О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987
Виведення бджолиних маток
Бджолині матки потрібні для формування нових сімей, відводків і нуклеусів, для заміни старих. Виводять маток протягом пасічного сезону. Від якості їх значною мірою залежить сила сімей. Якість маток в свою чергу залежить від продуктивності медозбору в період виведення, погодних умов при вирощуванні личинок і спаровуванні з трутнями, віку, несучості і походження їх.
Кращих маток одержують при штучному виведенні. Ройові матки передають бджолам сім'ї інстинкт природного роїння, із свищевих маточників матки виходять менш розвиненими, мають невелику масу і небагато яйцевих трубок, внаслідок чого менше відкладають яєць. Для виведення маток материнські і батьківські сім'ї вибирають такі, які б найбільшою мірою відповідали особливостям породи, популяції та лінії бджолиної матки. Вони повинні бути високопродуктивними, зимостійкими, миролюбними, сильними, а батьківські сім'ї до того ж — не спорідненими з материнськими. Щоб забезпечити насичення території пасіки трутнями з відібраних батьківських сімей, їх має бути 5—6 на одну материнську.
У період, коли матки вилітають на спаровування, виліт їх і виліт трутнів з батьківських сімей затримують до 14—15 год. До цього часу здебільшого літають трутні з неплемінних сімей.
Від материнських сімей відбирають яйця або личинки, не старші ніж триденного віку, для виведення з них маток. Формують сім'ї-виховательки, які вирощуватимуть маток.
|
|
Способи виведення маток.
Розрізняють такі основні способи виведення бджолиних маток: природні, штучні і комбіновані. До природних належать ройовий і свищевий; до штучних — з перенесенням личинок, без перенесення личинок, з подвійним перенесенням личинок, з яєць; до комбінованих — з підрізуванням стільника знизу до комірок з личинками 1—2-денного віку, вирізування вікон під личинками такого ж віку, розрізування стільника на окремі комірки з личинками потрібного віку.
Застосування того або іншого способу залежить від потреби в матках. На промислових матковивідних пасіках і у бджолорозплідниках застосовують штучні способи виведення з перенесенням личинок у штучно виготовлені мисочки. На племінних пасіках маток виводять з яєць та з подвійним перенесенням личинок. При цьому личинка відразу потрапляє в кращі умови живлення, ніж при виведенні маток з личинок триденного віку без перенесення їх. При перенесенні личинок першу видаляють, а на її місце кладуть другу личинку.
На звичайних пасіках (до 100 сімей) застосовують комбінований спосіб. При цьому комірку стільника зрізують наполовину його висоти і розширюють шпателем до розмірів природної маточної мисочки. Така комірка сприяє відбудові бджолами виповнених товщих маточників. За способом Пехачека видаляють 2 личинки через одну вздовж і впоперек стільника.
Штучне виведення маток грунтується на властивості бджіл закладати маточники при втраті матки або відборі матки із сім'ї пасічником. Бджолині сім'ї різних порід закладають неоднакову кількість маточників. Як зазначалось, більше маточників закладають бджоли середньоросійської породи, її поліської популяції, потім української степової, менше — карпатські і зовсім небагато — кавказькі (мегрельські).
Бджолина сім'я приймає на вигодовування в середньому 25 личинок. Якщо маточників потрібно більше, формують другу сім'ю-виховательку.
Стільник розрізують нагрітим у гарячій воді ножем на смужки з одним рядом комірок з личинками. Потім ці смужки розрізують на комірки з однією личинкою. В комірці зрізують на половину висоти стінки, а протилежним кінцем за допомогою розтопленого воску її прикріплюють до дерев'яного патрона або клинця. Клинці або патрони закріплюють на привив-ній рамці з таким розрахунком, щоб відбудовані на комірці маточники не заважали один одному.
Підготовка і використання сімей-виховательок.
Великий вплив на якість маток мають сім'ї-виховательки. Чим сильніша така сім'я, більші в ній кормові запаси і охочіше вона приймає і вигодовує личинок, тим якісніші виводяться матки. Існує пряма залежність між розміром маточників і якістю маток. Чим краще розвинені маточники, розміщені всередині прививної рамки, тим якісніші будуть матки. Тому маточники вибраковують, залишаючи лише найкраще відбудовані. Сім'я-вихователька повинна бути сильною, мати велику кількість розплоду і значні запаси меду й перги.
Із сім'ї-виховательки забирають матку, а через 4 год підставляють щойно підготовлену прививну рамку. В одну рамку вставляють 25—30 клинців або патронів з личинками на виховання маток. Через добу перевіряють, скільки личинок прийняли бджоли. Якщо менш ніж 20, то замість порожніх прикріплюють нові клинці або патрони, щоб загальна кількість їх була не менш ніж 30. Перед виходом з маточників маток розміщують у кліточках. Виводити маток треба у період медозбору.
Високорозвинених маток виводять також з ройових маточників. Бджоли готуються до роїння в період продуктивного взятку, тому виводяться високої якості матки. Вирізані маточники розміщують по кліточках, а після виходу з них маток роздають по нуклеусах для осіменіння.
Окремі породи закладають різну кількість маточників, при цьому матка у мисочки відкладає яйця протягом 3 діб і довше. Тому маточні личинки в один і той же день матимуть різний вік.
Часто маточники бджоли розміщують на стільнику так, що при вирізуванні пошкоджується кожний третій і навіть другий. Тому з 20—30 маточників ділових виявляється 8—10. Такий вихід маточників може бути задовільним лише на невеликих пасіках.
Якщо маток потрібно небагато, то в стільнику під личинками потрібного віку вирізають смужку стільника 20 мм завширшки, а з личинок з обох боків викидають дві з трьох. Комірки на них зрізують на половину висоти.
Коли треба вивести дуже багато маток, застосовують спосіб з перенесенням личинок. Мисочки за допомогою шаблонів готують заздалегідь. Шаблон — це дерев'яна паличка завдовжки 8 см і біля основи 8 мм завтовшки. Щоб прискорити виготовлення мисочок, З—5 шаблонів зв'язують капроновою ниткою і занурюють на 10 мм спочатку в киплячу воду, а потім — кілька разів у розтоплений очищений віск (кожного разу на меншу глибину). Затверділі мисочки легко знімаються з мокрих шаблонів. Мисочки прикріплюють розтопленим воском до клинців або патронів. У мисочку з маточника шпателем переносять крапельку маточного молочка, а на неї кладуть личинку не старшу ніж дводенного віку. Потім клинці й патрони вставляють у прививну рамку. Шпатель виготовляють з гусячого пера або алюмінієвого дроту. Обидва відрізки 120 мм завдовжки з одного кінця заточують конусоподібно, а потім відполіровують і трохи загинають під кутом 10—12°.
Більш якісних маток одержують при подвійному перенесенні личинок. Спочатку переносять першу личинку, а після того як її приймуть бджоли, цю личинку видаляють, а на її місце переносять другу. Остання, як уже зазначалося, відразу потрапляє в кращі умови, і з неї виростає більш повноцінна матка.
Ефективний також спосіб виведення маток з перенесенням яєць. При цьому не змінюється кормовий режим виховування маточкової личинки. Чим більша маса виведеної матки, тим вона якісніша.
Неплідних маток або зрілих на виході з маточника роздають у безматкові або щойно сформовані сім'ї, відводки і нуклеуси. На пасіках, де бджолиних сімей до 100, для формування нуклеусів часто використовують гніздові рамки. Нуклеуси формують у корпусах вуликів, розгороджених у багатокорпусних на 2—3 відділення, в лежаках — на 3—4, по 3—4 рамки в кожному нуклеусі. В корпусі просвердлюють окремий льоток і роблять окрему стелю, яка б ізолювала бджіл одного нуклеуса від інших (мал. 48 а, б, 49, 50).
а
б
Мал. 48. Рамки для виведення маток:
а — з мисочками для прищеплення личинок, б — з маточниками в гнізді сім'ї-виховательки.
|
|
|
|
|
|
|
|
X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук. ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл. ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г. |
|
|
В.А.Нестерводський Організація пасік і догляд за бджолами У книзі розглядаються питання кормової бази бджіл, найкращі системи вуликів, догляд за бджолами весною та літом, осінні роботи на пасіці, зимівля бджіл, хвороби та шкідники бджіл і боротьба з ними, организация пасеки. Видавництво "Урожай". 1966 год. |
|
|
Рената Франк Ви узнаєте: Про склад меду і його значення для обміну речовин; Про застосування в здоровому харчуванні; Про профілактичну і терапевтичну дію меду. Багаточисельні поради по використанню меду допоможуть справитися з хворобами, збалансувати свій раціон і потоваришувати з цим чудовим подарунком природи! Переклад з німецького. Харків. 2007 год. |
|
|
Е. БЕРТРАН ВУЛИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПАСІЧНИКА Видання, переглянуте по дванадцятому французькому виданню, під редакцією В.С.РАЙНОВСЬКОГО. З 83 малюнками. З додатком таблиць конструкторських креслень вуликів, рецептів приготовлення медових вин, горілки і уксусу та листів до Бертрана Маргарити Меркадьє. Видавництво „МЫСЛЬ". ЛЕНІНГРАД. 1928 рік. |
|
|
КОРЖ В.Н. Книга присвячена опису натуральних (нативних) продуктів бджільництва, а також їх цілющих і лікувальних властивостей. У книзі представлені практичні рекомендації по використанню та правильному зберіганню бджолопродуктів, народні рецепти для підсилення організму, профілактиці та лікування найбільш розповсюджених недугів. Всі рекомендації та народні рецепти слід використовувати тільки після узгодження з лікуючим лікарем. 2-е вид. — X.: Віровець А.П. «Апостроф», 2012 рік. |
|
|
Священник Олександр Лазебний. БДЖОЛИНА АПТЕКА: Все про медолікування і бджоловжалення Бог створив бджолу для блага людини, і ця чудова комаха вже багато тисяч років щедро дарить людям чудові продукти - мед, воск, маточне молочко, прополіс. На сторінках цієї книги ви знайдете рецепти лікування продуктами бджільництва, а також науково пояснені описи бджоловжалень - методики лікування за допомогою укусів бджіл. Самі тяжкі захворювання відступають завдяки цим чарівним засобам. За благословінням преосвященнійшого Владимира єпіскопа Почаївського. |
|
|
Кузьміна К. А. Лікування бджолиним медом і отрутою. Книга в доступній формі розповідає про хімічний склад продуктів медоносної бджоли і їх дію на організм людини, про застосування їх з лікувальною метою в народній і науковій медицині. Описано методи лікування медом і продуктами бджільництва - бджолиною отрутою, пергою, маточним молочком, а також бджолиним воском і прополісом. У книзі представлені способи визначення достовірності меду, його застосування в косметології, протипоказання до застосування меду, інструкція із застосування бджоловжалення. |
|
|
Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. Книга може служити посібником при підготовці бджолярів на курсах, а також практичним посібником для зоотехніків, агрономів та інших спеціалістів сільського господарства. Багато корисного в ній знайдуть і бджолярі-любителі. Книга призначається як підручник для підготовки бджолярів у сільських професійно-технічних училищах. У книзі міститься 12 таблиць, 8 кольорових таблиць і 119 малюнків. Вид. 4-е. М., «Колос», 1970 рік. |
|
|
Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Призначений для підготовки масових кадрів бджолярів в системі професійно технічної освіти. Висвітлюються: біологія бджолиної сім'ї і селекція бджіл; кормова база бджільництва і запилення с.-г. культур; бджолиний інвентар і пасічні споруди; розведення і утримання бджіл; хвороби бджіл, їх профілактика і боротьба з ними; зберігання і переробка продуктів бджільництва, економіка і організація бджолярського господарства. Вид. 5-е, перероб. и доп. М., «Колос», 1973 рік. |
|
|
Коміссар О.Д. Зимівля медоносних бджіл при високій температурі Зимівля - найвідповідальніший період в житті бджолиної сім'ї, про який ми знаємо дуже мало. За твердженням автора цієї книги практично всі наші сформовані уявлення про життя бджіл в зимовий період помилкові або потребують перегляд. Автор пропонує нові оригінальні високотемпературні способи зимівлі нуклеусів і відводків, що дозволяють при мінімальних витратах корму зберігати взимку бджіл і отримувати навесні інтенсивне їх розвиток. Київ: НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології АН України, 1994 рік. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Черкасова А.И. и др. Бджільництво |
|
|
Черкасова А.И. Календар пасічника |
|
|
Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво |
|
|
В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли |
|
|
В.П.Цебро. День за днем на пасіці |
|
|
В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі |
Мал. 49. Ізолятор для зберігання молодих маток.
Мал. 50. Рамка з кліточками для тимчасового утримання маток.
Оскільки трутні розвиваються на 7 днів довше і стають статевозрілими також на 7 днів пізніше, ніж матка, то виведення їх починають на 14 днів раніше. Для цього у відібрану батьківську сім'ю в центр гнізда ставлять стільник з відбудованими трутневими комірками, гніздо скорочують, а бджіл підгодовують.
Ви дивилися сторінку - Виведення бджолиних маток
Наступна сторінка - Кочівлі з бджолами
Попередня сторінка - Найбільш поширені системи вуликів
Повернутися до початку сторінки Розмноження бджолиних сімей
.
Послуги стоматології на Сихові ціни на послуги.