Переведення сільського господарства, і зокрема бджільництва, на промислову основу означає передусім спеціалізацію і концентрацію виробництва, удосконалення його організаційно-господарської структури. Цю роботу в бджільництві в нашій країні розпочато порівняно недавно, однак уже досягнуто перших успіхів, які переконливо свідчать про її високу ефективність. На великих промислових пасіках і бджолокомплексах валова продуктивність бджолиних сімей підвищується на 15—25, а товарна — на 30—50 % , збільшується кількість бджолиних сімей, які обслуговуються одним постійним працівником, підвищується вихід товарного меду на одного працівника, знижується його собівартість і забезпечується стійка рентабельність виробництва.

Бджільництво

Переведення бджільництва на промислову основу дасть змогу різко підвищити ефективність запилення бджолами ентомофільних сільськогосподарських культур і розпочати планове освоєння раніше не використовуваних ресурсів дикорослої медоносної флори на Півночі нашої країни, в Сибіру і на Далекому Сході.

Переваги великих бджільницьких господарств перед дрібними безперечні. На великих фермах значно більші можливості для ефективного впровадження у виробництво досягнень науки і передового досвіду. Концентрація бджільництва відкриває широкі можливості для впровадження високопродуктивних засобів механізації, промислових технологій виробництва продукції бджільництва, прогресивних форм організації праці бджолярів. У спеціалізованих бджільницьких господарствах є змога організувати спеціалізовані служби (зоотехнічну, ветеринарну, постачальницько-збутову) і підсобні виробництва (автогосподарство, будівельну бригаду, цехи з виробництва кормів для бджіл, розфасування меду тощо).

Залежно від напряму розвитку господарства промислова технологія має свої особливості.

Бджолярські господарства медотоварного напряму створюють у районах з достатньою дикорослою кормовою базою: у Приморському, Хабаровському і Алтайському краях, Західному Сибіру, в Карпатах. Бджіл в цих районах розводять у вуликах з корпусами та магазинами. Віддають перевагу лініям бджолиних маток, які краще за інших використовують даний тип взятку.

У господарствах запилювально-медового напряму використовуються лінії карпатських бджіл №№ 64, 77, 92 (селекції Московської сільськогосподарської академії), «Буковина» (Української дослідної станції), кавказьких №№ 8, 32 (селекції Науково-дослідного інституту бджільництва).

Залежно від місцевих медозбірних і кліматичних умов на запилювально-медових пасіках застосовують вулики різних типів, систем і конструкцій. У промисловому бджільницькому господарстві всі підготовчі роботи з догляду за сім'ями бджіл провадять на центральній садибі. Для цього на садибі будують виробничий корпус, де виготовляють сироп, пасту, перетоплюють стільники, навощують рамки тощо; сховище стільників, а в місцевостях, де бджоли зимують у приміщеннях, — і зимівники та корпус допоміжних виробництв.

Основну масу меду відкачують на центральній садибі, куди стільники з медом у корпусах доставляють спеціально обладнаними автомобілями. Одночасно із закладанням центральної садиби вирішують питання забезпечення господарства племінними бджолиними матками селекційних ліній та виведення бджіл-помісей, які відповідатимуть даному типу взятку. З цією метою у господарстві організують племінну пасіку або бджолорозплідник, де маток виводитимуть і для реалізації.

Породи бджіл різною мірою відповідають вимогам промислового бджільництва. Тому з районованих в даній місцевості порід бджіл вибирають ту, яка краще зимує, скоріше з весни нарощує й утримує силу, менш схильна до природного роїння, добре використовує головний, продуктивні і підтримуючі взятки, задовільно переносить стресові явища, пов'язані з виконанням робіт з догляду за бджолиними сім'ями та відбором меду, незлобива.

Вимогам промислового бджільництва більшою мірою, ніж інші породи, відповідає карпатська порода. За деякими ознаками вона близька до української степової (добре зимує, прискорено розвивається навесні, утримує сім'ю великої сили), а за іншими — до кавказької (за день відвідує до 7 видів медоносів, збирає нектар з концентрацією цукру 78 % ). Бджоли карпатської породи, які акліматизувались у гірських місцевостях з надмірною кількістю опадів (1500—2000 мм за рік), працюють на медозборі і в похмуру погоду. Крім цього, ця порода характеризується миролюбністю.

Сіру гірську кавказьку породу використовують передусім у місцевостях, де вирощують насінники червоної конюшини та де взятки менш продуктивні.

При спеціалізації господарства на виробництві меду використовують вулик, який найкраще відповідає вимогам механізації виробничих процесів, передусім багатокорпусний. Рамки одного розміру в гніздових і магазинних корпусах полегшують роботи з механізації навощування, дають змогу відібрати кращі з них для виведення розплоду, збільшити відбудову стільників постановкою третього корпусу в розріз між двома розплідними. За промислової технології виробництва меду необхідно зменшувати затрати праці, зокрема на підгодівлю бджіл. Часті підгодівлі невигідні ще й тому, що привчають бджіл брати корм з годівниць, а не відшукувати його в навколишній рослинності.

Підгодовувати бджіл треба по можливості один раз за пасічний сезон — восени. В другій половині серпня — у вересні необхідно створити бджолам такі запаси, щоб їх вистачило для розвитку сімей на весь весняний період, до взятку з садів.

Бджолоферми обслуговують ланки з З пасічників. За дослідженнями Науково-дослідного інституту бджільництва така організація праці забезпечує обслуговування значної кількості бджолиних сімей одним працівником (150—200) і виробництво максимальної кількості продукції бджільництва.

У господарстві застосовують груповий метод догляду за сім'ями з ланковою системою організації праці і використанням бджолярів взимку на додаткових промислах.

Отже, реконструкцію бджільництва на промисловій основі здійснюють за допомогою таких основних заходів:

1) спеціалізація і концентрація виробництва;

2) впровадження комплексної механізації виробничих процесів;

3) зміцнення матеріально-технічної бази виробництва;

4) використання районованих порід бджіл або бджіл-помісей, що відповідають вимогам спеціалізації і відповідній технології виробництва продукції бджільництва;

5) запровадження промислових технологій виробництва продукції бджільництва;

6) запровадження ланкової системи обслуговування пасік як вищої форми організації праці бджолярів.

Ви дивились сторінку - Промислова технологія у бджільництві

Наступна сторінка - Загальна характеристика медоносних рослин

Попередня сторінка - Бджолина отрута

Повернутися до початку сторінки Промислова технологія у бджільництві



Підручник пасічника Література по бджільництву
	В.А.Нестерводський Організація пасік і догляд за бджолами У книзі розглядаються питання кормової бази бджіл, найкращі системи вуликів, догляд за бджолами весною та літом, осінні роботи на пасіці, зимівля бджіл, хвороби та шкідники бджіл і боротьба з ними, организация пасеки. Видавництво "Урожай". 1966 год.

	Рената Франк Чудо-МЕД - вкусний лікар Ви узнаєте: Про склад меду і його значення для обміну речовин; Про застосування в здоровому харчуванні; Про профілактичну і терапевтичну дію меду. Багаточисельні поради по використанню меду допоможуть справитися з хворобами, збалансувати свій раціон і потоваришувати з цим чудовим подарунком природи! Переклад з німецького. Харків. 2007 год.

	Е. БЕРТРАН ВУЛИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПАСІЧНИКА Видання, переглянуте по дванадцятому французькому виданню, під редакцією В.С.РАЙНОВСЬКОГО. З 83 малюнками. З додатком таблиць конструкторських креслень вуликів, рецептів приготовлення медових вин, горілки і уксусу та листів до Бертрана Маргарити Меркадьє. Видавництво „МЫСЛЬ". ЛЕНІНГРАД. 1928 рік.

	КОРЖ В.Н. Здоров'я нам бджола дарує Книга присвячена опису натуральних (нативних) продуктів бджільництва, а також їх цілющих і лікувальних властивостей. У книзі представлені практичні рекомендації по використанню та правильному зберіганню бджолопродуктів, народні рецепти для підсилення організму, профілактиці та лікування найбільш розповсюджених недугів. Всі рекомендації та народні рецепти слід використовувати тільки після узгодження з лікуючим лікарем. 2-е вид. — X.: Віровець А.П. «Апостроф», 2012 рік.

	Священник Олександр Лазебний. БДЖОЛИНА АПТЕКА: Все про медолікування і бджоловжалення Бог створив бджолу для блага людини, і ця чудова комаха вже багато тисяч років щедро дарить людям чудові продукти - мед, воск, маточне молочко, прополіс. На сторінках цієї книги ви знайдете рецепти лікування продуктами бджільництва, а також науково пояснені описи бджоловжалень - методики лікування за допомогою укусів бджіл. Самі тяжкі захворювання відступають завдяки цим чарівним засобам. За благословінням преосвященнійшого Владимира єпіскопа Почаївського.

	Кузьміна К. А. Лікування бджолиним медом і отрутою. Книга в доступній формі розповідає про хімічний склад продуктів медоносної бджоли і їх дію на організм людини, про застосування їх з лікувальною метою в народній і науковій медицині. Описано методи лікування медом і продуктами бджільництва - бджолиною отрутою, пергою, маточним молочком, а також бджолиним воском і прополісом. У книзі представлені способи визначення достовірності меду, його застосування в косметології, протипоказання до застосування меду, інструкція із застосування бджоловжалення.

	Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. Книга може служити посібником при підготовці бджолярів на курсах, а також практичним посібником для зоотехніків, агрономів та інших спеціалістів сільського господарства. Багато корисного в ній знайдуть і бджолярі-любителі. Книга призначається як підручник для підготовки бджолярів у сільських професійно-технічних училищах. У книзі міститься 12 таблиць, 8 кольорових таблиць і 119 малюнків. Вид. 4-е. М., «Колос», 1970 рік.

	Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Призначений для підготовки масових кадрів бджолярів в системі професійно технічної освіти. Висвітлюються: біологія бджолиної сім'ї і селекція бджіл; кормова база бджільництва і запилення с.-г. культур; бджолиний інвентар і пасічні споруди; розведення і утримання бджіл; хвороби бджіл, їх профілактика і боротьба з ними; зберігання і переробка продуктів бджільництва, економіка і організація бджолярського господарства. Вид. 5-е, перероб. и доп. М., «Колос», 1973 рік.

	Коміссар О.Д. Зимівля медоносних бджіл при високій температурі Зимівля - найвідповідальніший період в житті бджолиної сім'ї, про який ми знаємо дуже мало. За твердженням автора цієї книги практично всі наші сформовані уявлення про життя бджіл в зимовий період помилкові або потребують перегляд. Автор пропонує нові оригінальні високотемпературні способи зимівлі нуклеусів і відводків, що дозволяють при мінімальних витратах корму зберігати взимку бджіл і отримувати навесні інтенсивне їх розвиток. Київ: НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології АН України, 1994 рік.

	Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

	Раціональне двухматкове бджільництво.

	Черкасова А.И. и др. Бджільництво

	Черкасова А.И. Календар пасічника

	Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

	В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

	В.П.Цебро. День за днем на пасіці

	В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі