Бджільництво

О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987


Бджільництво

Зміст

Вступ

Розділ перший

Біологія медоносної бджоли

§ 1. Загальні відомості про бджіл

§ 2. Види бджіл

§ 3. Особливості сім'ї медоносної бджоли

§ 4. Зовнішня будова бджоли

§ 5. Органи травлення і живлення бджоли

§ 6. Розмноження бджіл

§ 7. Гніздо бджіл, будування стільників

§ 8. Нервова система і поведінка бджіл

§ 9. Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї

Розділ другий

Механізація і обладнання у бджільництві

§ 1. Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва

§ 2. Пасічницький інвентар і обладнання

§ 3. Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання

§ 4. Механізація виробничих процесів у бджільництві

§ 5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

§ 6. Пасічні будівлі

Розділ третій

Технологія утримання і розведення бджолиних сімей

§ 1. Утримання бджолиних сімей сильними

§ 2. Корми і підгодівля бджіл

§ 3. Утеплення гнізд і вуликів

§ 4. Техніка роботи з бджолами, правила безпеки і протипожежні заходи на пасіці

§ 5. Сезонні роботи з догляду за бджолами

§ 6. Будівництво стільників і розширення гнізд

§ 7. Розмноження бджолиних сімей

§ 8. Виведення бджолиних маток

§ 9. Кочівлі з бджолами

§ 10. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання

§ 11. Організація зимівлі бджіл

§ 12. Системи, методи і способи бджільництва

§ 13. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій

- Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у двокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у вуликах-лежаках

- Утримання бджіл у 10-16-рамкових вуликах

§ 14. Породи бджіл і використання їх

§ 15. Методи розведення у бджільництві

§ 16. Селекція бджіл

§ 17. Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл

- Промислове виведення маток

- Виробництво пакетів бджіл

Розділ четвертий

Технологія виробництва продуктів бджільництва

§ 1. Мед

- Походження і класифікація

- Хімічний склад меду

- Властивості меду

- Відкачування меду

- Обробка і зберігання меду

- Основні сорти меду

- Падевий мед

- Стільниковий мед

- Оцінка натуральності меду

§ 2. Віск

§ 3. Квітковий пилок

- Рослини, з яких бджоли збирають пилок

- Використання пилку бджолами

- Збирання обніжжя пилковловлювачами

- Обробка та зберігання обніжжя

- Використання пилку для підгодівлі бджіл

§ 4. Маточне молочко

§ 5. Прополіс

§ 6. Бджолина отрута

§ 7. Промислова технологія у бджільництві

Розділ п'ятий

Медоносна база і запилення бджолами сільськогосподарських культур

§ 1. Загальна характеристика медоносних рослин

§ 2. Медоносні рослини польових і кормових сівозмін

§ 3. Овочеві й баштанні медоносні культури

§ 4. Плодові та ягідні медоносні рослини

§ 5. Медоноси лісів, парків та захисних насаджень

§ 6. Медоносне різнотрав'я

§ 7. Використання і поліпшення медоносної бази

§ 8. Запилення сільськогосподарських культур

Розділ шостий

Хвороби і вороги бджіл

§ 1. Класифікація хвороб і причини виникнення їх

§ 2. Незаразні хвороби

§ 3. Інфекційні хвороби бджіл

§ 4. Інвазійні хвороби

§ 5. Заходи профілактики і боротьби з хворобами

§ 6. Вороги бджіл та шкідники бджіл

Розділ сьомий

Економіка, організація і планування бджільництва

§ 1. Економічні основи бджільництва

§ 2. Організаційно-господарські основи бджільництва

§ 3. Планування і облік у бджільництві

§ 4. Організація і оплата праці


Список використаної літератури


Література

Утеплення гнізд і вуликів

Як уже зазначалось, гніздо бджіл складається з кількох стільників, в них виводять нові покоління бджіл, трутнів, маток та розміщують запаси меду і перги. Стільники в гнізді розміщують вертикально на відстані 12 мм один від одного. Відстань між стільниками, заповненими запечатаним медом, може становити 8—9 мм.

Бджільництво


Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 


Бджільництво

Якість стільників залежить від правильної відбудови бджолиних комірок та кількості виведених у них поколінь. Чим більше виведеться поколінь бджіл у комірці, тим вона стає меншою і набуває дедалі темнішого кольору.

Для прискорення відбудови стільників використовують листи вощини. Щоб при відбудові бджолами вони не витягувались і не деформувались, а при перевезенні й відкачуванні меду не виламувались, у стільнику у звичайну рамку натягують горизонтально 4 дротини (у зменшену — 3), а в обернену рамку українського і йому подібних вуликів — 4 дротини вертикально. До дроту і верхніх брусків рамок прикріплюють листи вощини. Щоб ново-відбудовані стільники під дією маси меду не виламувались, мед з них відкачують до перевезення.

У нашій країні найбільшого поширення набули вулики на звичайну рамку 435x300 мм. Оскільки матки відкладають яйця на стільнику еліпсом, розмір стільника в такій рамці надає їй найбільшого простору порівняно з розмірами стільників інших рамок, що в свою чергу забезпечує утримання бджолиних сімей більш сильними. Для розміщення меду сім'ї в надставках дають магазинні піврамки 435х145 мм. У дві надставки входить звичайна рамка.

Значний простір для відкладання яєць дає низькоширока рамка багатокорпусного вулика — 435x230 мм. У двох корпусах, де рамки в нижньому і верхньому корпусах розташовані одна над другою, матка дістає великий простір для відкладання яєць. Основні запаси меду бджоли розміщують у третьому корпусі.

Для вирощування розплоду сім'ї потрібно 12—14 звичайних і обернених рамок та близько 20 зменшених. На них крім розплоду бджоли розміщують і кормові запаси меду, а пергу— здебільшого на покривних стільниках з обох боків гнізда і частково у нижній частині стільника під розплодом.

Бджоли в гнізді до виведення розплоду підтримують температуру 15—20 °С, а під час його виведення — 34—35 °С. Температура у вулику поза гніздом бджіл значною мірою залежить від зовнішньої. Бджоли самі регулюють температуру в клубі; для підвищення температури вони споживають додаткову кількість кормів.

Треба мати на увазі, що витрати кормів на обігрівання гнізд можуть бути значними (табл. 10).

Таблиця 10.

Середньомісячна витрата тепла і меду на обігрівання
гнізд бджолиних сімей при різному утепленні вуликів

Характеристика гнізда Витрата
тепла, кал. меду, кг %
Гніздо скорочене, утеплене зверху, з усіх боків та з утепленим дном 1,1 2,04 100,00
Гніздо скорочене й утеплене зверху та з одного боку за діафрагмою 1,33 2,4 117,65
Гніздо скорочене й утеплене лише зверху 2,26 3,94 193,14
Гніздо не скорочене, але утеплене подушкою 9,5 см завтовшки поверх рамок 2,49 4,3 210,78
Гніздо в одностінному вулику, не скорочене і не утеплене 3,6 6,17 302,45

Підтриманню оптимальної температури у вулику сприяє утеплення гнізд і вуликів. Для цього використовують різні утеплювальні матеріали, якість яких визначається коефіцієнтом теплопровідності:

Оцінка Назва матеріалу Коефіцієнт матеріалу теплопровідності
Добрий Клоччя 0,037—0,041
Вата 0,037
Повсть 0,031 — 0,05
Костриця льону, конопель 0,04—0,065
Мох 0,04
Січка солом'яна 0,04
Хвоя сосни, ялини 0,08
Задовільний Солома 0,05—0,06
Стружка деревна дрібна 0,05—0,1
Тирса деревна 0,05—0,08
Листя дуба сухе 0,05—0,06
Лушпиння соняшнику 0,04
Сіно із стеблами рослин 0,04

Останнім часом для утеплення вуликів і гнізд бджолиних сімей використовують різні пластмаси, а для захисту від вітру — толь, руберойд, чорний папір. Оскільки пластмаса (навіть пориста) не пропускає водяної пари, її не слід застосовувати для утеплення гнізд сімей поверх рамок. Толь, руберойд і чорний папір використовують для утеплення вуликів зовні. Вулики або обгортають цими матеріалами, або роблять спеціальні щити, з яких складають кожухи на вулики. З утеплювальних матеріалів шиють подушки, а із соломи й очерету плетуть мати (мал. 44). Подушки і повсть накладають поверх вуликових рамок, а в лежаках ставлять їх за вставними дошками.

Утеплювальні мати і подушки з тканини і поролону

Мал. 44. Утеплювальні мати і подушки з тканини і поролону.

 

Льотки у вуликах розміщують внизу біля дна і на відстані 10—13 см від фальця гніздової рамки. Роблять льотки у вигляді щілини до 200 мм завдовжки і 12 мм завширшки або на всю передню стіну багатокорпусного вулика 22 мм завширшки. Цю щілину перекривають льотковим вкладишем з отворами, які дають змогу розширювати або зменшувати льоткові щілини залежно від сезону, особливостей медозбору, температури зовнішнього повітря і сили сімей. Верхні льотки роблять круглими діаметром 25 мм. Перекривають отвір дерев'яною закруткою.

У вуликах з корпусами і магазинами є змога розширювати і зменшувати гнізда у більш холодну погоду, в той час як у лежаках доводиться працювати з окремими рамками у теплішу погоду. Підготовлений корпус або магазин відразу ставлять на корпус, з якого зняли дах і стелю. У вуликах з корпусами і магазинами відбирають мед з корпусів навіть у мряку. Не слід розбирати гнізда і тримати їх відкритими при температурі, нижчій за 12—15 °С. Навесні і восени треба захищати вулики від панівних вітрів. В спеку їх треба ставити під деревами або штучно затінювати. За В.А.Нестерводським, затінення вуликів підвищує медозбір на 20—30 %.


Ви дивилися сторінку - Утеплення гнізд і вуликів

Наступна сторінка    - Техніка роботи з бджолами, правила безпеки

Попередня сторінка   - Корми і підгодівля бджіл

Повернутися до початку сторінки Утеплення гнізд і вуликів

 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

 

Комісар А.Д. Високотемпературна зимівля медоносних бджіл. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена  Академії наук України, Київ, 1994

Високотемпературна зимівля медоносних бджіл

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

 


 

Индекс цитирования.