Перейти к содержимому

Бджільництво. Хвороби бджіл

Великих збитків бджільництву завдають також акарапідоз, парагнилець, падевий токсикоз, отруєння пестицидами, паразити та шкідники. Якщо своєчасно не лікувати бджолині сім’ї, вони слабнуть і гинуть.Подробнее »Бджільництво. Хвороби бджіл

Бджільництво. Хвороби бджіл. Заразні хвороби

Джерелом інфекції є хвора сім’я. Збудників переносять бджоли з кормом. Від ураженої до здорової сім’ї американський гнилець передається через бджолині крадіжки, восковою міллю, жуком ветчинного шкіроїда, кліщами, гризунами, при підставленні стільників, руками пасічника або непродезинфікованим інвентарем. Хвороба може поширюватися при обміні матками, через пакети бджіл, кочівлю пасік тощо.Подробнее »Бджільництво. Хвороби бджіл. Заразні хвороби

Бджільництво. Хвороби бджіл. Незаразні хвороби

Для хімічного аналізу у ветлабораторію надсилають зразки загиблих бджіл з різних вуликів (100—150 г), таку ж кількість непечатаного меду, 50—60 г перги з стільників, 500—600 г оброблених рослин. Всі зразки упаковують окремо.Подробнее »Бджільництво. Хвороби бджіл. Незаразні хвороби

Бджільництво. Біологія медоносної бджоли

Книга в доступній формі розповідає про хімічний склад продуктів медоносної бджоли і їх дію на організм людини, про застосування їх з лікувальною метою в народній і науковій медицині. Подробнее »Бджільництво. Біологія медоносної бджоли

Бджільництво. Біологія медоносної бджоли. Бджолине гніздо

Стільники для вирощування розплоду мають товщину 24—25 мм. Між ними бджоли залишають простір — вуличку шириною 12—13 мм. Медові стільники в середньому бувають товщиною 30—32 мм, іноді —до 40—45, простір між ними — 5 мм.Подробнее »Бджільництво. Біологія медоносної бджоли. Бджолине гніздо

Бджільництво. Біологія медоносної бджоли. Склад бджолиної сім’ї

Робочі бджоли — особини жіночої статі з недорозвиненими органами розмноження. Як правило, вони нездатні відкладати яйця, в сім’ї доглядають потомство, відбудовують стільники, охороняють гнізда, збирають та переробляють корм, підтримують в гнізді певний рівень температури, вологість; створюють особливий режим годівлі, чим визначають напрям розвитку жіночих особин; впливають на процес роїння, що дає змогу підтримувати даний вид в природі. В сім’ї робочі бджоли найбільш чисельні: в активний період сезону їх налічується декілька десятків тисяч.Подробнее »Бджільництво. Біологія медоносної бджоли. Склад бджолиної сім’ї

Бджільництво. Біологія медоносної бджоли. Поведінка бджіл та їх льотна діяльність

Бджоли-робітниці з розвиненими залозами, що виділяють маточне молочко для личинок, перебувають поблизу розплоду.

Якщо в сім’ї багато 2—3-денних личинок, то більшість молодих бджіл годує їх молочком. Коли якась з них потрапила на стільник, де знаходяться личинки старшого віку, вона годує їх кашкою з меду І перги; на стільнику з дорослими личинками виконує роботи по їх запечатуванню, на порожньому стільнику поряд з розплодом готує комірки для відкладання яєць маткою, опинившись біля матки, входить до її «почету», при необхідності бере участь у відбудові та ремонті стільників.Подробнее »Бджільництво. Біологія медоносної бджоли. Поведінка бджіл та їх льотна діяльність

Бджільництво. Кормова база бджільництва зон України та типи медозборів

В СРСР нараховують понад 1000 видів медоносів, але практичне значення в бджільництві має не більше 200. Медоносних рослин, що мають виробниче значення, нараховують лише 40—50 видів.

Медоноси поділяють на дикі, які входять до складу природних рослинних угруповань, і культурні, які розводять та обробляють. З точки зору більшої чи меншої нектаропродуктивності медоноси відносять до основних, що дають бджолам основний медозбір, і другорядних, які забезпечують їх підтримуючим невеликим медозбором.Подробнее »Бджільництво. Кормова база бджільництва зон України та типи медозборів