Бджільництво

 

 

 

БДЖІЛЬНИЦТВО

 

Вступ

 

Біологія медоносної бджоли

Склад бджолиної сім'ї

Зовнішня та внутрішня будова тіла медоносної бджоли

Поведінка бджіл та їх льотна діяльність

Бджолине гніздо

 

Кормова база бджільництва

Нектаропродуктивність рослин

Кормова база бджільництва зон України та типи медозборів

Основні медоносні і пилкові рослини

Поліпшення кормової бази бджільництва і шляхи її раціонального використання

 

Запилення бджолами сільськогосподарських культур

Запилення і запліднення квіткових рослин

Техніка використання бджіл на запиленні сільськогосподарських рослин

 

Вулик, пасічницький інвентар та обладнання, пасічні будівлі й механізми

Вулик

Пасічницький інвентар та обладнання

Пасічні будівлі й механізми

 

Розведення та утримання бджіл

Основні відомості про роботу з бджолами

Початок пасічницького сезону, весняні роботи на пасіці

Годівля бджіл

Розмноження бджолиних сімей

Виведення маток

Племінна робота

Промислова технологія бджільництва

Виробництво стільникових і безстільникових пакетів бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Підготовка пасік до медозбору та його використання

Утримання бджіл восени та взимку

Організація роботи бджолорозплідників та районних племінних пасік

Промислове схрещування у бджільництві

 

Хвороби, шкідники та вороги бджіл і боротьба з ними

Хвороби бджіл

Заразні хвороби

Незаразні хвороби

Шкідники та вороги бджіл

 

Технологія продуктів бджільництва

Мед

Віск

Воскова сировина

Прополіс

Бджолина отрута

Маточне молочко

Бджолине обніжжя

 

Економіка і організація бджільництва

Концентрація та спеціалізація

Організація праці

Нормування праці

Оплата праці

Планування й облік у бджільництві

Додатки

Бібліографічний список

 

Література

Техніка використання бджіл на запиленні сільськогосподарських рослин

Не всі сільськогосподарські культури, що потребують запилення, однаково охоче відвідуються бджолами, а тому при організації бджолозапилення це слід брати до уваги.

Забезпечуючи запилення садів і ягідників, необхідно враховувати ранній період їх цвітіння, можливі похолодання. Плодові дерева цвітуть так: спочатку зацвітають кісточкові породи — абрикоси, вишні, сливи, потім зерняткові — груші, яблуні. Точки розміщують безпосередньо біля насаджень, щоб літ бджіл відбувався упоперек рядків з сортами-запилювачами.

Запилювальна діяльність бджіл на посівах сільськогосподарських культур буде ефективною лише тоді, коли пасіку підвезено безпосередньо до ділянки з квітучими медоносними рослинами. Максимальна віддаленість пасіки від посіву, при якій найбільш ефективно здійснюється запилення рослин, становить 500—600 м. Із збільшенням відстані між посівами і пасікою кількість бджіл, які працюють на квітках, зменшується, внаслідок чого урожайність рослин знижується.

Особливо важливо наблизити пасіку до запилюваної ділянки навесні, коли температура повітря не досить висока й активність бджіл низька. Слід враховувати також, що бджола під час льоту витрачає за кожну хвилину до 0,3 мг корму, тому при наближенні пасіки до посівів не тільки поліпшується запилення рослин, а й збільшується медозбір.

Бджолині сім'ї краще запилюють рослини тоді, коли пасіку підвозять на початку цвітіння рослин. Бджоли з першого дня починають відвідувати квітки тієї сільськогосподарської культури, до якої їх наблизили. Якщо ж пасіку підвезти за декілька днів до цвітіння рослин, то частина бджіл звикне літати на природні медоноси. Однак і запізнюватись з підвезенням пасіки на посіви не можна, тому що найбільше нектару квітки виділяють в першу половину цвітіння. Розміщувати пасіку потрібно так, щоб найбільш віддалена частина посівів знаходилась від бджіл на відстані 500—600 м, а в плодовому саду — 200— 250. Для рівномірнішого запилення рослин вулики рекомендується ставити групами, щоб відстань між ними не перевищувала 1—1,5 км, а в саду — 0,4—0,5.

Відомо, що найбільш повно плоди і насіння зав'язуються тоді, коли бджола відвідує одну й ту ж квітку декілька разів. Наприклад, квітки гречки й конюшини потребують дворазового відвідування, квітку соняшника бджола повинна відвідати в середньому шість разів, а баштанні культури дають добре розвинуті плоди лише при 20—30 відвідуваннях кожної квітки бджолами. Таким чином, знаючи кратність відвідування бджолами квіток різних культур і кількість квітів на одиниці площі посіву, можна визначити, яка кількість бджолиних сімей потрібна для запилення 1 га певної ентомофільної культури.

Організовуючи запилення тієї чи іншої культури, слід дотримувати таких норм підвезення бджолиних сімей на 1 га:

сад  -  2—2,5

гречка  -  2

еспарцет  -  2—3

соняшник  -  1

гірчиця  -  1

коріандр  -  2—3

конюшина червона  -  3—4

люцерна  -  4—6

буркун  -  З

огірки, баштанні  культури  -  0,5

огірки в теплицях (до 1000 м2)   -  1

овочеві культури  -  3—4

При використанні бджіл на запиленні польових та плодово-ягідних культур, що добре виділяють нектар, активне втручання людини зводиться лише до того, щоб своєчасно підвезти на ділянку достатню кількість бджолиних сімей і правильно розмістити їх на території масиву. До таких рослин належать гречка, еспарцет, соняшник, ріпак, коріандр, баштанні культури, буркун, гірчиця. Проте існують і такі ентомофільні рослини, які слабо виділяють нектар (льон, виноград, суниці) або ж він знаходиться на глибині довгої трубочки віночка (конюшина червона), звідки бджолам важко його дістати. Звичайно, такі рослини відвідуються бджолами недостатньо інтенсивно. Враховуючи це, необхідно підвищувати запилювальну діяльність бджіл.

Як уже зазначалось, одним із заходів, що сприяють підвищенню інтенсивності запилення рослин, є підвезення пасіки безпосередньо до масиву насінників. При запиленні конюшини червоної найбільший ефект дає наближення пасіки до посівів на самому початку цвітіння рослин. Запізнення з підвезенням на тиждень призводить до недобору насіння на 30—40 %.

Дослідження і виробнича практика показали, що для запилення квіток конюшини червоної на 100 м2 площі потрібно 50—70 медоносних бджіл. Щоб забезпечити таку їх кількість, на гектар насінників необхідно підвезти 3— 4. сім'ї бджіл.

Іншим способом підвищення запалювальної діяльності медоносних бджіл є дресирування їх. Можна проводити як внутрішньовуликове, так і позавуликове дресирування. Для цього ароматизований квітками конюшини цукровий сироп дають бджолам одночасно у вулики і в годівниці, які ставлять на прилітні дошки вуликів. Коли у годівницях зберуться бджоли, їх накривають і переносять у поле, спрямовуючи цим самим бджіл на запилення квіток червоної конюшини. Сироп готують з разрахунку 1 кг цукру на 1 л перевареної води. Після охолодження сиропу до кімнатної температури в нього кладуть свіжі квіткові пелюстки, відокремлені від зелених чашечок. Пелюсток беруть приблизно іи частини об'єму сиропу або квітки із 100—120 головок на 1 л сиропу. Дресирування бджіл згодовуванням у вулику цукрового сиропу, настояного на квітках культури, яку мають запилювати, запропоновано професором А. Ф. Губіним (1947).

Спрямування бджіл має особливе значення для тих господарств, де пасіка нечисленна, а площа насінників досить велика.

Слід відмітити також, що ефективне запилення насінників конюшини можуть забезпечити лише сильні бджолині сім'ї.

 

Бджільництво

 

 

 

Бджільництво

Ви дивились сторінку - Техніка використання бджіл на запиленні сільськогосподарських рослин

Наступна сторінка     -  Вулик

Попередня сторінка   - Запилення і запліднення квіткових рослин

 

Вернутися до початку сторінки Техніка використання бджіл на запиленні сільськогосподарських рослин

 

 

Учебник пчеловода

 

Литература по пчеловодству

 

Чудо-МЕД - вкусный лекарь

Рената Франк

Чудо-МЕД - вкусный лекарь

Вы узнаете: О составе меда и значении его для обмена веществ; О применении меда в здоровом питании; О профилактическом и терапевтическом действии меда. Многочисленные советы по использованию меда помогут справиться с недомоганиями, сбалансировать свой рацион и подружиться с этим чудесным даром природы!

Перевод с немецкого. Харьков. 2007 год.

 

УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА

Э. БЕРТРАН

УЛЬИ И ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПЧЕЛОВОДСТВА

Издание, пересмотренное по двенадцатому французскому изданию, под редакцией В. С. РАЙНОВСКОГО. С 83 рисунками. С приложением таблицы конструкторских чертежей, ульев, рецептов приготовления медовых вин, водки и уксуса и писем к Э. Бертрану Маргариты Меркадье.

Издательство „МЫСЛЬ". ЛЕНИНГРАД. 1928 год.

 

Здоровье дарит нам пчела

КОРЖ В.Н.

Здоровье дарит нам пчела

Книга посвящена описанию натуральных (нативных) продуктов пчеловодства, а также их целебных и лечебных свойств. В книге приведены практические рекомендации по использованию и правильному хранению пчелопродуктов, народные рецепты для укрепления организма, профилактики и лечения самых распространенных недугов. Все рекомендации и народные рецепты следует использовать только после согласования с лечащим врачом.

2-е изд. — X.: Вировец А.П. «Апостроф», 2012 год.

 

ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении

Священник Александр Лазебный.

ПЧЕЛИНАЯ АПТЕКА: Все о медолечении и пчелоужалении

Бог создал пчелу во благо человеку, и это удивительное насекомое уже много тысяч лет щедро дарит людям замечательные продукты - мед, воск, маточное молочко, прополис. На страницах этой книги вы найдете рецепты лечения продуктами пчеловодства, а также научно обоснованное описание пчелоужаления - методики лечения с помощью укусов пчел. Самые тяжелые заболевания отступают благодаря этим волшебным средствам. По благословению преосвященнейшего Владимира епископа Почаевского.

Донецк: ООО ПКФ «БАО», 2006 год.

 

Лечение пчелиным мёдом и ядом

Кузьмина К.А.

Лечение пчелиным мёдом и ядом

Книга в доступной форме рассказывает о химическом составе продуктов медоносной пчелы и их действии на организм человека, о применении их с лечебной целью в народной и научной медицине. Описны методы лечения медом и продуктами пчеловодства  — пчелиным ядом, пергой, маточным молочком, а также пчелиным воском и прополисом. В книге представлены способы определения подлинности меда, его применение в косметологии, противопоказания к применению меда, инструкция по применению пчелоужалений.

К. О-во «Знание» Украины, 1992 год.

 

Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др.

Учебник пчеловода

Книга может служить пособием при подготовке пчеловодов на курсах, а также практическим руководством для зоотехников, агрономов и других специалистов сельского хозяйства. Много полезного в ней найдут и пчеловоды-любители. Книга предназначается в качестве учебника для подготовки пчеловодов в сельских профессионально-технических училищах. В книге содержится 12 таблиц, 8 цветных таблиц и 119 рисунков.

Изд. 4-е. М., «Колос», 1970 год.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Ковалев А.М., Таранов Г.Ф., Нуждин А.С. и др.

Учебник пчеловода.

Предназначен для подготовки массовых кадров пчеловодов в системе профессионально технического образования. Освещаются: биология пчелиной семьи и селекция пчел; кормовая база пчеловодства и опыление с.-х. культур; пчеловодный инвентарь и пасечные постройки; разведение и содержание пчел; болезни пчел, их профилактика и борьба с ними; хранение и переработка продуктов пчеловодства, экономика и организация пчеловодного хозяйства.

Изд. 5-е, перераб. и доп. М., «Колос», 1973 год.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Комиссар А.Д.

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

Зимовка — самый ответственный период в жизни пчелиной семьи, о котором мы знаем очень мало. По утверждению автора этой книги практически все наши сложившиеся представления о жизни пчел в зимний период ошибочны или нуждаются в пересмотре. Автор предлагает новые оригинальные высокотемпературные способы зимовки нуклеусов и отводков, позволяющие при минимальных затратах корма сохранять зимой пчел и получать весной интенсивное их развитие.

 Киев: НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии АН Украины, 1994 год.

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Малаю А.

Интенсификация производства меда

Книга содержит сведения о биологии пчел, способах их кормления и размножения и наиболее эффективных методах повышения их медопродуктивности. Освещается опыт содержания пчел в Румынии, странах Западной Европы и США.

М.: Колос, 1979 год.

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

ОЗЕРОВ А.П.

Рациональное двухматочное пчеловождение

Предлагаемый материал представляет собой всесторонне отработанную технологию с элементами "ноу-хау", позволяющую повысит медосбор в 3-7 раз, улучшить условия содержания пчелосемей, уменьшить затраты средств и труда, а в конечном итоге многократно повышает экономический эффект пчеловодства. Технологическая схема включает в себя четыре запатентованных изобретения автора, а также методику эффективного их использования.

Хозрасчетный центр "АТЕX", 1991 г.

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др.

Пчеловодство

Описаны биологические особенности пчелиной семьи, кормовая база, разведение и содержание пчел, племенная работа в пчеловодстве, пчеловодческий инвентарь и оборудование, пасечные сооружения и механизмы, технология получения продуктов пчеловодства, болезни, вредители пчел и борьба с ними. Приведены экономика и организация пчеловодства. Книга хорошо иллюстрирована. Рассчитана на работников пчеловодства. Может быть полезной пчеловодам-любителям.

Издательство «Урожай», 1989 год.

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И.

Календарь пасечника

Поскольку в зонах Украины климатические условия различные, работы на пасеке поданы соответственно до условий центральной за размещением зоны — Лесостепи. Имеется ввиду, что весенние работы в степной зоне начинаются ранее, чем в лесостепной, на 10—15 дней, а в зоне Полесья — на 7—10 дней позже. Наращивание пчел на зиму, а также другие осенние работы в южных областях проводятся позже, а в районах Полесья — раньше.

Издательство «Урожай», 1986 год.

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П.

Пчеловодство

Рассматриваются биология пчелиной семьи, районированные породы пчел, их особенности по использованию медосборов и опылению энтомофильных сельскохозяйственных культур. Описаны пасечное оборудование и инвентарь, приемы содержания и разведения пчел, производство продукции пчеловодства на промышленной основе. Помещены рекомендации по интенсификации пчеловодства путем его специализации и концентрации, планированию. Даны характеристика продуктов пчеловодства, способы их переработки и хранения, а также способы борьбы с болезнями пчел, защиты их от отравления пестицидами.

«Вища школа», 1987 год.

 

Биология медоносной пчелы

В.И.Лебедев, Н.Г.Билаш.

Биология медоносной пчелы

Освещены вопросы происхождения, морфологии, анатомии и физиологии медоносной пчелы, приведены закономерности общественного образа жизни пчелиной семьи как целостной биологической единицы. Даны контрольные вопросы и методики проведения лабораторных работ и практических занятий. Для учащихся техникумов по специальности „Пчеловодство".

М.: Агропромиздат, 1991 год.

 

В.П.Цебро. День за днем на пасеке

В.П.Цебро.

День за днем на пасеке

Автор - пчеловод со стажем более тридцати лет. В настоящее время на его личной пасеке находится 150 пчелиных семей. Ухаживая за пчелами, он ежегодно продает государству от каждой основной семьи по два отводка и получает по 10-15 килограммов товарного меда. Книга знакомит читателя со многими эффективными приемами труда на пасеке. Она будет полезна каждому пчеловоду Северо-Запада нашей страны.

Л.: Лениздат, 1991 год.

 

В.Г.Кашковский. Уход за пчелами в Сибири

Кашковский В.Г.

Уход за пчелами в Сибири

Книга доцента Новосибирского сельскохозяйственного института В. Г. Кашковского "Уход за пчелами в Сибири" - обобщение опыта передовых пчеловодов Сибири и многолетних авторских исследований. Эта технология ухода за пчелами обсуждалась на выездной сессии ВАСХНИЛ и была рекомендована для внедрения на пасеках Алтая, Сибири и Северного Казахстана. При ее применении производительность труда пчеловодов Кемеровской области и Алтайского края возросла в 3 раза, а товарность пасек - в 4 раза.

Западно-Сибирское книжное издательство, 1984 год.

 

Учебник пчеловода