|
Під ред. А.І.Черкасової. Київ. "Урожай", 1986 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Використання гетерозису в бджільництвіГетерозис у гібридних особин проявляється вищою продуктивністю, кращою зимівлею, слабкою здатністю до рійливості, миролюбністю та іншими корисними ознаками, які переважають вихідні батьківські форми. Помісні бджоли першого покоління, одержані від схрещування сірих гірських кавказьких бджіл з місцевими українськими, переважали останніх за медопродуктивністю на 56,6 %, за воскопродуктивністю — на 37,1 %. Одночасно вони переважали і кавказьких бджіл за медопродуктивністю на 15,8 %, за воскопродуктивністю — на 47,8 %. Крім того, помісні бджоли краще зимують, нарощують сильніші сім'ї, краще використовують медозбір. У помісних бджіл проявляються характерні для кавказьких бджіл якості: заповзятливість у відшукуванні джерел медозбору, здатність використання слабких медозборів, інтенсивність роботи по збиранню нектару протягом всього світлового дня, збирання нектару з багатьох одночасно квітуючих медоносів. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Високий ефект гетерозису проявляється також у помісних бджіл першого покоління, при схрещуванні сірих гірських кавказьких з карпатськими. Вони переважали українських бджіл за медопродуктивністю на 51,7 %, за воскопродуктивністю — на 35,8 %. Одночасно помісні бджоли цієї пари схрещування збирали більше меду від карпатських — на 24,1 %, кавказьких на 20,9 % і воску — відповідно на 17 і 24,5 %. Таким чином, застосовуючи промислове схрещування бджіл, можна одержувати значно більше продукції, ніж при чистопородному розведенні. Однак гетерозис при міжпородних схрещуваннях проявляється лише в першому поколінні, в другому він затухає, а в третьому може не проявитись зовсім. Тому, щоб мати помісних бджіл першого покоління з високим ефектом гетерозису, на товарних пасіках застосовують перемінне схрещування, при якому спочатку одержують помісі першого покоління від прямого схрещування (матки кавказьких бджіл, трутні українських або карпатських), а потім зворотного (матки українських або карпатських, трутні кавказьких бджіл). Для одержання помісних бджіл першого покоління на пасіку завозять 5 —10 плідних маток сірих гірських кавказьких бджіл мегрельської популяції і підсаджують їх у відводки або сім'ї українських бджіл. Після початку відкладання яєць приступають до виведення від них маток-дочок. Сім'ї-виховательки для цього відбирають з кращих сімей українських бджіл. Для спаровування маток-дочок з трутнями українських бджіл на пасіці створюють з 10—15 високопродуктивних сімей групу батьківських сімей з бджолами української породи. В цих сім'ях готують умови для посиленого виведення трутнів. Виведеними матками-дочками замінюють маток у всіх сім'ях пасіки, крім батьківських. Після спаровування з трутнями української породи матки-дочки кавказьких бджіл виводитимуть помісних бджіл першого покоління, у яких буде проявлятись гетерозисна сила. Трутні в таких сім'ях будуть чистопородні кавказькі. Сім'ї помісних бджіл першого покоління, одержані від прямого схрещування, використовують протягом двох років. Потім виводять маток від кращих сімей української породи бджіл і замінюють ними маток у помісних сім'ях пасіки. Спаровування маток-дочок української породи бджіл з трутнями кавказьких бджіл буде гарантоване, оскільки попередні матки-дочки кавказьких бджіл виводили чистопородних трутнів своєї породи. Після спаровування ці матки будуть виводити помісних бджіл першого покоління, але вже не прямого, а зворотного схрещування, при якому теж проявляється гетерозис. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Використовуючи промислове схрещування кавказьких бджіл з карпатськими, на пасіку періодично з матковивідних бджолорозплідників завозять маток сірих гірських кавказьких і карпатських бджіл, а також застосовують пряме та зворотне схрещування. При промисловому схрещуванні на пасіках необхідно дотримувати суворого обліку і контролю за спаровуванням та заміною маток з тим, щоб не допустити безконтрольного розведення помісей, що може призвести до повного затухання ефекту гетерозису і значного зниження продуктивності та якості бджолиних сімей. Для застереження небажаних явищ, що можуть спостерігатись при міжпородному схрещуванні, і для одночасного використання гетерозисного ефекту, схрещують не породи бджіл, а окремі лінії в межах однієї породи. При такому схрещуванні вдається уникнути негативних явищ, зберегти монолітність ознак і гібридну силу потомства. Дослідженнями встановлено, що у гібридів карпатських бджіл під час схрещування окремих ліній проявляється гетерозис за продуктивністю, відкладанням яєць, збільшується довжина хоботка та ін. Застосування гетерозису в міжпородних та міжлінійних гібридних сім'ях дає змогу значно підвищити продуктивність пасіки й ефективно використовувати цінні ознаки тих порід бджіл, яких через певні негативні ознаки, зокрема, слабку зимостійкість, не можна широко розводити як чистопородних. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ви дивилися сторінку - Використання гетерозису в бджільництві Наступна сторінка - Використання бджіл-листорізів на запиленні насінників люцерни Попередня сторінка - Липень Повернутися до початку сторінки Використання гетерозису в бджільництві |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
. |