БджільництвоЗмістВступРозділ перший Біологія медоносної бджоли§ 1. Загальні відомості про бджіл§ 2. Види бджіл§ 3. Особливості сім'ї медоносної бджоли§ 4. Зовнішня будова бджоли§ 5. Органи травлення і живлення бджоли§ 6. Розмноження бджіл§ 7. Гніздо бджіл, будування стільників§ 8. Нервова система і поведінка бджіл§ 9. Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'їРозділ другий Механізація і обладнання у бджільництві§ 1. Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва§ 2. Пасічницький інвентар і обладнання§ 3. Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання§ 4. Механізація виробничих процесів у бджільництві§ 5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби§ 6. Пасічні будівліРозділ третій Технологія утримання і розведення бджолиних сімей§ 1. Утримання бджолиних сімей сильними§ 2. Корми і підгодівля бджіл§ 3. Утеплення гнізд і вуликів§ 4. Техніка роботи з бджолами, правила безпеки і протипожежні заходи на пасіці§ 5. Сезонні роботи з догляду за бджолами§ 6. Будівництво стільників і розширення гнізд§ 7. Розмноження бджолиних сімей§ 8. Виведення бджолиних маток§ 9. Кочівлі з бджолами§ 10. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання§ 11. Організація зимівлі бджіл§ 12. Системи, методи і способи бджільництва§ 13. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій- Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах- Утримання бджіл у двокорпусних вуликах- Утримання бджіл у вуликах-лежаках- Утримання бджіл у 10-16-рамкових вуликах§ 14. Породи бджіл і використання їх§ 15. Методи розведення у бджільництві§ 16. Селекція бджіл§ 17. Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл- Промислове виведення маток- Виробництво пакетів бджілРозділ четвертий Технологія виробництва продуктів бджільництва§ 1. Мед- Походження і класифікація- Хімічний склад меду- Властивості меду- Відкачування меду- Обробка і зберігання меду- Основні сорти меду- Падевий мед- Стільниковий мед- Оцінка натуральності меду§ 2. Віск§ 3. Квітковий пилок- Рослини, з яких бджоли збирають пилок- Використання пилку бджолами- Збирання обніжжя пилковловлювачами- Обробка та зберігання обніжжя- Використання пилку для підгодівлі бджіл§ 4. Маточне молочко§ 5. Прополіс§ 6. Бджолина отрута§ 7. Промислова технологія у бджільництвіРозділ п'ятий Медоносна база і запилення бджолами сільськогосподарських культур§ 1. Загальна характеристика медоносних рослин§ 2. Медоносні рослини польових і кормових сівозмін§ 3. Овочеві й баштанні медоносні культури§ 4. Плодові та ягідні медоносні рослини§ 5. Медоноси лісів, парків та захисних насаджень§ 6. Медоносне різнотрав'я§ 7. Використання і поліпшення медоносної бази§ 8. Запилення сільськогосподарських культурРозділ шостий Хвороби і вороги бджіл§ 1. Класифікація хвороб і причини виникнення їх§ 2. Незаразні хвороби§ 3. Інфекційні хвороби бджіл§ 4. Інвазійні хвороби§ 5. Заходи профілактики і боротьби з хворобами§ 6. Вороги бджіл та шкідники бджілРозділ сьомий Економіка, організація і планування бджільництва§ 1. Економічні основи бджільництва§ 2. Організаційно-господарські основи бджільництва§ 3. Планування і облік у бджільництві§ 4. Організація і оплата праціСписок використаної літератури |
Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнанняДо переведення бджільництва на рамкове, кочове, вулики та пасічницький інвентар виробляли на місцях, у господарствах, або в невеликих кустарних майстернях. Вулики конструкції П.І.Прокоповича (3000 шт.) було зроблено учнями заснованої ним школи бджільництва. Так само було виготовлено в господарстві 4000 вуликів М. М. Вітвицького. Вулики й липівки виробляли вятські кустарі. Робили вулики у Боярській пасічницькій школі, заснованій у 1902 р. Пасічницький інвентар виробляли в майстерні, заснованій В.І.Ломакіним у Дергачах Харківської області, де після встановлення Радянської влади на базі майстерні було організовано механічний завод пасічницького інвентаря. 1925 р. виробництво пасічницького інвентаря було розпочато в м. Таганрозі Ростовської області, а потім в м. Стерлітамаку Башкирської АРСР.
Нині виробництво пасічницького інвентаря концентрується на Таганрозькому комбінаті та на Стерлітамакському заводі пасічницького інвентаря. Основну масу вуликів в УРСР — близько 100 тис. щороку — виробляють на промислових підприємствах, з них 10 тис. багатокорпусних, 10 тис. українських і 80 тис. лежаків, в тому числі 10 тис. утеплених для західних районів республіки, де бджоли зимують надворі. Промислові підприємства виробляють також 1000 кочових збірно-розбірних будок та різний пасічницький інвентар. Вулики, кочові будки і пасічницький інвентар промислові підприємства виробляють за затвердженими стандартами та робочими кресленнями, погодженими із замовником — управлінням бджільництва Держагропрому УРСР, а в областях — обласними конторами. У робочих кресленнях на вулики, будки та інвентар подається специфікація всіх деталей, а в стандартах зазначаються вимоги до матеріалів. Замовникові надається право перевіряти одержані вироби на відповідність стандартам. В разі невідповідності вироби сортують і вибракувані повертають на доробку. Для виробництва вуликів використовують деревину, покрівельне залізо, дротяну сітку, гвіздки, фарбу за стандартами і нормами, затвердженими на ці вироби. Основним матеріалом, з якого виробляють вулики, є деревина сосни і м'яких листяних порід, крім осики, забороняється виробництво вуликів з неякісної деревини: фаутної і смолистої сосни, деревини, пошкодженої червоточинами, трухлявої тощо. З деревини виготовляють кочові збірно-розбірні будки, навіси для контрольних вуликів, ящики сонячних воскотопок, дошки-лекала, напувалки, переносні ящики і ящики-табуретки. Круглий ліс розпилюють на дошки певної товщини на пилорамах. При цьому зовні відпилюють чотири обаполи, потім чотири шальовки по 20 мм завтовшки, далі розпилюють брус на дошки 40 мм завтовшки або іншої специфікації. Ширина стандартної дошки становить 220 мм. Дошки на окремі деталі розпилюють дисковими і поперечними пилками, а обстругують на стругальних або універсальних верстатах. Фальці для рамок, стельових дощечок, пази для поперечних дощок і дна відбирають на спеціальних верстатах або вручну відповідними відбірниками. На кожній бджолофермі і пасіці треба мати столярну майстерню, в якій можна виготовляти вуликові рамки, діафрагми; вставні дошки, деталі для ремонту вуликів та інших робіт. У майстерні встановлюють електрифіковані інструменти: дискові електропилки, електрорубанки, електродовбильний станок, електрофрезер, електродрель тощо, а також столярний верстак з набором ручних інструментів (пилок, стамесок, рубанка, фуганка, відбірника, кальовки, циклі, коловорота з набором різного діаметра свердел по дереву й металу) та комплект слюсарних інструментів. У столярній майстерні роблять розмітку на відібраному пиломатеріалі, відпилюють заготовки, обстругують, свердлять отвори. Для виготовлення стінок вулика дошки з'єднують кількома способами: в рейку, шпунт і гребінь та у чверть. При цьому звертають увагу на частину. кругляка, з якого випиляли дошки. Деревина дощок має властивість деформуватись — серцевина вигинається в один бік, а ребра дошки — у протилежний. Тому при виготовленні деталей вулика дошки ставлять серцевиною назовні або набирають стінку з вузьких дощок, з'єднаних у шпунт і гребінь. Набрані на стінку дошки склеюють, а після цього на торцювальному верстаті випилюють деталі вулика. Всі деталі вуликів треба виготовляти з точністю до 1 мм. Допускається відхилення розмірів корпусу зовні вулика на 1,2 мм. При цьому фальці для обв'язки даху вулика відбирають на 3—4 мм ширшими за корпус по периметру. Деталі заготовляють за специфікацією для даного типу, системи і конструкції вулика або за розміром деталей, які при ремонті необхідно замінити: дошки і бруски дна, дошки бічних стінок і обв'язки даху вулика. Вулики збирають і збивають гвіздками безпосередньо на заводі або збивають лише дах, в який упаковують деталі вулика, а дошки стінок і дно додають в упаковці. Вулики складають на місцях призначення з деталей за кресленнями. При ремонті вуликів деталі виготовляють за кресленнями або зразками і ними замінюють спрацьовані. Найчастіше у вуликах стають непридатними обв'язки дна, даху, дошки дна. При збиванні корпусів вуликів, магазинних надставок, обв'язок дахів, при склеюванні стінок вулика з окремих дощок, вуликових рамок використовують спеціально виготовлені шаблони. Шаблон для стінок і дна вулика складається з двох планок, на кінцях яких закріплено планки-упори. На планки кладуть дошки дна, а потім між закріпленими планками і дошками дна забивають два кілки. Кілки міцно стискають дошки дна, після чого їх гвіздками прибивають до двох піддонних брусків. Для збивання корпусу і магазинної надставки, так само як і для дна, роблять два хомути і дві розпірки. За допомогою хомутів стінки корпусу і надставки притискають, а розпірками доводять кути до 90°, після чого стінки збивають гвіздками. Рамки збивають у шаблоні-ящику. В ящик, внутрішні розміри якого відповідають зовнішнім розмірам рамок, вставляють бічні планки вуликових рамок, зверху накладають верхні бруски і прибивають бічні планки до плечиків верхніх брусків. Після цього прибивають бічні планки до нижніх брусків рамок. Потребу в матеріалах для виробництва вуликів наведено в табл. 1. Таблиця 1. Витрата матеріалів для виготовлення вуликів основних систем
Додатково виробляють підставки під вулики у вигляді хрестовин, кілків, ящиків без ден, а також приставні дошки до нижніх льотків. Вологість пиломатеріалу не повинна перевищувати 12—15 % . Вологий досушують у спеціальних камерах або під навісами. На заводах для виробництва інвентаря споруджують спеціальні лінії, де певні види робіт поділяють на окремі операції. Так, для виробництва димаря здійснюють 18 операцій. Більшість робіт при виготовленні вуликів і пасічницького інвентаря механізовано. Механізація прискорює виготовлення деталей, полегшує працю, робить деталі однотипними і замінними. Металеві деталі здебільшого виробляють штампуванням, а потім покривають антикорозійним мастилом або емальовою фарбою. Дерев'яні деталі вуликів та інших виробів промаслюють оліфою з доданням 10 % фарби. Потім, як уже зазначалося, вулики фарбують. Останнім часом спеціальним конструкторським бюро Науково-дослідного інституту бджільництва, конструкторським бюро Міністерства місцевої промисловості УРСР розроблено цілий асортимент виробів для бджільництва (вулики і обладнання їх, годівниці, утеплювальні подушки, електронавощувачі тощо). Інвентар для догляду за бджолиними сім'ями.Під час догляду за бджолиними сім'ями пасічники використовують лицеву сітку (для захисту від ужалень бджолами) халати, (а при кочівлях і комбінезони), димар, пасічницьку стамеску, щітку (для змітання бджіл), ящик (для перенесення стільникових рамок), ящик-табурет (для перенесення пального для димаря), маточні кліточки, ковпачки, роздільні решітки, льоткові загороджувачі, годівниці, роївні і роєзнімачі, ізолятори на один стільник (для підсаджування матки), видалювачі бджіл, змонтовані в горизонтальних і вертикальних діафрагмах. Стільники і навощені рамки перевозять у ящиках пасічницькими візками (мал. 30, 31, 32, 33). Мал. 30. Пасічницькі димарі. Мал. 31. Вентиляційні рами. Мал. 32. Пасічницькі ножі та вилка. Мал. 33. Видалювачі бджіл. Після закінчення робіт у вулику інвентар чистять, дезинфікують, а металеві частини покривають антикорозійним мастилом. Інвентар треба зберігати в сухому приміщенні. Потребу в будівлях, інвентарі, обладнанні для пасік різного розміру наведено в табл. 2. Таблиця 2. Потреба в інвентарі, обладнанні та будівлях для пасік різного розміру
Напувалка пасічна з електропідігрівом складається з емальованого бачка на 50 л, дошки, в якій є заглиблені канавки для води, скляного футляра, Що захищає бачок від охолодження, й електрофарфорових підігрівачів під дном бачка (мал. 34). Мал. 34. Напувалка пасічна: 1 — бак емальований; 2 — скляний ковпак; 3 — підставка; 4 — заглибини для пористого матеріалу; 5 — електропідігрівач. Дошку-напувалку роблять 2 м завдовжки, 220 мм завширшки і 35 мм завтовшки. Вздовж дошки там, де серцевина назовні, вирізають канавки 20 мм шириною і 10 мм глибиною під кутом одна до одної 45 °. При такому розміщенні канавок створюється канал 2 м завдовжки для води. В інших конструкціях під кутом 45° набивають планочки 200 X 20 X 10 мм. В удосконаленій водонапувалці дошку-напувалку роблять з трьох частин, довжина кожної становить 1 м. їх встановлюють похило, одна під другою і прибивають до двох стояків. З північного боку прибивають лист фанери для захисту бджіл від вітрів. З обох боків дошки-напувалки прибивають планки перерізом 50x20 мм, краї яких виступають над дошкою-напувалкою на 30 мм і також захищають бджіл від вітру. У двох місцях дошки-напувалки кладуть скло (230x220 мм) для підігрівання води промінням сонця. В заглибини кладуть також мох або темну тканину, щоб бджолам було зручніше вибирати теплу воду. Навіс на контрольний вулик роблять розбірним з чотирьох щитів, решітки жалюзі і двосхилого даху. Такі навіси використовують і на польових пасічних точках. Передній щит роблять коротшим, щоб бджолам було зручно вилітати. Щити скріплюють болтами з баранчиками. Ви дивились сторінку - Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання Наступна сторінка - Механізація виробничих процесів у бджільництві Попередня сторінка - Пасічницький інвентар і обладнання Повернутися до початку сторінки Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
. |