БджільництвоЗмістВступРозділ перший Біологія медоносної бджоли§ 1. Загальні відомості про бджіл§ 2. Види бджіл§ 3. Особливості сім'ї медоносної бджоли§ 4. Зовнішня будова бджоли§ 5. Органи травлення і живлення бджоли§ 6. Розмноження бджіл§ 7. Гніздо бджіл, будування стільників§ 8. Нервова система і поведінка бджіл§ 9. Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'їРозділ другий Механізація і обладнання у бджільництві§ 1. Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва§ 2. Пасічницький інвентар і обладнання§ 3. Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання§ 4. Механізація виробничих процесів у бджільництві§ 5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби§ 6. Пасічні будівліРозділ третій Технологія утримання і розведення бджолиних сімей§ 1. Утримання бджолиних сімей сильними§ 2. Корми і підгодівля бджіл§ 3. Утеплення гнізд і вуликів§ 4. Техніка роботи з бджолами, правила безпеки і протипожежні заходи на пасіці§ 5. Сезонні роботи з догляду за бджолами§ 6. Будівництво стільників і розширення гнізд§ 7. Розмноження бджолиних сімей§ 8. Виведення бджолиних маток§ 9. Кочівлі з бджолами§ 10. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання§ 11. Організація зимівлі бджіл§ 12. Системи, методи і способи бджільництва§ 13. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій- Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах- Утримання бджіл у двокорпусних вуликах- Утримання бджіл у вуликах-лежаках- Утримання бджіл у 10-16-рамкових вуликах§ 14. Породи бджіл і використання їх§ 15. Методи розведення у бджільництві§ 16. Селекція бджіл§ 17. Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл- Промислове виведення маток- Виробництво пакетів бджілРозділ четвертий Технологія виробництва продуктів бджільництва§ 1. Мед- Походження і класифікація- Хімічний склад меду- Властивості меду- Відкачування меду- Обробка і зберігання меду- Основні сорти меду- Падевий мед- Стільниковий мед- Оцінка натуральності меду§ 2. Віск§ 3. Квітковий пилок- Рослини, з яких бджоли збирають пилок- Використання пилку бджолами- Збирання обніжжя пилковловлювачами- Обробка та зберігання обніжжя- Використання пилку для підгодівлі бджіл§ 4. Маточне молочко§ 5. Прополіс§ 6. Бджолина отрута§ 7. Промислова технологія у бджільництвіРозділ п'ятий Медоносна база і запилення бджолами сільськогосподарських культур§ 1. Загальна характеристика медоносних рослин§ 2. Медоносні рослини польових і кормових сівозмін§ 3. Овочеві й баштанні медоносні культури§ 4. Плодові та ягідні медоносні рослини§ 5. Медоноси лісів, парків та захисних насаджень§ 6. Медоносне різнотрав'я§ 7. Використання і поліпшення медоносної бази§ 8. Запилення сільськогосподарських культурРозділ шостий Хвороби і вороги бджіл§ 1. Класифікація хвороб і причини виникнення їх§ 2. Незаразні хвороби§ 3. Інфекційні хвороби бджіл§ 4. Інвазійні хвороби§ 5. Заходи профілактики і боротьби з хворобами§ 6. Вороги бджіл та шкідники бджілРозділ сьомий Економіка, організація і планування бджільництва§ 1. Економічні основи бджільництва§ 2. Організаційно-господарські основи бджільництва§ 3. Планування і облік у бджільництві§ 4. Організація і оплата праціСписок використаної літератури |
Хімічний склад медуБджолиний мед містить багато цукрів, зольних елементів, ферментів, органічних кислот, азотистих сполук, вітамінів, ароматичних, біологічно активних та інших речовин у складі сухої речовини. Вміст їх становить 4/5 загальної маси меду. Водність більшості сортів зрілого меду становить близько 18 % , проте залежно від місцевості його збирання вона часто коливається від 15 до 21 % . Незрілий мед містить води 22 % і більше.
Цукри — основна складова частина меду. Вони входять до групи вуглеводів, яких у складі меду понад 40 видів. Та харчова й лікувальна цінність меду пояснюється передусім значним вмістом простих цукрів — фруктози і глюкози, суміш яких називають інвертним цукром. У більшості сортів меду фруктоза і глюкоза потрапляє в мед з нектару і лише частина їх утворюється з сахарози під впливом ферментів і кислот при переробці нектару. Збільшення вмісту інвертного цукру в меді підвищує його зрілість і якість. Високоякісні сорти меду містять близько 75 % простих цукрів (глюкози, як правило, близько 35 % , фруктози 40 % ). Співвідношення їх визначає фізичні якості меду: при збільшенні вмісту глюкози підвищується його кристалізаційна здатність, а при збільшенні вмісту фруктози він стає солодшим на смак і більш гігроскопічним. За даними Української дослідної станції бджільництва, різні сорти меду містять в середньому 68,5—74,1 % інвертного цукру. Сахарози в зрілому меді дуже мало — в середньому від 1,3 до 5 % . Після переробки нектару бджолами вона майже повністю розщеплюється на глюкозу й фруктозу. Вміст її понад 7— 8 % свідчить про незрілість або фальсифікацію бджолиного меду. Але навіть невелика кількість цього дисахариду при зберіганні перетворюється від дії ферменту так само, як і під час дозрівання. Тому з часом мед дещо збагачується на фруктозу й глюкозу. Інших вуглеводів в сухій речовині меду небагато. Деякі сорти характеризуються підвищеним вмістом мальтози, мелецитози та вищих олігосахаридів (декстринів). Вміст азотистих сполук у меді становить у середньому 0,4 % . Потрапляють вони в мед з нектаром та з виділень залоз організму бджіл під час переробки. Ароматичні речовини різних рослин потрапляють у вулик з нектаром і надають своєрідного запаху зрілому меду. Найбільше їх у свіжому меді. Якщо мед відкачують або зберігають без щільного закривання, ароматичні речовини втрачаються і запах його слабшає. Певний смак надають меду органічні кислоти. Серед них найбільш поширені лимонна, яблучна, глюконова і молочна. У меді небагато вітамінів, але в суміші з іншими його компонентами вони дуже корисні для організму. Мед містить вітаміни групи В, а також аскорбінову кислоту (вітамін С). Мінеральних речовин (золи) у меді в середньому 0,17 % (від 0,112 до 0,32 % ). Мед темного кольору містить їх більше, що підвищує його харчову цінність. Найбільше мінеральних речовин з поліфлорних сортів меду, зібраного з лісового та лучного різнотрав'я, на різних угіддях, де одночасно цвітуть кілька медоносів. Спеціальні дослідження показали, що зразки меду, зібраного в різних зонах країни, містять всі 13 найбільш поширених мінеральних елементів. Крім того, через рослини з грунту залежно від географічної зони в мед потрапляють ще до 10—13 мікроелементів. Всі ці елементи входять до складу солей або неорганічних сполук меду. Ферменти, або біологічні каталізатори,— специфічні речовини білкової природи, що зумовлюють перетворення одних речовин в інші. Якісний мед містить інвертазу, амілазу, каталазу, пероксидазу та інші ферменти. При нагріванні його до високих температур (понад 60 °С) або фальсифікації ферментативна активність знижується або повністю втрачається. Тому для оцінки якості меду визначають його діастазне число, яке у більшості сортів меду, за даними Української дослідної станції бджільництва, становить 11,5—25 хімічними властивостями вони не поступаються перед сортами, в яких воно вище за 10 одиниць. Небагато ферментів у меді з конюшини, буркуну, шавлії, білої акації. Мало їх у фальсифікованій продукції. Мед містить також біогенні стимулятори, які позитивно впливають на організм, активізуючи його життєдіяльність. Ви дивились сторінку - Хімічний склад меду Наступна сторінка - Властивості меду Попередня сторінка - Мед. Походження і класифікація Повернутися до початку сторінки Хімічний склад меду |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
. |