На якість товарного меду впливають не тільки природні особливості нектару, а й зрілість меду під час відбирання з гнізда, технологічні та санітарні умови відкачування, обробки і зберігання. Вміст меду найкраще зберігається, коли від вулика до споживача мед надходить у стільнику.

Відкачування продукції із стільників — процес трудомісткий, він вимагає застосування різного обладнання, особливо при переведенні бджільництва на промислову технологію. Для одержання центрифугового меду виконують такі основні операції: відбирання стільників з вулика, розпечатування комірок, відкачування, очищення продукції.

Бджільництво

Відбирання стільників.

Медові стільники для відкачування звичайного відбирають окремими рамками, а на пасіках промислового типу — корпусами або магазинами.

Якщо у вуликах невеликий запас меду для відкачування, пасічники в певний період звільняють стільники на медогонці і ставлять їх назад для заповнення новими порціями продукції. Своєчасне відкачування не затримує роботи бджіл на медозборі. При цьому доводиться розбирати майже все гніздо, щоб визначити придатність для центрифугування кожної рамки. Мало заповнені медом стільники з відкритим розплодом залишають у вулику, а заповнені медом, навіть з невеликою кількістю запечатаного розплоду, злегка струшують і переставляють у переносний ящик. М'якою щіткою їх звільняють від бджіл. Після відкачування стільники ставлять у ті самі вулики. При ранньому короткочасному медозборі (з озимого ріпака, плодових культур, лісових рослин) запізнюватись з одержанням свіжої продукції не слід. Якщо цю роботу відкласти хоч би на тиждень, запаси її у вулику значно зменшаться.

На тих пасіках, де немає достатнього запасу стільників для розміщення меду, його відкачують до закінчення цвітіння рослин. Тоді бджоли, не зменшуючи активності льоту, розміщують у звільнених стільниках нові порції нектару.

Першою ознакою зрілості меду і придатності його для центрифугування є запечатування комірок восковими кришечками. Вміст води в ньому становить 17—19 % . Достатньо, щоб більшість стільників з медом були запечатані на 1 /3 або половину їхньої площі від верхнього бруска. Нижче розміщується продукція, що дозріває, за вмістом води та інвентарного цукру вона близька до норми. При інтенсивному медозборі мед відкачують через кожні 5—6 днів. Зібраний мед залишають після відкачування для дозрівання відкритим.

Промислова технологія передбачає утримання бджолиних сімей у вуликах вертикального типу з великим запасом стільників. При цьому медові корпуси і надставки із запечатаними комірками під час медозбору лише замінюють запасними (із стільниками та вощиною). Відкачують мед восени, коли пасічники звільняються від робіт з догляду за бджолами. За технологією, розробленою Науково-дослідним інститутом бджільництва, у виробничому корпусі на центральній садибі бджолоферми обладнують цех для відкачування меду та відділення, в якому зберігають звільнені від меду стільники до початку медозбору наступного сезону.

В умовах кочового бджільництва на пасіках спеціалізованих господарств нашої країни і на зарубіжних бджолофермах стільники в корпусах і надставках перевозять автомобілями до центральної садиби, а після відкачування меду повертають на пасіку. Безпосередньо на пасічних точках мед відкачують за допомогою пересувних агрегатів. На звичайних пасіках вони складаються з розбірної або повністю транспортованої кочової будки, медогонки з ручним приводом, набору інвентаря для розпечатування і зливання меду. Вищу продуктивність робіт мають при використанні агрегатів, змонтованих на базі одно- або двовісного причепа. В ньому закріплюють дві невеликі радіальні медогонки, що працюють від електропривода, машину для розпечатування стільників, необхідні місткості для меду й забрусу. В комплект входить генератор електричного струму. Маючи таке обладнання, використовують високопродуктивні електрифіковані медогонки.

Підготовка стільників до центрифугування має на меті забезпечити високоякісне розпечатування меду без пошкодження стільників та зменшення затрат праці на виконання операцій. Існує багато способів розпечатування і різноманітне обладнання для цього (мал. 69).

Мал. 69. Стіл для розпечатування стільників.

На невеликих пасіках широко використовується зрізування воскових кришечок звичайним пасічницьким ножем. При цьому добре знімається забрус без деформації комірок. Якщо мед холодний внаслідок збільшеної в'язкості його, робота уповільнюється, а комірки заломлюються. На одному робочому місці необхідно мати два ножі: почергово одним розпечатують, а другий нагрівають у посудині з гарячою водою.

На багатьох пасіках стільники розпечатують ножем, який підігрівають парою. Паровим ножем користуються і в стаціонарних умовах, і в умовах кочівлі. Бачок-пароутворювач ставлять на газову або електричну плиту.

Процес розпечатування прискорюється при застосуванні ножа з електричним підігрівом, бо нагрівний елемент леза підтримує його підвищену температуру і зменшує в'язкість меду. Недоліком цього способу може бути надмірне нагрівання, що дещо знижує якість меду на поверхні леза.

При відкачуванні невеликої кількості продукції та для зачищення стільників використовують спеціальну вилку. Продуктивність праці значно підвищується при розпечатуванні стільників віброножем. Його використовують на великих бджолофермах, комплексах, у спеціалізованих господарствах і міжгосподарських об'єднаннях. Віброніж входить до складу обладнання технологічної лінії для відкачування й обробки меду. В нашій країні промисловість виробляє віброножі з вертикальним розташуванням леза, яке підігрівається водяною парою.

Більш досконалим є агрегат для автоматичного розпечатування стільників. Два вібруючі леза розміщені в ньому по горизонталі. Між ними транспортери подають один за одним стільники, підвішені за плечики рамок. Леза, нагріті парою, зрізують забрус з обох боків.

На пасіках, де впроваджено промислову технологію, з відібраних медових стільників мед відкачують восени перед розпечатуванням, їх обробляють у термобоксах (мал. 70). Мед нагрівають при температурі 30 °С протягом 12—24 год, що необхідно для зменшення його в'язкості.

Мал. 70. План розміщення технологічного обладнання
у виробничому корпусі бджолоферми на 1200 сімей:

1 — сховище для стільників; 2 — гардероб для домашнього одягу; 3 — відділення для приготування кормів; 4 — відділення для перетоплювання воскової сировини; 5 — душова; 6 — санвузол; 7 —гардероб для робочого одягу; 8 — коридор; 9 — кімната пасічника; 10 — столярна майстерня; 11 — котельня; 12 — термозал; 13 — відділення для відкачування й обробки меду.

Відкачування меду

Відкачування меду — процес добування продукції з комірок стільників способом центрифугування (відцентрова сила розвивається при обертанні ротора медогонки). Швидкість обертання барабана ручним способом становить 160—180, від електроприводу — до 300 обертів за хвилину.

Хордіальні медогонки вміщують від 2 до 8 рамок у касетах або впритул до сітчастої поверхні ротора (мал. 71).

Мал. 71. Медогонка хордіальна на 4 рамки.

В процесі обертання мед вибризкується з комірок стільника із зовнішнього боку на стінки бака і стікає на дно. Звідти його періодично через кран зливають у підставлені місткості. Водночас наповнені комірки з протилежного боку, що обернені до осі ротора, тиснуть на середостіння. При великій швидкості обертання стільники можуть прогнутися, в них з'являються тріщини. Щоб запобігти псуванню стільників, хордіальними медогонками мед відкачують у три прийоми. Спочатку відкачують 30—50 % меду з одного боку при повільному обертанні ротора (60—100 об/хв), потім стільники повертають на другий бік, поступово нарощують швидкість до 160—180 об/хв і повністю звільняють від меду комірки. Лише після цього добувають залишок меду, ще раз повернувши стільник першим боком назовні. Продуктивність хордіальних медогонок різних марок становить 40—80 стільників за годину.

Значно продуктивніші для відкачування меду радіальні медогонки (мал. 72). Вони, як правило, працюють від електроприводу і забезпечують одночасне вибризкування меду з обох боків стільників, їх вміщують у роторі від 20 до 50 і більше. Швидкість обертання нарощується поступово і досягає 250—300 об/хв. Тривалість циклу близько 15 хв, в них центрифугування триває до 10 хв.

Мал. 72. Медогонка радіальна електрифікована на 50 рамок.

У стаціонарних умовах на технологічних лініях та в пересувних агрегатах великих бджолоферм і спеціалізованих господарств одночасно працюють дві радіальні медогонки. їх заправляють рамками і включають у роботу почергово. Основні вимоги технології при використанні радіальних медогонок такі: стільники слід розміщувати нижніми брусками до центра ротора, завдяки чому комірки мають певний нахил у бік дії відцентрової сили; щоб не створити надмірного тиску меду на стінки комірок і не деформувати їх, кількість обертів збільшують поступово; в бджолиних гніздах використовують рамки невеликої висоти, з яких швидше відкачується продукція.

Високу продуктивність мають напіврадіальні медогонки, в яких касети ротора займають проміжне місце між радіусом і хордою. Після відкачування меду з одного боку касети повертаються. Переміщення вручну тільників не потрібне, вони звільняються повністю від продукції (докладніше про принципи роботи і типи медогонок див. § 4 Механізація виробничих процесів у бджільництві розд. II Механізація і обладнання у бджільництві.

Порожні стільники ставлять для повторного наповнення під час медозбору або «осушування» бджолами для зберігання. За технологією відкачування меду восени їх ставлять у сховища.

Ви дивились сторінку - Відкачування меду

Наступна сторінка - Обробка і зберігання меду

Попередня сторінка - Властивості меду

Повернутися до початку сторінки Відкачування меду



Підручник пасічника Література по бджільництву
	В.А.Нестерводський Організація пасік і догляд за бджолами У книзі розглядаються питання кормової бази бджіл, найкращі системи вуликів, догляд за бджолами весною та літом, осінні роботи на пасіці, зимівля бджіл, хвороби та шкідники бджіл і боротьба з ними, организация пасеки. Видавництво "Урожай". 1966 год.

	Рената Франк Чудо-МЕД - вкусний лікар Ви узнаєте: Про склад меду і його значення для обміну речовин; Про застосування в здоровому харчуванні; Про профілактичну і терапевтичну дію меду. Багаточисельні поради по використанню меду допоможуть справитися з хворобами, збалансувати свій раціон і потоваришувати з цим чудовим подарунком природи! Переклад з німецького. Харків. 2007 год.

	Е. БЕРТРАН ВУЛИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПАСІЧНИКА Видання, переглянуте по дванадцятому французькому виданню, під редакцією В.С.РАЙНОВСЬКОГО. З 83 малюнками. З додатком таблиць конструкторських креслень вуликів, рецептів приготовлення медових вин, горілки і уксусу та листів до Бертрана Маргарити Меркадьє. Видавництво „МЫСЛЬ". ЛЕНІНГРАД. 1928 рік.

	КОРЖ В.Н. Здоров'я нам бджола дарує Книга присвячена опису натуральних (нативних) продуктів бджільництва, а також їх цілющих і лікувальних властивостей. У книзі представлені практичні рекомендації по використанню та правильному зберіганню бджолопродуктів, народні рецепти для підсилення організму, профілактиці та лікування найбільш розповсюджених недугів. Всі рекомендації та народні рецепти слід використовувати тільки після узгодження з лікуючим лікарем. 2-е вид. — X.: Віровець А.П. «Апостроф», 2012 рік.

	Священник Олександр Лазебний. БДЖОЛИНА АПТЕКА: Все про медолікування і бджоловжалення Бог створив бджолу для блага людини, і ця чудова комаха вже багато тисяч років щедро дарить людям чудові продукти - мед, воск, маточне молочко, прополіс. На сторінках цієї книги ви знайдете рецепти лікування продуктами бджільництва, а також науково пояснені описи бджоловжалень - методики лікування за допомогою укусів бджіл. Самі тяжкі захворювання відступають завдяки цим чарівним засобам. За благословінням преосвященнійшого Владимира єпіскопа Почаївського.

	Кузьміна К. А. Лікування бджолиним медом і отрутою. Книга в доступній формі розповідає про хімічний склад продуктів медоносної бджоли і їх дію на організм людини, про застосування їх з лікувальною метою в народній і науковій медицині. Описано методи лікування медом і продуктами бджільництва - бджолиною отрутою, пергою, маточним молочком, а також бджолиним воском і прополісом. У книзі представлені способи визначення достовірності меду, його застосування в косметології, протипоказання до застосування меду, інструкція із застосування бджоловжалення.

	Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. Книга може служити посібником при підготовці бджолярів на курсах, а також практичним посібником для зоотехніків, агрономів та інших спеціалістів сільського господарства. Багато корисного в ній знайдуть і бджолярі-любителі. Книга призначається як підручник для підготовки бджолярів у сільських професійно-технічних училищах. У книзі міститься 12 таблиць, 8 кольорових таблиць і 119 малюнків. Вид. 4-е. М., «Колос», 1970 рік.

	Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Призначений для підготовки масових кадрів бджолярів в системі професійно технічної освіти. Висвітлюються: біологія бджолиної сім'ї і селекція бджіл; кормова база бджільництва і запилення с.-г. культур; бджолиний інвентар і пасічні споруди; розведення і утримання бджіл; хвороби бджіл, їх профілактика і боротьба з ними; зберігання і переробка продуктів бджільництва, економіка і організація бджолярського господарства. Вид. 5-е, перероб. и доп. М., «Колос», 1973 рік.

	Коміссар О.Д. Зимівля медоносних бджіл при високій температурі Зимівля - найвідповідальніший період в житті бджолиної сім'ї, про який ми знаємо дуже мало. За твердженням автора цієї книги практично всі наші сформовані уявлення про життя бджіл в зимовий період помилкові або потребують перегляд. Автор пропонує нові оригінальні високотемпературні способи зимівлі нуклеусів і відводків, що дозволяють при мінімальних витратах корму зберігати взимку бджіл і отримувати навесні інтенсивне їх розвиток. Київ: НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології АН України, 1994 рік.

	Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

	Раціональне двухматкове бджільництво.

	Черкасова А.И. и др. Бджільництво

	Черкасова А.И. Календар пасічника

	Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

	В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

	В.П.Цебро. День за днем на пасіці

	В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі