|
Під ред. А.І.Черкасової. Київ. "Урожай", 1986 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ЛипеньПрикмети погодиЛипень — період гроз, по-народному — місяць-грозовик. Промите повітря пахне озоном, зеленню, квітами. У липні сонячна дуга стає дещо нижчою і коротшою. «Сонце йде на зиму, а літо на спеку»,— кажуть в народі. Бджоли сидять на стінках вуликів — на сильну жару. Коли бджоли ранком «грають» — день буде ясним. Ластівки низом розганялися — на дощ та вітер. Липа - цінний медонос ЛИПЕНЬСередина літа, найжаркіший місяць року. На більшості території республіки це час цвітіння основних медоносів, що забезпечують головний медозбір: гречки, липи, люцерни, соняшника і деяких інших видів рослин. Часто вони знаходяться далеко від пасік і, щоб зібрати багато меду, бджіл необхідно підвозити безпосередньо до медоносів. В умовах інтенсивного землеробства багаторазова кочівля пасік — запорука високої продуктивності бджолиних сімей. Пасіку завчасно слід відповідно обладнати, щоб її можна було швидко перевозити з одного медоносу на інший. Найбільше збирають меду і краще запилюють ентомофільні культури сильні бджолині сім'ї, які перебувають у робочому стані й мають достатньо місця для складання нектару і пилку. Підготовка до використання основного медозбору — справа не одного дня. Роботу в цьому напрямку пасічники планують і виконують заздалегідь. Обладнують відповідно вулики, нарощують сильні сім'ї, відбудовують багато хороших стільників, виводять достатню кількість молодих високопродуктивних маток, завчасно підбирають і підготовляють місце для розміщення пасіки на кочівлі. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Пасіку підвозять безпосередньо до масивів медоносів на початку їх цвітіння, щоб бджоли не витрачали марно час, енергію і корм на далекі польоти за нектаром і пилком. Для продуктивнішого використання нектарозапасу місцевості її доцільно розділяти на невеликі точки, по 40—60 сімей і навіть менше. На точку обов'язково повинен бути контрольний вулик на вазі. Розставляють вулики так, щоб у найжаркішу пору дня вони знаходились у тіні дерев і кущів. У крайньому разі дахи вуликів накривають скошеною травою, посилюють вентиляцію гнізд. У період головного медозбору недоцільно примушувати бджіл будувати багато стільників. Це відволікає їх від роботи в полі, що призводить до зниження медової продуктивності. Систематично використовують воскобудівні рамки як противароатозний захід і засіб підвищення виходу товарного воску. По 4—5 стільників з медом, зібраним у першу половину медозбору, слід залишати бджолам на зиму. Ймовірність наявності в ньому домішок паді в цей час невелика. Немає потреби чекати повного запечатування стільників з медом; його можна відкачувати, як тільки бджоли почнуть печатати верхню частину стільників. Наприкінці медозбору необхідно замінити маток у сім'ях, які не виправдали надій пасічника. Тимчасова перерва у відкладанні яєць вже істотно не вплине на стан бджолосімей. Адже бджоли, які виводяться з яєць, відкладених у цей час, все одно не братимуть участі в медозборі, не доживуть вони і до весни. Зате молоді матки будуть довше та енергійніше сіяти в кінці серпня і на початку вересня, що важливо для нарощування молодих бджіл на зиму. Районний зоотехнік по бджільництву уточнює і здійснює план кочівель пасік колгоспів і радгоспів, враховуючи й інтереси пасічників-любителів, щоб забезпечити повноцінне запилення ентомофільних сільськогосподарських культур і повне використання медозбору. Контролює своєчасне відкачування меду на пасіках і здачу його державі. Не допускає застосування хімічних засобів у боротьбі з вароатозом. Стежить за правильним веденням обліку продуктивності бджолиних сімей на пасіках. Перевіряє хід заміни старих маток, виконання плану створення нових сімей і відводків із запасними матками. Організовує соціалістичне змагання між пасічниками району, інформує їх про хід змагання. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО...Щоб зібрати середню ношу нектару, бджола повинна відвідати приблизно 270 квіток гречки або 140 квіток соняшника. За день бджола відвідує відповідно 2700 і 1400 квіток, а щоб зібрати нектар для однієї ложки меду, бджоли повинні попрацювати на 800 тис. квіток гречки або 400 тис. квіток соняшника.
НАУКА СТВЕРДЖУЄЯкщо за пасічницький сезон бджіл З—4 рази підвозити до різних медоносів і розміщувати пасіку невеликими точками, продуктивність бджолиних сімей зростає на 30—40 % і значно підвищиться ефективність запилення ентомофільних рослин.
ПРАКТИКА СВІДЧИТЬЗа рахунок кількох кочівель і розташування пасіки біля медоносів невеликими (<30—40 сімей) точками пасічник колгоспу ім. Ілліча Оріхівського району Запорізької області М.Л.Семенович одержує по 60—70 кг меду від кожної бджолиної сім'ї. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ви дивилися сторінку - Липень Наступна сторінка - Використання гетерозису в бджільництві Попередня сторінка - Г.О.Кожевников (1866—1933) Повернутися до початку сторінки Липень |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
. |