|
О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'їРозвиток і продуктивність бджолиної сім'ї залежать від кліматичних умов та медозбору. У тропіках вони мають змогу збирати корм і відтворювати потомство протягом року. У зонах з холодними зимами життєві процеси бджолиної сім'ї змінюються відповідно до пори року. Особливості клімату й розвитку медоносних рослин у нашій країні зумовлюють певну періодичність діяльності бджолиних сімей — кілька місяців вони перебувають у стані зимового спокою. За даними В.А.Нестерводського, безльотний період життя бджолиної сім'ї у більшості областей України становить від 120 до 160 днів. У крайніх північних районах розведення бджіл, у Сибіру він триває до 7 місяців. Період активної життєдіяльності бджіл у цих районах відповідно скорочується. Найсильніша і найбільш продуктивна сім'я в червні та липні, коли цвіте багато рослин, добре виділяється нектар, велика тривалість світлового дня. Найбільша тривалість льотної роботи бджіл протягом доби становить 17 год 30 хв (П.М.Комаров). Якщо нектару багато, сім'ї заготовляють за день по 8—10, а за винятково сприятливих умов — понад 20 кг корму. Перед літнім медозбором у вуликах виплоджується багато бджіл, добова яйцекладка маток досягає 1500—2000 яєць. Проявляється інстинкт розмноження сімей — роїння, перед початком якого бджоли вирощують трутнів та маток. Саме цим життєдіяльність бджолиної сім'ї влітку відрізняється від її зимового спокою. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Розвиток сім'ї після зимівлі.Від стану зимового спокою до активної діяльності сім'я переходить поступово. Ще в період зимівлі (друга половина лютого та початок березня) матка після 4-5-місячної перерви починає відкладати яйця. У комірках найтеплішої частини гнізда, де температура досягає 34—35 °С, щодоби з'являється по кілька десятків яєць. Потім добова яйцекладка збільшується до кількасот штук. Наявність розплоду активізує діяльність бджіл. Вони більше споживають корму, виділяють молочко, годують личинок кашкою. Однак розвиток сімей наприкінці зими стримується тим, що бджоли залишаються відносно малоактивними, вони ще не спорожнились від неперетравлених решток. Розплід займає лише центральну частину 2—3 стільників. Помітні якісні зміни в сім'ях настають лише після першого весняного (очисного) обльоту. Бджоли вилітають у день, коли температура повітря досягає 9—10 °С і вище. За середніми багаторічними даними, у лісостеповій зоні України вони вилітають наприкінці березня. Спочатку вони спорожняють товсту кишку, а в наступні дні починають збирати нектар і пилок. Для весняного розвитку сім'ї велике значення має принесення свіжого нектару й пилку, розміщення вуликів у затишних місцях, утеплення й зменшення гнізд. Матка збільшує інтенсивність відкладання яєць — за добу відкладає по 500—1000 шт. Проте кількість бджіл у сім'ї не збільшується, а протягом першого місяця після очисного обльоту навіть дещо зменшується. Однак в ній інтенсивно оновлюється склад робочих особин — старі бджоли 8-місячного віку відмирають, а молоді виводяться. Останні більш енергійно годують розплід, літають, виділяють віск, збирають і переробляють нектар. Чим раніше виведуться молоді бджоли і чим більше їх виведеться, тим краще підготується сім'я до медозбору. За даними Тульської дослідної станції, спостерігалась така інтенсивність виведення молодих бджіл у сім'ї: на 13—17 квітня—11,5 %; 23—27 квітня — 24,4; 4—8 травня — 49,5; 14—21 травня — 97,2 % . Отже, на третю декаду травня залишалось лише 2,8 % старих перезимованих бджіл. У період весняного розвитку, коли змінюється склад сім'ї, велике значення має створення умов, за яких перезимовані бджоли прожили б довше і принесли більше користі. Так, при споживанні меду їхній організм менше зношується, ніж при споживанні цукрового сиропу. Забезпечення пергою і вуглеводистим кормом рано навесні зменшує виліт бджіл у прохолодну погоду, коли багато їх гине.
Життєдіяльність бджолиної сім'ї влітку.З другої половини весни майже до кінця літа сім'я медоносної бджоли збільшується, відбуваються роїння, виведення маток і парування їх з трутнями, збирання корму, нагромадження про запас меду. Кількість робочих бджіл помітно збільшується з того часу, коли їх виплоджується більше, ніж відмирає. Внаслідок нарощування темпу відкладання яєць маткою настає період, після якого протягом близько двох місяців щоденне виведення молодих бджіл перевищує відмирання старих. Сім'я стає здатною виконувати найбільший обсяг робіт у збиранні корму, вигодуванні розплоду, регулюванні мікроклімату у вулику. При цьому діяльність матки тісно пов'язана з діяльністю робочих бджіл. За даними Ф.А.Тюніна, зміни яйцекладки маток протягом сезону такі:
У сильних сім'ях фізіологічні можливості маток виявляються повніше, інтенсивність відкладання яєць і приріст сім'ї настає раніше. Для більшості пасік різних природно-кліматичних зон України найактивніші якісні зміни в сім'ї припадають на період цвітіння плодових культур, а виплоджування бджіл — на кінець травня — початок липня. У середній смузі Радянського Союзу строки дещо змінюються. На відміну від першого (підготовчого) періоду стан сімей влітку характеризується значним зростанням кількості робочих бджіл, яким стає легше вирощувати розплід. Що ж до матки, то вона, досягши найвищої несучості, не забезпечує приросту розплоду. Настає такий стан сім'ї, коли здатність бджіл-годувальниць виділяти молочко і готувати кашку для личинок більша від фактичного споживання личинками корму. Тому в цей період за сприятливих умов може проявитись інстинкт роїння — природного поділу сім'ї на дві частини. В кожній з них діяльністю маток забезпечиться нове співвідношення між кількістю бджіл і розплоду, що в свою чергу створюватиме умови для посилення фізіологічної діяльності членів сім'ї. Враховуючи особливості розвитку бджолиної сім'ї, пасічники застосовують методи використання маток-помічниць з метою прискорення росту сім'ї до медозбору або відбирання частини бджіл чи розплоду для формування відводків (пакетів). Такі практичні заходи запобігають ранньому роїнню, сприяють інтенсивному штучному розмноженню бджіл та підвищують рентабельність бджільництва. Влітку, під час цвітіння гречки, липи, буркуну та інших рослин, бджоли-збирачки однієї сім'ї за день здійснюють до 90—110 тис. вильотів (іноді й більше) і приносять у вулик близько 5 кг нектару. Під час активного медозбору збирачки зайняті майже виключно на заготівлі вуглеводистого корму. З обніжжям у вулик прилітає всього 4—5 % бджіл. Однак якщо сім'я перед медозбором витратила запаси перги, то на заготівлі білкового корму зайнято до 1/3 збирачок. У сім'ях, що мають значну кількість розплоду, на збиранні корму також зайняті не всі збирачки. Тому вони самі частково обмежують відкладання яєць маткою. Ця особливість найбільш виражена у бджоли сірої гірської кавказької породи. Виснаження бджіл при заготівлі корму, зменшення інтенсивності відкладання яєць маткою призводить до того, що сім'я наприкінці літа ослаблюється. На третій і четвертий періоди в ній залишається 20—30 тис. робочих бджіл і матка. Від трутнів сім'я звільняється після закінчення медозбору. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Життєдіяльність сім'ї восени та взимку.Наприкінці літа, коли відцвітають медоносні рослини, активність льоту бджіл зменшується, функціональна діяльність звужується. При цьому виводяться молоді бджоли для зимівлі. На відміну від весняного виведення осіннє характеризується незначними темпами відкладання яєць. У вересні-жовтні матка перестає відтворювати потомство. Потім, коли температура зовнішнього повітря опускається нижче за 8—10 °С, бджоли з гнізда не вилітають. Сім'я переходить від активного стану до зимового спокою. Бджоли осінніх генерацій за своїм фізіологічним станом дещо відрізняються від тих, що працювали на медозборі, зокрема в них більше запасів поживних речовин. Зимовий період характеризується послабленням життєвих процесів в організмі бджіл: споживання корму, дихання, обміну речовин. Вони стають малорухливими, але не впадають у сплячку. Ущільнена маса їх створює своєрідне середовище, яке дуже відрізняється від умов життя літнього періоду, це так званий бджолиний клуб. Зовнішні контури його нагадують форму еліпса. Верхнім краєм він розміщується на медовій частині стільників, звідки бджоли беруть необхідну кількість корму. Перед цим вони розпечатують комірки, розгризаючи воскові кришечки. Вбираючи вологу з повітря у вулику, мед містить не тільки поживні речовини, а й достатню для сім'ї кількість води. Якщо в зимівнику сухо (відносна вологість повітря менша за 70 % ), бджоли відчувають спрагу і поводяться неспокійно. Клуб являє собою ущільнену масу бджіл, які тісно розміщені у відповідній частині вуличок і в комірках стільників. Всередині його добре утримується тепле повітря, яке збагачується вуглекислим газом. Зміна газового режиму сповільнює окислювальні процеси в організмі. При цьому зменшуються витрати кормових запасів, зберігається енергія і функціональна діяльність органів і систем на весняний період, що важливо для нормального розвитку сім'ї після перезимівлі. Всередині клубу бджоли активніші. Біля матки вони створюють тепло, підтримуючи температуру в межах 14—27 °С. У зв'язку з неоднаковим функціональним навантаженням бджоли міняються місцями. Деякі з них періодично виділяють молочко, щоб постійно годувати ним матку. Клуб поступово рухається вздовж вуличок і упоперек стільників по запасах корму. Однак бджоли не можуть перейти через порожній стільник до меду, і якщо так трапляється в гнізді, вони гинуть з голоду. Тому на зиму у вуликах залишають стільники, які містять не менш ніж 2 кг меду. Взимку, як уже зазначалося, неперетравлені рештки нагромаджуються у товстій кишці бджіл. Там їх може бути до 45 мг, що становить половину маси бджоли. Бджоли північних широт пристосовані до перезимівлі найкраще. Вони утворюють щільний клуб, де більше збирається вуглекислого газу, споживають найменше корму на одиницю маси сім'ї, сильніше обробляють каталазою залишки корму в товстій кишці. Чим глибший спокій, тим менше зношується організм і більш життєздатною залишається сім'я на весну. Продуктивність бджолиних сімей підвищується також, коли на них не діють різні подразники (стуки, різкі запахи, шкідники), немає великих перепадів температури, відхилень від норми вологості повітря (спрага або вогкість), надмірного надходження у товсту кишку неперетравлених решток з недоброякісного корму або виснаження організму в слабких сім'ях. Нормально перезимовують лише сім'ї з матками, а без них бджоли гинуть від неспокою. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ви дивились сторінку - Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї Наступна сторінка - Розвиток матеріально-технічної бази бджільництва Попередня сторінка - Нервова система і поведінка бджіл Повернутися до початку сторінки Річний цикл життєдіяльності бджолиної сім'ї |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
. |