Бджільництво

О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987


Бджільництво

Зміст

Вступ

Розділ перший

Біологія медоносної бджоли

§ 1. Загальні відомості про бджіл

§ 2. Види бджіл

§ 3. Особливості сім'ї медоносної бджоли

§ 4. Зовнішня будова бджоли

§ 5. Органи травлення і живлення бджоли

§ 6. Розмноження бджіл

§ 7. Гніздо бджіл, будування стільників

§ 8. Нервова система і поведінка бджіл

§ 9. Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї

Розділ другий

Механізація і обладнання у бджільництві

§ 1. Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва

§ 2. Пасічницький інвентар і обладнання

§ 3. Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання

§ 4. Механізація виробничих процесів у бджільництві

§ 5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

§ 6. Пасічні будівлі

Розділ третій

Технологія утримання і розведення бджолиних сімей

§ 1. Утримання бджолиних сімей сильними

§ 2. Корми і підгодівля бджіл

§ 3. Утеплення гнізд і вуликів

§ 4. Техніка роботи з бджолами, правила безпеки і протипожежні заходи на пасіці

§ 5. Сезонні роботи з догляду за бджолами

§ 6. Будівництво стільників і розширення гнізд

§ 7. Розмноження бджолиних сімей

§ 8. Виведення бджолиних маток

§ 9. Кочівлі з бджолами

§ 10. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання

§ 11. Організація зимівлі бджіл

§ 12. Системи, методи і способи бджільництва

§ 13. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій

- Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у двокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у вуликах-лежаках

- Утримання бджіл у 10-16-рамкових вуликах

§ 14. Породи бджіл і використання їх

§ 15. Методи розведення у бджільництві

§ 16. Селекція бджіл

§ 17. Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл

- Промислове виведення маток

- Виробництво пакетів бджіл

Розділ четвертий

Технологія виробництва продуктів бджільництва

§ 1. Мед

- Походження і класифікація

- Хімічний склад меду

- Властивості меду

- Відкачування меду

- Обробка і зберігання меду

- Основні сорти меду

- Падевий мед

- Стільниковий мед

- Оцінка натуральності меду

§ 2. Віск

§ 3. Квітковий пилок

- Рослини, з яких бджоли збирають пилок

- Використання пилку бджолами

- Збирання обніжжя пилковловлювачами

- Обробка та зберігання обніжжя

- Використання пилку для підгодівлі бджіл

§ 4. Маточне молочко

§ 5. Прополіс

§ 6. Бджолина отрута

§ 7. Промислова технологія у бджільництві

Розділ п'ятий

Медоносна база і запилення бджолами сільськогосподарських культур

§ 1. Загальна характеристика медоносних рослин

§ 2. Медоносні рослини польових і кормових сівозмін

§ 3. Овочеві й баштанні медоносні культури

§ 4. Плодові та ягідні медоносні рослини

§ 5. Медоноси лісів, парків та захисних насаджень

§ 6. Медоносне різнотрав'я

§ 7. Використання і поліпшення медоносної бази

§ 8. Запилення сільськогосподарських культур

Розділ шостий

Хвороби і вороги бджіл

§ 1. Класифікація хвороб і причини виникнення їх

§ 2. Незаразні хвороби

§ 3. Інфекційні хвороби бджіл

§ 4. Інвазійні хвороби

§ 5. Заходи профілактики і боротьби з хворобами

§ 6. Вороги бджіл та шкідники бджіл

Розділ сьомий

Економіка, організація і планування бджільництва

§ 1. Економічні основи бджільництва

§ 2. Організаційно-господарські основи бджільництва

§ 3. Планування і облік у бджільництві

§ 4. Організація і оплата праці


Список використаної літератури


Література

Хімічний склад меду

Бджолиний мед містить багато цукрів, зольних елементів, ферментів, органічних кислот, азотистих сполук, вітамінів, ароматичних, біологічно активних та інших речовин у складі сухої речовини. Вміст їх становить 4/5 загальної маси меду. Водність більшості сортів зрілого меду становить близько 18 % , проте залежно від місцевості його збирання вона часто коливається від 15 до 21 % . Незрілий мед містить води 22 % і більше.

Бджільництво


Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 


Бджільництво

Цукри — основна складова частина меду. Вони входять до групи вуглеводів, яких у складі меду понад 40 видів. Та харчова й лікувальна цінність меду пояснюється передусім значним вмістом простих цукрів — фруктози і глюкози, суміш яких називають інвертним цукром. У більшості сортів меду фруктоза і глюкоза потрапляє в мед з нектару і лише частина їх утворюється з сахарози під впливом ферментів і кислот при переробці нектару. Збільшення вмісту інвертного цукру в меді підвищує його зрілість і якість. Високоякісні сорти меду містять близько 75 % простих цукрів (глюкози, як правило, близько 35 % , фруктози 40 % ). Співвідношення їх визначає фізичні якості меду: при збільшенні вмісту глюкози підвищується його кристалізаційна здатність, а при збільшенні вмісту фруктози він стає солодшим на смак і більш гігроскопічним. За даними Української дослідної станції бджільництва, різні сорти меду містять в середньому 68,5—74,1 % інвертного цукру.

Сахарози в зрілому меді дуже мало — в середньому від 1,3 до 5 % . Після переробки нектару бджолами вона майже повністю розщеплюється на глюкозу й фруктозу. Вміст її понад 7— 8 % свідчить про незрілість або фальсифікацію бджолиного меду. Але навіть невелика кількість цього дисахариду при зберіганні перетворюється від дії ферменту так само, як і під час дозрівання. Тому з часом мед дещо збагачується на фруктозу й глюкозу. Інших вуглеводів в сухій речовині меду небагато. Деякі сорти характеризуються підвищеним вмістом мальтози, мелецитози та вищих олігосахаридів (декстринів).

Вміст азотистих сполук у меді становить у середньому 0,4 % . Потрапляють вони в мед з нектаром та з виділень залоз організму бджіл під час переробки.

Ароматичні речовини різних рослин потрапляють у вулик з нектаром і надають своєрідного запаху зрілому меду. Найбільше їх у свіжому меді. Якщо мед відкачують або зберігають без щільного закривання, ароматичні речовини втрачаються і запах його слабшає.

Певний смак надають меду органічні кислоти. Серед них найбільш поширені лимонна, яблучна, глюконова і молочна.

У меді небагато вітамінів, але в суміші з іншими його компонентами вони дуже корисні для організму. Мед містить вітаміни групи В, а також аскорбінову кислоту (вітамін С).

Мінеральних речовин (золи) у меді в середньому 0,17 % (від 0,112 до 0,32 % ). Мед темного кольору містить їх більше, що підвищує його харчову цінність. Найбільше мінеральних речовин з поліфлорних сортів меду, зібраного з лісового та лучного різнотрав'я, на різних угіддях, де одночасно цвітуть кілька медоносів. Спеціальні дослідження показали, що зразки меду, зібраного в різних зонах країни, містять всі 13 найбільш поширених мінеральних елементів. Крім того, через рослини з грунту залежно від географічної зони в мед потрапляють ще до 10—13 мікроелементів. Всі ці елементи входять до складу солей або неорганічних сполук меду.

Ферменти, або біологічні каталізатори,— специфічні речовини білкової природи, що зумовлюють перетворення одних речовин в інші. Якісний мед містить інвертазу, амілазу, каталазу, пероксидазу та інші ферменти. При нагріванні його до високих температур (понад 60 °С) або фальсифікації ферментативна активність знижується або повністю втрачається. Тому для оцінки якості меду визначають його діастазне число, яке у більшості сортів меду, за даними Української дослідної станції бджільництва, становить 11,5—25 хімічними властивостями вони не поступаються перед сортами, в яких воно вище за 10 одиниць. Небагато ферментів у меді з конюшини, буркуну, шавлії, білої акації. Мало їх у фальсифікованій продукції. Мед містить також біогенні стимулятори, які позитивно впливають на організм, активізуючи його життєдіяльність.


Ви дивились сторінку - Хімічний склад меду

Наступна сторінка      - Властивості меду

Попередня сторінка   - Мед. Походження і класифікація

Повернутися до початку сторінки Хімічний склад меду

 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

 

Комісар А.Д. Високотемпературна зимівля медоносних бджіл. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена  Академії наук України, Київ, 1994

Високотемпературна зимівля медоносних бджіл

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

 

 

Индекс цитирования.