В большинстве природных зон обычно имеется один или несколько продуктивных медосборов, при которых часть накопленного меда можно изъять. Наиболее сильный из них принято называть главным. В остальные периоды небольшое количество меда, собираемое пчелами, целиком используется на нужды семьи. Такой медосбор называется поддерживающим. Но часто бывает и так, что на какое-то время медосбор прекращается полностью.Подробнее »Основные медоносные растения
Другое дело соты, в которых выращивается расплод. Они быстро стареют (темнеют) за счет того, что после каждого выведенного поколения в ячейках остаются коконы личинок и их экскременты. Из-за этого изменяется толщина ячеек, их форма и объем, а также масса самого сота. Так, свежеотстроенный сот 435×300 мм весит около 140 г. После вывода 6—7 поколений его масса увеличивается до 280— 300 г, а после 15—17 поколений — до 400—450 г. В среднем за год в соте, находящемся в середине гнезда, выводятся 5—6 поколений пчел.Подробнее »Комплектование ульев качественными сотами
Оптимальным временем проведения осенней ревизии в средних широтах считается первая декада августа. В любом случае эта работа должна быть проведена не позже 20— 25 августа, хотя такие сроки и являются нежелательными.
Содержание проводимых работ и цели осенней ревизии по сути не отличаются от таковых при весенней ревизии. Основное отличие — другие требования к количеству и качеству кормов.Подробнее »Осенняя ревизия семей и предварительная сборка гнезда
С третьего года жизни репродуктивная функция матки заметно снижается. У нее нарушается работа семенного насосика, что приводит к откладыванию некоторого количества неоплодотворенных яиц в пчелиные ячейки и оплодотворенных — в трутневые. Вскоре после выхода этих «неправильных» личинок пчелы их съедают, появляется пестрый печатный расплод — характерный признак, указывающий на низкое качество матки.Подробнее »Ежегодная замена маток
Залежно від розміщення на рослині, нектарники поділяють на дві групи: квіткові та позаквіткові. Квіткові, як правило, бувають на всіх частинах квітки (частіше всього біля основи зав’язі й тичинок), позаквіткові — на стеблах, листі, прилистниках, черешках.
Для бджільництва цінними є квіткові нектарники, оскільки вони виділяють більше нектару.Подробнее »Бджільництво. Кормова база. Нектаропродуктивність рослин
Залежно від глибини залягання ґрунтових вод зимівники будують підземні, напівпідземні і наземні. Грунтові води повинні бути на глибині не менше 1 м від підлоги зимівника.
Розмір зимівника визначають за кількістю бджолиних сімей. Для сім’ї в однокорпусному вулику потрібно 0,5— 0,6 м3 приміщення, лежаку — 0,7—0,9 м3.Подробнее »Бджільництво. Пасічні будівлі й механізми
Більш повноцінними плоди бувають при запиленні квіток однієї рослини пилком іншої (в окремих сортів яблунь і груш та деяких інших порід запліднення можливе лише при запиленні їхніх квіток пилком рослин іншого сорту). При цьому в процесі запліднення яйцеклітини її ядро одержує додаткову речовину із чоловічої статевої тканини. Одержаний в результаті цього новий організм характеризується збагаченою спадковістю, здатністю пристосовуватись до умов середовища, а також підвищеною плодючістю.Подробнее »Бджільництво. Кормова база. Запилення і запліднення квіткових рослин
Гречка звичайна (Fagopyrum sagittatum Gіlіb) — трав’яниста однорічна рослина з родини гречкових. Стебло має червонувате, розгалужене, листки чергові, стрілковидно-трикутні, квітки рожеві, в щитковидних суцвіттях, горішки гострі, тригранні, з гладенькими ребрами. Культивують гречку по всій Україні (загальна площа — 504 тис. гектарів).Подробнее »Бджільництво. Кормова база. Основні медоносні і пилкові рослини
Голова. Передня ділянка тіла бджоли має вигляд хітинізованої коробки з двома отворами — ротовим (з нижнього боку) і потиличним, від якого відходить шийка, що з’єднує голову з грудьми.Подробнее »Бджільництво. Біологія медоносної бджоли. Зовнішня та внутрішня будова тіла медоносної бджоли
Нектар більшості рослин рідкий і містить в середньому 20—40 % цукру. Переважно це складний цукор сахароза, що погано засвоюється організмом бджоли. Принесений нектар бджоли переробляють на мед. При цьому видаляється зайва волога, розщеплюється на прості цукри (глюкозу та фруктозу) сахароза, мед набуває кислої реакції і запечатується в комірках. В результаті він може довго зберігатися. Глюкоза і фруктоза становлять 66—78 % цукрів меду. Ці моносахариди засвоюються організмом бджоли без будь-якої попередньої переробки в травному тракті. При споживанні квіткового меду в кишечнику бджоли нагромаджується близько 1—2 % або трохи більше неперетравних решток.Подробнее »Бджільництво. Годівля бджіл