|
За редакцією А.І.Черкасової. Видавництво «Урожай», 1989 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Шкідники та вороги бджілДо шкідників та ворогів бджіл належать деякі комахи, гризуни, птахи. Велика і мала воскова міль — нічні метелики, гусениці яких живляться воском. Належать до небезпечних шкідників бджільництва. Вони руйнують стільники, мерву, пошкоджують пергу, деревину вуликів, утеплювальний матеріал, поширюють гнильцеву інфекцію. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Метелик великої воскової молі має тіло довжиною 15—20 мм. Передні крила у нього біля основи попелясто-сірі, до заднього краю жовто-бурі, задні крила сіруватого кольору з декількома темними рисочками по краях. Тіло коричневе. Самки метеликів живуть до 20 днів і відкладають до 2 тис. яєць. Доросла гусінь має довжину 20 мм. Повний цикл її розвитку при температурі 30—32 °С становить 47 днів. Протягом року міль дає три покоління. Метелик малої воскової молі довжиною 9—11 мм, тіло його буро-сірого кольору. Передні крила вузькі, задні коротші і ширші, без візерунка. Самка відкладає до 400 яєць. Доросла гусінь довжиною до 16 мм, повний цикл розвитку відбувається за 60—120 днів. Одна гусінь великої воскової молі за життя з'їдає до 0,5 г воску і пошкоджує 500—600 воскових комірок. Потомство однієї самки може знищити до 35 кг воску. Тому запобігання розвитку воскової молі і боротьба з нею є важливим заходом на пасіках та воскопереробних підприємствах. До застосовуваних профілактичних заходів належать утримання сильних сімей, своєчасна переробка воскової сировини, підтримання чистоти на пасіці, в підсобних приміщеннях, вуликах, правильне зберігання запасних стільників тощо. Запасні стільники, воскову сировину ефективно й економічно вигідно знезаражувати низькими температурами. При температурі —10 °С і нижче воскова міль гине на всіх стадіях розвитку протягом доби. Стільники без меду і перги можна знезаражувати від воскової молі в камері, де підтримують температуру +48 ±1°С. Стільники розміщують на рейках на відстані 1—2 см. Експозиція обробки — 4 год. Можна також проводити дегазацію стільників. Для цього використовують аміачну воду, парадихлорбензол, чотирихлористий вуглець у суміші з оцтовим альдегідом, оцтову кислоту, сірчистий газ, бромистий метил, окис етилену та інші препарати відповідно до настанов ветеринарної служби. Ветчинний шкіроїд — жук довжиною 8, шириною 3,5 мм, чорного кольору, з поперечними сірувато-коричневими смужками на передній частині надкрил. На смужці — 6 чорних крапок. Живиться трупами бджіл, пергою, просвердлює ходи в утеплювальному матеріалі, рамках, вуликах. На складах пошкоджує квітковий пилок, пергу, стільники, утеплювальний матеріал. Профілактичними заходами є утримання на пасіці сильних сімей, підтримання чистоти й порядку, провітрювання складів. При виявленні шкідника роблять дезинфекцію приміщення сірчистим газом. Щипавка має подовжене тіло, великі очі, гризучі, спрямовані вперед, ротові органи, довгі вусики, тверді, короткі, без жилкування передні крила. Черевце у неї на кінці роздвоєне («щипці») у вигляді двох твердих гачків. Проникаючи у вулик, вона поселяється у вологому утеплювальному матеріалі, живиться медом, пергою, бджолами. До заходів боротьби належить змазування ніжок вуликових підставок автолом. Подушки та інший утеплювальний матеріал просушують на сонці. Знищують щипавок також механічно у вуликах. Миші проникають у вулик через льоток, щілини, живляться пергою, медом, мертвими й живими бджолами, руйнують стільники, вулики, утеплювальний матеріал. Особливо багато шкоди завдають сім'ям взимку. Боротьбу з цими шкідниками ведуть механічним, хімічним і мікробіологічним методами. Восени на льотки прикріплюють льоткові загороджувачі. До ворогів бджіл належать деякі комахоїдні птахи й комахи, які постійно не живуть у вулику, але нападають на бджіл або поїдають мед, завдаючи значних збитків бджільництву. Щурка золотиста нападає на пасіки зграями, знищує багато бджіл. В місцях значного поширення завдає бджільництву значних збитків. Птахів відганяють від пасіки пострілами з рушниць та записаними на плівку і переданими через підсилювач криками самих щурок. Бджолоїд живиться бджолами, джмелями, осами та іншими перетинчастокрилими. Живе в полі по лінії головного льоту бджіл і масово їх знищує. Засоби боротьби такі ж, як із щуркою. Сорокопудів зустрічається багато видів. Оселяючись біля пасіки, найбільшої шкоди бджільництву завдають рудий сорокопуд, або жулан, червоноголовий та чорнолобий. Ці птахи дуже ненажерливі. Їх необхідно відлякувати та міняти місця розміщення пасіки. Філант, або бджолиний вовк, — одинока земляна оса. Доросла комаха живиться нектаром рослин або вмістом медового зобика бджіл-збиральниць, а її личинка — дорослими бджолами, яких паралізує жалом самка філанта. Ефективними заходами боротьби з бджолиним вовком є виловлювання самок, знищення гнізд, личинок та лялечок. Оси проникають у вулик, крадуть мед та бджіл. Найбільшу шкоду пасікам завдають звичайна оса (Vespa vulgaris), поліст (Polistis gallica), лісова (Vespa silvestris), середня (Vespa media), руда (Vespa rufa). Живуть вони сім'ями, найчастіше нападають на бджіл у серпні та вересні. Ефективними засобами боротьби є виловлювання весною самок, знищення гнізд, розвішування на пасіці склянок з солодкою рідиною, застосування отруєних хлорофосом принад з шматочків м'яса чи фаршу. Шершні — великі оси, живуть сім'ями. На території України найбільшої шкоди завдають шершень звичайний (Vespa crabro) та великий (Vespa orientalis). Вони годують бджолами свій розплід. Боротьба з ними — знищення весною самок та гнізд і застосування отруєних принад — шматочків м'ясного фаршу з хлорофосом. Мурашки непокоять бджіл, крадуть мед. Боротьба з ними полягає в тому, щоб не допустити їх у вулик. Для цього стовпчики підставок вуликів змащують солідолом, автолом та іншими мінеральними маслами з домішкою отрутохімікатів. Метелик «мертва голова» — великий нічний метелик, який на спині має рисунок, що нагадує череп. З'являється в серпні, потрапляє до вулика вночі, непокоїть бджіл. Один метелик з'їдає 5—10 г меду. Заходи боротьби — знищення гусені та виловлювання метеликів. Бабка — велика комаха. В період інтенсивного розмноження бабки нападають на бджіл і знищують велику їх кількість. В цей час спостерігається загибель маток, які вилітають на парування. Заходів боротьби не розроблено. При масовому нападанні пасіку вивозять у безпечну зону. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ви дивилися сторінку - Шкідники та вороги бджіл Наступна сторінка - Мед Попередня сторінка - Незаразні хвороби Повернутися до початку сторінки Шкідники та вороги бджіл |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
. |