|
О.Г.Мегедь, В.П.Поліщук. Київ. "Вища школа", 1987 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Технологія виробництва продуктів бджільництваБджолиний мед і віск — основна продукція бджільництва. Останнім часом значно збільшується виробництво додаткової продукції бджільництва — прополісу, маточного молочка, квіткового пилку, бджолиної отрути. Хоч вартість її становить лише близько 1 % вартості всієї продукції галузі, попит на неї дедалі зростає. У спеціалізованих господарствах і на пасіках окремих колгоспів і радгоспів збирають значну кількість маточного молочка і квіткового пилку, що становить основну частину товарної продукції цих господарств. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
§ 1. МедПоходження і класифікація меду.Мед — цукриста речовина, вироблена в бджолиному гнізді з нектару або паді. До складу його входить близько 300 речовин і зольних елементів, але основу становлять прості цукри — фруктоза і глюкоза. Майже всі компоненти меду містить нектар рослин і лише деякі потрапляють в мед з організму бджіл у процесі переробки нектару. Виготовлення меду — дуже складний і властивий тільки бджолиній сім'ї процес. Суть цього процесу полягає в збиранні й переробці нектару. Нектар виділяється спеціальними залозами рослин, що називаються нектарниками. З нектару бджоли виробляють нектарний, або квітковий, мед. Сировиною для вироблення падевого меду, який теж належить до натурального, є падь та медяна роса. В сучасному бджільництві добувають в основному нектарний мед. Чим більше медоносних рослин в зоні розміщення пасік і кращі умови для виділення та збирання нектару, тим більше виробляється меду в господарстві. Нині основна продукція бджільництва — центрифуговий мед, який добувають із стільників відкачуванням на медогонках. Стільниковий мед виробляють на пасіках у незначних кількостях. Пресований, самостічний, топлений мед в сучасному бджільництві добувають надзвичайно рідко. Мед дістає назву залежно від виду рослин, з яких зібрано нектар, наприклад, гречаний, соняшниковий, еспарцетовий, ріпаковий, конюшиновий, липовий, білоакацієвий, вересовий та ін. Такий мед належить до групи монофлорних сортів. Вони можуть містити домішки меду іншого походження. Так, соняшниковий мед інколи містить домішки люцернового, буркуновий — еспарцетового. Такі домішки в незначній кількості на сортність меду практично не впливають. Досить часто товарний мед є сумішшю, що походить з різних рослин, і його називають поліфлорним. Мед іноді називають залежно від місцевостей або угідь, де його збирали. Широко відомі такі сорти, як далекосхідний, башкирський, карпатський, лучний, лісовий та ін. Розрізняють мед і за кольором, що зумовлюється його природними особливостями. За цією ознакою виділяють три групи сортів: світлі, помірно забарвлені й темні. Так, свіжий мед з білої акації водянисто-прозорий, із соняшника — золотисто-жовтий, з волошки польової — світлий із зеленуватим відтінком, з гречки — коричневий (нагадує колір міцної заварки чаю), з каштана їстівного — темно-коричневий. Більш корисним для організму людини визнано мед з групи темнозабарвлених. Такий мед містить більше мінеральних та інших речовин. Лише деякі сорти падевого меду через своєрідний присмак користуються меншим попитом. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Перетворення нектару в мед починається ще в організмі бджіл-збирачок. У процесі фізіологічної діяльності рослин і бджолиної сім'ї утворюється перенасичений розчин цукрів в суміші з іншими речовинами. Більшість з них утворюються у клітинах рослин, деякі в організмі бджіл, змішуються вони в процесі переробки. Розчин вуглеводів, мінеральних солей, ароматичних речовин з водою та іншими речовинами переноситься бджолами у воскові комірки стільників. У сильних сім'ях під час взятку багато бджіл працює не тільки на збиранні та перенесенні нектару, а й на переробці його у вулику. Виготовляючи мед, бджоли перетворюють нектар — випаровують воду, перемішують в стільниках та обробляють його ферментами. Внаслідок цього хімічний склад продукту змінюється — він стає легше засвоюваним, густим і придатним для тривалого зберігання. Разом з нектаром у медовий зобик бджіл-збирачок потрапляють виділення глоткових залоз — ферменти. Так, під впливом ферменту інвертази відбувається гідроліз (розщеплення) сахарози, що збільшує вміст у нектарі глюкози і фруктози. Бджоли-приймальниці одержують нектар від бджіл-збирачок, продовжуючи його обробку. Вони переносять солодкі краплини до комірок, але попередньо багато разів випускають їх із зобика на кінчик хоботка і вбирають назад, внаслідок чого нектар збагачується ферментами. Бджоли наповнюють комірки свіжим нектаром на 1/4—1/3 об'єму. Дослідні дані Науково-дослідного інституту бджільництва свідчать, що основна маса води з нектару випаровується в перший же день. Так, з 60%-го цукрового сиропу протягом першої доби в гнізді випаровувалось 53,4 % води. На третій день вміст її зменшився на 27,3 %, п'ятий — 13,7, на сьомий — на 0,6 %. Густий корм бджоли переносять з нижніх комірок вгору, де протягом 5—6 діб він стає майже зрілим. Під час доброго взятку в гнізді треба мати достатню кількість стільників для «набризкування» нектару. Якщо в сім'ї мало бджіл або не вистачає місця для свіжого нектару, затримується збирання і дозрівання його, що значно зменшує медозбір. В гнізді із свіжим кормом бджоли посилюють вентиляцію. Цьому сприяють і заходи штучного вентилювання — використання вентиляційних сіток над гніздом, розширення льотків. Інтенсивність переробки нектару залежить також від кількості розплоду, породних та індивідуальних особливостей бджолиних сімей, секреторної діяльності залоз та інших факторів. Зрілий мед бджоли запечатують у комірках восковими кришечками. За цією ознакою визначають його зрілість і строки відкачування. Незапечатаний мед не тільки має підвищену водність, а й містить більше нерозщепленої сахарози, що знижує його якість. Недозрілий мед швидко скисає, тому довго його зберігати не можна. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ви дивились сторінку - Технологія виробництва продуктів бджільництва Наступна сторінка - Хімічний склад меду Попередня сторінка - Виробництво пакетів бджіл Повернутися до початку сторінки Технологія виробництва продуктів бджільництва |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
. |