БджільництвоЗмістВступРозділ перший Біологія медоносної бджоли§ 1. Загальні відомості про бджіл§ 2. Види бджіл§ 3. Особливості сім'ї медоносної бджоли§ 4. Зовнішня будова бджоли§ 5. Органи травлення і живлення бджоли§ 6. Розмноження бджіл§ 7. Гніздо бджіл, будування стільників§ 8. Нервова система і поведінка бджіл§ 9. Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'їРозділ другий Механізація і обладнання у бджільництві§ 1. Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва§ 2. Пасічницький інвентар і обладнання§ 3. Виробництво і ремонт вуликів та пасічницького обладнання§ 4. Механізація виробничих процесів у бджільництві§ 5. Навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби§ 6. Пасічні будівліРозділ третій Технологія утримання і розведення бджолиних сімей§ 1. Утримання бджолиних сімей сильними§ 2. Корми і підгодівля бджіл§ 3. Утеплення гнізд і вуликів§ 4. Техніка роботи з бджолами, правила безпеки і протипожежні заходи на пасіці§ 5. Сезонні роботи з догляду за бджолами§ 6. Будівництво стільників і розширення гнізд§ 7. Розмноження бджолиних сімей§ 8. Виведення бджолиних маток§ 9. Кочівлі з бджолами§ 10. Підготовка бджолиних сімей до медозбору і його використання§ 11. Організація зимівлі бджіл§ 12. Системи, методи і способи бджільництва§ 13. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах різних типів, систем і конструкцій- Утримання бджіл у багатокорпусних вуликах- Утримання бджіл у двокорпусних вуликах- Утримання бджіл у вуликах-лежаках- Утримання бджіл у 10-16-рамкових вуликах§ 14. Породи бджіл і використання їх§ 15. Методи розведення у бджільництві§ 16. Селекція бджіл§ 17. Промислова технологія виробництва маток і пакетних бджіл- Промислове виведення маток- Виробництво пакетів бджілРозділ четвертий Технологія виробництва продуктів бджільництва§ 1. Мед- Походження і класифікація- Хімічний склад меду- Властивості меду- Відкачування меду- Обробка і зберігання меду- Основні сорти меду- Падевий мед- Стільниковий мед- Оцінка натуральності меду§ 2. Віск§ 3. Квітковий пилок- Рослини, з яких бджоли збирають пилок- Використання пилку бджолами- Збирання обніжжя пилковловлювачами- Обробка та зберігання обніжжя- Використання пилку для підгодівлі бджіл§ 4. Маточне молочко§ 5. Прополіс§ 6. Бджолина отрута§ 7. Промислова технологія у бджільництвіРозділ п'ятий Медоносна база і запилення бджолами сільськогосподарських культур§ 1. Загальна характеристика медоносних рослин§ 2. Медоносні рослини польових і кормових сівозмін§ 3. Овочеві й баштанні медоносні культури§ 4. Плодові та ягідні медоносні рослини§ 5. Медоноси лісів, парків та захисних насаджень§ 6. Медоносне різнотрав'я§ 7. Використання і поліпшення медоносної бази§ 8. Запилення сільськогосподарських культурРозділ шостий Хвороби і вороги бджіл§ 1. Класифікація хвороб і причини виникнення їх§ 2. Незаразні хвороби§ 3. Інфекційні хвороби бджіл§ 4. Інвазійні хвороби§ 5. Заходи профілактики і боротьби з хворобами§ 6. Вороги бджіл та шкідники бджілРозділ сьомий Економіка, організація і планування бджільництва§ 1. Економічні основи бджільництва§ 2. Організаційно-господарські основи бджільництва§ 3. Планування і облік у бджільництві§ 4. Організація і оплата праціСписок використаної літератури |
Промислова технологія у бджільництвіПереведення сільського господарства, і зокрема бджільництва, на промислову основу означає передусім спеціалізацію і концентрацію виробництва, удосконалення його організаційно-господарської структури. Цю роботу в бджільництві в нашій країні розпочато порівняно недавно, однак уже досягнуто перших успіхів, які переконливо свідчать про її високу ефективність. На великих промислових пасіках і бджолокомплексах валова продуктивність бджолиних сімей підвищується на 15—25, а товарна — на 30—50 % , збільшується кількість бджолиних сімей, які обслуговуються одним постійним працівником, підвищується вихід товарного меду на одного працівника, знижується його собівартість і забезпечується стійка рентабельність виробництва.
Переведення бджільництва на промислову основу дасть змогу різко підвищити ефективність запилення бджолами ентомофільних сільськогосподарських культур і розпочати планове освоєння раніше не використовуваних ресурсів дикорослої медоносної флори на Півночі нашої країни, в Сибіру і на Далекому Сході. Переваги великих бджільницьких господарств перед дрібними безперечні. На великих фермах значно більші можливості для ефективного впровадження у виробництво досягнень науки і передового досвіду. Концентрація бджільництва відкриває широкі можливості для впровадження високопродуктивних засобів механізації, промислових технологій виробництва продукції бджільництва, прогресивних форм організації праці бджолярів. У спеціалізованих бджільницьких господарствах є змога організувати спеціалізовані служби (зоотехнічну, ветеринарну, постачальницько-збутову) і підсобні виробництва (автогосподарство, будівельну бригаду, цехи з виробництва кормів для бджіл, розфасування меду тощо). Залежно від напряму розвитку господарства промислова технологія має свої особливості. Бджолярські господарства медотоварного напряму створюють у районах з достатньою дикорослою кормовою базою: у Приморському, Хабаровському і Алтайському краях, Західному Сибіру, в Карпатах. Бджіл в цих районах розводять у вуликах з корпусами та магазинами. Віддають перевагу лініям бджолиних маток, які краще за інших використовують даний тип взятку. У господарствах запилювально-медового напряму використовуються лінії карпатських бджіл №№ 64, 77, 92 (селекції Московської сільськогосподарської академії), «Буковина» (Української дослідної станції), кавказьких №№ 8, 32 (селекції Науково-дослідного інституту бджільництва). Залежно від місцевих медозбірних і кліматичних умов на запилювально-медових пасіках застосовують вулики різних типів, систем і конструкцій. У промисловому бджільницькому господарстві всі підготовчі роботи з догляду за сім'ями бджіл провадять на центральній садибі. Для цього на садибі будують виробничий корпус, де виготовляють сироп, пасту, перетоплюють стільники, навощують рамки тощо; сховище стільників, а в місцевостях, де бджоли зимують у приміщеннях, — і зимівники та корпус допоміжних виробництв. Основну масу меду відкачують на центральній садибі, куди стільники з медом у корпусах доставляють спеціально обладнаними автомобілями. Одночасно із закладанням центральної садиби вирішують питання забезпечення господарства племінними бджолиними матками селекційних ліній та виведення бджіл-помісей, які відповідатимуть даному типу взятку. З цією метою у господарстві організують племінну пасіку або бджолорозплідник, де маток виводитимуть і для реалізації. Породи бджіл різною мірою відповідають вимогам промислового бджільництва. Тому з районованих в даній місцевості порід бджіл вибирають ту, яка краще зимує, скоріше з весни нарощує й утримує силу, менш схильна до природного роїння, добре використовує головний, продуктивні і підтримуючі взятки, задовільно переносить стресові явища, пов'язані з виконанням робіт з догляду за бджолиними сім'ями та відбором меду, незлобива. Вимогам промислового бджільництва більшою мірою, ніж інші породи, відповідає карпатська порода. За деякими ознаками вона близька до української степової (добре зимує, прискорено розвивається навесні, утримує сім'ю великої сили), а за іншими — до кавказької (за день відвідує до 7 видів медоносів, збирає нектар з концентрацією цукру 78 % ). Бджоли карпатської породи, які акліматизувались у гірських місцевостях з надмірною кількістю опадів (1500—2000 мм за рік), працюють на медозборі і в похмуру погоду. Крім цього, ця порода характеризується миролюбністю. Сіру гірську кавказьку породу використовують передусім у місцевостях, де вирощують насінники червоної конюшини та де взятки менш продуктивні. При спеціалізації господарства на виробництві меду використовують вулик, який найкраще відповідає вимогам механізації виробничих процесів, передусім багатокорпусний. Рамки одного розміру в гніздових і магазинних корпусах полегшують роботи з механізації навощування, дають змогу відібрати кращі з них для виведення розплоду, збільшити відбудову стільників постановкою третього корпусу в розріз між двома розплідними. За промислової технології виробництва меду необхідно зменшувати затрати праці, зокрема на підгодівлю бджіл. Часті підгодівлі невигідні ще й тому, що привчають бджіл брати корм з годівниць, а не відшукувати його в навколишній рослинності. Підгодовувати бджіл треба по можливості один раз за пасічний сезон — восени. В другій половині серпня — у вересні необхідно створити бджолам такі запаси, щоб їх вистачило для розвитку сімей на весь весняний період, до взятку з садів. Бджолоферми обслуговують ланки з З пасічників. За дослідженнями Науково-дослідного інституту бджільництва така організація праці забезпечує обслуговування значної кількості бджолиних сімей одним працівником (150—200) і виробництво максимальної кількості продукції бджільництва. У господарстві застосовують груповий метод догляду за сім'ями з ланковою системою організації праці і використанням бджолярів взимку на додаткових промислах. Отже, реконструкцію бджільництва на промисловій основі здійснюють за допомогою таких основних заходів: 1) спеціалізація і концентрація виробництва; 2) впровадження комплексної механізації виробничих процесів; 3) зміцнення матеріально-технічної бази виробництва; 4) використання районованих порід бджіл або бджіл-помісей, що відповідають вимогам спеціалізації і відповідній технології виробництва продукції бджільництва; 5) запровадження промислових технологій виробництва продукції бджільництва; 6) запровадження ланкової системи обслуговування пасік як вищої форми організації праці бджолярів. Ви дивились сторінку - Промислова технологія у бджільництві Наступна сторінка - Загальна характеристика медоносних рослин Попередня сторінка - Бджолина отрута Повернутися до початку сторінки Промислова технологія у бджільництві |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
. |