Сім'ї медоносної бджоли споруджують гнізда в дуплах дерев, щілинах скель тощо. В сучасних умовах для них виготовляють вулики, в яких розміщуються стільники, зайняті бджолами, медом, пергою та розплодом. Поза гніздом можуть залишатись порожні стільники для тимчасового зберігання та розширення гнізда. У гнізді бджоли створюють необхідний режим температури й вологості повітря, підтримують належний санітарний стан, забезпечують відтворення потомства.

За своєю структурою гніздо складається з паралельних вертикально розміщених стільників. Будування їх починається згори. Між ними залишається місце 12 мм завширшки, яке називається вуличкою. Стільники можуть мати різні розміри і форму, однак у сучасному бджільництві їх виготовляють відповідно до прийнятих типів і стандартів. При розміщенні рамок у вуликах беруть до уваги природні особливості будови гнізда, а саме: відстань між середостінням двох сусідніх стільників становить 37 мм, з них товщина стільника близько 25 мм, а відстань між стінами вулика і бічною планкою рамок 7,5 мм. Надрамковий простір (під стелею) — 10 мм, підрамковий, тобто простір між дном і нижнім краєм рамок — 10—20 мм, відстань між двома ярусами рамок становить 10 мм.

У період активної життєдіяльності сім'ї для підтримання температури 34—35 °С у вуличках розплідної частини гнізда досягається певна щільність бджіл. У вуликах із стандартною рамкою розміром 435x300 мм між двома стільниками або з обох боків на кожному залежно від зовнішньої температури і стану сім'ї розміщується по 200—300 г бджіл.

Розміщення стільників площиною до льотка називають теплим заносом. Якщо вони повернуті ребрами, то створюється холодний занос. Кращі умови для бджіл навесні та восени створюються в гнізді з теплим заносом, а влітку, коли жарко,— з холодним. У сучасних вуликах, як правило, передбачається утримання сімей на холодний занос.

У стільниках розрізняють такі типи комірок: бджолині, трутневі, маточні, медові та перехідні (мал. 16). Бджолині комірки використовуються для виведення бджіл, складання меду й перги. Форма їх шестигранна, а розмір залежить від розміру бджоли. Найчастіше діаметр комірки (відстань між двома паралельними стінками) становить 5,37—5,42 мм. У стільниках середньоросійських бджіл розмір комірок більший.

Мал. 16. Бджолині, трутневі та перехідні комірки

Звичайна глибина бджолиної комірки становить 11 —12 мм. При наповненні її медом глибина може збільшуватися, що призведе до потовщення стільника. В медових корпусах і магазинних надставках рамки розміщують ширше і відстань між середостінням стільників досягає 41 мм.

Це робиться для того, щоб запобігти відкладанню в них яєць і полегшити роботу при відбиранні рамок для відкачування меду.

Трутневі комірки призначені для виведення самців, діаметр їх становить 6,9 мм. Під час медозбору порожні бджолині і трутневі комірки наповнюються медом. Для складання перги використовуються, як правило, лише бджолині комірки. На 25 см2 площі стільника налічується 100 бджолиних або близько 75 трутневих комірок. Стільник, відбудований на основі штучної вощини з рамкою розміром 435x300 мм з обох боків має понад 8 тис. комірок.

Комірки, в яких бджоли виводять маток, називаються маточниками. Розрізняють ройові та свищеві маточники. Ройові будують після відкладання в мисочках яєць для розвитку матки перед роїнням сім'ї. Такі комірки жолудеподібної фоми розташовані переважно на ребрах з бічних та нижнього країв стільника (мал. 17). Наприкінці літа бджоли розгризають їх, залишаючи лише мисочки. Якщо матка раптово загинула, маточники можуть будуватися на місці бджолиних комірок, де з личинок виховують маток. Такі маточники дістали назву свищевих, і розміщуються вони серед бджолиного розплоду (мал. 18).

Мал. 17. Ройові маточники на краю стільника

Мал. 18. Свищеві маточники посередині стільника

П.І.Прокопович у винайденому ним у 1814 р. розбірному вулику вперше розділив гніздо на дві частини. В центрі його розміщувався розплід, а у верхній частині, відділеній спеціальною роздільною решіткою, залишалось місце для меду. Цей принцип покладено в основу й сучасних методів пасічникування при утриманні сімей у вертикальних вуликах. Мед бджоли складають угорі гнізда окремо від розплоду (мал. 19). У горизонтальних вуликах запаси меду створюються збоку, далі від льотка. У стільниках біля льотка, де більше свіжого повітря, знаходиться розплід, який навесні займає 5—7, а влітку — до 12—14 стільників. У сусідніх кількох стільниках (по обидва боки) переважає перга. Невелика кількість її утворюється навколо розплоду.

Мал. 19. Розплід, перга, відкритий і запечатаний мед на стільнику

Влітку під час медозбору гніздо має бути просторим, достатнім для розміщення і переробки нектару. При наповненні медом стільників зрілу продукцію відкачують або замінюють їх порожніми. Наприкінці літа гніздо скорочують. На осінньозимовий і ранньовесняний період для розміщення бджіл та запасів корму залишають в середньому 8—11 стандартних стільників.

Гніздо бджіл треба систематично поновлювати, оскільки стільники в процесі використання якісно змінюються, стають непридатними. В їхніх комірках, особливо бджолиних у центрі гнізда, виводиться багато нових поколінь. Від кожного з них на дні та на стінках нашаровуються кокони, шкурочки після линяння личинок, неперетравлені залишки їжі. Все це зменшує розміри комірок. Бджоли починають чистити їх, затрачаючи багато енергії. Однак повністю попередній об'єм вони не можуть поновити. Тому в старих стільниках виводяться бджоли менших розмірів, що негативно впливає на продуктивність сімей. Гнізда поновлюють за рахунок щорічного вибракування частини стільників і заміни їх новими, відбудованими бджолами під час медозбору (мал. 20).

Мал. 20. Відбудований новий стільник

Будування стільників.

Бджоли будують стільники з воску, що виділяється спеціальними залозами (мал. 21), розміщеними в нижній частині черевця на чотирьох останніх стернітах. Клітини восковидільних залоз добре розвинені і найбільш фізіологічно активні у бджіл 12—18-денного віку. За сприятливих умов, особливо при доброму медозборі, та великій потребі у воску, активізується діяльність залоз і у бджіл старшого віку.

Віск виробляється у вигляді рідини, що формується краплинами, які являють собою вакуолі клітин. Вони проникають крізь дрібненькі отвори на блискучу поверхню тіла (воскові дзеркальця), тверднуть, утворюючи суцільний шар білого воску. Пластинки воску мають форму неправильного п'ятикутника, видовженого і загостреного до середньої лінії черевця. Одночасно формується чотири пари воскових пластинок.

Мал. 21. Восковидільні органи бджоли:

а — воскові дзеркальця на стернітах; б — воскові пластинки на черевці та щіточці; в — розвиток восковидільних залоз: 1 — молодої бджоли після виходу з комірки; 2 — у 18-денному віці; 3 — у старої бджоли

Маса кожної з них досягає в середньому 0,25 мг. Отже, на 1 кг воску в сім'ї виробляється 4 млн. таких пластинок. Зрілі пластинки воску бджола почергово знімає щіточками задніх ніг, подає до ротового апарату і обробляє мандибулами для наступного використання при будуванні комірок (під час розминання до воску додаються виділення мандибулярних залоз). Пластинки обробляються бджолами старшого віку, в яких клітини восковидільних залоз вже редуковані. Вони ж беруть участь і в будівельних роботах. Бджоли-будівельниці розміщуються переважно в порожніх місцях гнізда, звисаючи ланцюжками.

Будування комірки починається з денця. В центрі воно глибше, бо три площини у формі ромбів сходяться тут під кутом. Кожен з трьох ромбів становить третину денця комірок з протилежного боку стільника. Сукупність денець практично є середостінням стільника, від якого починається будування стінок шестигранних комірок з отворами у протилежні боки. Кожна стінка є спільною частиною для двох комірок. За такої будови досягається найекономніша витрата воску і висока міцність стільника. У рамці розміром 435x300 мм може міститися 3,6 кг меду, а іноді й більше. На побудову однієї бджолиної комірки витрачається 50 (13 мг), трутневої — 120 (30 мг) воскових пластинок.

Співвідношення комірок бджолиних і трутневих залежить від стану сім'ї, медозбору, віку матки, порідних особливостей бджіл. Для виведення трутнів їх потрібно в багато разів менше, ніж для виведення бджіл. Щоб бджоли будували якісні стільники і не було зайвих трутнів, у сучасному бджільництві використовують штучно виготовлене середостіння стільника — вощину. На її поверхні крім денець бджолиних комірок відтиснуті зачатки стінок. На відбудову стільника, основою якого є вощина, витрати воску зменшуються в два рази.

Бджільництво

Новая конструкция улья разрешает получать мед “из крана” и не беспокоить пчел

<b></b>

Бджільництво

Ви дивились сторінку - Гніздо бджіл, будування стільників

Наступна сторінка - Нервова система і поведінка бджіл

Попередня сторінка - Розмноження бджіл

Повернутися до початку сторінки Гніздо бджіл, будування стільників



Підручник пасічника Література по бджільництву
	В.А.Нестерводський Організація пасік і догляд за бджолами У книзі розглядаються питання кормової бази бджіл, найкращі системи вуликів, догляд за бджолами весною та літом, осінні роботи на пасіці, зимівля бджіл, хвороби та шкідники бджіл і боротьба з ними, организация пасеки. Видавництво "Урожай". 1966 год.

	Рената Франк Чудо-МЕД - вкусний лікар Ви узнаєте: Про склад меду і його значення для обміну речовин; Про застосування в здоровому харчуванні; Про профілактичну і терапевтичну дію меду. Багаточисельні поради по використанню меду допоможуть справитися з хворобами, збалансувати свій раціон і потоваришувати з цим чудовим подарунком природи! Переклад з німецького. Харків. 2007 год.

	Е. БЕРТРАН ВУЛИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПАСІЧНИКА Видання, переглянуте по дванадцятому французькому виданню, під редакцією В.С.РАЙНОВСЬКОГО. З 83 малюнками. З додатком таблиць конструкторських креслень вуликів, рецептів приготовлення медових вин, горілки і уксусу та листів до Бертрана Маргарити Меркадьє. Видавництво „МЫСЛЬ". ЛЕНІНГРАД. 1928 рік.

	КОРЖ В.Н. Здоров'я нам бджола дарує Книга присвячена опису натуральних (нативних) продуктів бджільництва, а також їх цілющих і лікувальних властивостей. У книзі представлені практичні рекомендації по використанню та правильному зберіганню бджолопродуктів, народні рецепти для підсилення організму, профілактиці та лікування найбільш розповсюджених недугів. Всі рекомендації та народні рецепти слід використовувати тільки після узгодження з лікуючим лікарем. 2-е вид. — X.: Віровець А.П. «Апостроф», 2012 рік.

	Священник Олександр Лазебний. БДЖОЛИНА АПТЕКА: Все про медолікування і бджоловжалення Бог створив бджолу для блага людини, і ця чудова комаха вже багато тисяч років щедро дарить людям чудові продукти - мед, воск, маточне молочко, прополіс. На сторінках цієї книги ви знайдете рецепти лікування продуктами бджільництва, а також науково пояснені описи бджоловжалень - методики лікування за допомогою укусів бджіл. Самі тяжкі захворювання відступають завдяки цим чарівним засобам. За благословінням преосвященнійшого Владимира єпіскопа Почаївського.

	Кузьміна К. А. Лікування бджолиним медом і отрутою. Книга в доступній формі розповідає про хімічний склад продуктів медоносної бджоли і їх дію на організм людини, про застосування їх з лікувальною метою в народній і науковій медицині. Описано методи лікування медом і продуктами бджільництва - бджолиною отрутою, пергою, маточним молочком, а також бджолиним воском і прополісом. У книзі представлені способи визначення достовірності меду, його застосування в косметології, протипоказання до застосування меду, інструкція із застосування бджоловжалення.

	Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. Книга може служити посібником при підготовці бджолярів на курсах, а також практичним посібником для зоотехніків, агрономів та інших спеціалістів сільського господарства. Багато корисного в ній знайдуть і бджолярі-любителі. Книга призначається як підручник для підготовки бджолярів у сільських професійно-технічних училищах. У книзі міститься 12 таблиць, 8 кольорових таблиць і 119 малюнків. Вид. 4-е. М., «Колос», 1970 рік.

	Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Призначений для підготовки масових кадрів бджолярів в системі професійно технічної освіти. Висвітлюються: біологія бджолиної сім'ї і селекція бджіл; кормова база бджільництва і запилення с.-г. культур; бджолиний інвентар і пасічні споруди; розведення і утримання бджіл; хвороби бджіл, їх профілактика і боротьба з ними; зберігання і переробка продуктів бджільництва, економіка і організація бджолярського господарства. Вид. 5-е, перероб. и доп. М., «Колос», 1973 рік.

	Коміссар О.Д. Зимівля медоносних бджіл при високій температурі Зимівля - найвідповідальніший період в житті бджолиної сім'ї, про який ми знаємо дуже мало. За твердженням автора цієї книги практично всі наші сформовані уявлення про життя бджіл в зимовий період помилкові або потребують перегляд. Автор пропонує нові оригінальні високотемпературні способи зимівлі нуклеусів і відводків, що дозволяють при мінімальних витратах корму зберігати взимку бджіл і отримувати навесні інтенсивне їх розвиток. Київ: НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології АН України, 1994 рік.

	Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

	Раціональне двухматкове бджільництво.

	Черкасова А.И. и др. Бджільництво

	Черкасова А.И. Календар пасічника

	Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

	В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

	В.П.Цебро. День за днем на пасіці

	В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі