За редакцією А.І.Черкасової. Видавництво «Урожай», 1989

Бджолине обніжжя — пилок з тичинок рослин, зібраний бджолами, до якого вони додають нектар, секрет слинних залоз й формують у грудочки (обніжки) діаметром 2—3 мм, які вони приносять до вулика в корзинках на задніх ніжках. Частина їх потрапляє в бджолине гніздо, складається бджолами в комірках, ущільнюється, консервується медом (в результаті чого одержують пергу) і використовується бджолами, 30—40 % пилку (обніжжя) може забирати людина за допомогою пилковловлювачів і використовувати для своїх потреб в різних галузях народного господарства. Часткове відбирання бджолиного обніжжя не впливає на медопродуктивність, розвиток бджолиних сімей, якість вирощуваного розплоду.

Квітковий пилок — це чоловічі статеві клітини квітучих рослин, які утворюються в розширеній частині тичинок (в пиляках квітки). У більшої частини рослин пилок складається з окремих одноклітинних пилякових зерен, невидимих неозброєним оком. За зовнішнім виглядом квітковий пилок нагадує порошок жовтого, оранжевого, коричневого, білого, зеленкуватого, темно-червоного, чорного кольорів.

Учебник пчеловода

Пилкова продуктивність різних видів рослин неоднакова. Так, у еспарцету вона становить 27,3—74,7 кг/га, гречки — 50,1—70,2, люцерни синьої — 78,1—323,8, конюшини червоної — 21,5—33,9, ріпака озимого — 90,9—129,7 кг/га.

На Україні є великі можливості щодо збору квіткового пилку. Соняшник, гречка, еспарцет можуть повністю задовольнити потреби бджільництва республіки у пилку і ще дати десятки тонн (у вигляді бджолиного обніжжя) для різних галузей народного господарства.

Фізико-хімічний склад та властивості бджолиного обніжжя залежать від багатьох факторів, в тому числі від виду рослин, особливостей обробки його бджолами, строків і способів зберігання, промислової переробки тощо. В них знайдено до ЗО вуглеводів, альбуміни, глобуліни, 45 ферментів, 32 амінокислоти, в тому числі всі незамінні, жири, насичені й ненасичені жирні кислоти, каратиноїди, антоціани і антоціаніди, флавоноли, оксифлавоноли, флаванони, 17 вітамінів, 36 зольних елементів, ароматичні, барвні та інші речовини — всього близько 250 сполук та зольних елементів.

Води у щойно зібраному бджолами пилку 40—55 %, у повітряносухому — від 8 до 35%, в середньому—18—25 %.

За даними В.Г.Чудакова (1979), на частку вуглеводів в пилку припадає в середньому 49%, сирого жиру — 6—8, органічних карбонових і оксикарбонових кислот — 0,93, зольних елементів — З—4 %, каратиноїдів — 8—18 000 мкг/г. З найбільш важливих амінокислот, що містяться в квітковому пилку, є валін (6,2 %), гліцин (5), глютамінова та аспарагінова кислоти (по 9), ізолейцин (5,3), лейцин (6,9), лізин (6), метіонін (6,2), пролін (2—18), треонін (4,1), триптофан (1,2), фенілаланін (3,7 %).

Хімічний склад квіткового пилку остаточно ще не визначено.

В таблиці 15 наведено фізико-хімічні показники бджолиного обніжжя, одержаних на Україні.

Таблиця 15.

Фізико-хімічні показники бджолиного обніжжя

Рослина	Вміст води, %	Білок, %	Вуглеводи, %	Жири, %	Мінеральні речовини, %	Активність каталази, мл 0,01 н. розчину гіпосульфіту	Активність інвертази, мг сахарози	Вітамін С, мг% на 100 г	Вітамін В₁, мкг/г	Вітамін В₂, мкг/г
Еспацерт	17,8	29,4	49,3	13,0	2,9	57,5	1366,2	21,9	0,7	4,6
Гречка	17,4	17,9	48,1	13,5	3,1	41,9	3986,0	16,2	0,8	4,9
Соняшник	20,4	19,6	51,5	12,9	2,8	50,6	6811,0	20,0	0,6	4,3
Конюшина	8,5	25,3	31,1	5,8	3,4	53,6	3643,1	37,1	0,9	5,1
Кульбаба	14,8	14,0	47,6	13,4	4,1	41,8	2535,0	29,2	0,5	4
Груша	15,7	17,4	49,9	2,5	3,9	39,1	2263,0	28,8	0,6	4,7
Свиріпа	17,0	19,6	53,0	10,1	3,8	45,7	2338,9	75,7	0,7	5,4
Сосна	16,9	4,3	51,6	9,6	3,2	16,7	840,0	22,9	0,7	5,0
Верба	8,2	24,8	50,5	4,7	3,0	43,7	1432,4	32,9	0,9	5,0
Клен американський	8,3	21,6	40,1	4,9	3,1	44,5	3118,1	36,9	0,9	4,7
Яблуня	11,1	30,9	36,0	13,4	3,6	12,6	1508,0	37,9	0,6	4,8
Лох сріблястий	9,7	34,9	35,1	10,6	3,1	39,0	2051,4	22,7	0,6	5,0
Сон-трава	10,3	21,2	39,0	10,5	3,0	21,1	892,4	51,3	0,5	4,3

Принесене й складене в комірки бджолине обніжжя є для бджіл джерелом білків, жирів, вітамінів і мінеральних речовин.

Сильна бджолина сім'я вирощує за сезон до 200 тис. бджіл і використовує при цьому 20—30 кг пилку. При нестачі пилку виведення бджіл, утворення і виділення маточного молочка припиняються. Бджоли швидко виснажуються й можуть загинути. При відсутності перги восковидільні залози у бджіл, майже не функціонують.

Ряд цінних корисних властивостей бджолиного обніжжя зумовлює їх застосування у бджільництві, ветеринарії, харчовій промисловості. Завдяки лікувальним властивостям обніжжя застосовують у медицині для лікування злоякісної анемії, гастриту, коліту, гіпертонічної хвороби, неврозів, подагри, порушень діяльності ендокринної системи тощо.

Використання пилковловлювачів для збору бджолиного обніжжя. Для збору і заготівлі бджолиного обніжжя використовують пилковловлювачі різних конструкцій. Вони можуть бути начіпними або вмонтованими всередині вулика. Основними їх деталями є пилковідбираюча решітка, приймальник або лоток для збору бджолиного обніжжя. Решітка може бути металевою чи пластмасовою. Краї її отворів повинні бути відполірованими, діаметром 4,9— 5,0 мм. Зручні для робочих бджіл решітки з поличками з внутрішнього боку.

Приймач для збору обніжжя виготовляють з дерева, знизу або збоку обладнують металеву лужену або капронову сітку з отворами 1x1 мм. Він повинен вміщувати 0,5—0,6 кг сирого обніжжя. Найбільш досконалими є пилковловлювачі, виготовлені в Латвійській PCP.

Пилковловлювач навішують на передню стінку вулик і так, щоб він обхоплював повністю відкритий верхній льоток. Решітка повинна підходити під льотковий отвір. Це дає можливість бджолам вільно проходити в обох напрямках. Для запобігання блуканню бджіл під час збору обніжжя пилковловлювачі бажано прикріпляти на всі вулики, що стоять поруч.

Протягом перших 3—5 днів у прикріпленому до вулика пилковловлювачі решітку тримають піднятою (бджоли проходять вільно з обніжжям). Для цього її відсувають або фіксують у верхньому положенні. Після підготовчого періоду решітку вмикають на весь період збору обніжжя, виводячи з робочого стану у дощову погоду, при головному медозборі, в період застосування отрутохімікатів для боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур.

Бджолині сім'ї швидко звикають до збору бджолиного обніжжя, якщо пилковловлювачі навішені на всі вулики точка. Винятком можуть бути лише слабкі та безматочні сім'ї.

Для збору обніжжя використовують сухі та чисті пилковловлювачі. В кінці роботи їх чистять, сушать і складають у ящики, вулики або складські приміщення.

Строки збору бджолиного обніжжя. Заготовляти його найкраще у весняно-літній період, під час масового цвітіння рослин. В окремих випадках можуть бути використані й інші строки. Це насамперед залежить від видового складу квітучих рослин, сили сімей, запасів перги в гніздах. Починають збирати пилок під час цвітіння верби, кленів, весняного лісового різнотрав'я, плодових і ягідних культур. Бджоли дружно збирають його також з еспарцету, конюшини, соняшника, кукурудзи, гречки, озимого ріпака та інших рослин. Під час цвітіння цих та інших рослин проводять основну заготівлю обніжжя. Не рекомендується збирати його у другій половині літа. В цей час пилку в природі мало, і він необхідний для нарощування сімей на зиму.

Зооветеринарні вимоги до бджолиних сімей, що збирають квіткове обніжжя. На початку промислового збору пилку бджолині сім'ї повинні бути здоровими, мати силу не менше 8—9 вуличок, плідну матку, 5—6 кг корму, різновіковий розплід та 1—2 рамки перги.

Сім'ї, що беруть участь у збиранні квіткового пилку, добре доглядають. Вони повинні знаходитися в місцевості, благополучній щодо епізоотичних захворювань сільськогосподарських тварин (ящур, сибірка та ін.) і заразних захворювань бджіл.

Збір, зберігання, фасування бджолиного обніжжя. Бджолине обніжжя належить до продуктів, що швидко псуються, тому його необхідно своєчасно просушити або законсервувати. У зв'язку з цим обніжжя з лотків виймають кожний день, відразу ж висушують. Для цього його розстилають тонким шаром на стелажах сушарні — дерев'яного каркаса, обтягнутого марлею. В разі відсутності сушилки його розміщують тонким шаром на папері в будь-якому сухому й чистому приміщенні з протягом, куди не проникають бджоли, оси, мухи, миші. У всіх випадках висушування обніжжя на пасіці слід запобігати дії на них сонячних променів та пошкодженню шкідниками.

На бджільницьких підприємствах обніжжя сушать у сушильних шафах різної конструкції при температурі не вище 40 °С.

Незалежно від виду сушки бджолине обніжжя відповідно до технічних умов повинно мати не більше 10 % масової частки води, 0,1 механічних домішок (частини тіла бджіл, вуликове сміття), не повинно бути ураженими міллю та іншими шкідниками. Не дозволяється сушити та консервувати обніжжя, змочене дощем, збирати його під час цвітіння отруйних рослин (чемериця, жовтець та ін.), а також обробки пестицидами сільськогосподарських культур, що розміщені в радіусі 5 км від пасік. Збирають бджолине обніжжя лише через 10 днів після закінчення застосування пестицидів.

Свіже обніжжя можна консервувати медом, цукром-піском або пудрою з розрахунку на одну вагову частину обніжжя одну або дві частини консерванта. Перед цим його слід ретельно розтерти.

Після переробки обніжжя герметично пакують у будь-яку тару, що придатна для харчових продуктів. Фасують його масою нетто від 0,5 до 50 кг. При цьому допускають відхилення ±0,1 %. Тара для обніжжя повинна бути чистою, міцною і без сторонніх запахів. Зберігають його при можливо низьких плюсових температурах, але запобігають приморожуванню.

Використання бджолиного обніжжя на пасіках. Сушене або консервоване обніжжя використовують для підгодівлі бджолиних сімей при нестачі або відсутності перги. Кількість їх, що необхідна для нормального розвитку бджолиної сім'ї, залежить від її сили, а також наявності розплоду. Сушене обніжжя насипають у порожній стільник, збризкують цукровим сиропом в концентрації 1 : 1 і розміщують на краю гнізда, його можна також змочити цукровим снопом, ретельно розмішати і довести цукром-піском або пудрою до тістоподібної маси, яку поміщають у пергаментний або целофановий пакунок і розкладають над гніздами: на верхні бруски рамок. З нижнього боку пакунків роблять отвори для доступу бджіл.

Консервоване обніжжя тістоподібної консистенції згодовують так, як і сушене. У міру витрачання бджолиною сім'єю обніжжя даванку його повторюють.

Бджолине обніжжя, яке одержують на пасіках республіки, використовують також для виготовлення вуглеводно-білкової пасти, що містить їх 2 % основної маси. Згодовують пасту у весняно-осінній період для нарощування сімей бджіл. Виготовляють її на Галицькому воско-вощинному заводі за технологією, розробленою Українською дослідною станцією бджільництва, якою встановлено, що для виготовлення пасти оптимальною є 2%-на доза обніжжя до взятої вихідної маси цукру. Більша або менша доза обніжжя не дає бажаних результатів.



Підручник пасічника Література по бджільництву
	X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук. ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл. ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г.

	В.А.Нестерводський Організація пасік і догляд за бджолами У книзі розглядаються питання кормової бази бджіл, найкращі системи вуликів, догляд за бджолами весною та літом, осінні роботи на пасіці, зимівля бджіл, хвороби та шкідники бджіл і боротьба з ними, организация пасеки. Видавництво "Урожай". 1966 год.

	Рената Франк Чудо-МЕД - вкусний лікар Ви узнаєте: Про склад меду і його значення для обміну речовин; Про застосування в здоровому харчуванні; Про профілактичну і терапевтичну дію меду. Багаточисельні поради по використанню меду допоможуть справитися з хворобами, збалансувати свій раціон і потоваришувати з цим чудовим подарунком природи! Переклад з німецького. Харків. 2007 год.

	Е. БЕРТРАН ВУЛИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПАСІЧНИКА Видання, переглянуте по дванадцятому французькому виданню, під редакцією В.С.РАЙНОВСЬКОГО. З 83 малюнками. З додатком таблиць конструкторських креслень вуликів, рецептів приготовлення медових вин, горілки і уксусу та листів до Бертрана Маргарити Меркадьє. Видавництво „МЫСЛЬ". ЛЕНІНГРАД. 1928 рік.

	КОРЖ В.Н. Здоров'я нам бджола дарує Книга присвячена опису натуральних (нативних) продуктів бджільництва, а також їх цілющих і лікувальних властивостей. У книзі представлені практичні рекомендації по використанню та правильному зберіганню бджолопродуктів, народні рецепти для підсилення організму, профілактиці та лікування найбільш розповсюджених недугів. Всі рекомендації та народні рецепти слід використовувати тільки після узгодження з лікуючим лікарем. 2-е вид. — X.: Віровець А.П. «Апостроф», 2012 рік.

	Священник Олександр Лазебний. БДЖОЛИНА АПТЕКА: Все про медолікування і бджоловжалення Бог створив бджолу для блага людини, і ця чудова комаха вже багато тисяч років щедро дарить людям чудові продукти - мед, воск, маточне молочко, прополіс. На сторінках цієї книги ви знайдете рецепти лікування продуктами бджільництва, а також науково пояснені описи бджоловжалень - методики лікування за допомогою укусів бджіл. Самі тяжкі захворювання відступають завдяки цим чарівним засобам. За благословінням преосвященнійшого Владимира єпіскопа Почаївського.

	Кузьміна К. А. Лікування бджолиним медом і отрутою. Книга в доступній формі розповідає про хімічний склад продуктів медоносної бджоли і їх дію на організм людини, про застосування їх з лікувальною метою в народній і науковій медицині. Описано методи лікування медом і продуктами бджільництва - бджолиною отрутою, пергою, маточним молочком, а також бджолиним воском і прополісом. У книзі представлені способи визначення достовірності меду, його застосування в косметології, протипоказання до застосування меду, інструкція із застосування бджоловжалення.

	Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. Книга може служити посібником при підготовці бджолярів на курсах, а також практичним посібником для зоотехніків, агрономів та інших спеціалістів сільського господарства. Багато корисного в ній знайдуть і бджолярі-любителі. Книга призначається як підручник для підготовки бджолярів у сільських професійно-технічних училищах. У книзі міститься 12 таблиць, 8 кольорових таблиць і 119 малюнків. Вид. 4-е. М., «Колос», 1970 рік.

	Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Призначений для підготовки масових кадрів бджолярів в системі професійно технічної освіти. Висвітлюються: біологія бджолиної сім'ї і селекція бджіл; кормова база бджільництва і запилення с.-г. культур; бджолиний інвентар і пасічні споруди; розведення і утримання бджіл; хвороби бджіл, їх профілактика і боротьба з ними; зберігання і переробка продуктів бджільництва, економіка і організація бджолярського господарства. Вид. 5-е, перероб. и доп. М., «Колос», 1973 рік.

	Коміссар О.Д. Зимівля медоносних бджіл при високій температурі Зимівля - найвідповідальніший період в житті бджолиної сім'ї, про який ми знаємо дуже мало. За твердженням автора цієї книги практично всі наші сформовані уявлення про життя бджіл в зимовий період помилкові або потребують перегляд. Автор пропонує нові оригінальні високотемпературні способи зимівлі нуклеусів і відводків, що дозволяють при мінімальних витратах корму зберігати взимку бджіл і отримувати навесні інтенсивне їх розвиток. Київ: НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології АН України, 1994 рік.

	Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

	Раціональне двухматкове бджільництво.

	Черкасова А.И. и др. Бджільництво

	Черкасова А.И. Календар пасічника

	Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

	В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

	В.П.Цебро. День за днем на пасіці

	В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі