|
Під ред. А.І.Черкасової. Київ. "Урожай", 1986 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Породне районування бджілНаша країна через різноманітні природно-кліматичні умови має багатий генофонд медоносних бджіл. В результаті тривалого еволюційного розвитку і під певним впливом діяльності людини в різних зонах сформувались такі місцеві породи медоносних бджіл, як середньоросійська, українська степова, карпатська, сіра гірська кавказька, жовта кавказька та ін. На території України в зоні Лісостепу та Степу сформувалась і набула поширення українська степова порода бджіл, у передгір'ї та гірській частині Карпат — карпатська, в поліській зоні — поліська, що є популяцією середньоросійської породи бджіл. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Залежно від кліматичних умов в кожній природно-географічній зоні склався певний тип медозбору. До кожного з них протягом віків пристосовувались місцеві породи бджіл, і тому лише при умові його незмінності вони можуть нормально розвиватись і давати значну товарну продукцію. Проте в останні десятиріччя у багатьох районах республіки медозбірні умови значно змінились і не відповідають тим, при яких формувались місцеві українські породи бджіл, Тому тепер в районах змінених типів медозбору місцеві аборигенні породи бджіл значно поступаються своїми господарськи корисними ознаками перед завезеними, які формувались при наявності медозбору, подібного по силі і тривалості тому, який склався зараз в даній місцевості. Дослідженнями було встановлено, що в змінених умовах, особливо при тривалому і несильному медозборі бджоли сірої гірської кавказької породи на 40— 45 %, а їх помісі першого покоління на 50—55 % переважають по медопродуктивності українських степових. Ці бджоли мають більшу здатність використовувати слабкі медозбори до та після закінчення головного медозбору, збираючи за цей час меду відповідно на 55,5 і 64,2 % більше, ніж українські степові, тобто вони рівномірніше, протягом усього активного пасічницького сезону, працюють на збиранні нектару. Карпатські бджоли в зонах, де вони вивчались, теж переважали місцевих бджіл. На основі цих досліджень розроблено план породного районування бджіл по областях України, який був включений в загальний план породного районування СРСР. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Планом породного районування передбачено створення заповідних зон для збереження місцевих порід бджіл в чистоті. Для української степової породи бджіл — це територія Кіровоградської області, для карпатської — Закарпатської, Чернівецької, Львівської, Івано-Франківської областей, для поліської популяції середньоросійської породи бджіл — північні райони Ровенської та Житомирської областей. В заповідних зонах планується провести комплекс робіт по селекційному поліпшенню кожної районованої породи методами лінійної селекції. Крім того, актуальним завданням є розробка і апробація по зонах ефективних варіантів простого і складного міжпородного схрещування з метою одержання помісних сімей, які переважали б за продуктивністю на 30—50 % сім'ї бджіл районованих порід і сприяли значному підвищенню продуктивності праці пасічників. Планом породного районування передбачено розведення у всіх областях республіки, крім визначених заповідними, декількох порід бджіл. Однак це не значить, що і на кожній виробничій пасіці можна розводити декілька порід бджіл. Як правило, кожна пасіка повинна розводити лише якусь одну з них. Яку ж саме? Вибір породи повинен бути вирішений насамперед залежно від тих завдань, які стоять перед пасікою, та типу медозбору конкретно в даній місцевості. При цьому слід враховувати і особливості бджіл тієї чи іншої породи. Так, українські степові бджоли добре переносять зимівлю, але порівняно довго нарощують силу сімей, тому вони добре використовують пізній, порівняно сильний медозбір. Карпатські бджоли більш ранньостиглі, рано наростивши сильні сім'ї з весни, вони можуть продуктивно використовувати ранньолітні медозбори з еспарцету, білої акації та інші; крім того, ці бджоли є кращою породою для формування ранніх пакетів бджіл для реалізації. В умовах несильного тривалого медозбору з різноманітного дикоростучого та польового різнотрав'я кращими будуть бджоли сірої гірської кавказької породи, а особливо їх помісі першого покоління з українськими степовими або карпатськими. Ці бджоли є неперевершеними запилювачами насінників червоної конюшини та інших багаторічних бобових кормових культур. Впровадження у виробництво плану породного районування бджіл дасть змогу підвищити продуктивність бджолиних сімей по республіці на 25—30 %, а продуктивність праці пасічників — на 40—50 %. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ви дивилися сторінку - Породне районування бджіл Наступна сторінка - Українські степові бджоли Попередня сторінка - Хочеш мати продуктивні бджолині сім'ї — займайся племінною справою Повернутися до початку сторінки Породне районування бджіл |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
. |