Бджільництво

 О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987

 

 

Бджільництво

Зміст

Вступ

Розділ перший

Біологія медоносної бджоли

§ 1. Загальні відомості про бджіл

§ 2. Види бджіл

§ 3. Особливості сім'ї медоносної бджоли

§ 4. Зовнішня будова бджоли

§ 5. Органи травлення і живлення бджоли

§ 6. Розмноження бджіл

§ 7. Гніздо бджіл, будування стільників

§ 8. Нервова система і поведінка бджіл

§ 9. Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї

Розділ другий

Механізація і обладнання у бджільництві

§ 1. Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва

§ 2. Пасічницький інвентар і обладнання

§ 3. Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання

§ 4. Механізація виробничих процесів у бджільництві

§ 5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

§ 6. Пасічні будівлі

Розділ третій

Технологія утримання і розведення бджолиних сімей

§ 1. Утримання бджолиних сімей сильними

§ 2. Корми і підгодівля бджіл

§ 3. Утеплення гнізд і вуликів

§ 4. Техніка роботи з бджолами, правила безпеки і протипожежні заходи на пасіці

§ 5. Сезонні роботи з догляду за бджолами

§ 6. Будівництво стільників і розширення гнізд

§ 7. Розмноження бджолиних сімей

§ 8. Виведення бджолиних маток

§ 9. Кочівлі з бджолами

§ 10. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання

§ 11. Організація зимівлі бджіл

§ 12. Системи, методи і способи бджільництва

§ 13. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій

     - Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах

     - Утримання бджіл у двокорпусних вуликах

     - Утримання бджіл у вуликах-лежаках

     - Утримання бджіл у 10-16-рамкових вуликах

§ 14. Породи бджіл і використання їх

§ 15. Методи розведення у бджільництві

§ 16. Селекція бджіл

§ 17. Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл

     - Промислове виведення маток

     - Виробництво пакетів бджіл

Розділ четвертий

Технологія виробництва продуктів бджільництва

§ 1. Мед

    - Походження і класифікація

    - Хімічний склад меду

    - Властивості меду

    - Відкачування меду

    - Обробка і зберігання меду

    - Основні сорти меду

    - Падевий мед

    - Стільниковий мед

    - Оцінка натуральності меду

§ 2. Віск

§ 3. Квітковий пилок

     - Рослини, з яких бджоли збирають пилок

     - Використання пилку бджолами

     - Збирання обніжжя пилковловлювачами

     - Обробка та зберігання обніжжя

     - Використання пилку для підгодівлі бджіл

§ 4. Маточне молочко

§ 5. Прополіс

§ 6. Бджолина отрута

§ 7. Промислова технологія у бджільництві

Розділ п'ятий

Медоносна база і запилення бджолами сільськогосподарських культур

§ 1. Загальна характеристика медоносних рослин

§ 2. Медоносні рослини польових і кормових сівозмін

§ 3. Овочеві й баштанні медоносні культури

§ 4. Плодові та ягідні медоносні рослини

§ 5. Медоноси лісів, парків та захисних насаджень

§ 6. Медоносне різнотрав'я

§ 7. Використання і поліпшення медоносної бази

§ 8. Запилення сільськогосподарських культур

Розділ шостий

Хвороби і вороги бджіл

§ 1. Класифікація хвороб і причини виникнення їх

§ 2. Незаразні хвороби

§ 3. Інфекційні хвороби бджіл

§ 4. Інвазійні хвороби

§ 5. Заходи профілактики і боротьби з хворобами

§ 6. Вороги бджіл та шкідники бджіл

Розділ сьомий

Економіка, організація і планування бджільництва

§ 1. Економічні основи бджільництва

§ 2. Організаційно-господарські основи бджільництва

§ 3. Планування і облік у бджільництві

§ 4. Організація і оплата праці

 

Список використаної літератури

 

Література

 

Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл

Нарощуванню кількості бджіл, починаючи з ранньої весни, сприяє природний пилково-нектарний взяток, а осіменінню бджолиних маток — тепла погода і велика кількість сонячних днів. Тому матковивідні господарства розміщують у південних республіках країни — Середньої Азії, Закавказзя, у Молдавській PCP і Українській PCP, а бджолорозплідницькі— у передгірних районах Кавказу й Карпат.

 

Промислове виведення маток.

Для впровадження у виробництво районованих порід бджіл велике значення мають матковивідні господарства і племінні пасіки. Виведених маток надсилають лише в місцевості, де ця порода районована. Крім матковивідних господарств, як уже зазначалося, у бджолорозплідниках, бджолокомплексах, бджолопідприємствах і на бджолофермах виділяють окремі пасіки, на яких виводять племінних бджолиних маток районованих порід (мал. 62). Ці пасіки укомплектовують вихідним матеріалом для виведення маток, створюють потрібну матеріально-технічну базу (заготовляють нуклеусні вулики, будки, в яких прищеплюють личинки на маточне виховання, материнські вулики на 30 рамок прийнятої на пасіці системи, прищепні рамки, шаблони, шпателі, ізолятори для маток з метою одержання личинок певного віку), вживають заходів щодо поширення й поліпшення кормової бази в радіусі польоту бджіл — насадження пилконосних кущів і дерев, підсівання нектароносів.

Матковивідна пасіка Кагарлицького бджолопідприємства

Мал. 62. Матковивідна пасіка Кагарлицького бджолопідприємства.

 

Залежно від доведеного господарствам плану виробництва плідних і неплідних бджолиних маток розраховують і потребу в бджолиних сім'ях для матковивідної пасіки. Передові бджолорозплідники Української PCP виводять по 1500 плідних маток на 100 бджолиних сімей.

Потребу в маткомісцях визначають, виходячи з досягнень передових господарств. Це в середньому 5 плідних маток з одного нуклеуса на рамку розміром 1/4 вуликової рамки. Нуклеусні вулики розміщують на окремих точках групами по 30—50 шт. Неплідних маток для осіменіння в нуклеусних вуликах постачає центральна матковивідна племінна пасіка даного господарства або бджолоферми.

Для масового виготовлення воскових мисочок використовують станочки з електродвигунами. Станочки мають по 5 важелів з шаблонами на кінцях. Обертаючись по колу, важіль опускає шаблон спочатку у воду, потім у розтоплений на електроплитці віск і нарешті в порожню посудину, де мисочки відстають від шаблонів. Продуктивність такого шаблону — до 1000 мисочок протягом 1 год. Мисочки зберігають у закритій посудині, щоб у на них не потрапляв пил.

Прищеплення личинок провадять у спеціально призначених для цього кімнатах або в будках. В останніх стіни обклеюють папером, щоб не було щілин. У приміщенні і будці необхідно підтримувати підвищену температуру (20 °С) і вологість (80—85 % ). Підготовчі роботи при промисловому виробництві маток виконують заздалегідь: готують приміщення, маточні мисочки, клинці або патрони і прикріплюють до них мисочки, виготовляють прищепні рамки, кліточки та ізолятори для маток. При промисловому виведенні маток застосовують спосіб виведення їх з перенесенням личинок, і часто подвійним. Вдень прищеплення залишається перенести личинки, встановити клинці або патрони в рамки і рознести останні по сім'ях-виховательках.

З племінного ядра пасіки вибирають сильну, високопродуктивну сім'ю певної породи і лінії. Відповідність її вимогам перевіряють візуально за кольором бджіл, зокрема другого і третього кільця на черевці, за печаткою меду.

Для одержання яєць або личинок певного віку використовують спеціальні ізолятори (мал. 63). В ізолятор ставлять один з найкращих стільників без розплоду, очищаючи його пилососом і збризнувши водою або рідким цукровим сиропом. На стільник садять матку, а ізолятор ставлять всередину гнізда між рамками з розплодом. Відкладені яйця, а потім і личинок використовують за призначенням.

Ізолятори для маток

Мал. 63. Ізолятори для маток.

 

У бджолорозплідниках використовують вулики, в яких бджоли постійно закладають маточники. Вулики роблять на 30 рамок звичайного розміру 435x300 мм. Посередині вулика вставляють секції роздільної решітки розміром 100x150 мм. У вулик переселяють 3 бджолині сім'ї. Перед цим їхні вулики ставлять поруч під час виставляння навесні сімей із зимівників. Середню сім'ю зменшують до 8 стільників, а потім всі 3 пересаджують у підготовлений вулик, кожну у своє відділення. Для одержання маточників з середньої сім'ї забирають матку, стільники з відкритим розплодом і яйцями, а їй на виховання дають яйця або личинки з племінної сім'ї. Запечатані маточники відбирають і використовують за призначенням, а сім'ї дають нові яйця чи личинки на маточне виховання. В цій сім'ї треба постійно підтримувати кількість молодих бджіл-виховательок. Для цього стільники без розплоду періодично замінюють на стільники з розплодом на виході.

У відібрану, відповідно підготовлену й утеплену бджолину сім'ю-виховательку дають личинки на маточне виховання в спеціальних рамках. На другий день встановлюють кількість прийнятих сім'єю личинок. Якщо прийнято менш ніж 70 % , то рамку забирають, а замість неї ставлять нову з яйцями чи личинками, не старшими ніж дводенного віку.

У Мукачівському бджолорадгоспі виконують роботи з виведення бджолиних маток за календарним планом, наведеним у табл. 21.

Таблиця 21.

Календарний план робіт з виведення маток сім'ями-виховательками
(за В.П.Пилипенком)

Назва робіт

Послідовність виконання

Прищеплення личинок

І група сімей

II група сімей

1-й раз

2-й раз

1-й раз

2-й раз

1. Підготовка «батьківських» бджолиних сімей

За 15—20 днів до прищеплення личинок

15—20.04      

2. Підгодівля сімей-виховательок

За 5—6 днів до прищеплення личинок

30.04   02.05  

3. Одержання яєць в материнських сім'ях

За 4 дні до прищеплення личинок

01.05 06.05 03.05 08.05

4. Підготовка сімей-виховательок (з відбором маток)

За 5—6 год до прищеплення личинок (першого)

05.05 10.05 07—08.05 12—13.05

5. Прищеплення личинок

Через 4 дні після одержання яєць в материнських сім'ях

05.05 10.05 07—08.05 12—13.05

6. Перевірка прийнятих личинок

Через 2 дні після при щеплення личинок

07.05 12.05 09—10.05 14—15.05

7. Вибір і вибракування маточників

На 9—10-й день після прищеплення личинок

14—15.05 19—20.05 17—18.05 22—23.05

8. Формування нуклеусів

Через 9 днів після прищеплення личинок

14.05 19—20.05 17—18.05 21—23.05

9. Перевірка виходу маток в нуклеусах і вибракування маток (при заселенні маточниками)

Через 12—14 днів після прищеплення личинок

19.05 24.05 21.05 26.05

10. Перевірка на плідність і відбір плідних маток з нуклеусів

Починаючи з 24-го дня після прищеплення личинок

28.05 30.06 01.06 06.06

Закладені і запечатані бджолами маточники оцінюють для одержання нормально розвинених,великих, повноцінних маток. Всі маточники викривлені, тонкі, надто короткі вибраковують. Бонітування і вибраковування маточників провадять відразу після запечатування їх бджолами. Якщо залишиться небагато повноцінних маточників, то їх із двох сімей збирають в одну, а другій дають нові личинки чи яйця на маточне виховання.

Через три-чотири дні після запечатування маточники розселяють по маточних кліточках або вміщують на дозрівання в рамку-інкубатор, кожний в окреме відділення.

Рамка-інкубатор складається з планок, в яких через кожні 50 мм до половини зроблено вирізи. Складені навхрест планки утворюють відділення для маточників. У цих відділеннях протягом 1—2 діб перебуватимуть і матки, які вийдуть з маточників. З одного боку рамки прибивають дротяну сітку, а з протилежного роблять пази для кришок з фанери для кожного ряду маточних кліточок. Маток пересаджують у кліточки Титова, заповнюючи кормове відділення медом або канді, і роздають по нуклеусах.

Для одержання чистопородних бджолиних сімей чи сімей з певною комбінацією спадкових ознак на пасіці слід роботу організувати так, щоб бджолині матки спаровувались з трутнями відповідних сімей. «Батьківські» сім'ї готують заздалегідь, бо трутень стає статевозрілим на тиждень пізніше, ніж матка. Для цього вибирають бджолині сім'ї селекційної лінії чи кількох ліній. Це також запобігає виродженню бджіл внаслідок спорідненого розведення.

При виведенні маток рано навесні «батьківські» сім'ї підгодовують, ставлять всередину гнізда стільники з трутневим розплодом, скорочують гніздо, зменшують вентиляцію. За таких умов у бджіл проявляється інстинкт природного роїння, а матка відкладає незапліднені яйця.

Бджоли приймають більше личинок і краще вигодовують їх під час медозбору. Якщо взятку немає, сім'ї підгодовують цукровим сиропом з домішкою раніше заготовленого пилку або перги. Сироп розливають у годівниці. Більш придатні годівниці, навішені зовні на стінки вуликів. Використовуючи їх, зручніше наливати в годівницю сироп і контролювати його вибирання бджолами.

Для дозрівання лялечок у запечатаних маточниках використовують інкубатори для виведення з яєць курчат. В інкубатори вставляють арматуру, на яку за плечики підвішують прищепні рамки від сімей-виховательок. Це дає змогу використати сім'ї-виховательки для вигодовування додаткової партії маточників. Електроенергію необхідно подавати безперервно протягом періоду знаходження маточників в інкубаторі. В інкубаторах підтримують температуру на рівні 34—35 °С і відносну вологість 80—85 %. Камери провітрюють за допомогою електровентиляторів.

У нуклеусні вулики підсаджують маток для спаровування їх з трутнями. Існує багато конструкцій нуклеусів. Виготовляють їх відповідно до розмірів звичайних вуликових рамок, що використовуються на пасіці,— на 1/2, 1/4 звичайної рамки, а іноді і на 1/8. У нуклеусах буває від однієї до чотирьох рамок.

При промисловому виведенні маток нуклеусні вулики на 1/4 вуликової рамки роблять одно-, дво- або чотиримісними (мал 64). У нуклеусне відділення входить 1—4 стільники. У товстій дошці-перегородці влаштовують годівницю й напувалку у вигляді круглих отворів діаметром 25 мм або довгастих — 50 мм. До годівниць і напувалок просвердлюють і розширюють отвори для проходження бджіл. Зверху отвори годівниць і напувалок закривають закрутками, виготовленими з фанери або тонких дощок. Поверх нуклеусів накладають утеплення. До льотків навішують прилітні дощечки з бортиками, щоб вітер не здував бджіл і маток і щоб бджоли не переходили з одного відділення в інше. Одне відділення від другого відгороджують фанерною перегородкою, кінці якої заходять у пази стінок корпусу, завдяки чому вона легко виймається.

Вулик нуклеусний на чотири відділення

Мал. 64. Вулик нуклеусний на чотири відділення.

 

У корпусі багатокорпусного вулика використовують і 4 одномісні нуклеуси на один стільник розміром 1/4 зменшеної рамки. Поверх цього стільника планкою з проходом для бджіл з одного торцевого боку відгороджують кормове відділення 500 мм заввишки. Бічні стінки такого нуклеуса скляні. У кормове відділення вкладають смужку стільника з медом розміром 150х50 мм. Після витрачання меду бджолами стільник замінюють на медовий. В такому нуклеусі зручно розподіляти бджіл при заселенні, контролювати потребу в кормі і давати його, стежити за спаровуванням матки. Розставлені по кутах корпусу над гніздом сім'ї бджоли нуклеуса використовують тепло основної сім'ї. Це дає змогу протягом сезону запліднити 2—3 матки у кожному нуклеусі.

Нуклеуси на звичайну і зменшену рамки багатокорпусного вулика формують так само, як і відводки. У нуклеус переносять 1—2 стільники з розплодом на виході, з одного боку його ставлять медоперговий стільник, а з протилежного — стільник, в який наливають 0,5 л води. В основній сім'ї знаходять матку і разом з рамкою переставляють у переносний ящик, щоб вона не потрапила в нуклеус. Потім відбирають стільники, на яких є багато молодих бджіл, що недавно вийшли з комірок, і струшують їх з 3—4 стільників у відділення нуклеуса. Нуклеусу дають матку в кліточці. Якщо в материнську сім'ю злітається багато бджіл, то з цієї сім'ї їх струшують і в наступний день.

Інститутом бджільництва встановлено, що найбільш продуктивним щодо осіменіння маток є чотиримісний нуклеус з рамками розміром 1 /4 звичайної вуликової рамки. В таких вуликах нуклеусні сімейки обігрівають одна одну, в них легко об'єднувати бджіл з двох нуклеусів. З одного маткомісця можна мати 4—5 плідних маток.

Маломірні нуклеусні вулики заселюють бджолами з розплодом і без нього. Щоб заселити з розплодом 4 нуклеусні рамки, їх вставляють у звичайну гніздову, відгорнувши перед цим на верхню планку плечики цих рамок. Підготовлену рамку ставлять заздалегідь у гніздо бджолиної сім'ї. Матка відкладає яйця в стільник кожної нуклеусної рамки. Коли в них уже буде запечатаний розплід на виході з нього бджіл, формують нуклеуси, ставлячи 1—2 рамки з розплодом у центр нуклеусного відділення вулика і дають бджіл в такій кількості, щоб вони повністю покривали всі стільники (мал. 65). Бджіл для нуклеусів відбирають від основних сімей пасіки.

Гніздо нуклеусного вулика

Мал. 65. Гніздо нуклеусного вулика.

 

При формуванні нуклеусів без розплоду бджіл для них відбирають із сімей сусідньої пасіки або бджолами заселюють безстільникові ящики-пакети, даючи їм цукровий сироп або кормове тісто і витримуючи в зимівнику протягом 1—2 діб. Витриманих у зимівнику бджіл за допомогою черпака, обшитого тканиною, переселяють у нуклеуси.

Для рамок нуклеуса відбирають стільники, в яких виводилось кілька поколінь бджіл (колір їх жовтий). Стільники розрізають відповідно до внутрішніх розмірів рамки. До брусків і планок рамки стільник прикріплюють розтопленим воском.

Загальна площа 4 стільників нуклеуса така сама, як і площа стільника звичайної рамки, на якій буває 300 г бджіл. Отже, у нуклеусі при заселенні має бути менш ніж 300 г бджіл. У заселених нуклеусах з розплодом останній поповнюватиме бджіл при осіменінні другої матки. Безрозплідні нуклеуси необхідно періодично підсилювати молодими бджолами та залишати в них на 1—2 доби запліднених маток для відкладання яєць.

У внутрішній перегородці нуклеусів є по два відділення на кожен з них. В один з них щодня наливають цукровий сироп, а в другий — воду. Заготовляють рамки із запечатаним медом для нуклеусів, після чого замінюють в них порожній стільник на стільник з медом.

Зрілі маточники і неплідних маток підсаджують у нуклеуси за допомогою кліточок. У кліточках кормове відділення заповнюють пастою, а отвір з протилежного боку заклеюють шматочком свіжої вощини. Бджоли розривають вощину і випускають матку. Неплідні матки швидше спаровуються за умови насичення пасічного точка трутнями. Тому на точку ставлять 5—6 батьківських сімей потрібної лінії матки. Стежать за тим, щоб забезпечити першу партію маток статевозрілими трутнями.

Догляд за нуклеусами полягає в контролюванні споживання і поповненні запасів корму. Кращим кормом для бджіл нуклеуса є мед і невелика кількість перги або пилку. Стежать також за початком відкладання маткою яєць, що свідчить про її спаровування з трутнями. Часто матку залишають у нуклеусі на 2—3 доби, щоб вона відклала яйця, з яких вийдуть бджоли для його підсилення. Підсилюють нуклеуси лише молодими нельотними бджолами. Для цього бджіл струшують з рамок в роївню або решето, підсівають, щоб злетіли льотні бджоли, а молодих бджіл збризкують рідким цукровим сиропом і черпаком насипають у нуклеуси.

З племінною метою застосовують також інструментальне осіменіння маток спермою відібраних трутнів за допомогою спеціально для цього виготовленого станка. Застосовують і дворазове штучне осіменіння маток, щоразу спермою двох трутнів. Таке осіменіння дає змогу виводити нові лінії і породи бджіл.

Бджолиних маток, які не запліднились протягом 10 днів, вибраковують, а нуклеусам підсаджують нових маток. Одержаних плідних маток оцінюють за екстер'єром та відкладанням яєць. Доцільніше це зробити відразу на бджолорозпліднику, ніж утримувати таких маток в сім'ї, яка в такому разі не може наростити потрібної сили і не повністю використає можливий медозбір.

Пропускну спроможність нуклеусів можна збільшити з 4 до 5—6 плідних маток протягом пасічного сезону більш раннім початком виведення їх, формуванням нуклеусів з розплодом, своєчасним (не пізніш як на другий — третій день) відбором з нуклеусів запліднених маток, насиченням нуклеусного точка трутнями. Останнє особливо важливе при захворюванні бджіл на вароатоз.

Пересильні кліточки для маток заготовляють завчасно (купують, виробляють у господарстві). Кращі спарені кліточки для двох маток (мал. 66). Перед заселенням кліточок матками кормове відділення їх наповнюють канді.

Пересильні кліточки, кліточка Титова та ковпачок для маток

Мал. 66. Пересильні кліточки, кліточка Титова та ковпачок для маток.

 

Крім матки в кліточку поселяють 5— 6 молодих бджіл, які годуватимуть матку в дорозі. Під фанерну кришечку підкладають відрізок прозорої кіноплівки для того, щоб легше було знайти матку при підсаджуванні. На партію кліточок наклеюють етикетку, в якій зазначають господарство, де вивели матку, її лінію і дату виведення. На етикетці має бути надруковано: «Обережно, живі бджоли».

 

Бджільництво

Нова конструкція вулика дозволяє отримувати мед “з-під крану” і не турбувати бджіл

 

 

Бджільництво

Ви дивились сторінку - Промислова технологія виробництва маток
                                   і пакетних бджіл

Наступна сторінка     -  Виробництво пакетів бджіл

Попередня сторінка   - Селекція бджіл

 

Вернутися до початку сторінки Промислова технологія виробництва маток
                                   і пакетних бджіл

 

Рус.

 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

 

Комісар А.Д. Високотемпературна зимівля медоносних бджіл. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена  Академії наук України, Київ, 1994

Високотемпературна зимівля медоносних бджіл

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі