Падевий мед бджоли виробляють з паді — солодкого рослинного соку, що з'являється на листках, молодих пагонах, корі у вигляді липких крапель. Бджоли шукають і збирають солодкі продукти ненектарного походження після припинення медозбору або коли нектару не вистачає. У вулику падь так само, як і нектар, переробляється в мед, який сім'я відразу споживає або нагромаджує про запас. Падевий мед бджоли збирають в теплу погоду без дощів (за таких умов дуже інтенсивно розмножуються виділювачі паді). Іноді падь виділяється настільки сильно, що бджолині сім'ї приносять її у вулики щодня по 2—3 кг.

Падеві взятки на Україні бувають часто. Вони спостерігаються здебільшого протягом трьох літніх місяців — у червні, липні та серпні. Падь виділяється на значній кількості деревних порід (хвойних і широколистяних) та деяких кущах: липа, дуб, клени, осика, верби, біла акація, бук, береза, жовта акація, сосна, ялина (смерека), ялиця, ліщина, плодові дерева, ягідні кущі тощо. Відомі випадки збирання солодкого соку на трав'янистих рослинах — кукурудзі, кропиві, молочаї, будяках.

Оскільки падь утворюється здебільшого на лісовій рослинності (ялиця, бук, осика, верба, сосна, клени, ліщина), падевий мед та взятки називають лісовими.

За даними Української дослідної станції бджільництва, на різних видах рослин падь виділяють такі види сисних паразитів: різні попелиці — строката дубова, велика стовбурна, жовта дубова, смугаста дубова, кленова європейська, зелена соснова, опилена соснова, липова та коричнева березова, соснові лахніди, тубероляхнус вербовий тощо.

Інші паразити, що живляться соками рослин (щитівки, листоблішки), менш поширені, тому значення їх для бджільництва невелике.

За хімічним складом падевий мед дещо відрізняється від нектарного у зв'язку з своєрідним походженням. Однак основні складові частини і властивості їх майже однакові (табл. 25).

Таблиця 25.

Хімічний склад падевого й квіткового меду
(за даними Української дослідної станції бджільництва)

Показник	Мед
Показник	падевий	квітковий
Водність, %	20,5	20,16
Вміст інвертного цукру, %	68,4	70,71
Сахароза, %	1,96	1,68
Невизначених речовин, %	6,2	4,8
Зольність, %	0,499	0,197
Загальний білок, %	0,6	0,467
Активна кислотність, рН	3,94	3,84
Діастазне число, одиниць Готе	20,50	15,71
Активність інвертази 1 г меду, мг сахарози	294,3	275
Активність каталази 1 г меду, мл 0,01 н. гіпосульфіту	9	8,95

Характерною особливістю падевого меду є підвищений вміст сахарози, мальтози, туранози та більш складних олігосахаридів, що їх називають декстринами. Багатший також і його амінокислотний склад.

Вміст різноманітних цукрів, мінеральних елементів, ферментів визначає велику дієтичну і харчову цінність падевого меду. Найбільшим попитом користується мед з ялиці, ялини та інших хвойних порід. Низьку якість має мед з рослин родини вербових, тому сорти його використовують у харчовій промисловості. Однак для зимівлі бджіл в наших умовах незалежно від сортових особливостей падевий мед непридатний, бо викликає в них отруєння, розлад травлення, що спричинює незаразний пронос і нозематоз, які ослаблюють сім'ї і призводять до загибелі бджіл. Токсичність його для бджіл визначається вмістом мінеральних речовин, переважно солей калію. Влітку під час збирання він, як правило, не виявляє помітного шкідливого впливу на формування і розвиток бджолиної сім'ї.

Падевий мед відкачують у міру нагромадження його в гнізді. Мед добре відбирати, якщо бджоли складали його компактно — над гніздовою розплідною частиною у верхньому корпусі або в бічних стільниках вулика-лежака. Якщо він потрапляє на рамки з розплодом, то споживається до зимівлі і шкоди не завдає, але за ним все ж треба простежити.

Якість кормового меду, заготовленого на зиму влітку до підгодівлі цукровим сиропом, остаточно перевіряють спеціальними методами. При цьому слід враховувати, що падь може розміщуватись у різних місцях стільників та частинах гнізда. Падевий мед може бути в запечатаних і відкритих комірках, тому зразки для аналізу відбирають з обох боків у всіх стільниках (у верхній і нижній частинах). Для відбирання звичайно користуються чайною ложкою, а ще краще — спеціальним щупом, по якому мед стікає у підставлену посудину (маленькі пляшечки). Зразки від різних сімей з урахуванням породних особливостей, сили сімей, місць кочівель заносять у пасічну кімнату, де провадять аналіз на падь за одним з наведених нижче способів.

Вапняна реакція. Зразки меду розчиняють дистильованою або очищеною дощовою водою у співвідношенні 1:1. Скляною паличкою вміст розмішують до утворення рівномірного розчину. Розчинений мед наливають у вогнетривкі пробірки до 1/3 їх висоти відповідно до номера зразка на пляшечках і пробірках. У медовий розчин наливають таку саму кількість вапняної води, добре збовтують, після чого пробірки підігрівають до кипіння. Під час закипання проби падевого меду мутніють, потім в розчині з'являються клапті бурого кольору, які з часом випадають в осад. Тим часом розчин квіткового меду при кип'ятінні лишається прозорим і осаду не утворює.

Вапняну воду для цих аналізів готують із свіжезібраного вапна, яке заливають такою ж кількістю дощової води і збовтують. Протягом півдоби вапно відстоюється, а чисту вапняну воду гумовою трубкою переливають двічі в інший посуд.

Спиртова реакція. До однієї частини розчиненого в дистильованій або дощовій воді (1:1) меду вливають 10 частин винного спирту (96 % ). Після збовтування розчин падевого меду мутніє. Тим часом квітковий мед, за винятком гречаного, не мутніє і осаду після відстоювання не лишає.

Вміст падевого меду можна також визначити, користуючись спеціальною похідною лабораторією, розробленою в Науково-дослідному інституті бджільництва (В.А.Темнов).

Оригінальний метод перевірки якості на вміст паді запропонував М.Д.Оржевський. Він сконструював для цього прилад, яким вимірюється електропровідність меду. Чим більше в ньому мінеральних та інших речовин, що проводять електричний струм, тим далі відповідно до кількості паді відхиляється стрілка на приладі. Приладом можна визначити якість меду безпосередньо в стільниках без відбирання зразків. При відхиленні стрілки мікроамперметра вправо до поділки 15 при температурі меду 16—20 °С і водності 17—20 % його можна використовувати як зимовий корм, при інших показниках він не придатний.

Вивчаючи наслідки споживання бджолами взимку меду з різною кількістю паді, В.А.Нестерводський дійшов висновку, що на пронос хворіють в першу чергу слабкі сім'ї. Дослідами доведено, що падевий мед, який дає 0,1 см³ і більше осаду при центрифугуванні розчину в мірних пробірках на 10 см³ після дії спирту-ректифікату або вапняної води, залишати на зиму не можна навіть сильним сім'ям. Якщо ж осаду менш ніж 0,1 см³, то сильні сім'ї перезимують благополучно.

У зв'язку з негативним впливом на бджіл паді як зимового корму при недостатньому контролі за його якістю більшість пасічників байдуже ставляться до використання падевих взятків, і в природі, головним чином в лісах, залишається незібраною велика кількість корисного продукту. Запаси паді в лісах ще не визначені. Але досліди Української дослідної станції бджільництва показують, що виділення її лахнідами протягом одного місяця забезпечує медопродуктивність соснових лісів близько 130—155 кг з 1 га. Строката дубова попелиця за такий же час створює запас продукції в перерахунку на мед від 100 до 125 кг на 1 га. Тривала тепла суха погода сприяє інтенсивному нагромадженню паді. У різних зонах нашої країни медозбір при виділенні паді становить до 60 кг на сім'ю.

Падевий мед — цінний продукт, хоч і поступається перед кращими сортами квіткового меду. Збирання паді (особливо при відсутності нектарного взятку) може стати додатковим резервом підвищення продуктивності бджолиних сімей та одержання меду для харчових і лікувальних цілей.

Бджільництво

Ви дивились сторінку - Падевий мед

Наступна сторінка - Стільниковий мед

Попередня сторінка - Основні сорти меду

Повернутися до початку сторінки Падевий мед



Підручник пасічника Література по бджільництву
	В.А.Нестерводський Організація пасік і догляд за бджолами У книзі розглядаються питання кормової бази бджіл, найкращі системи вуликів, догляд за бджолами весною та літом, осінні роботи на пасіці, зимівля бджіл, хвороби та шкідники бджіл і боротьба з ними, организация пасеки. Видавництво "Урожай". 1966 год.

	Рената Франк Чудо-МЕД - вкусний лікар Ви узнаєте: Про склад меду і його значення для обміну речовин; Про застосування в здоровому харчуванні; Про профілактичну і терапевтичну дію меду. Багаточисельні поради по використанню меду допоможуть справитися з хворобами, збалансувати свій раціон і потоваришувати з цим чудовим подарунком природи! Переклад з німецького. Харків. 2007 год.

	Е. БЕРТРАН ВУЛИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПАСІЧНИКА Видання, переглянуте по дванадцятому французькому виданню, під редакцією В.С.РАЙНОВСЬКОГО. З 83 малюнками. З додатком таблиць конструкторських креслень вуликів, рецептів приготовлення медових вин, горілки і уксусу та листів до Бертрана Маргарити Меркадьє. Видавництво „МЫСЛЬ". ЛЕНІНГРАД. 1928 рік.

	КОРЖ В.Н. Здоров'я нам бджола дарує Книга присвячена опису натуральних (нативних) продуктів бджільництва, а також їх цілющих і лікувальних властивостей. У книзі представлені практичні рекомендації по використанню та правильному зберіганню бджолопродуктів, народні рецепти для підсилення організму, профілактиці та лікування найбільш розповсюджених недугів. Всі рекомендації та народні рецепти слід використовувати тільки після узгодження з лікуючим лікарем. 2-е вид. — X.: Віровець А.П. «Апостроф», 2012 рік.

	Священник Олександр Лазебний. БДЖОЛИНА АПТЕКА: Все про медолікування і бджоловжалення Бог створив бджолу для блага людини, і ця чудова комаха вже багато тисяч років щедро дарить людям чудові продукти - мед, воск, маточне молочко, прополіс. На сторінках цієї книги ви знайдете рецепти лікування продуктами бджільництва, а також науково пояснені описи бджоловжалень - методики лікування за допомогою укусів бджіл. Самі тяжкі захворювання відступають завдяки цим чарівним засобам. За благословінням преосвященнійшого Владимира єпіскопа Почаївського.

	Кузьміна К. А. Лікування бджолиним медом і отрутою. Книга в доступній формі розповідає про хімічний склад продуктів медоносної бджоли і їх дію на організм людини, про застосування їх з лікувальною метою в народній і науковій медицині. Описано методи лікування медом і продуктами бджільництва - бджолиною отрутою, пергою, маточним молочком, а також бджолиним воском і прополісом. У книзі представлені способи визначення достовірності меду, його застосування в косметології, протипоказання до застосування меду, інструкція із застосування бджоловжалення.

	Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. Книга може служити посібником при підготовці бджолярів на курсах, а також практичним посібником для зоотехніків, агрономів та інших спеціалістів сільського господарства. Багато корисного в ній знайдуть і бджолярі-любителі. Книга призначається як підручник для підготовки бджолярів у сільських професійно-технічних училищах. У книзі міститься 12 таблиць, 8 кольорових таблиць і 119 малюнків. Вид. 4-е. М., «Колос», 1970 рік.

	Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Призначений для підготовки масових кадрів бджолярів в системі професійно технічної освіти. Висвітлюються: біологія бджолиної сім'ї і селекція бджіл; кормова база бджільництва і запилення с.-г. культур; бджолиний інвентар і пасічні споруди; розведення і утримання бджіл; хвороби бджіл, їх профілактика і боротьба з ними; зберігання і переробка продуктів бджільництва, економіка і організація бджолярського господарства. Вид. 5-е, перероб. и доп. М., «Колос», 1973 рік.

	Коміссар О.Д. Зимівля медоносних бджіл при високій температурі Зимівля - найвідповідальніший період в житті бджолиної сім'ї, про який ми знаємо дуже мало. За твердженням автора цієї книги практично всі наші сформовані уявлення про життя бджіл в зимовий період помилкові або потребують перегляд. Автор пропонує нові оригінальні високотемпературні способи зимівлі нуклеусів і відводків, що дозволяють при мінімальних витратах корму зберігати взимку бджіл і отримувати навесні інтенсивне їх розвиток. Київ: НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології АН України, 1994 рік.

	Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

	Раціональне двухматкове бджільництво.

	Черкасова А.И. и др. Бджільництво

	Черкасова А.И. Календар пасічника

	Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

	В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

	В.П.Цебро. День за днем на пасіці

	В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі