відбудову їх, а мед — відкачувати на медогонці без пошкодження стільників, щоб можна було використовувати їх протягом кількох років.

В дореволюційній Росії позитивну роль у розвитку бджільництва відіграли різні товариства бджолярів і навчально-дослідні пасіки, зокрема Ізмайловська в Москві, пасіки Петровської (тепер Тімірязєвської) академії, Боярської школи бджільництва під Києвом та ін. Однак соціально-економічні умови дореволюційної Росії гальмували розвиток галузі. Незважаючи на винятково багату кормову базу внаслідок низького рівня техніки бджільництва середній вихід товарного меду з бджолиної сім'ї був невисоким. Бджільництво було зосереджене переважно в поміщицьких і куркульських господарствах.

Після Жовтневої революції у квітні 1919 р. Радою Народних Комісарів було прийнято підписаний В. І. Леніним декрет «Про охорону бджільництва», який мав велике значення для відновлення зруйнованого в роки іноземної інтервенції і громадянської війни бджільництва і дальшого його розвитку.

Колосальних збитків було завдано бджільництву в роки Великої Вітчизняної війни. В тимчасово окупованих фашистськими загарбниками районах було зруйновано радгоспні й колгоспні пасіки, набагато скоротилась загальна кількість бджолиних сімей. Після переможного завершення Великої Вітчизняної війни було вжито заходів до відновлення й розвитку бджільництва. В лютому 1945 р. прийнято постанову «Про заходи щодо розвитку бджільництва», в якій підкреслювалося значення галузі для народного господарства не тільки як джерела високоцінного продукту харчування і сировини для промисловості, а й як засобу підвищення врожайності сільськогосподарських культур і розвитку насінництва. Було передбачено конкретні заходи щодо підготовки кадрів з бджільництва, організації мережі бджолорозплідницьких господарств, посилення матеріально-технічної бази бджільництва.

 

Стан і перспективи розвитку бджільництва в СРСР.

Провідне місце в Радянському Союзі як за кількістю бджолиних сімей, так і за обсягом виробництва меду та інших продуктів бджільництва займає Російська Федерація. На другому місці — Українська PCP, де бджільництво в основному розвивається в запилювально-медовому напрямі. В нашій республіці утримується понад 2,5 млн. бджолиних сімей, з них близько 1,1 млн.— в колгоспах і державних господарствах, створено 93 спеціалізовані господарства і бджоло-ферми.

В республіках Середньої Азії і Казахстані є великі перспективи для розвитку бджільництва. В Білоруській PCP і республіках Прибалтики у розвитку бджільництва переважає запилювально-медовий напрям. Жодна галузь тваринництва не пов'язана так тісно з природними умовами і специфікою кормової бази, як бджільництво. Тому врахування зональних особливостей клімату має таке велике значення для правильного вибору напряму господарств, спеціалізації їх і технології виробництва продукції.

Залежно від зони розміщення і місцевих умов бджільницькі господарства мають різні виробничі напрями. Господарства медового напряму розміщені в основному в районах Далекого Сходу, Сибіру, Алтаю, Східного Казахстану, Середньої Азії, Закавказзя. Багата медоносна рослинність цих районів зумовлює високі сталі медозбори.

Бджільницькі господарства розплідницького характеру, що спеціалізуються на одержанні пакетів з бджолами і вирощуванні бджолиних маток, зосереджені в основному в Середній Азії, Закавказзі, в Молдавії, на Закарпатті та в інших районах України.

Господарства запилювально-медового напряму розміщені в зоні інтенсивного землеробства, де на великих площах вирощують гречку, соняшник, конюшину, плодово-ягідні, баштанні та інші ентомофільні культури. За останні роки проведено велику роботу, спрямовану на поліпшення якості продукції бджільництва. Затверджено ряд державних стандартів і республіканських технічних умов на цю продукцію. Контроль за якістю здійснюють органи державної системи стандартизації. Затверджено типові проекти на вулики і бджільницькі будівлі.

Радянська Україна — республіка високорозвинутого бджільництва, переважно запилювально-медового виробничого напряму. З метою збільшення кількості товарної продукції галузі необхідно розширювати площі під основними ентомофільними культурами, посівами спеціальних медоносних культур, насадженнями нектаро- і пилконосних дерев та кущів.

Значним резервом збільшення виробництва меду є більш повне використання медоносних ресурсів належною підготовкою сімей до медозбору та кочівлями до масивів нектароносів.

Основа успіху передових пасічників — знання, досвід, ініціатива та спостережливість, впровадження нового, прогресивного, зокрема вміле використання кормової бази шляхом 3—4-разових кочівель, двоматкове утримання бджолиних сімей, підігрів гнізд бджіл рано навесні тощо. В нашій країні розроблено науково обгрунтовані системи ведення бджільництва, поліпшення селекцією племінних якостей бджіл, ефективного використання бджіл на запиленні ентомофільних сільськогосподарських культур. Використання наукових розробок та передового досвіду — невід'ємна умова дальшого розвитку галузі.

Для підвищення продуктивності бджільництва велике значення має комплексне використання бджолосімей, тобто одержання від них додаткової продукції — квіткового пилку, прополісу, виведення маток, формування пакетів бджіл. За роки одинадцятої п'ятирічки окремі області Української PCP продали шляхом формування пакетів стільки ж бджіл, скільки мають самі.

Необхідно вживати заходів щодо профілактики й оздоровлення пасік від хвороб бджіл, зокрема найбільш збиткових (вароатозу, нозематозу, гнильців). Оздоровлення пасік від хвороб, захист їх від шкідників і отруєнь пестицидами є одним з першочергових завдань у бджільництві. Важливою умовою підвищення продуктивності бджільництва є планомірний розвиток його в єдності з іншими галузями сільськогосподарського виробництва. Високопродуктивними і рентабельними є спеціально створені для виробництва меду бджолорадгоспи, бджолокомплекси, міжгосподарські бджолопідприємства, а також бджолоферми і великі пасіки колгоспів та радгоспів. У таких господарствах широко застосовують механізацію виробничих процесів, впроваджують досягнення науки та передовий досвід. Великі можливості комплексного використання бджіл мають міжгосподарські підприємства та господарства з пасіками на 3—3,5 тис. сімей. В УРСР покладено початок концентрації бджільництва та переведенню його на прогресивну технологію.

Основними життєво необхідними тенденціями в розвитку галузі є спеціалізація і інтенсифікація. Саме цими завданнями визначається робота в бджільництві. Тільки на цій основі можна виконати конкретні завдання щодо розвитку бджільництва, поставлені Продовольчою програмою.


Ви дивились сторінку - Вступ

Наступна сторінка      - Біологія медоносної бджоли

Попередня сторінка   - Зміст

Повернутися до початку сторінки Вступ

 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

 

Комісар А.Д. Високотемпературна зимівля медоносних бджіл. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена  Академії наук України, Київ, 1994

Високотемпературна зимівля медоносних бджіл

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

 

 

Индекс цитирования.