Бджільництво

 О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987

 

 

Бджільництво

Зміст

Вступ

Розділ перший

Біологія медоносної бджоли

§ 1. Загальні відомості про бджіл

§ 2. Види бджіл

§ 3. Особливості сім'ї медоносної бджоли

§ 4. Зовнішня будова бджоли

§ 5. Органи травлення і живлення бджоли

§ 6. Розмноження бджіл

§ 7. Гніздо бджіл, будування стільників

§ 8. Нервова система і поведінка бджіл

§ 9. Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї

Розділ другий

Механізація і обладнання у бджільництві

§ 1. Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва

§ 2. Пасічницький інвентар і обладнання

§ 3. Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання

§ 4. Механізація виробничих процесів у бджільництві

§ 5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

§ 6. Пасічні будівлі

Розділ третій

Технологія утримання і розведення бджолиних сімей

§ 1. Утримання бджолиних сімей сильними

§ 2. Корми і підгодівля бджіл

§ 3. Утеплення гнізд і вуликів

§ 4. Техніка роботи з бджолами, правила безпеки і протипожежні заходи на пасіці

§ 5. Сезонні роботи з догляду за бджолами

§ 6. Будівництво стільників і розширення гнізд

§ 7. Розмноження бджолиних сімей

§ 8. Виведення бджолиних маток

§ 9. Кочівлі з бджолами

§ 10. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання

§ 11. Організація зимівлі бджіл

§ 12. Системи, методи і способи бджільництва

§ 13. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій

     - Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах

     - Утримання бджіл у двокорпусних вуликах

     - Утримання бджіл у вуликах-лежаках

     - Утримання бджіл у 10-16-рамкових вуликах

§ 14. Породи бджіл і використання їх

§ 15. Методи розведення у бджільництві

§ 16. Селекція бджіл

§ 17. Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл

     - Промислове виведення маток

     - Виробництво пакетів бджіл

Розділ четвертий

Технологія виробництва продуктів бджільництва

§ 1. Мед

    - Походження і класифікація

    - Хімічний склад меду

    - Властивості меду

    - Відкачування меду

    - Обробка і зберігання меду

    - Основні сорти меду

    - Падевий мед

    - Стільниковий мед

    - Оцінка натуральності меду

§ 2. Віск

§ 3. Квітковий пилок

     - Рослини, з яких бджоли збирають пилок

     - Використання пилку бджолами

     - Збирання обніжжя пилковловлювачами

     - Обробка та зберігання обніжжя

     - Використання пилку для підгодівлі бджіл

§ 4. Маточне молочко

§ 5. Прополіс

§ 6. Бджолина отрута

§ 7. Промислова технологія у бджільництві

Розділ п'ятий

Медоносна база і запилення бджолами сільськогосподарських культур

§ 1. Загальна характеристика медоносних рослин

§ 2. Медоносні рослини польових і кормових сівозмін

§ 3. Овочеві й баштанні медоносні культури

§ 4. Плодові та ягідні медоносні рослини

§ 5. Медоноси лісів, парків та захисних насаджень

§ 6. Медоносне різнотрав'я

§ 7. Використання і поліпшення медоносної бази

§ 8. Запилення сільськогосподарських культур

Розділ шостий

Хвороби і вороги бджіл

§ 1. Класифікація хвороб і причини виникнення їх

§ 2. Незаразні хвороби

§ 3. Інфекційні хвороби бджіл

§ 4. Інвазійні хвороби

§ 5. Заходи профілактики і боротьби з хворобами

§ 6. Вороги бджіл та шкідники бджіл

Розділ сьомий

Економіка, організація і планування бджільництва

§ 1. Економічні основи бджільництва

§ 2. Організаційно-господарські основи бджільництва

§ 3. Планування і облік у бджільництві

§ 4. Організація і оплата праці

 

Список використаної літератури

 

Література

 

Виведення бджолиних маток

Бджолині матки потрібні для формування нових сімей, відводків і нуклеусів, для заміни старих. Виводять маток протягом пасічного сезону. Від якості їх значною мірою залежить сила сімей. Якість маток в свою чергу залежить від продуктивності медозбору в період виведення, погодних умов при вирощуванні личинок і спаровуванні з трутнями, віку, несучості і походження їх.

Кращих маток одержують при штучному виведенні. Ройові матки передають бджолам сім'ї інстинкт природного роїння, із свищевих маточників матки виходять менш розвиненими, мають невелику масу і небагато яйцевих трубок, внаслідок чого менше відкладають яєць. Для виведення маток материнські і батьківські сім'ї вибирають такі, які б найбільшою мірою відповідали особливостям породи, популяції та лінії бджолиної матки. Вони повинні бути високопродуктивними, зимостійкими, миролюбними, сильними, а батьківські сім'ї до того ж — не спорідненими з материнськими. Щоб забезпечити насичення території пасіки трутнями з відібраних батьківських сімей, їх має бути 5—6 на одну материнську.

У період, коли матки вилітають на спаровування, виліт їх і виліт трутнів з батьківських сімей затримують до 14—15 год. До цього часу здебільшого літають трутні з неплемінних сімей.

Від материнських сімей відбирають яйця або личинки, не старші ніж триденного віку, для виведення з них маток. Формують сім'ї-виховательки, які вирощуватимуть маток.

 

Способи виведення маток.

Розрізняють такі основні способи виведення бджолиних маток: природні, штучні і комбіновані. До природних належать ройовий і свищевий; до штучних — з перенесенням личинок, без перенесення личинок, з подвійним перенесенням личинок, з яєць; до комбінованих — з підрізуванням стільника знизу до комірок з личинками 1—2-денного віку, вирізування вікон під личинками такого ж віку, розрізування стільника на окремі комірки з личинками потрібного віку.

Застосування того або іншого способу залежить від потреби в матках. На промислових матковивідних пасіках і у бджолорозплідниках застосовують штучні способи виведення з перенесенням личинок у штучно виготовлені мисочки. На племінних пасіках маток виводять з яєць та з подвійним перенесенням личинок. При цьому личинка відразу потрапляє в кращі умови живлення, ніж при виведенні маток з личинок триденного віку без перенесення їх. При перенесенні личинок першу видаляють, а на її місце кладуть другу личинку.

На звичайних пасіках (до 100 сімей) застосовують комбінований спосіб. При цьому комірку стільника зрізують наполовину його висоти і розширюють шпателем до розмірів природної маточної мисочки. Така комірка сприяє відбудові бджолами виповнених товщих маточників. За способом Пехачека видаляють 2 личинки через одну вздовж і впоперек стільника.

Штучне виведення маток грунтується на властивості бджіл закладати маточники при втраті матки або відборі матки із сім'ї пасічником. Бджолині сім'ї різних порід закладають неоднакову кількість маточників. Як зазначалось, більше маточників закладають бджоли середньоросійської породи, її поліської популяції, потім української степової, менше — карпатські і зовсім небагато — кавказькі (мегрельські).

Бджолина сім'я приймає на вигодовування в середньому 25 личинок. Якщо маточників потрібно більше, формують другу сім'ю-виховательку.

Стільник розрізують нагрітим у гарячій воді ножем на смужки з одним рядом комірок з личинками. Потім ці смужки розрізують на комірки з однією личинкою. В комірці зрізують на половину висоти стінки, а протилежним кінцем за допомогою розтопленого воску її прикріплюють до дерев'яного патрона або клинця. Клинці або патрони закріплюють на привив-ній рамці з таким розрахунком, щоб відбудовані на комірці маточники не заважали один одному.

 

Підготовка і використання сімей-виховательок.

Великий вплив на якість маток мають сім'ї-виховательки. Чим сильніша така сім'я, більші в ній кормові запаси і охочіше вона приймає і вигодовує личинок, тим якісніші виводяться матки. Існує пряма залежність між розміром маточників і якістю маток. Чим краще розвинені маточники, розміщені всередині прививної рамки, тим якісніші будуть матки. Тому маточники вибраковують, залишаючи лише найкраще відбудовані. Сім'я-вихователька повинна бути сильною, мати велику кількість розплоду і значні запаси меду й перги.

Із сім'ї-виховательки забирають матку, а через 4 год підставляють щойно підготовлену прививну рамку. В одну рамку вставляють 25—30 клинців або патронів з личинками на виховання маток. Через добу перевіряють, скільки личинок прийняли бджоли. Якщо менш ніж 20, то замість порожніх прикріплюють нові клинці або патрони, щоб загальна кількість їх була не менш ніж 30. Перед виходом з маточників маток розміщують у кліточках. Виводити маток треба у період медозбору.

Високорозвинених маток виводять також з ройових маточників. Бджоли готуються до роїння в період продуктивного взятку, тому виводяться високої якості матки. Вирізані маточники розміщують по кліточках, а після виходу з них маток роздають по нуклеусах для осіменіння.

Окремі породи закладають різну кількість маточників, при цьому матка у мисочки відкладає яйця протягом 3 діб і довше. Тому маточні личинки в один і той же день матимуть різний вік.

Часто маточники бджоли розміщують на стільнику так, що при вирізуванні пошкоджується кожний третій і навіть другий. Тому з 20—30 маточників ділових виявляється 8—10. Такий вихід маточників може бути задовільним лише на невеликих пасіках.

Якщо маток потрібно небагато, то в стільнику під личинками потрібного віку вирізають смужку стільника 20 мм завширшки, а з личинок з обох боків викидають дві з трьох. Комірки на них зрізують на половину висоти.

Коли треба вивести дуже багато маток, застосовують спосіб з перенесенням личинок. Мисочки за допомогою шаблонів готують заздалегідь. Шаблон — це дерев'яна паличка завдовжки 8 см і біля основи 8 мм завтовшки. Щоб прискорити виготовлення мисочок, З—5 шаблонів зв'язують капроновою ниткою і занурюють на 10 мм спочатку в киплячу воду, а потім — кілька разів у розтоплений очищений віск (кожного разу на меншу глибину). Затверділі мисочки легко знімаються з мокрих шаблонів. Мисочки прикріплюють розтопленим воском до клинців або патронів. У мисочку з маточника шпателем переносять крапельку маточного молочка, а на неї кладуть личинку не старшу ніж дводенного віку. Потім клинці й патрони вставляють у прививну рамку. Шпатель виготовляють з гусячого пера або алюмінієвого дроту. Обидва відрізки 120 мм завдовжки з одного кінця заточують конусоподібно, а потім відполіровують і трохи загинають під кутом 10—12°.

Більш якісних маток одержують при подвійному перенесенні личинок. Спочатку переносять першу личинку, а після того як її приймуть бджоли, цю личинку видаляють, а на її місце переносять другу. Остання, як уже зазначалося, відразу потрапляє в кращі умови, і з неї виростає більш повноцінна матка.

Ефективний також спосіб виведення маток з перенесенням яєць. При цьому не змінюється кормовий режим виховування маточкової личинки. Чим більша маса виведеної матки, тим вона якісніша.

Неплідних маток або зрілих на виході з маточника роздають у безматкові або щойно сформовані сім'ї, відводки і нуклеуси. На пасіках, де бджолиних сімей до 100, для формування нуклеусів часто використовують гніздові рамки. Нуклеуси формують у корпусах вуликів, розгороджених у багатокорпусних на 2—3 відділення, в лежаках — на 3—4, по 3—4 рамки в кожному нуклеусі. В корпусі просвердлюють окремий льоток і роблять окрему стелю, яка б ізолювала бджіл одного нуклеуса від інших (мал. 48 а, б, 49, 50).

Рамки для виведення маток: з мисочками для прищеплення личинок

а

Рамки для виведення маток: з маточниками вгнізді сім'ї-виховательки

б

Мал. 48. Рамки для виведення маток:
 а — з мисочками для прищеплення личинок, б — з маточниками в гнізді сім'ї-виховательки.

 

Ізолятор для зберігання молодих маток

Мал. 49. Ізолятор для зберігання молодих маток.

 

Рамка з кліточками для тимчасового утримання маток

Мал. 50. Рамка з кліточками для тимчасового утримання маток.

 

Оскільки трутні розвиваються на 7 днів довше і стають статевозрілими також на 7 днів пізніше, ніж матка, то виведення їх починають на 14 днів раніше. Для цього у відібрану батьківську сім'ю в центр гнізда ставлять стільник з відбудованими трутневими комірками, гніздо скорочують, а бджіл підгодовують.

 

Бджільництво

Нова конструкція вулика дозволяє отримувати мед “з-під крану” і не турбувати бджіл

 

 

Бджільництво

Ви дивились сторінку - Виведення бджолиних маток

Наступна сторінка     -  Кочівлі з бджолами

Попередня сторінка   - Розмноження бджолиних сімей

 

Вернутися до початку сторінки Виведення бджолиних маток

Рус.

 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

 

Комісар А.Д. Високотемпературна зимівля медоносних бджіл. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена  Академії наук України, Київ, 1994

Високотемпературна зимівля медоносних бджіл

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі