Бджільництво

О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987


Бджільництво

Зміст

Вступ

Розділ перший

Біологія медоносної бджоли

§ 1. Загальні відомості про бджіл

§ 2. Види бджіл

§ 3. Особливості сім'ї медоносної бджоли

§ 4. Зовнішня будова бджоли

§ 5. Органи травлення і живлення бджоли

§ 6. Розмноження бджіл

§ 7. Гніздо бджіл, будування стільників

§ 8. Нервова система і поведінка бджіл

§ 9. Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї

Розділ другий

Механізація і обладнання у бджільництві

§ 1. Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва

§ 2. Пасічницький інвентар і обладнання

§ 3. Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання

§ 4. Механізація виробничих процесів у бджільництві

§ 5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

§ 6. Пасічні будівлі

Розділ третій

Технологія утримання і розведення бджолиних сімей

§ 1. Утримання бджолиних сімей сильними

§ 2. Корми і підгодівля бджіл

§ 3. Утеплення гнізд і вуликів

§ 4. Техніка роботи з бджолами, правила безпеки і протипожежні заходи на пасіці

§ 5. Сезонні роботи з догляду за бджолами

§ 6. Будівництво стільників і розширення гнізд

§ 7. Розмноження бджолиних сімей

§ 8. Виведення бджолиних маток

§ 9. Кочівлі з бджолами

§ 10. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання

§ 11. Організація зимівлі бджіл

§ 12. Системи, методи і способи бджільництва

§ 13. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій

- Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у двокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у вуликах-лежаках

- Утримання бджіл у 10-16-рамкових вуликах

§ 14. Породи бджіл і використання їх

§ 15. Методи розведення у бджільництві

§ 16. Селекція бджіл

§ 17. Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл

- Промислове виведення маток

- Виробництво пакетів бджіл

Розділ четвертий

Технологія виробництва продуктів бджільництва

§ 1. Мед

- Походження і класифікація

- Хімічний склад меду

- Властивості меду

- Відкачування меду

- Обробка і зберігання меду

- Основні сорти меду

- Падевий мед

- Стільниковий мед

- Оцінка натуральності меду

§ 2. Віск

§ 3. Квітковий пилок

- Рослини, з яких бджоли збирають пилок

- Використання пилку бджолами

- Збирання обніжжя пилковловлювачами

- Обробка та зберігання обніжжя

- Використання пилку для підгодівлі бджіл

§ 4. Маточне молочко

§ 5. Прополіс

§ 6. Бджолина отрута

§ 7. Промислова технологія у бджільництві

Розділ п'ятий

Медоносна база і запилення бджолами сільськогосподарських культур

§ 1. Загальна характеристика медоносних рослин

§ 2. Медоносні рослини польових і кормових сівозмін

§ 3. Овочеві й баштанні медоносні культури

§ 4. Плодові та ягідні медоносні рослини

§ 5. Медоноси лісів, парків та захисних насаджень

§ 6. Медоносне різнотрав'я

§ 7. Використання і поліпшення медоносної бази

§ 8. Запилення сільськогосподарських культур

Розділ шостий

Хвороби і вороги бджіл

§ 1. Класифікація хвороб і причини виникнення їх

§ 2. Незаразні хвороби

§ 3. Інфекційні хвороби бджіл

§ 4. Інвазійні хвороби

§ 5. Заходи профілактики і боротьби з хворобами

§ 6. Вороги бджіл та шкідники бджіл

Розділ сьомий

Економіка, організація і планування бджільництва

§ 1. Економічні основи бджільництва

§ 2. Організаційно-господарські основи бджільництва

§ 3. Планування і облік у бджільництві

§ 4. Організація і оплата праці


Список використаної літератури


Література

Квітковий пилок

Поряд із збільшенням виробництва меду на пасіках колгоспів, радгоспів і міжгосподарських підприємств розширюється заготівля квіткового пилку — цінного продукту бджільництва, який використовується для підгодівлі бджіл при нарощуванні сили сімей, особливо на запиленні тепличних культур. Велике значення має пилок і як добавка до харчових продуктів з метою збагачення їх вітамінами, білковими, мінеральними та іншими речовинами. З'ясовано й лікувальне значення його для організму людини при багатьох захворюваннях.

Бджільництво


Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 


Бджільництво

Квітковий пилок утворюється в пиляках квіток у вигляді мікроскопічно дрібненьких зернинок. Під час цвітіння рослин він дозріває і розноситься вітром та комахами, особливо медоносними бджолами, на інші квітки. Пилку в квітках завжди буває значно більше, ніж його потрібно для запилення рослин. Наприклад, у квітках ріпаку на площі 1 га крім нектару буває до 130 кг пилку, гречки звичайної — 394, люцерни посівної — 324, фацелії пижмолистої — 1017, кульбаби лікарської — 370 кг. Багато утворюється його і в різних насадженнях, лісових масивах, лучних рослинах.

Хімічний склад пилку залежить в основному від виду рослин. В різних за походженням сортах рослин у складі його налічується близько 250 речовин і мінеральних елементів:

Білки і небілкові азотисті сполуки 20—25
Цукри (сахароза, глюкоза, фруктоза та інші) 13—35
Крохмаль 1—25
Клітковина 3—20
Поленін 6—20
Сирий жир 2—14
Зола 1—6
Вода 20—30

Пилок містить багато амінокислот у складі білків та у вільному стані. Зібраний з різних рослин пилок повністю забезпечує бджіл незамінними амінокислотами, до яких належать аргінін, валін, гістидин, ізолейцин, лейцин, лізин, метіонін, треонін, триптофан, фенілаланін. Сорти пилку розрізняються за вмістом білка й амінокислот. Вміст жиру в пилку різних рослин неоднаковий: персика — 2,7 % , сливи — 3,1, конюшини білої — 3,2, верби — 4,1 %. Більше жиру у пилку кульбаби (14,4 % ) та деяких інших рослин. Жири і жироподібні речовини бджолина сім'я використовує лише з пилку.

Вміст цукрів у пилку різних рослин також різний, причому в обніжжі їх більше, ніж у пилку на квітках до збирання бджолами. Це пояснюється тим, що для зліплювання його в грудочки бджоли використовують нектар або мед із зобиків. Така обробка значно підвищує цукристість продукції— від 7,5 до 41,2 %, особливо коли пилкова маса погано формується в обніжжя. Співвідношення різних цукрів у процесі обробки і дозрівання продукції змінюється, бо складні цукри гідролізуються, внаслідок чого полі- і олігосахариди перетворюються на прості, які легко засвоюються організмом.

Полісахариди (клітковина, поленін, крохмаль та ін.) містяться переважно в оболонці пилкових зерен. Оскільки товщина її неоднакова, то перга, заготовлена з ентомофільних рослин, поживніша і після її перетравлення залишається менше решток, ніж з анемофільних рослин, наприклад, сосни, берези, осики.

Пилок містить каротиноїди, флавоноїди, антоціани, вищі спирти, ростові та інші речовини.

У золі квіткового пилку багато мінеральних елементів: калію — 20—45 % , магнію — 1—12, кальцію — 1—15, кремнію — 2—10, фосфору — 1—20, заліза — 0,1, сірки — 1, марганцю — 1,4 % загальної кількості золи. Виявлено також барій, ванадій, вольфрам, ірідій, кобальт, цинк, титан, молібден, хром, кадмій, стронцій, срібло, золото та інші елементи, які позитивно впливають на життєдіяльність організму. Пилок містить дуже багато вітамінів, особливо групи В, серед яких вітамін В5 (нікотинова кислота — РР), В8 (пантотенова), В6 (фолієва), В2 (рибофлавін), В1 (тіамін). Є також вітамін С (аскорбінова кислота), Р (рутин), Д, Е та ін. За вмістом вітамінів В1, В2 і Е пилок перевершує зелені овочі, ягоди і плоди. Відомо, що окремі сорти пилку відзначаються високим вмістом тих або інших вітамінів. Так, у гречаному пилку, наприклад, вміст рутину, який зміцнює капіляри, досягає 17 мг % . Пилок осоту жовтого і акації жовтої містить багато вітаміну Е (відповідно 170 і 118 мкг). Високий вміст вітамінів має велике значення для годівлі бджіл, сприяє використанню його в медицині як лікувального і дієтичного засобу.

Кожен сорт пилку має певну кормову цінність, оскільки вміст різних речовин та їхня засвоюваність неоднакові. Бджоли збирають його з різних рослин, що забезпечує повноцінність корму і різноманітність поживних речовин, потрібних для нормального розвитку.


Ви дивились сторінку - Квітковий пилок

Наступна сторінка      - Рослини, з яких бджоли збирають пилок

Попередня сторінка   - Віск

Повернутися до початку сторінки Квітковий пилок

 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

 

Комісар А.Д. Високотемпературна зимівля медоносних бджіл. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена  Академії наук України, Київ, 1994

Високотемпературна зимівля медоносних бджіл

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

 

 

Индекс цитирования.