Стільники для вирощування розплоду мають товщину 24—25 мм. Між ними бджоли залишають простір — вуличку шириною 12—13 мм. Медові стільники в середньому бувають товщиною 30—32 мм, іноді —до 40—45, простір між ними — 5 мм.Подробнее »Бджільництво. Біологія медоносної бджоли. Бджолине гніздо

Робочі бджоли — особини жіночої статі з недорозвиненими органами розмноження. Як правило, вони нездатні відкладати яйця, в сім’ї доглядають потомство, відбудовують стільники, охороняють гнізда, збирають та переробляють корм, підтримують в гнізді певний рівень температури, вологість; створюють особливий режим годівлі, чим визначають напрям розвитку жіночих особин; впливають на процес роїння, що дає змогу підтримувати даний вид в природі. В сім’ї робочі бджоли найбільш чисельні: в активний період сезону їх налічується декілька десятків тисяч.Подробнее »Бджільництво. Біологія медоносної бджоли. Склад бджолиної сім’ї

Бджоли-робітниці з розвиненими залозами, що виділяють маточне молочко для личинок, перебувають поблизу розплоду.

Якщо в сім’ї багато 2—3-денних личинок, то більшість молодих бджіл годує їх молочком. Коли якась з них потрапила на стільник, де знаходяться личинки старшого віку, вона годує їх кашкою з меду І перги; на стільнику з дорослими личинками виконує роботи по їх запечатуванню, на порожньому стільнику поряд з розплодом готує комірки для відкладання яєць маткою, опинившись біля матки, входить до її «почету», при необхідності бере участь у відбудові та ремонті стільників.Подробнее »Бджільництво. Біологія медоносної бджоли. Поведінка бджіл та їх льотна діяльність

В СРСР нараховують понад 1000 видів медоносів, але практичне значення в бджільництві має не більше 200. Медоносних рослин, що мають виробниче значення, нараховують лише 40—50 видів.

Медоноси поділяють на дикі, які входять до складу природних рослинних угруповань, і культурні, які розводять та обробляють. З точки зору більшої чи меншої нектаропродуктивності медоноси відносять до основних, що дають бджолам основний медозбір, і другорядних, які забезпечують їх підтримуючим невеликим медозбором.Подробнее »Бджільництво. Кормова база бджільництва зон України та типи медозборів

Запилювальна діяльність бджіл на посівах сільськогосподарських культур буде ефективною лише тоді, коли пасіку підвезено безпосередньо до ділянки з квітучими медоносними рослинами. Максимальна віддаленість пасіки від посіву, при якій найбільш ефективно здійснюється запилення рослин, становить 500—600 м. Із збільшенням відстані між посівами і пасікою кількість бджіл, які працюють на квітках, зменшується, внаслідок чого урожайність рослин знижується.Подробнее »Бджільництво. Кормова база. Техніка використання бджіл на запиленні сільськогосподарських рослин

Велике значення для покращання кормової бази бджільництва мають пожнивні та поукісні посіви медоносів з коротким періодом вегетації до цвітіння — гречки, гірчиці, фацелії, чини посівної тощо. Пожнивні посіви проводять в липні у польових сівозмінах після збирання озимого ріпака, ранніх зернових культур, а післяукісні в травні— червні в кормових сівозмінах після скошування на зелений корм озимих, вико-вівса та ін.Подробнее »Бджільництво. Кормова база. Поліпшення кормової бази бджільництва і шляхи її раціонального використання

Періодичність оглядів. Сучасна технологія утримання бджіл передбачає такі огляди: — огляд сімей після виставлення із зимівників, коли лише, розсовуючи деякі стільники, визначають наявність корму та матки, санітарний стан гнізда; — весняна ревізія сімей з повним розбиранням гнізда; Подробнее »Бджільництво. Основні відомості про роботу з бджолами