Бджільництво

О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987


Бджільництво

Зміст

Вступ

Розділ перший

Біологія медоносної бджоли

§ 1. Загальні відомості про бджіл

§ 2. Види бджіл

§ 3. Особливості сім'ї медоносної бджоли

§ 4. Зовнішня будова бджоли

§ 5. Органи травлення і живлення бджоли

§ 6. Розмноження бджіл

§ 7. Гніздо бджіл, будування стільників

§ 8. Нервова система і поведінка бджіл

§ 9. Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї

Розділ другий

Механізація і обладнання у бджільництві

§ 1. Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва

§ 2. Пасічницький інвентар і обладнання

§ 3. Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання

§ 4. Механізація виробничих процесів у бджільництві

§ 5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

§ 6. Пасічні будівлі

Розділ третій

Технологія утримання і розведення бджолиних сімей

§ 1. Утримання бджолиних сімей сильними

§ 2. Корми і підгодівля бджіл

§ 3. Утеплення гнізд і вуликів

§ 4. Техніка роботи з бджолами, правила безпеки і протипожежні заходи на пасіці

§ 5. Сезонні роботи з догляду за бджолами

§ 6. Будівництво стільників і розширення гнізд

§ 7. Розмноження бджолиних сімей

§ 8. Виведення бджолиних маток

§ 9. Кочівлі з бджолами

§ 10. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання

§ 11. Організація зимівлі бджіл

§ 12. Системи, методи і способи бджільництва

§ 13. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій

- Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у двокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у вуликах-лежаках

- Утримання бджіл у 10-16-рамкових вуликах

§ 14. Породи бджіл і використання їх

§ 15. Методи розведення у бджільництві

§ 16. Селекція бджіл

§ 17. Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл

- Промислове виведення маток

- Виробництво пакетів бджіл

Розділ четвертий

Технологія виробництва продуктів бджільництва

§ 1. Мед

- Походження і класифікація

- Хімічний склад меду

- Властивості меду

- Відкачування меду

- Обробка і зберігання меду

- Основні сорти меду

- Падевий мед

- Стільниковий мед

- Оцінка натуральності меду

§ 2. Віск

§ 3. Квітковий пилок

- Рослини, з яких бджоли збирають пилок

- Використання пилку бджолами

- Збирання обніжжя пилковловлювачами

- Обробка та зберігання обніжжя

- Використання пилку для підгодівлі бджіл

§ 4. Маточне молочко

§ 5. Прополіс

§ 6. Бджолина отрута

§ 7. Промислова технологія у бджільництві

Розділ п'ятий

Медоносна база і запилення бджолами сільськогосподарських культур

§ 1. Загальна характеристика медоносних рослин

§ 2. Медоносні рослини польових і кормових сівозмін

§ 3. Овочеві й баштанні медоносні культури

§ 4. Плодові та ягідні медоносні рослини

§ 5. Медоноси лісів, парків та захисних насаджень

§ 6. Медоносне різнотрав'я

§ 7. Використання і поліпшення медоносної бази

§ 8. Запилення сільськогосподарських культур

Розділ шостий

Хвороби і вороги бджіл

§ 1. Класифікація хвороб і причини виникнення їх

§ 2. Незаразні хвороби

§ 3. Інфекційні хвороби бджіл

§ 4. Інвазійні хвороби

§ 5. Заходи профілактики і боротьби з хворобами

§ 6. Вороги бджіл та шкідники бджіл

Розділ сьомий

Економіка, організація і планування бджільництва

§ 1. Економічні основи бджільництва

§ 2. Організаційно-господарські основи бджільництва

§ 3. Планування і облік у бджільництві

§ 4. Організація і оплата праці


Список використаної літератури


Література

Механізація виробничих процесів у бджільництві

У бджільництво на сучасному етапі його розвитку впроваджено цілу систему машин і обладнання, а саме:

1) навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби — крани, контейнери для вуликів, автомобілі з причепами-платформами і автопавільйони для перевезення й утримання на них бджолиних сімей;

2) машини й обладнання для виготовлення кормів для бджіл і переробки продукції бджільництва — пристрої до електрифікованої медогонки для перемішування цукрового сиропу; автоцистерни для перевезення сиропу на пасічні точки з центральної садиби, парові воскотопки, відстійники, агрегати для відкачування меду;

Бджільництво


 


Бджільництво

3) обладнання і пристрої для ветеринарно-санітарної обробки бджіл і пасічницького інвентаря — термокамери з касетами, автоклави, електрифіковані щітки-диски;

4) обладнання для комплексної електрифікації і механізації виробничих процесів на пасічницьких фермах — електрифіковані медогонки, електронавощувачі вуликових рамок, електрифіковані столярні верстати.

В сучасному бджільництві вулики з бджолами перевозять автомобілями, а навантажують і розвантажують їх за допомогою різних пристроїв. Механізовано також процеси завантаження зимівників підземного типу, перетоплення воскової сировини (за допомогою парових воскотопок, центрифуг, гідравлічних воскопресів), свердління отворів у бічних планках вуликових рамок та електронавощування їх.

Впроваджуються у виробництво високопродуктивні радіальні медогонки з електродвигунами, віброножі, ножі й рубанки з паровим підігрівом для розпечатування стільників. Широко використовують платформи для перевезення й утримання бджолиних сімей на кочовому і стаціонарному пасічних точках.

Вулики встановлюють також на причепі «Колхіда» та інших причепах до автомобілів і тракторів.

Застосування таких засобів транспортування вуликів з бджолами дає змогу повніше використовувати продуктивні взятки в радіусі 100 км і більше від центральної пасічної садиби.

Ефективне впровадження електронавощування вуликових рамок листами штучної вощини. За допомогою електронавощувача один бджоляр навощує за день понад 1000 рамок.

Цукровий сироп у годівниці вуликів роздають з автотранспортної цистерни за допомогою двох шлангів, обладнаних дозаторами (цистерну в разі потреби провозять між рядами вуликів). Це дає змогу здійснити підгодівлю бджіл в оптимальні строки при мінімальних затратах ручної праці.

Перспективним засобом у бджільництві є чищення внутрішніх стінок вуликів щітками, що обертаються від валів електродвигунів.

Дедалі ширше використовуються пристрої і різні хімічні речовини для видалення з верхнього медового корпусу або магазинної надставки бджіл перед відкачуванням меду із стільників, зокрема репеленти.

З переведенням бджільництва на промислову основу і в зв'язку з інтенсифікацією галузі передбачається глибока спеціалізація робіт на пасіці. Більшість з них виконуватиметься у виробничих корпусах або майстернях. Племінна робота провадитиметься на селекційно-племінних станціях та їхніх опорних пунктах. Репродукція племінного матеріалу планується в таких розмірах, щоб пасічники не виводили маток, а одержували їх з бджолорозплідників.

Розвивається пакетне бджільництво з використанням цих бджіл для підвищення медозборів і повнішого запилення сільськогосподарських культур.

З переведенням бджільництва на промислову основу відбуватиметься дальша механізація виробничих процесів. Дедалі більшого застосування набуватимуть разові пасічницькі роботи, для виконання яких потрібні більш досконалі машини та пристрої.

 

Машини й обладнання для розпечатування стільників і відкачування меду.

Стільники з медом розпечатують на спеціальній машині, два ножі якої одночасно розпечатують стільник з обох боків. Застосовують віброножі, в яких вертикальний або горизонтальний ніж приводиться в рух від електродвигуна. Віброніж обігрівається парою від пароутворювача. Використовують також пасічницькі ножі з видовженими потовщеними лезами, звичайні пасічницькі ножі з лезом 200 мм завдовжки і зігнутою рукояткою (щоб пальцями не торкатись медового забрусу), електрорубанки і вилки для розпечатування стільників. Крім того, для розпушування плівки на вересовому меді в комірках стільників використовують спеціальні щітки з металевими голками.

Вибір того або іншого інструмента залежить від кількості розпечатуваних стільників. У пасічницьких радгоспах, на бджолокомплексах і в бджолопід-приємствах використовують спеціальні машини й віброножі, на пасіках — ножі з паровим підігрівом із збільшеними і звичайними лезами, які підігрівають у гарячій воді. Увігнуті до середостіння ділянки стільників розпечатують списоподібними ножами.

Ножі машини приводяться в рух від електродвигуна. Стільник для розпечатування подають до ножів вручну. Під ножами розміщують решітку, а під нею місткість, куди потрапляє мед після відділення від медової печатки. Розпечатування стільників машиною в 2 рази продуктивніше, ніж віброножем, і в 5 разів — ніж звичайним ножем. Стільники з медом до машини подають за допомогою транспортера.

Віброніж. У деяких конструкціях лезо віброножа встановлюють горизонтально, а в інших — вертикально (мал. 35). Довжина леза розрахована на розпечатування стільника вуликової рамки 435 мм завдовжки. Віброножі монтують на спеціальних верстатах. Під лезом ножа встановлюють місткість, куди потрапляють обрізки медової печатки. Зверху на місткість горизонтально кладуть решітку, на якій мед відділяється від воскової печатки. У міру її наповнення мед переливають у місткість для зберігання.

Віброніж

Мал. 35. Віброніж.

 

Стіл для розпечатування стільників. Для розпечатування стільників виготовляють спеціальні столи. Основною його частиною є алюмінієвий бак. У бак вкладається решітка, на якій затримується воскова печатка, а мед стікає у підставлену під нього місткість. Рамку бічною планкою ставлять на штифт 50 мм заввишки і розпечатують одним з ножів, електрорубанком або вилкою. Розпечатані стільники ставлять на спеціально для цього виготовлений стрічковий транспортер або на круглу етажерку. У медогонку завантажують по 50 стільників.

 

Медогонки.

За способом розміщення стільників роблять хордіальні і радіальні медогонки. У бак хордіальної вміщується три-чотири стільникові рамки, розміщені хордіально. У радіальних стільникові рамки з медом розміщуються радіально до центра їх. Такі медогонки роблять на різну кількість рамок — від 10 до 50. Період відкачування меду в радіальній медогонці більш тривалий, ніж у хордіальній, однак через велику кількість рамок радіальні медогонки продуктивніші, ніж хордіальні. Застосовують також комбіновані медогонки, в які можна вставити 4 стільники хордіальної 10 радіально (4/10) і т. д. (табл. 3).

Таблиця 3.

Технічна характеристика медогонок

Марка медогонки Тип Кількість, розміщення і розміри рамок Про- дук- тив- ність рамок за год Обертання ротора, об/хв Розміри бака, мм Маса, кг
MP 50А Радіальна 25 шт. 435X300 мм, або 50 шт. 435x230 мм 150 82—270 (електродвигун 0,6 кВт) 970—1000 100
М4/32РЭ Хордіально- радіальна 32 шт. радіальне,  435X230 мм; 160 До 300 (електродвигун 0,27 кВт) 1132—680 60
4 шт. хордіальне, 435x300 мм 70
М4/32Р Універсальна 32 шт. радіальне, 435x230 мм; 120 25—300 (вручну) 820—660 29,8
4 шт. хордіальне, 435X300 мм 60
М4/24Р Радіально-хордіальна 34 шт. радіальне, 435X230 мм; 120 160—180 (вручну) 800—595 24,8
4 шт. хордіальне, 435X300 мм 80
М4 Р Хордіальна 4 шт. всіх розмірів 80 До 180 (вручну) 820—860 27,7
MP—3 Хордіальна 3 шт. всіх розмірів 44 160—180 (вручну) 762—480 18,6
MP—2 Хордіальна 2 шт. всіх розмірів 50 До 180 (вручну) 800—595 24,3

За способом обертання рамок розрізняють медогонки з оборотними і необоротними касетами, з яких перші більш продуктивні. На невеликих пасіках використовують медогонки на дві рамки з оборотними касетами і на три рамки — з необоротними.

Хордіальні медогонки приводять в рух здебільшого вручну, а радіальні — електродвигунами. Для регулювання ходу ротора медогонки встановлюють спеціальні пристрої: фрикційну передачу, ручний регулятор обертів, гальма і кнопки управління. На хордіальній медогонці кращою є безшумна черв'ячна та ремінна передачі. Зубчасті передачі медогонок змазують лише медом. Медогонки використовують і для розміщування сиропу.

Медогонки перед відкачуванням меду необхідно ретельно вимити кип'яченою водою з питною содою (дві столові ложки на 1 л води). Таким же розчином треба вимити металеві та інші місткості для меду. У приміщенні, де відкачують і зберігають стільники і відкачаний мед, не можна тримати речовини з різким запахом, бо мед має властивість набувати сторонніх запахів.

Працюючи біля механізмів при відкачуванні меду, треба додержувати правил техніки безпеки, зазначених в інструкціях щодо експлуатації їх. Спочатку механізми встановлюють і закріплюють на підставках, очищають від пилу, миють, просушують, змазують механізми медом або мастилом і пропускають без навантаження. Лише після такої перевірки механізми допускаються до роботи з навантаженням.

Мед як натуральний продукт додатково не обробляється. Тому необхідно дотримувати ідеальної чистоти при розпечатуванні стільників, відкачуванні, очищенні, відстоюванні і розливанні меду в місткості або дрібну тару. Мед кожного сорту треба відкачувати окремо. Змішувати сорти краще у відповідному співвідношенні, щоб надати продукції кращого товарного вигляду.

У виробничих корпусах бджолопідприємств радіальні високопродуктивні 50-рамкові медогонки з'єднують медопроводом з баком для зберігання меду. З медопроводу в бак мед перекачують спеціальним насосом. З комбінованих і хордіальних медогонок мед періодично зливають через кран спеціальної конструкції. Для очищення меду від залишків воскових печаток та механічних домішок мед фільтрують крізь спеціально для цього виготовлені двосекційні краплеподібні фільтри-ситечка. Фільтр має розсувну дужку, за допомогою якої він утримується на місткості для меду.

Відкачаний із стільників мед неоднорідний за вмістом води, тому його відстоюють протягом певного часу. Для цього мед зливають у спеціальні відстійники — циліндроподібні місткості з кількома кранами, вмонтованими на різній висоті. Найбільш зрілий мед осідає біля дна, звідки його зливають у тару для реалізації. Зрізану медову печатку (забрус) відділяють від меду за допомогою спеціального чана, в який накладають її і ставлять у медогонку. Відкачують мед так само, як і мед із стільників. У деяких господарствах мед від воску відділяють нагріванням забрусу в емальованій посудині.

 

Інші агрегати для відкачування меду.

Агрегат конструкції Інституту бджільництва складається з двох 4/10-рамкових медогонок, встановлених на автомобілі УАЗ-452Д, віброножа для розпечатування стільників, стола для рамок з медом і місткостей для меду. Машиною розпечатують, а медогонкою відкачують мед. Електродвигуни живляться від пересувної електростанції, яку возять цим же автомобілем.

Агрегат на Т-16-М конструкції К. І. Романка складається з 6-рамкової радіальної медогонки віялового типу. Стільники з медом вкладають у спеціальні гнізда хордіально під кутом 45° (зовні ротора). Ротор із стільниками приводиться в рух від двигуна тракторного шасі. Включають медогонку за допомогою педалі, і працює вона доти, поки працівник тримає ногу на педалі. Спочатку мед відкачується з одного боку, потім стільники вручну обертають і повністю відкачують мед з протилежного боку.

Шестирамкову медогонку СКБ Інституту механізації і електрифікації сільського господарства змонтовано на автомобілі УАЗ-452Д. На кузові встановлено стіл для розпечатування стільників і Два ножі з паровим підігрівом. За допомогою агрегатів протягом робочого дня на пасіці відкачують мед із 100 вуликів. Агрегат для відкачування меду на Т-16М використовують на пасіках, розміщених на відстані до 10, а на автомобілі УАЗ-432Д — до 100 км.

 

Обладнання для перетоплення воскової сировини.

До воскової сировини на пасіках належать старі, вибракувані стільники, медові печатки стільників, маточники, стільники, вирізані з воскобудівних рамок, різні воскові обрізки.

Сонячні воскотопки. Воскову сировину без коконів перетоплюють на сонячних воскотопках. Сонячну воскотопку виготовляють у вигляді ящика, розмір якого відповідає розміру стільника з рамок 435—230 мм. Лист, на якому топиться стільник, роблять з білої жерсті. Віск під дією сонячного проміння витоплюється і стікає у підставлену під лист місткість (також із білої жерсті). Ящик воскотопки накривають скляною рамою. Доцільніше використовувати рами з подвійним склом, встановленим в раму на відстані 40 мм одне від другого.

До ящика воскотопки роблять підставку, за допомогою якої регулюють кут похилу за промінням сонця і протягом дня повертають за сонцем. Сонячна воскотопка ефективна влітку в сонячні дні.

Щоб використовувати воскотопки протягом пасічницького сезону, в них вмонтовують електропідігрівачі, електроспіралі, намотані на керамічний стержень. Стержні вставляють у спеціальні гнізда під листом. Підключаючи воскотопку у похмуру погоду до джерела електроенергії, набагато підвищують її ефективність.

На великих пасіках виготовляють воскотопки на стандартний лист білої жерсті, який у кілька разів більший за лист заводського виробництва.

 

Парові воскотопки і воскопреси. Промисловість виробляє парові воскотопки двох типів: у вигляді ящика і бачка. У металевий ящик чи бачок вставляють однакову за формою, але меншу за розміром посудину, яку завантажують восковою сировиною. Сировину заливають дощовою водою і ставлять воскотопки на вогонь. Протягом півгодини віск розтоплюється і через патрубок виливається у підставлену посудину з налитою шаром 10 мм водою, де він твердне.

Воскову сировину, вирізану із старих стільників, поділяють на два сорти. Частини стільників, в яких не виводився розплід, відносять до першого стандартного сорту, решту — до другого. Такий поділ стільників полегшує очищення й доведення воску до стандартних кондицій. Сировину першого сорту можна перетоплювати на електросонячних, а другого — у парових воскотопках. Сировину другого сорту розварюють в емальованих котлах, видавлюючи віск за допомогою воскопресів, або відділяють віск центрифугами.

Слід мати на увазі, що воскову сировину можна розварювати лише в емальованому посуді або в посудині з нержавіючої сталі, білої жерсті, алюмінію (у металевому посуді він темніє). Щоб одержати більше воску з воскової сировини, її протягом доби намочують у дощовій воді, щоб кокони увібрали воду і не просочувалися воском. У котла мають бути подвійні стінки, куди заливають воду, щоб віск не пригоряв. На дно котла кладуть решітку, під якою збиратимуть осад воску.

На воскозаводах для відділення воску від пасічної мерви використовують гідравлічні воскопреси або центрифуги. Із заводської мерви віск добувають екстракцією бензином.

На пасіках ще застосовують воскопреси виробництва колишнього Дергачівського заводу пасічницького інвентаря. Цей прес складається з бачка та гвинта. Розвареною восковою сировиною наповнюють мішечок з нещільної міцної тканини (мішковини), кладуть у бачок, заливають водою і притискують гвинтом. Розтоплений віск видавлюється з мішечка і спливає, звідки його зливають у посудину певної форми для охолодження.

Віск відбілюють за допомогою сірчаної кислоти. Для цього розтоплений віск зливають у дерев'яну бочку, а зверху доливають шар кислоти 5 мм (лити воду в кислоту не можна!). При перетопленні воскової сировини, екстракції воску бензином та очищенні воску сірчаною кислотою треба додержувати відповідних правил техніки безпеки.

Електронавощувач рамок складається з трансформатора, який знижує напругу струму з 220 до 6 В, дошки-лекала з клемами, до яких підводять електрострум, та планок, на які кладуть дріт, натягнутий у вигляді рамки (мал. 36). Зверху на дріт кладуть лист вощини, розправляють його 2—3 брусками 200x40x50 мм. Після цього вмикають електричний струм і вимикають його, коли дротини починають просвічуватись крізь лист вощини. В удосконаленому електронавощувачі між ним і дошкою-лекалом встановлено реле часу.

Електронавощувачі вуликових рамок

Мал. 36. Електронавощувачі вуликових рамок.

 

Продуктивність електронавощування у 10 разів вища, ніж при навощуванні вручну за допомогою котка і шпори. Крім того, впаяний у лист вощини за допомогою електроструму дріт тримається значно міцніше, ніж втиснутий шпорою. Це має велике значення для перевезення навощених рамок на кочові пасіки, при відбудові їх природними роями в жарку погоду.


Ви дивилися сторінку - Механізація виробничих процесів у бджільництві

Наступна сторінка    - Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

Попередня сторінка   - Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання

Повернутися до початку сторінки Механізація виробничих процесів у бджільництві

 
 

 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

Організація пасік і догляд за бджолами

В.А.Нестерводський

Організація пасік і догляд за бджолами

У книзі розглядаються питання кормової бази бджіл, найкращі системи вуликів, догляд за бджолами весною та літом, осінні роботи на пасіці, зимівля бджіл, хвороби та шкідники бджіл і боротьба з ними, организация пасеки.

Видавництво "Урожай". 1966 год.

 

Чудо-МЕД - вкусний лікар

Рената Франк

Чудо-МЕД - вкусний лікар

Ви узнаєте: Про склад меду і його значення для обміну речовин; Про застосування в здоровому харчуванні; Про профілактичну і терапевтичну дію меду. Багаточисельні поради по використанню меду допоможуть справитися з хворобами, збалансувати свій раціон і потоваришувати з цим чудовим подарунком природи!

Переклад з німецького. Харків. 2007 год.

 

ВУЛИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПАСІЧНИКА

Е. БЕРТРАН

ВУЛИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПАСІЧНИКА

Видання, переглянуте по дванадцятому французькому виданню, під редакцією В.С.РАЙНОВСЬКОГО. З 83 малюнками. З додатком таблиць конструкторських креслень вуликів, рецептів приготовлення медових вин, горілки і уксусу та листів до Бертрана Маргарити Меркадьє.

Видавництво „МЫСЛЬ". ЛЕНІНГРАД. 1928 рік.

 

Здоров'я нам бджола дарує

КОРЖ В.Н.

Здоров'я нам бджола дарує

Книга присвячена опису натуральних (нативних) продуктів бджільництва, а також їх цілющих і лікувальних властивостей. У книзі представлені практичні рекомендації по використанню та правильному зберіганню бджолопродуктів, народні рецепти для підсилення організму, профілактиці та лікування найбільш розповсюджених недугів. Всі рекомендації та народні рецепти слід використовувати тільки після узгодження з лікуючим лікарем.

2-е вид. — X.: Віровець А.П. «Апостроф», 2012 рік.

 

БДЖОЛИНА АПТЕКА: Все про медолікування і бджоловжалення

Священник Олександр Лазебний.

БДЖОЛИНА АПТЕКА: Все про медолікування і бджоловжалення

Бог створив бджолу для блага людини, і ця чудова комаха вже багато тисяч років щедро дарить людям чудові продукти - мед, воск, маточне молочко, прополіс. На сторінках цієї книги ви знайдете рецепти лікування продуктами бджільництва, а також науково пояснені описи бджоловжалень - методики лікування за допомогою укусів бджіл. Самі тяжкі захворювання відступають завдяки цим чарівним засобам. За благословінням преосвященнійшого Владимира єпіскопа Почаївського.

 

Лікування бджолиним медом і отрутою

Кузьміна К. А.

Лікування бджолиним медом і отрутою.

Книга в доступній формі розповідає про хімічний склад продуктів медоносної бджоли і їх дію на організм людини, про застосування їх з лікувальною метою в народній і науковій медицині. Описано методи лікування медом і продуктами бджільництва - бджолиною отрутою, пергою, маточним молочком, а також бджолиним воском і прополісом. У книзі представлені способи визначення достовірності меду, його застосування в косметології, протипоказання до застосування меду, інструкція із застосування бджоловжалення.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

Книга може служити посібником при підготовці бджолярів на курсах, а також практичним посібником для зоотехніків, агрономів та інших спеціалістів сільського господарства. Багато корисного в ній знайдуть і бджолярі-любителі. Книга призначається як підручник для підготовки бджолярів у сільських професійно-технічних училищах. У книзі міститься 12 таблиць, 8 кольорових таблиць і 119 малюнків.

Вид. 4-е. М., «Колос», 1970 рік.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

Призначений для підготовки масових кадрів бджолярів в системі професійно технічної освіти. Висвітлюються: біологія бджолиної сім'ї і селекція бджіл; кормова база бджільництва і запилення с.-г. культур; бджолиний інвентар і пасічні споруди; розведення і утримання бджіл; хвороби бджіл, їх профілактика і боротьба з ними; зберігання і переробка продуктів бджільництва, економіка і організація бджолярського господарства.

Вид. 5-е, перероб. и доп. М., «Колос», 1973 рік.

 

Комісар А.Д. Зимівля медоносних бджіл при високій температурі. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена Академії наук України, Київ, 1994

Коміссар О.Д.

Зимівля медоносних бджіл при високій температурі

Зимівля - найвідповідальніший період в житті бджолиної сім'ї, про який ми знаємо дуже мало. За твердженням автора цієї книги практично всі наші сформовані уявлення про життя бджіл в зимовий період помилкові або потребують перегляд. Автор пропонує нові оригінальні високотемпературні способи зимівлі нуклеусів і відводків, що дозволяють при мінімальних витратах корму зберігати взимку бджіл і отримувати навесні інтенсивне їх розвиток.

 Київ: НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології АН України, 1994 рік.

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

 

 

.        

85d9136f