За редакцією А.І.Черкасової. Видавництво «Урожай», 1989

Виробництво стільникових і безстільникових пакетів бджіл

Останнім часом значного поширення набуло пакетне бджільництво. Основа його — весняне нарощування бджіл у південних районах республіки та на пасіках, що займаються їхньою репродукцією. Пакетних бджіл використовують для організації нових пасік, доукомплектування існуючих, а також на медозборі в північних та східних районах нашої країни, де є значні масиви дикоростучих медоносних рослин. Тут звичайно буває порівняно пізній, але сильний медозбір з липи, іван-чаю та інших медоносів, що можуть забезпечити принесення однієї сім'єю за день до 10—15 кг меду. Проте такі багаті ресурси не використовуються через недостатню насиченість місцевості бджолами. У вирішенні цього питання велику роль повинні відіграти саме пакетні бджоли.

Їх використовують також в районах виробництва пакетів для відновлення зимового відходу бджолиних сімей, а також поповнення пасік, що зазнали втрат від хвороб, зокрема, вароатозу.

Учебник пчеловода

Учебник пчеловода

У південних місцевостях є всі умови для раннього нарощування сили сімей та виведення маток в квітні — травні. З одержанням ранніх маток можна приступати до формувания пакетів бджіл і їхнього пересилання в райони з пізніми медозборами (кінець червня — липень).

На Україні, де бджільництво має медово-запилювальний напрям, в місцевостях з середнім виходом меду з однієї сім'ї за рік 7—8 кг пасічницькі господарства та пасіки доцільно спеціалізувати на виробництві ранніх маток і пакетних бджіл, поєднуючи із запиленням ентомофільних сільськогосподарських культур в господарствах.

Пакети бджіл можуть виробляти і пасічники-любителі, реалізовуючи їх через обласні контори бджільництва.

Збільшення виробництва пакетів бджіл значно підвищить прибутковість пасік та продуктивність праці пасічника, створить умови рентабельного ведення бджільництва.

В Українській PCP пакетне бджільництво набуває все ширшого розмаху. Так, у 1985 р. було вироблено понад 60 тис. пакетів, зокрема, в Полтавській області — 7853. Особливо багато реалізують їх міжгосподарські пасічницькі підприємства, де в окремі роки формують по одному пакету від кожних 2—3 бджолиних сімей. Успішно працюють в цьому напрямі міжгосподарські бджолопідприємства Хмельницької, Закарпатської та інших областей.

Виробництво пакетів бджіл тісно пов'язане з виведенням маток, тому спеціалізовані пасічницькі господарства, що виводять маток для реалізації, виробляють також і пакетних бджіл.

Формування пакетів у місцевостях з тривалим несильним медозбором у весняно-літній період не тільки не знижує продуктивність пасік, а й сприяє запобіганню роїнню і раціональному використанню нарощеної сили бджолиних сімей. В цих умовах, вже після цвітіння садів та ранніх Весняних медоносів, від сімей, що мають силу 10 вуличок та розплід на 8 рамках, можна без шкоди відібрати 1,3— 1,5 кг бджіл для пакета. Вартість цих бджіл прирівнюється до 10 кг товарного меду. Через 10—12 днів сила сім'ї відновлюється за рахунок виходу бджіл із залишеного запечатаного розплоду, і сім'я може використати медозбір, працювати на запиленні сільськогосподарських культур.

Залежно від використання пакетних бджіл, їх формують як стільникові, так і безстільникові. Для створення нових пасік та збільшення кількості сімей на пасіках, що не мають запасних стільників, будуть кращими стільникові пакети, сформовані хоч і невеликими, зате повністю укомплектованими сім'ями. При наявності медозбору вони можуть у міру свого росту відбудувати для розміщення бджіл та складання принесеного нектару необхідну кількість стільників на вощині.

На пасіки, що поповнюються пакетними бджолами через загибель сімей від хвороб або зимового відходу, які, як правило, забезпечені достатньою кількістю запасних стільників і вуликів й мають певну кількість своїх бджолиних сімей, краще завозити безстільникові пакети і пересаджувати у порожні вулики з комплектом стільників.  Поступово їх можна підсилити рамками з розплодом від основних сімей, і вони нарівні з ними використають медозбір, дадуть пасічницьку продукцію і виправдають затрати на їхнє придбання.

Формування безстільникових пакетів вигідне і пасікам-постачальникам, оскільки систематичне виробництво на пасіці стільникових пакетів призводить до різного зниження забезпечення сімей стільниками. Крім того, з ними можуть передаватися і збудники хвороб, чого не відбувається при пересиланні безстільникових пакетів.

Стільникові пакети бувають чотири- і шестирамкові. Відповідно до ГОСТ 20728—75 в шестирамковому пакеті повинно бути 1,5 кг бджіл, 2 рамки разплоду, 4 кг меду і бджолина матка не старше 2 років; в чотирирамковому пакеті — 1,3 кг бджіл, 1,5 рамки розплоду, 3 кг меду і молода плідна матка.

Транспортування та пересилання стільникових пакетів бджіл проводять у спеціальних ящиках (рис. 20). Вони обладнані закритою вентиляцією, мають простір для виходу бджіл поверх стільників при перегріванні гнізда, пристосування для міцного закріплення поставлених рамок.

Рис. 20. Чотирирамковий пакет для пересилання бджіл:

1 — льоток; 2 — фіксатори плечиків рамок; 3 — бокові фіксатори рамок

Формують стільникові пакети із завчасно створених відводків або безпосередньо із спеціально виділених для цього бджолиних сімей. Як правило, утворюють їх з одного відводка або однієї сім'ї. В кожен пакет при цьому ставлять два світло-коричневі стільники, в яких є по 1,5 кг меду або переробленого бджолами цукрового сиропу (на незапечатаному кормі пересилати бджіл не можна, оскільки вони можуть перегрітись і загинути). Потім ставлять два світло-коричневі стільники із запечатаним розплодом разом з покриваючими їх бджолами. Відкритий розплід при транспортуванні може загинути, тому його в пакети не поміщають. Знаходять матку і разом з рамкою поміщають у пакет. Після завантаження пакетного ящика в нього ще струшують бджіл з двох-трьох рамок. їх буде достатньо, щоб виконати вимоги технічних умов для Чотирирамкового пакета, враховуючи, що на одній рамці, щільно обсиджуваній бджолами, їх буде 200—250 г. Бджіл в пакет струшують з рамок з розплодом, де сидять молоді бджоли, щоб після транспортування пакета сім'я змогла посилено працювати по нарощуванню сили й підготовці до майбутнього медозбору.

У шестирамковий стільниковий пакет ставлять шість рамок, з них чотири з розплодом, дві з кормом, відповідно струшують в них більшу кількість бджіл, доводячи їх до 1,5 кг живої маси.

Для пересилання безстільникових пакетів використовують спеціальний ящик, одна стінка якого закрита металевою сіткою з діаметром отворів 2х2 або 3x3 мм. Ящик обладнують пристосуванням для кріплення посудини з кормом (зверху він має отвір для неї і одночасно для лійки, через яку струшують бджіл у пакет). Безстільниковий пакет, відповідно до вимог ГОСТ 20728—75, повинен мати 1,3 кг живої маси бджіл, 1,4 кг корму у вигляді 60%-ного цукрового сиропу, молоду плідну матку, яку при перевезенні на великі відстані тримають окремо від бджіл у пересильній маточній кліточці разом із супроводжуючими її бджолами й відповідною кількістю корму у вигляді канді.

Кліточка кріпиться всередині ящика безстільникового пакета. При транспортуванні на незначну відстань матку разом з декількома бджолами поміщають у маточну кліточку Титова, яка повинна знаходитись в отворі на верхній стінці пакета. Корм у вигляді цукрового сиропу наливають у скляні банки, герметично закриті консервними металевими кришками, в яких шилом роблять два отвори діаметром 0,8 мм. Банки перевертають догори дном, щоб корм з отворів витікав невеликими краплями, які швидко будуть забиратися бджолами. В середньому бджоли безстільникового пакета споживають за добу 100—120 г корму. Якщо пакети перевозять на невелику відстань і бджоли в них будуть знаходитись не більше однієї доби, краще їм дати корм у вигляді цукрової пасти в кількості до 200 г.

Безстільникові пакети формують в період льоту бджіл, щоб у них потрапили молоді бджоли. Це сприятиме посиленому вирощуванню розплоду після перевезення пакета на нове місце.

Для того, щоб заповнити пакет необхідною масою бджіл, його (пустим) ставлять на ваги, всередині закріплюють кліточку з маткою, в отвір вставляють лійку й зважують. Потім встановлюють потрібну масу і заповнюють бджолами пакетний ящик.

Безстільникові пакети роблять індивідуальними й збірними. При формуванні індивідуального пакета бджіл в нього струшують від однієї бджолиної сім'ї, при збірному — від декількох, що залежить від сили сімей, призначених для відбирання пакетних бджіл. Рамки для струшування відбирають з розплідної частини гнізда сім'ї, попередньо відставивши ту, на якій знаходиться матка, якщо її не відібрано в пакет. Залежно від щільності обсиджування бджолами у пакет струшують бджіл з 5—6 рамок. Зважують його на вагах, доводячи загальну живу масу бджіл до 1,3 кг. Після завантаження отвір щільно забивають фанерною кришкою. Для зручності транспортування окремі безстільникові пакети збивають у секції по 2— 4 пакети. Це запобігає їхньому перевертанню і полегшує навантаження при транспортуванні. На далеку відстань (1000 км і більше) кращий засіб транспортування — авіатранспорт, на меншу—автотранспорт. При автотранспортуванні пакети зверху захищають від можливого дощу та затіняють від прямих променів сонця. При пересиланні по пошті кожний пакет або секція пакетів, крім адреси, повинні мати написи: «Обережно! Живі бджоли!», «Верх!», «Не перевертати, на сонці не тримати!»

Після перевезення бджіл з безстільникових пакетів негайно пересаджують у заздалегідь підготовлені вулики з комплектом рамок, корму тощо.

Для цього пакет ставлять у вулик поряд з стільниками, відкривають верхню кришку, виймають кліточку з маткою. Матку з пересильної кліточки без супроводжуючих бджіл пересаджують у маточну кліточку, яку ставлять між рамками біля корму. Бджоли з відкритого пакетного ящика поступово почнуть переходити на рамки до матки. Не чекаючи повного переходу бджіл, вулик закривають, відкривши льоток для виходу їх з вулика. На другий день пакетну сім'ю оглядають, забирають порожні ящики й випускають маток. Залежно від щільності обсиджування рамок бджолами в сім'ю або додають рамки, або забирають необсиджувані. При відсутності корму на рамках сім'ю забезпечують годівницею з цукровим сиропом.

Стільникові пакети після транспортування розміщують на ті ж місця, де будуть стояти їхні вулики, відразу ж відкривають у них льотки, щоб бджоли змогли зробити очисний обліт, і починають їх переселяти у вулики.

У подальшому догляд за пакетними бджолами буде полягати у створенні умов для посиленого нарощування бджіл. Якщо безстільникові пакети надійшли в господарство для збільшення пасіки, їх можна поступово підсилювати рамками з розплодом від основних сімей і доглядати їх так само, як і звичайні сім'ї.

В північних і східних областях нашої країни пакетних бджіл в основному використовують лише для одержання від них продукції. Восени, після закінчення медозбору, якщо є для цього умови, вони переробляють цукровий сироп про запас (корм для наступних пакетів, які будуть одержані в майбутньому році) або їх використовують для одержання бджолиної отрути, після чого закурюють сіркою.

Закурювання бджіл вигідніше, ніж їхня зимівля, яка буде значно дорожчою, ніж придбання нових пакетів у майбутньому році.

На Україні в останні роки зросла потреба в пакетних бджолах для використання в межах республіки. Вони необхідні для поновлення зимового відходу, втрат від хвороб, створення нових пасік та їхнього збільшення в місцевостях, де наявних бджолиних сімей не вистачає для запилення ентомофільних культур та збирання меду з існуючої кормової бази. Потреба в пакетних бджолах ще не задовольняється і тому всі пасіки, що мають можливість виробляти й реалізувати пакетних бджіл, повинні широко застосовувати цей прийом для підвищення ефективності пасік, продуктивності праці пасічника, забезпечення сталої рентабельності галузі бджільництва, особливо в місцях з слабкою кормовою базою.

Ви дивились сторінку - Виробництво стільникових і безстільникових пакетів бджіл

Наступна сторінка      - Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Попередня сторінка   - Промислова технологія бджільництва

Повернутися до початку сторінки Виробництво стільникових і безстільникових пакетів бджіл