При чистопородному розведенні провадять селекційну роботу з окремими породами бджіл методами масової та індивідуальної селекції з перевіркою маток за потомством. Промислове схрещування використовують для підвищення продуктивності бджільництва виведенням міжпородних і міжлінійних бджіл-помісей. Оскільки при використанні міжлінійних помісей не відбувається розщеплення ознак у другому і наступних поколіннях, воно більш перспективне. Промислове схрещування використовує результати селекції, але не має нічого спільного з племінною роботою, яка базується на доборі й підборі.

Бджільництво

Чистопородне розведення.

За цим методом розводять у чистоті районовані породи, популяції, підгрупи і окремі селекційні лінії бджіл. У районах, де застосовують чистопородне розведення, на племінних пасіках помісних бджіл не використовують.

З районованих в СРСР порід бджіл (середньоросійська, українська степова, карпатська, сіра гірська кавказька, жовта долинна кавказька, крайнська та італійська) найбільш універсальною за корисними ознаками виявилась карпатська порода.

Випробування, проведені кафедрою бджільництва Московської сільськогосподарської академії ім. К.А.Тімірязєва (ТСГА), показали, що карпатська порода є перспективною для значних територій, зокрема Нечорноземної зони, Західного Сибіру та в інших місцевостях, де потрібні зимостійкі і продуктивні бджоли.

Створення великих бджолорозплідницьких господарств, виділення племінних пасік у міжгосподарських бджолопідприємствах і на фермах сприяє швидкому розмноженню племінного матеріалу, що значно підвищує продуктивність бджільництва.

Якщо на пасіці розводять помісних бджіл або порода низькопродуктивна і не відповідає районованій, то її замінюють іншою. Для цього на пасіку виписують маток 2—3 неспоріднених ліній відповідно до кількості сімей в господарстві.

Якщо такої можливості немає, то завозять не менш ніж 5—10 бджолиних сімей, відводків або бджолопакетів потрібної породи і від них виводять маток. Завозити сім'ї доцільніше, бо в перший же рік вони створюють племінне ядро пасіки. Виведенням неплідних маток і трутнів у неспоріднених сім'ях одержують чистопорідних маток для решти сімей пасіки.

Наступного року маток виводять у сім'ях другої лінії, не спорідненої з першою. Матки, виведені в другій сім'ї, спаровуватимуться з трутнями, вирощеними в сім'ях з матками першої лінії.

Двократна заміна маток ефективна при ізоляції матковивідної пасіки або групи бджолиних сімей на відстань 5—6 км від інших пасік. Необхідно також насичувати місцевість біля пасіки трутнями, виведеними в 5—10 сім'ях неспоріднених ліній. Практикується також затримання вильоту маток і трутнів у вуликах до 15—16 год, коли трутні з інших сімей майже не літають.

У сім'ях, де не планується виведення трутнів, здійснюють всі можливі заходи.

Завезенням на пасіку маток неспоріднених ліній через кожні 2—3 роки запобігають інбридінгу, при якому споріднене розведення призводить до виродження бджіл, втрати ними стійкості проти захворювань і зниження продуктивності.

Заміну породи місцевою районованою необхідно провадити на пасіках, де з'явилось захворювання на гнильці або нозематоз. Бджоли стійкої проти хвороби лінії прискорюють оздоровлення пасіки.

Так, завезенням бджолиних сімей української породи з радгоспу «Більшовик» в радгосп ім. Петровського Вінницької області вдалося за один пасічний сезон оздоровити пасіку від європейського гнильцю і нозематозу. Завезені сім'ї розмістили на окремому точку за 2 км від основної пасіки. Від них вивели маток для всіх сімей пасіки і сформували 30 нових сімей, якими замінили вибракувані. Завдяки цьому в наступні роки одержали по 40—50 кг валового меду на сім'ю.

Промислове схрещування.

Розрізняють такі види схрещування: ввідне (прилиття крові), відтворне, перемінне. Кожне з них застосовують залежно від стану бджолиних сімей і завдань галузі.

Для підвищення продуктивності бджільництва використовують явище гетерозису — підвищення продуктивності помісних бджіл у першому і частково у другому поколінні бджолиних маток. Продуктивність бджіл підвищується лише протягом 3—4 років, після чого вона стає нижчою, ніж була у бджолиних сімей, яких використовували для одержання бджіл-помісей. Внаслідок тривалого спорідненого розведення може настати інбридна депресія — зниження життєвості, продуктивності і розмножувальної здатності бджолиних сімей.

Для виведення помісних маток ефективніше використовувати не породи, а селекційні лінії маток певних порід.

Планом породного районування для одержання помісних бджіл передбачено розведення в кожному районі (крім районів чистопородного розведення їх) 2 порід бджіл — місцевої і завізної.

Для підтримання високої продуктивності сімей в майбутньому через кожні 2—3 роки на пасіку завозять маток відповідної породи, лінії, але не споріднених з тими, яких уже використовують на пасіці. При цьому провадять перемінне схрещування. У перший рік маток виводять в сім'ях однієї, а трутнів — іншої лінії, а на другий рік — навпаки. Крім міжпородних помісей високою продуктивністю відзначаються і міжлінійні помісі однієї і тієї самої породи або популяції. Ще вищу продуктивність мають сім'ї з потрійними помісями, такі, в яких спаровують 3 породи,— матку однієї, а трутнів двох інших порід, наприклад, матку української степової, а трутнів — карпатської породи і мегрельської популяцій сірої гірської кавказької породи.

У практичній роботі велике значення мають комбінації різних порід, яких використовують для одержання помісних бджіл. Комбінації порід для помісного розведення визначають, виходячи з відповідності порід певному типу взятку і клімату. Якщо, наприклад, в одному з районів Лісостепу є взяток з лісових нектароносів і червоної конюшини, то кращою комбінацією є матка карпатської і трутні сірої гірської кавказької породи. Якщо є ще й посіви гречки, то матка має бути української степової породи, а трутні — карпатської і кавказької порід.

Насінники червоної конюшини ефективніше запилюються мегрельськими бджолами, люцерни — «люцерновими» бджолами селекції Української дослідної станції бджільництва, сади і ягідники — гірськими породами бджіл (кавказькі й карпатські), огірки в теплицях добре запилюються карпатськими бджолами. Слабкі продуктивні взятки краще використовують бджоли мегрельської популяції.

Ви дивились сторінку - Методи розведення у бджільництві

Наступна сторінка - Селекція бджіл

Попередня сторінка - Породи бджіл і використання їх

Повернутися до початку сторінки Методи розведення у бджільництві



Підручник пасічника Література по бджільництву
	В.А.Нестерводський Організація пасік і догляд за бджолами У книзі розглядаються питання кормової бази бджіл, найкращі системи вуликів, догляд за бджолами весною та літом, осінні роботи на пасіці, зимівля бджіл, хвороби та шкідники бджіл і боротьба з ними, организация пасеки. Видавництво "Урожай". 1966 год.

	Рената Франк Чудо-МЕД - вкусний лікар Ви узнаєте: Про склад меду і його значення для обміну речовин; Про застосування в здоровому харчуванні; Про профілактичну і терапевтичну дію меду. Багаточисельні поради по використанню меду допоможуть справитися з хворобами, збалансувати свій раціон і потоваришувати з цим чудовим подарунком природи! Переклад з німецького. Харків. 2007 год.

	Е. БЕРТРАН ВУЛИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПАСІЧНИКА Видання, переглянуте по дванадцятому французькому виданню, під редакцією В.С.РАЙНОВСЬКОГО. З 83 малюнками. З додатком таблиць конструкторських креслень вуликів, рецептів приготовлення медових вин, горілки і уксусу та листів до Бертрана Маргарити Меркадьє. Видавництво „МЫСЛЬ". ЛЕНІНГРАД. 1928 рік.

	КОРЖ В.Н. Здоров'я нам бджола дарує Книга присвячена опису натуральних (нативних) продуктів бджільництва, а також їх цілющих і лікувальних властивостей. У книзі представлені практичні рекомендації по використанню та правильному зберіганню бджолопродуктів, народні рецепти для підсилення організму, профілактиці та лікування найбільш розповсюджених недугів. Всі рекомендації та народні рецепти слід використовувати тільки після узгодження з лікуючим лікарем. 2-е вид. — X.: Віровець А.П. «Апостроф», 2012 рік.

	Священник Олександр Лазебний. БДЖОЛИНА АПТЕКА: Все про медолікування і бджоловжалення Бог створив бджолу для блага людини, і ця чудова комаха вже багато тисяч років щедро дарить людям чудові продукти - мед, воск, маточне молочко, прополіс. На сторінках цієї книги ви знайдете рецепти лікування продуктами бджільництва, а також науково пояснені описи бджоловжалень - методики лікування за допомогою укусів бджіл. Самі тяжкі захворювання відступають завдяки цим чарівним засобам. За благословінням преосвященнійшого Владимира єпіскопа Почаївського.

	Кузьміна К. А. Лікування бджолиним медом і отрутою. Книга в доступній формі розповідає про хімічний склад продуктів медоносної бджоли і їх дію на організм людини, про застосування їх з лікувальною метою в народній і науковій медицині. Описано методи лікування медом і продуктами бджільництва - бджолиною отрутою, пергою, маточним молочком, а також бджолиним воском і прополісом. У книзі представлені способи визначення достовірності меду, його застосування в косметології, протипоказання до застосування меду, інструкція із застосування бджоловжалення.

	Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. Книга може служити посібником при підготовці бджолярів на курсах, а також практичним посібником для зоотехніків, агрономів та інших спеціалістів сільського господарства. Багато корисного в ній знайдуть і бджолярі-любителі. Книга призначається як підручник для підготовки бджолярів у сільських професійно-технічних училищах. У книзі міститься 12 таблиць, 8 кольорових таблиць і 119 малюнків. Вид. 4-е. М., «Колос», 1970 рік.

	Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Призначений для підготовки масових кадрів бджолярів в системі професійно технічної освіти. Висвітлюються: біологія бджолиної сім'ї і селекція бджіл; кормова база бджільництва і запилення с.-г. культур; бджолиний інвентар і пасічні споруди; розведення і утримання бджіл; хвороби бджіл, їх профілактика і боротьба з ними; зберігання і переробка продуктів бджільництва, економіка і організація бджолярського господарства. Вид. 5-е, перероб. и доп. М., «Колос», 1973 рік.

	Коміссар О.Д. Зимівля медоносних бджіл при високій температурі Зимівля - найвідповідальніший період в житті бджолиної сім'ї, про який ми знаємо дуже мало. За твердженням автора цієї книги практично всі наші сформовані уявлення про життя бджіл в зимовий період помилкові або потребують перегляд. Автор пропонує нові оригінальні високотемпературні способи зимівлі нуклеусів і відводків, що дозволяють при мінімальних витратах корму зберігати взимку бджіл і отримувати навесні інтенсивне їх розвиток. Київ: НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології АН України, 1994 рік.

	Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

	Раціональне двухматкове бджільництво.

	Черкасова А.И. и др. Бджільництво

	Черкасова А.И. Календар пасічника

	Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

	В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

	В.П.Цебро. День за днем на пасіці

	В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі