Бджільництво

О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987


Бджільництво

Зміст

Вступ

Розділ перший

Біологія медоносної бджоли

§ 1. Загальні відомості про бджіл

§ 2. Види бджіл

§ 3. Особливості сім'ї медоносної бджоли

§ 4. Зовнішня будова бджоли

§ 5. Органи травлення і живлення бджоли

§ 6. Розмноження бджіл

§ 7. Гніздо бджіл, будування стільників

§ 8. Нервова система і поведінка бджіл

§ 9. Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї

Розділ другий

Механізація і обладнання у бджільництві

§ 1. Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва

§ 2. Пасічницький інвентар і обладнання

§ 3. Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання

§ 4. Механізація виробничих процесів у бджільництві

§ 5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби

§ 6. Пасічні будівлі

Розділ третій

Технологія утримання і розведення бджолиних сімей

§ 1. Утримання бджолиних сімей сильними

§ 2. Корми і підгодівля бджіл

§ 3. Утеплення гнізд і вуликів

§ 4. Техніка роботи з бджолами, правила безпеки і протипожежні заходи на пасіці

§ 5. Сезонні роботи з догляду за бджолами

§ 6. Будівництво стільників і розширення гнізд

§ 7. Розмноження бджолиних сімей

§ 8. Виведення бджолиних маток

§ 9. Кочівлі з бджолами

§ 10. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання

§ 11. Організація зимівлі бджіл

§ 12. Системи, методи і способи бджільництва

§ 13. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій

- Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у двокорпусних вуликах

- Утримання бджіл у вуликах-лежаках

- Утримання бджіл у 10-16-рамкових вуликах

§ 14. Породи бджіл і використання їх

§ 15. Методи розведення у бджільництві

§ 16. Селекція бджіл

§ 17. Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл

- Промислове виведення маток

- Виробництво пакетів бджіл

Розділ четвертий

Технологія виробництва продуктів бджільництва

§ 1. Мед

- Походження і класифікація

- Хімічний склад меду

- Властивості меду

- Відкачування меду

- Обробка і зберігання меду

- Основні сорти меду

- Падевий мед

- Стільниковий мед

- Оцінка натуральності меду

§ 2. Віск

§ 3. Квітковий пилок

- Рослини, з яких бджоли збирають пилок

- Використання пилку бджолами

- Збирання обніжжя пилковловлювачами

- Обробка та зберігання обніжжя

- Використання пилку для підгодівлі бджіл

§ 4. Маточне молочко

§ 5. Прополіс

§ 6. Бджолина отрута

§ 7. Промислова технологія у бджільництві

Розділ п'ятий

Медоносна база і запилення бджолами сільськогосподарських культур

§ 1. Загальна характеристика медоносних рослин

§ 2. Медоносні рослини польових і кормових сівозмін

§ 3. Овочеві й баштанні медоносні культури

§ 4. Плодові та ягідні медоносні рослини

§ 5. Медоноси лісів, парків та захисних насаджень

§ 6. Медоносне різнотрав'я

§ 7. Використання і поліпшення медоносної бази

§ 8. Запилення сільськогосподарських культур

Розділ шостий

Хвороби і вороги бджіл

§ 1. Класифікація хвороб і причини виникнення їх

§ 2. Незаразні хвороби

§ 3. Інфекційні хвороби бджіл

§ 4. Інвазійні хвороби

§ 5. Заходи профілактики і боротьби з хворобами

§ 6. Вороги бджіл та шкідники бджіл

Розділ сьомий

Економіка, організація і планування бджільництва

§ 1. Економічні основи бджільництва

§ 2. Організаційно-господарські основи бджільництва

§ 3. Планування і облік у бджільництві

§ 4. Організація і оплата праці


Список використаної літератури


Література

Технологія виробництва продуктів бджільництва

Бджолиний мед і віск — основна продукція бджільництва. Останнім часом значно збільшується виробництво додаткової продукції бджільництва — прополісу, маточного молочка, квіткового пилку, бджолиної отрути. Хоч вартість її становить лише близько 1 % вартості всієї продукції галузі, попит на неї дедалі зростає. У спеціалізованих господарствах і на пасіках окремих колгоспів і радгоспів збирають значну кількість маточного молочка і квіткового пилку, що становить основну частину товарної продукції цих господарств.

Технологія виробництва продуктів бджільництва


§ 1. Мед

Походження і класифікація меду.

Мед — цукриста речовина, вироблена в бджолиному гнізді з нектару або паді. До складу його входить близько 300 речовин і зольних елементів, але основу становлять прості цукри — фруктоза і глюкоза. Майже всі компоненти меду містить нектар рослин і лише деякі потрапляють в мед з організму бджіл у процесі переробки нектару.

Виготовлення меду — дуже складний і властивий тільки бджолиній сім'ї процес. Суть цього процесу полягає в збиранні й переробці нектару. Нектар виділяється спеціальними залозами рослин, що називаються нектарниками. З нектару бджоли виробляють нектарний, або квітковий, мед. Сировиною для вироблення падевого меду, який теж належить до натурального, є падь та медяна роса. В сучасному бджільництві добувають в основному нектарний мед. Чим більше медоносних рослин в зоні розміщення пасік і кращі умови для виділення та збирання нектару, тим більше виробляється меду в господарстві.

Нині основна продукція бджільництва — центрифуговий мед, який добувають із стільників відкачуванням на медогонках. Стільниковий мед виробляють на пасіках у незначних кількостях. Пресований, самостічний, топлений мед в сучасному бджільництві добувають надзвичайно рідко.

Мед дістає назву залежно від виду рослин, з яких зібрано нектар, наприклад, гречаний, соняшниковий, еспарцетовий, ріпаковий, конюшиновий, липовий, білоакацієвий, вересовий та ін. Такий мед належить до групи монофлорних сортів. Вони можуть містити домішки меду іншого походження. Так, соняшниковий мед інколи містить домішки люцернового, буркуновий — еспарцетового. Такі домішки в незначній кількості на сортність меду практично не впливають. Досить часто товарний мед є сумішшю, що походить з різних рослин, і його називають поліфлорним.

Мед іноді називають залежно від місцевостей або угідь, де його збирали. Широко відомі такі сорти, як далекосхідний, башкирський, карпатський, лучний, лісовий та ін. Розрізняють мед і за кольором, що зумовлюється його природними особливостями. За цією ознакою виділяють три групи сортів: світлі, помірно забарвлені й темні. Так, свіжий мед з білої акації водянисто-прозорий, із соняшника — золотисто-жовтий, з волошки польової — світлий із зеленуватим відтінком, з гречки — коричневий (нагадує колір міцної заварки чаю), з каштана їстівного — темно-коричневий. Більш корисним для організму людини визнано мед з групи темнозабарвлених. Такий мед містить більше мінеральних та інших речовин. Лише деякі сорти падевого меду через своєрідний присмак користуються меншим попитом.

Перетворення нектару в мед починається ще в організмі бджіл-збирачок. У процесі фізіологічної діяльності рослин і бджолиної сім'ї утворюється перенасичений розчин цукрів в суміші з іншими речовинами. Більшість з них утворюються у клітинах рослин, деякі в організмі бджіл, змішуються вони в процесі переробки. Розчин вуглеводів, мінеральних солей, ароматичних речовин з водою та іншими речовинами переноситься бджолами у воскові комірки стільників.

У сильних сім'ях під час взятку багато бджіл працює не тільки на збиранні та перенесенні нектару, а й на переробці його у вулику.

Виготовляючи мед, бджоли перетворюють нектар — випаровують воду, перемішують в стільниках та обробляють його ферментами. Внаслідок цього хімічний склад продукту змінюється — він стає легше засвоюваним, густим і придатним для тривалого зберігання. Разом з нектаром у медовий зобик бджіл-збирачок потрапляють виділення глоткових залоз — ферменти. Так, під впливом ферменту інвертази відбувається гідроліз (розщеплення) сахарози, що збільшує вміст у нектарі глюкози і фруктози. Бджоли-приймальниці одержують нектар від бджіл-збирачок, продовжуючи його обробку. Вони переносять солодкі краплини до комірок, але попередньо багато разів випускають їх із зобика на кінчик хоботка і вбирають назад, внаслідок чого нектар збагачується ферментами. Бджоли наповнюють комірки свіжим нектаром на 1/4—1/3 об'єму.

Дослідні дані Науково-дослідного інституту бджільництва свідчать, що основна маса води з нектару випаровується в перший же день. Так, з 60%-го цукрового сиропу протягом першої доби в гнізді випаровувалось 53,4 % води. На третій день вміст її зменшився на 27,3 % , п'ятий — 13,7, на сьомий — на 0,6 % . Густий корм бджоли переносять з нижніх комірок вгору, де протягом 5—6 діб він стає майже зрілим. Під час доброго взятку в гнізді треба мати достатню кількість стільників для «набризкування» нектару. Якщо в сім'ї мало бджіл або не вистачає місця для свіжого нектару, затримується збирання і дозрівання його, що значно зменшує медозбір. В гнізді із свіжим кормом бджоли посилюють вентиляцію. Цьому сприяють і заходи штучного вентилювання — використання вентиляційних сіток над гніздом, розширення льотків. Інтенсивність переробки нектару залежить також від кількості розплоду, породних та індивідуальних особливостей бджолиних сімей, секреторної діяльності залоз та інших факторів.

Зрілий мед бджоли запечатують у комірках восковими кришечками. За цією ознакою визначають його зрілість і строки відкачування. Незапечатаний мед не тільки має підвищену водність, а й містить більше нерозщепленої сахарози, що знижує його якість. Недозрілий мед швидко скисає, тому довго його зберігати не можна.


Бджільництво


Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

 


Бджільництво

Ви дивились сторінку - Технологія виробництва продуктів бджільництва

Наступна сторінка      - Хімічний склад меду

Попередня сторінка   - Виробництво пакетів бджіл

Повернутися до початку сторінки Технологія виробництва продуктів бджільництва


агротекстиль в спб, ооо | форма 027у Парк Культуры (Кольцевая)

 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

 

Комісар А.Д. Високотемпературна зимівля медоносних бджіл. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена  Академії наук України, Київ, 1994

Високотемпературна зимівля медоносних бджіл

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

 

 

Индекс цитирования.