Сильні бджолині сім'ї інтенсивно виділяють віск і будують стільники при наявності в гніздах плідних маток, а в природі — пилкового і нектарного взятків. Бджоли-годувальниці виділяють більше воску при масовому вигодовуванні розплоду.

Сильні бджолині сім'ї виділяють особливо багато воску в період продуктивного медозбору. Так, під час медозбору з білої акації бджоли сім'ї відбудовують по 7—10 стільників у багатокорпусному вулику і по 5—7 у лежаках. На виділення 1 кг воску бджолина сім'я витрачає 3,5—3,7 кг меду. Відбудова стільників активізується, якщо в період пилкового взятку сім'ї підгодовують цукровим сиропом.

Бджоли швидше і якісніше відбудовують стільники на листах вощини.

Бджільництво

Навощування рамок і відбудова стільників.

У бічних планках вуликових рамок на спеціальному верстаті просвердлюють у зменшеній рамці 3 отвори, у звичайній і в оберненій українського вулика — 4. Крайні отвори просвердлюють на відстані 25 мм від верхньої планки рамки, нижні — 40 мм від нижнього, а решту — на однакових відстанях між ними (мал. 47).

Мал. 47. Рамки поширених вуликів і схема натягування на них дроту:<//p>

а — звичайна; б — зменшена; в — обернена.

В отвори протягують луджений дріт діаметром 0,4—0,5 мм. Доцільно використовувати дріт, намотаний на котушку масою 0,5 кг, встановлену в котушкотримач. Дріт треба навощити, протягуючи його крізь грудку воску, прикріплену в тканині до котушкотримача. За навощений дріт міцніше тримається лист вощини.

Затягнутий крізь усі отвори кінець дроту загинають поза планкою або протягують у другий отвір, зроблений шилом, і закручують на натягнутому кінці. Після цього почергово натягують всі дротини, закріплюють дріт, обкручуючи його за натягнутий кінець, і відрізують решту. Дріт у рамку краще натягувати за допомогою спеціального шаблона, в якому планки міцно затискаються. Щоб до постановки стільників у вулики на відбудову натягнутий в рамки дріт не провисав, його натягують і закріплюють безпосередньо перед навощуванням.

Лист вощини закріплюють за дріт за допомогою електронавощувача або нагрітою в гарячій воді шпорою, а до дерев'яного бруска — котком або дерев'яним бруском на зразок плечика вуликової рамки — 100x25/20 мм. Щоб вощина щільніше прилягала і трималася, дріт і дерев'яний брусок натирають воском.

Більш ефективне й економічно вигідне електронавощування. Для цього використовують знижувальні електротрансформатори заводського виробництва, які зменшують напругу струму з 220 до 6 В.

При утриманні бджолиних сімей в багатокорпусних вуликах третій корпус спочатку використовується для відбудови стільників і виведення розплоду, а потім — для розміщення запасів меду. При сильному взятку наполовину заповнений нектаром третій корпус піднімають, а під нього ставлять четвертий, призначений для нагромадження меду.

У лежаках, коли сім'я займе 12—14 стільників, з боку гнізда закладають магазин, ставлячи 6—8 стільників. У 12—16-рамкових вуликах після заповнення гнізда стільниками з бджолами ставлять магазин на піврамки.

Двокорпусний вулик заповнюється стільниками в міру зростання сили бджолиної сім'ї. У верхній корпус ставлять додаткові стільники по 1—2 за один раз. Так само роблять і при утриманні бджіл у трикорпусному вулику на звичайну рамку.

Потребу в стільниках визначають виходячи з сили взятку. Слід брати до уваги, що для дозрівання нектару при перетворенні його бджолами в мед потрібно в 2—3 рази більше стільників, ніж для складання готового меду. Під час сильного взятку, наприклад з білої акації, коли бджоли приносять по 5—8 кг нектару за день, а загальний медозбір досягає 30 кг, потрібно 3 корпуси по 10 стільників у кожному, при 40 кг — 4 і т. д.

У лежаках треба весь простір заповнювати стільниками, а на період основного медозбору ставити додатково магазин на 10 піврамок. На 10—16-рамкові вулики та на багатокорпусний при утриманні бджіл у 2—3 корпусах ставлять додатково 2—3 магазини на піврамки (435x145 мм).

У вуликах-лежаках під час сильного взятку валовий збір меду досягає 50—60 кг, а іноді і більше, а в багатокорпусному вулику — 70—80 кг і більше. Тому в цих вуликах повинна бути і відповідна кількість стільників. Від забезпечення бджолиних сімей якісними стільниками значною мірою залежить вирощування розплоду і медопродуктивність сімей.

Адже при кожному вирощуванні бджоли в комірці залишається її кокон, тому чим більше бджіл виведеться в стільнику, тим меншою стає комірка. Бджола кожного наступного виведення в таких стільниках стає дедалі дрібнішою і менш розвиненою (табл. 12). Продуктивність таких бджіл також зменшується. Існує пряма залежність між забезпеченням сімей доброякісними стільниками і відкладанням яєць маткою (табл. 13).

Таблиця 12.

Залежність живої маси виведених бджіл від якості стільників
(за Ф.О.Тюніним)

Колір стільника	Жива маса однієї бджоли
Колір стільника	мг	%
Світлий	123	100
Коричневий	120	97,5
Темний	118,5	96,4
Чорний	106,9	86,9

Таблиця 13.

Потреба в комірках залежно від середньої несучості маток за добу
(за О. С. Нуждіним)

Середня несучість маток за добу, шт.	Потрібно комірок, шт.
Середня несучість маток за добу, шт.	для розплоду	на пропуски комірок маткою (10 %)	на підготовку комірок (30 %)	разом
1400	29 400	2900	4200	36 500
1600	33 000	3400	4800	41 800
1800	37 800	3800	5400	47 000
2000	42 000	4200	6000	52 200

У гнізді бджолиної сім'ї часто буває 10—12 рамок з розплодом і 2 медопергових стільники. Щорічно у вулику треба замінювати 1/3—1/4 частину гніздових стільників. Слід мати ще стільники для нуклеусів із запасними матками і для відводків з матками-помічницями. Отже, у вулику-лежаку треба відбудувати не менш ніж 7 стільників, а в багатокорпусному — 10 рамок.

Треба також врахувати, що частина відбудованих стільників можуть виявитись неякісними і їх доведеться перетопити на віск в цьому ж році. У таких стільниках можуть бути викривлення, перебудовані початки бджолиних комірок на трутневі, недобудована смужка вощини внизу рамки, зокрема в рамці українського вулика. Тому кількість навощених рамок має бути на дві більшою, ніж потрібно за нормою для лежака і багатокорпусного вулика.

На якість стільника впливає спосіб навощування, сила продуктивного взятку, породні особливості бджіл. З весни бджоли краще відбудовують стільники на товщій вощині, влітку — на тоншій.

Для відбудови стільників нектарний взяток протягом дня має становити не менш ніж 0,5 кг, а пилковий — 0,1 кг на вулик. Гірські породи бджіл, зокрема карпатська, з весни відбудовують більше стільників, ніж українські степові й поліські.

Вощину на відбудову ставлять між крайньою рамкою з розплодом і сусіднім медоперговим стільником. При значних площах плодових дерев і ягідників, сильних сім'ях і доброму взятку у вулики ставлять одночасно 2 рамки з вощиною. Наполовину відбудовані стільники, в які матка відклала яйця, переставляють у центр гнізда, але щоразу ставлять їх через 2 стільники з розплодом. Замість переставлених стільників ставлять нові рамки з вощиною і так доти, поки триватиме медозбір.

Для того щоб прискорити відбудову стільників, деякі пасічники кладуть обрізки листів вощини над верхніми брусками рамок з тим, щоб бджоли використовували їх як додатковий будівельний матеріал. Напровесні бджоли відбудовують стільники лише наполовину. Ці стільники відбирають, і зберігають до настання продуктивного взятку, ставлять у вулик, і бджоли швидко добудовують їх.

Листи вощини, що залишились з минулого року, нагрівають під промінням сонця або біля нагрівальних приладів до зміни їхнього кольору від білуватого до жовтого. Для цього їх розкладають на листи фанери або на інші предмети. Коли вощина з одного боку пожовтіє, листи перевертають. Закінчують нагрівання, як тільки зміниться колір листа. Бажано стежити за відбудовою бджолами стільників, виправляючи при цьому різні викривлення, відставання листа від дроту та верхнього бруска рамки.

Одним з резервів збільшення вирощування розплоду є відбудова якісних стільників на весь просвіт вуликової рамки, зокрема добудова її до нижньої планки. Добудовувати стільники до нижньої планки мають певні лінії бджіл однієї і тієї ж породи, наприклад, карпатської, української степової, кавказьких. Однак відповідним навощуванням рамок бджіл можна примусити відбудовувати стільники до нижньої планки. Для цього до нижньої планки розплавленим воском приливають смужку вощини 5—8 мм завширшки. Між цією смужкою і листом вощини залишають просвіт для проходження бджіл, він закривається при витягуванні листа вощини під час відбудови стільника бджолами. У рамці багатокорпусного вулика досить просвіту 8, а в звичайній рамці — 10— 12 мм. При відбудові стільника бджоли з'єднують лист із смужкою вощини, прилитою до нижньої планки. Для збільшення корисної площі стільника верхній брусок рамки багатокорпусного вулика роблять 12 мм завтовшки (у звичайній рамці 20 мм).

Зберігання стільників.

Найкраще зберігати стільники у спеціальних сховищах. У пасічних будівлях, майстернях для цього виділяють 1—2 кімнати. У сховищах влаштовують втяжну й витяжну вентиляції та вентиляційний люк у стелі або в задній стіні приміщення, щоб можна було створювати сильні протяги.

Основним шкідником стільників є воскова міль. Щоб вона не розвивалась з відкладених самками яєць, у камерах створюють сильні протяги, тримають стільники при нижчих температурах, ніж зовні приміщення, і періодично, починаючи з осені, обкурюють у камерах сірчистим газом (спалюють сірку з розрахунку 50 г на 1 м³ приміщення). Обкурювання повторюють через 10—12 днів. Камери або приміщення при спалюванні сірки герметично закривають. Після обкурювання сховище провітрюють. Розроблено типові проекти сховищ стільників для бджолокомплексів, бджолоферм і пасік, на яких сім'ї бджіл утримують у лежаках і в багатокорпусних вуликах.

Сортують стільники двічі на рік: восени й навесні. Основну кількість стільників оглядають восени, перед закладанням у сховища на зберігання. Навесні сортують стільники, які вийняли з вуликів під час весняного, а восени — під час осіннього скорочення гнізд.

Насамперед бракують стільники, не придатні або мало придатні для виведення розплоду. Розрізняють два способи визначення віку стільника. За першим по верхньому бруску вуликової рамки проставляють рік відбудови стільника, наприклад «86». На третій рік, якщо стільник використовувався для виведення розплоду, його треба перетопити на віск. За другим способом стільник розглядають у промінні сонця: якщо він добре просвічується, його можна ще використовувати для виведення розплоду, якщо ні — його вибраковують. Чим більший на пасіці запас стільників, тим більше їх можна вибракувати. Вибраковують також недобудовані, викривлені стільники та частково перебудовані бджолині в трутневі.

Вибракувані стільники сортують. Окремі стільники і ділянки з тих, в яких не виводився розплід, вважають восковою сировиною стандартного сорту і перетоплюють окремо. З решти воскової сировини виготовляють нестандартний віск.

Розширення гнізд.

За сприятливих умов для прискореного розвитку бджолині сім'ї швидко набирають силу. З часом їм стає тісно на стільниках, залишених під час весняного скорочення гнізд, тому доводиться розширювати їх, підставляючи додаткові стільники, а якщо є взяток, то й рамки з вощиною. В різних типах вуликів гнізда розширюють по-різному. В багатокорпусних розширення гнізд провадять корпусами, в кожному з яких по 10 стільників. Корпуси ще із зими заповнюють найкращими, придатними для відкладання яєць стільниками. З них здувають пил, планки очищають від прополісу, дезинфікують. Так само очищають від прополісу фальці для рамок у корпусі, а стінки — від різних воскових надбудов. Для цього доцільно застосовувати спеціальний інструмент — циклю з довжиною леза 70 мм. Корпуси також дезинфікують.

У багатокорпусних вуликах перше розширення гнізд провадять через 1—1,5 місяці після першого весняного обльоту бджіл. Другий корпус підвозять електрокаром або пасічницьким візком і ставлять поруч з вуликом. З вулика переставляють крайні медопергові стільники у привезений другий корпус. Корпус знімають з дна, на нього ставлять другий привезений, а зверху перший. Якщо є взяток, замість медопергових стільників ставлять вощину або стільники.

Розширювати гнізда треба в теплу погоду, коли цвітуть плодові дерева. В разі повернення холодів перше розширення гнізд доводиться відкладати до потепління, але тоді другий корпус ставлять над першим.

Коли немає взятку, корпуси міняють місцями через 10—15 днів. За цей час бджоли очистять стільники і підготують у верхній частині середніх рамок комірки для відкладання матками яєць. Міняючи корпуси місцями, створюють умови для збільшення відкладання маткою яєць, бо вона переходить у верхній корпус, де тепліше. Під час другого розширення третій корпус ставлять між першим і другим. У лежаках, двокорпусних на одному корпусі, в 10- і 16-рамкових вуликах спочатку провадять розширення окремими стільниками, а потім при наявності взятку — і рамками з вощиною.

Стільники і вощину ставлять між крайньою рамкою з розплодом і сусіднім медоперговим стільником спочатку з одного, а потім з обох боків гнізда. Пізніше, з потеплінням провадять разове розширення гнізд різними способами. Його застосовують також і з метою запобігання природному роїнню бджіл. Для цього гніздо відсовують у порожню частину вулика, а на його місце ставлять 4—5 стільників і вощину. Разове розширення гнізд має переваги над звичайним у сильних сім'ях. Поки в порожній частині вулика відбувається інкубація бджолиного розплоду, бджоли освоюють підставлені стільники, відбудовують вощину, і загальна кількість розплоду буде на 30—40 % більшою, ніж при звичайному розширенні. Це має велике значення при підготовці сімей до використання продуктивних взятків.

При звичайному розширенні гнізд з метою збільшення розплоду наполовину відбудовану рамку з вощиною, в яку матка відклала яйця, переставляють у центр гнізда. Наступну ставлять через 2 рамки з розплодом. Розширюючи гніздо з центру, загальну кількість рамок з розплодом доводять до 10—12. Ставлячи у багатокорпусному вулику третій корпус у розріз між першим і другим, провадять друге розширення гнізд (при цьому корпуси міняють місцями). Це дає змогу «відроїти» сім'ю у власному вулику і відбудувати 4—8 стільників. Вощину для цього ставлять між відбудованими стільниками. При сильному взятку ставлять 8 рамок з вощиною і 2 покривних стільники. При переставлянні корпусів відбувається інкубація розплоду у верхньому корпусі.

Ви дивились сторінку - Будівництво стільників і розширення гнізд

Наступна сторінка - Розмноження бджолиних сімей

Попередня сторінка - Сезонні роботи з догляду за бджолами

Повернутися до початку сторінки Будівництво стільників і розширення гнізд



Підручник пасічника Література по бджільництву
	В.А.Нестерводський Організація пасік і догляд за бджолами У книзі розглядаються питання кормової бази бджіл, найкращі системи вуликів, догляд за бджолами весною та літом, осінні роботи на пасіці, зимівля бджіл, хвороби та шкідники бджіл і боротьба з ними, организация пасеки. Видавництво "Урожай". 1966 год.

	Рената Франк Чудо-МЕД - вкусний лікар Ви узнаєте: Про склад меду і його значення для обміну речовин; Про застосування в здоровому харчуванні; Про профілактичну і терапевтичну дію меду. Багаточисельні поради по використанню меду допоможуть справитися з хворобами, збалансувати свій раціон і потоваришувати з цим чудовим подарунком природи! Переклад з німецького. Харків. 2007 год.

	Е. БЕРТРАН ВУЛИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПАСІЧНИКА Видання, переглянуте по дванадцятому французькому виданню, під редакцією В.С.РАЙНОВСЬКОГО. З 83 малюнками. З додатком таблиць конструкторських креслень вуликів, рецептів приготовлення медових вин, горілки і уксусу та листів до Бертрана Маргарити Меркадьє. Видавництво „МЫСЛЬ". ЛЕНІНГРАД. 1928 рік.

	КОРЖ В.Н. Здоров'я нам бджола дарує Книга присвячена опису натуральних (нативних) продуктів бджільництва, а також їх цілющих і лікувальних властивостей. У книзі представлені практичні рекомендації по використанню та правильному зберіганню бджолопродуктів, народні рецепти для підсилення організму, профілактиці та лікування найбільш розповсюджених недугів. Всі рекомендації та народні рецепти слід використовувати тільки після узгодження з лікуючим лікарем. 2-е вид. — X.: Віровець А.П. «Апостроф», 2012 рік.

	Священник Олександр Лазебний. БДЖОЛИНА АПТЕКА: Все про медолікування і бджоловжалення Бог створив бджолу для блага людини, і ця чудова комаха вже багато тисяч років щедро дарить людям чудові продукти - мед, воск, маточне молочко, прополіс. На сторінках цієї книги ви знайдете рецепти лікування продуктами бджільництва, а також науково пояснені описи бджоловжалень - методики лікування за допомогою укусів бджіл. Самі тяжкі захворювання відступають завдяки цим чарівним засобам. За благословінням преосвященнійшого Владимира єпіскопа Почаївського.

	Кузьміна К. А. Лікування бджолиним медом і отрутою. Книга в доступній формі розповідає про хімічний склад продуктів медоносної бджоли і їх дію на організм людини, про застосування їх з лікувальною метою в народній і науковій медицині. Описано методи лікування медом і продуктами бджільництва - бджолиною отрутою, пергою, маточним молочком, а також бджолиним воском і прополісом. У книзі представлені способи визначення достовірності меду, його застосування в косметології, протипоказання до застосування меду, інструкція із застосування бджоловжалення.

	Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. Книга може служити посібником при підготовці бджолярів на курсах, а також практичним посібником для зоотехніків, агрономів та інших спеціалістів сільського господарства. Багато корисного в ній знайдуть і бджолярі-любителі. Книга призначається як підручник для підготовки бджолярів у сільських професійно-технічних училищах. У книзі міститься 12 таблиць, 8 кольорових таблиць і 119 малюнків. Вид. 4-е. М., «Колос», 1970 рік.

	Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Призначений для підготовки масових кадрів бджолярів в системі професійно технічної освіти. Висвітлюються: біологія бджолиної сім'ї і селекція бджіл; кормова база бджільництва і запилення с.-г. культур; бджолиний інвентар і пасічні споруди; розведення і утримання бджіл; хвороби бджіл, їх профілактика і боротьба з ними; зберігання і переробка продуктів бджільництва, економіка і організація бджолярського господарства. Вид. 5-е, перероб. и доп. М., «Колос», 1973 рік.

	Коміссар О.Д. Зимівля медоносних бджіл при високій температурі Зимівля - найвідповідальніший період в житті бджолиної сім'ї, про який ми знаємо дуже мало. За твердженням автора цієї книги практично всі наші сформовані уявлення про життя бджіл в зимовий період помилкові або потребують перегляд. Автор пропонує нові оригінальні високотемпературні способи зимівлі нуклеусів і відводків, що дозволяють при мінімальних витратах корму зберігати взимку бджіл і отримувати навесні інтенсивне їх розвиток. Київ: НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології АН України, 1994 рік.

	Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

	Раціональне двухматкове бджільництво.

	Черкасова А.И. и др. Бджільництво

	Черкасова А.И. Календар пасічника

	Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

	В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

	В.П.Цебро. День за днем на пасіці

	В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі