Перейти к содержимому
Бджільництво. Хвороби бджіл

Бджільництво. Хвороби бджіл

  • автор:

Великих збитків бджільництву завдають також акарапідоз, парагнилець, падевий токсикоз, отруєння пестицидами, паразити та шкідники. Якщо своєчасно не лікувати бджолині сім’ї, вони слабнуть і гинуть.

Здорові сім’ї добре розвиваються, ефективно запилюють сільськогосподарські культури, збирають багато меду, дають іншу продукцію (віск, пилок, прополіс, маточне молочко).

Хвороби бджіл викликаються порушеннями життєвих функцій їхнього організму під впливом різноманітних зовнішніх факторів, які призводять до тимчасового або повного зниження їх господарсько корисних якостей. Кожна хвороба має свої особливості, перебіг та наслідки. Тому залежно від походження їх класифікують:

Заразні хвороби
Інфекційні Інвазійні
Американський гнилець Вароатоз
Європейський гнилець Нозематоз
Парагнилець Акарапідоз
Мішечкуватий розплід Браульоз
Паратиф (гафніоз) Сенотаїніоз
Септицемія Мелеоз
Вірусний параліч Фізоцефальоз
Рикетсіоз Амебіоз
Аскосфероз, або перицистоз
Аспергільоз
Меланоз
Незаразні хвороби
Хвороби і патологічний стан, що зумовлений використанням недоброякісних кормів Хвороби і патологічний стан, що зумовлений порушенням умов утримання бджіл
Токсикози: Застужений розплід
       хімічний Запарювання бджіл
       падевий Завмерлий:
       пилковий        засів
       нектарний        розплід
       сольовий
Голодування:
       білкова дистрофія
       вуглеводна дистрофія

Причини та збудники хвороб. Незаразні хвороби бджіл не передаються від хворих до здорових сімей. Виникають вони внаслідок порушення умов годівлі, утримання та розведення бджіл. Найчастіше причиною їх появи буває згодовування бджолам недоброякісного корму або його відсутність. Падевий мед, мед та пилок з отруйних рослин або тих, які обробляли пестицидами, викликають отруєння чи токсикози. Якщо на пасіках не дотримують правил утримання (не скорочують і не утеплюють гнізда в холодну погоду, допускають близькоспоріднене розведення), це призводить до загибелі яєць, личинок, лялечок, іноді й молодих бджіл. Незаразні хвороби знижують життєздатність бджолиних сімей.

Заразні хвороби передаються від хворих до здорових бджолиних сімей. їх поділяють на інфекційні та інвазійні. Якщо вони викликаються проникненням в організм бджоли патогенних мікроорганізмів рослинного походження, їх називають інфекційними. Інвазійні (паразитарні) хвороби — це ті, збудниками яких є паразити тваринного походження (найпростіші, кліщі, комахи тощо).

До збудників інфекційних хвороб належать мікроорганізми рослинного походження: ультравіруси, бактерії й плісеневі гриби.

Ультравіруси — найдрібніші мікроорганізми, здатні проникати через дрібнопористі фільтри, за що їх називають фільтрівними вірусами. У бджіл ультравіруси викликають мішечкуватий розплід і параліч.

Бактерії мають вигляд паличок, спіралей, штопора, коми й інших форм. Вони утворені з однієї клітини, розмножуються діленням, деякі з них пересуваються за допомогою джгутиків. При несприятливих умовах вони утворюють спори. Спороутворюючі бактерії називають бацилами.

Плісеневі гриби — одноклітинні або багатоклітинні рослинні організми, які розмножуються спорами, мають вегетативне тіло у вигляді міцелію, позбавлені хлорофілу, тому використовують вуглець готових органічних сполук.

Хвороби, збудниками яких є гриби, називають мікозами. Збудники розвиваються у слабких, не утеплених сім’ях у дощову і холодну погоду.

До збудників інвазійних хвороб належать одноклітинний паразит Nozema apis, мікроскопічний кліщ Acarapis woodi, кліщ Varroa jacobsoni, бджолина воша Braula соеса, муха роду Senotainia та ін.

Поширення заразних хвороб бджіл. Найчастіше збудники потрапляють в організм бджіл з кормом (нозематоз, гнильцеві захворювання та ін.), через органи дихання (акарапідоз, септицемія); при сенотаїніозі проникають через хітинову перетинку в грудну порожнину й живуть там до певного віку, живлячись гемолімфою бджіл. Збудники можуть знаходитись і розвиватись на поверхні тіла личинок, лялечок і дорослих бджіл (кам’яний і вапняковий розплід, вароатоз, браульоз).

Розповсюджувачами заразних хвороб є хворі сім’ї. Інфекція може передаватись від хворих бджіл до здорових, при контакті здорових з інфікованими стільниками, кормом, вуликами, при бджолиних крадіжках, зальотах, блуканнях. Переносять збудників заразних хвороб воскова міль, оси, мурашки, кліщі, мухи та інші комахи. При паратифі і септицемії джерелом зараження може бути інфікована вода.

Найбільш небезпечним перенощиком збудників заразних хвороб може бути пасічник, який порушує правила санітарної гігієни на пасіці, не здійснює профілактичних і лікувальних заходів, передає від хворих у здорові сім’ї стільники з медом, пергою, розплодом тощо. При оглядах хворих сімей він повинен ретельно мити руки й дезинфікувати пасічницький інвентар.