О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987
Прополіс
Походження і значення прополісу.
Прополіс (бджолиний клей, уза) — дуже цінний продукт бджільництва (мал. 81). Добування його на пасіках дедалі розширюється.
Мал. 81. Прополіс з різних рослин.
Бджоли виробляють прополіс у вигляді клейкої суміші різних речовин, серед яких переважають зібрані з бруньок, стебел і листків рослин смоли і бальзами. Інколи їх вдається помітити у вигляді блискучого обніжжя у кошичках задніх ніжок. У вулику до них домішується віск, квітковий пилок або бальзамисті оболонки пилкових зерен, а також виділення верхньощелепних залоз. Дослідженнями доведено, що в складі секрету цих залоз є 10-окси-2-деценова кислота, яка використовується не тільки при виготовленні прополісу, а й при формуванні пилку в обніжжя та годуванні личинок молочком. У смолисту суміш під час заготівлі можуть потрапляти механічні домішки у вигляді часточок деревини з вулика, тканини, тіла бджіл. Збільшення потреби в прополісі, особливо наприкінці літа, і нестача рослинної сировини для цього змушує бджолині сім'ї інколи приносити до гнізда деякі сурогати, наприклад, мазут, колісну мазь. Це звичайно погіршує якість продукції, яка для товарних цілей стає непридатною.
Прополіс бджоли використовують як будівельний матеріал для полірування воскових комірок у гнізді, склеювання рамок, корпусів, замащування щілин, зменшення льоткових отворів, просмолювання внутрішньої поверхні вулика, покрівців тощо. Він підтримує санітарний стан гнізда завдяки бактерицидній дії на мікроорганізми.
|
|
Хімічний склад і властивості.
До складу прополісу входять: рослинні смоли, що складаються з органічних кислот у вигляді суміші (55 %); бальзами, які містять дубильні речовини (8 %), ефірні масла (8 % ), ароматичні альдегіди, фенолокислоти; віск (22 %); квітковий пилок (5—11 %); механічні домішки; зольні елементи (кальцій, калій, натрій, фосфор, залізо, магній, мідь, марганець, цинк, алюміній, кобальт, ванадій, кремній, стронцій); вітаміни (тіамін, рибофлавін, нікотинова кислота, аскорбінова кислота, провітамін А). Обов'язковими складовими частинами прополісу є флавоноїди (їх виявлено 19) і виділення верхньощелепних залоз бджіл. Вміст кислоти залежно від кількості (2—8 %) зумовлює антиокислювальні властивості прополісу.
Порівняно з воском чистий без домішок прополіс має значно вищі кислотне число (62), ефірне число (121) і число омилення (188).
Хімічний склад прополісу неоднаковий і залежить від якості принесених бджолами речовин, місця відкладання їх та техніки збирання. Найбільш якісним вважається прополіс без сторонніх домішок, що нагадує смолисту масу з блискучою поверхнею (він має характерний запах, що нагадує запах бруньок дерев).
За органолептичними ознаками та властивостями прополіс відрізняється від воску та інших речовин. Колір його залежить від складових частин і найчастіше буває коричневим, бурим, зеленим, сірим з різноманітними проміжними й перехідними відтінками (жовтувато-сірий, зеленувато-коричневий, буро-зелений, жовто-зелений, брудно-зелений тощо). Запах у прополісу стійкий і не втрачається протягом кількох років, специфічний, сильний, нагадує прянощі. На смак він гіркуватий, терпкий. Консистенція прополісу змінюється: при зниженій температурі (менш ніж 15 °С) він твердий і легко кришиться, у бджолиному гнізді (понад 30 °С) — м'який, пластичний, при підігріванні до 60— 70 °С розплющується, при температурі від 80 до 104 °С — плавиться. Він важчий за воду (густина 1,11—1,27 г/см3 і при змішуванні осідає на дно. Залежно від призначення як розчинник для прополісу використовують етиловий і метиловий спирт, бензин, скипидар, ефір, ацетон. Екстрагується він і в рослинних, і в тваринних жирах (при температурі 80—100 °С), деяких рідинах, гірше — у воді, молоці, вазеліні.
Застосування прополісу.
Вивчення біологічних і біохімічних властивостей прополісу, розпочате в нашій країні В.П.Ківалкіною, відкрило можливості широкого застосування його в медицині та ветеринарії. З'ясовано зокрема, що він виявляє сильну антимікробну (бактерицидну і бактеріостатичну), знеболюючу і стимулюючу дію. Прополіс підвищує захисні сили організму, посилює протизапальні реакції, сприяє загоюванню ран. Доведено високу ефективність його препаратів при шлунково-кишкових захворюваннях, хворобах дихальних шляхів, шкіри тощо. У народній медицині його здавна застосовували для виведення мозолів, лікування різних ран та багатьох інших хвороб. З прополісу виготовляють водно-спиртові емульсії, прополісове молоко (молочну емульсію), прополісове вершкове масло, спиртовий настій (екстракт), прополісову мазь, ефірний екстракт тощо. Застосовують його способом інгаляції при захворюваннях верхніх дихальних шляхів і легенів (бронхіт, туберкульоз).
Спиртовий розчин прополісу готують 10—20 % -ї концентрації. Грудочки подрібнюють, заливають відповідною кількістю спирту і залишають на 1 — 2 доби, періодично помішуючи, збовтуючи. Механічні домішки і деякі нерозчинні речовини осідають, прозору рідину проціджують у чисту посудину і щільно закривають. Для приготування водно-спиртової емульсії в 1 л води вливають 10 мл 10 % -го або 5 мл 20 % -го спиртового розчину. Для створення молочної емульсії на 1 л молока беруть 50 або 100 г прополісу. Після того як рідина закипить на слабкому вогні, емульсію відстоюють протягом 10 хв і проціджують крізь марлю. Прополісове вершкове масло виготовляють так. На 100 г масла беруть 10—15 г подрібненого прополісу, нагрівають протягом 8—10 хв на водяній бані, часто помішуючи. Одержану теплу суміш проціджують крізь марлю.
У медичній і ветеринарній практиці застосовують також інші препарати, виготовлені з прополісу. Дози, методи і форми використання їх постійно удосконалюються.
|
|
|
|
|
|
|
|
В.А.Нестерводський Організація пасік і догляд за бджолами У книзі розглядаються питання кормової бази бджіл, найкращі системи вуликів, догляд за бджолами весною та літом, осінні роботи на пасіці, зимівля бджіл, хвороби та шкідники бджіл і боротьба з ними, организация пасеки. Видавництво "Урожай". 1966 год. |
|
|
Рената Франк Ви узнаєте: Про склад меду і його значення для обміну речовин; Про застосування в здоровому харчуванні; Про профілактичну і терапевтичну дію меду. Багаточисельні поради по використанню меду допоможуть справитися з хворобами, збалансувати свій раціон і потоваришувати з цим чудовим подарунком природи! Переклад з німецького. Харків. 2007 год. |
|
|
Е. БЕРТРАН ВУЛИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПАСІЧНИКА Видання, переглянуте по дванадцятому французькому виданню, під редакцією В.С.РАЙНОВСЬКОГО. З 83 малюнками. З додатком таблиць конструкторських креслень вуликів, рецептів приготовлення медових вин, горілки і уксусу та листів до Бертрана Маргарити Меркадьє. Видавництво „МЫСЛЬ". ЛЕНІНГРАД. 1928 рік. |
|
|
КОРЖ В.Н. Книга присвячена опису натуральних (нативних) продуктів бджільництва, а також їх цілющих і лікувальних властивостей. У книзі представлені практичні рекомендації по використанню та правильному зберіганню бджолопродуктів, народні рецепти для підсилення організму, профілактиці та лікування найбільш розповсюджених недугів. Всі рекомендації та народні рецепти слід використовувати тільки після узгодження з лікуючим лікарем. 2-е вид. — X.: Віровець А.П. «Апостроф», 2012 рік. |
|
|
Священник Олександр Лазебний. БДЖОЛИНА АПТЕКА: Все про медолікування і бджоловжалення Бог створив бджолу для блага людини, і ця чудова комаха вже багато тисяч років щедро дарить людям чудові продукти - мед, воск, маточне молочко, прополіс. На сторінках цієї книги ви знайдете рецепти лікування продуктами бджільництва, а також науково пояснені описи бджоловжалень - методики лікування за допомогою укусів бджіл. Самі тяжкі захворювання відступають завдяки цим чарівним засобам. За благословінням преосвященнійшого Владимира єпіскопа Почаївського. |
|
|
Кузьміна К. А. Лікування бджолиним медом і отрутою. Книга в доступній формі розповідає про хімічний склад продуктів медоносної бджоли і їх дію на організм людини, про застосування їх з лікувальною метою в народній і науковій медицині. Описано методи лікування медом і продуктами бджільництва - бджолиною отрутою, пергою, маточним молочком, а також бджолиним воском і прополісом. У книзі представлені способи визначення достовірності меду, його застосування в косметології, протипоказання до застосування меду, інструкція із застосування бджоловжалення. |
|
|
Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. Книга може служити посібником при підготовці бджолярів на курсах, а також практичним посібником для зоотехніків, агрономів та інших спеціалістів сільського господарства. Багато корисного в ній знайдуть і бджолярі-любителі. Книга призначається як підручник для підготовки бджолярів у сільських професійно-технічних училищах. У книзі міститься 12 таблиць, 8 кольорових таблиць і 119 малюнків. Вид. 4-е. М., «Колос», 1970 рік. |
|
|
Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Призначений для підготовки масових кадрів бджолярів в системі професійно технічної освіти. Висвітлюються: біологія бджолиної сім'ї і селекція бджіл; кормова база бджільництва і запилення с.-г. культур; бджолиний інвентар і пасічні споруди; розведення і утримання бджіл; хвороби бджіл, їх профілактика і боротьба з ними; зберігання і переробка продуктів бджільництва, економіка і організація бджолярського господарства. Вид. 5-е, перероб. и доп. М., «Колос», 1973 рік. |
|
|
Коміссар О.Д. Зимівля медоносних бджіл при високій температурі Зимівля - найвідповідальніший період в житті бджолиної сім'ї, про який ми знаємо дуже мало. За твердженням автора цієї книги практично всі наші сформовані уявлення про життя бджіл в зимовий період помилкові або потребують перегляд. Автор пропонує нові оригінальні високотемпературні способи зимівлі нуклеусів і відводків, що дозволяють при мінімальних витратах корму зберігати взимку бджіл і отримувати навесні інтенсивне їх розвиток. Київ: НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології АН України, 1994 рік. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Черкасова А.И. и др. Бджільництво |
|
|
Черкасова А.И. Календар пасічника |
|
|
Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво |
|
|
В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли |
|
|
В.П.Цебро. День за днем на пасіці |
|
|
В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі |
Збирання прополісу.
Збирати прополіс можна протягом пасічного сезону в теплі дні, зскрібаючи його стамескою чи іншим пристосуванням під час огляду бджолиних сімей. Але найбільше прополісу добувають наприкінці літа, коли бджоли готують гнізда до зимівлі. Протягом серпня і вересня від однієї сім'ї можна зібрати до 100 г високоякісної сировини. Найкращий прополіс буває на стельових дощечках. Тому для збільшення його виходу замість стельових дощечок над гніздом застосовують вузькі бруски з дерева твердих порід (мал. 82). Велика кількість вузьких щілин у стелі змушує бджіл посилювати відкладання прополісу. З брусків його зскрібають на столик у приміщенні або над спеціальним фанерним щитком біля вулика.
Мал. 82. Прополісозбиральна рамка:
а — загальний вигляд; б — вигляд збоку; в — розріз.
Свіжий прополіс зліплюють у грудки масою 100—200 г, обгортають пергаментним папером, кладуть у целофанові або поліетиленові мішечки і щільно зав'язують. У темному прохолодному місці він добре зберігається і не втрачає своїх цінних якостей. Прополісна продуктивність бджолиних сімей залежить від породних та індивідуальних особливостей, а також від умов їхнього життя. Найбільше прополісу дають бджоли сірої гірської кавказької породи. Для карпатських бджіл не характерна висока прополісна продуктивність, тим часом як помісі цих порід досить продуктивні щодо меду й прополісу.
Ви дивилися сторінку - Прополіс
Наступна сторінка - Бджолина отрута
Попередня сторінка - Маточне молочко
Повернутися до початку сторінки Прополіс
.
