Бджільництво

За редакцією А.І.Черкасової. Видавництво «Урожай», 1989

ЗМІСТ

 

ЛІТЕРАТУРА

 

ВЕБМАЙСТЕР


 

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

В умовах інтенсивного вирощування ентомофільних сільськогосподарських культур важливе значення має вчасне підвезення необхідної кількості бджолиних сімей на запилення. Успішні кочівлі можливі лише при забезпеченні механізації навантажувально-розвантажувальних робіт. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є організація цілорічного утримання сімей в мобільних павільйонах та на платформах.

Сучасні павільйони і платформи бувають колісними та безколісними, одно- чи двох'ярусними. Розрізняють їх також за здатністю вміщувати певну кількість бджолиних сімей.

Павільйон — це спеціальний будиночок полегшеного типу з усіма основними елементами будівлі, вентиляційними вікнами та льотками. У теплоізоляційному приміщенні павільйону на дерев'яних або металевих стелажах розміщені в один або кілька ярусів вулики, регулятор температури з нагрівачем.

Учебник пчеловода

 

Учебник пчеловода

Павільйони дещо спрощеної конструкції, так звані платформи, не мають стін та даху. Пересувна платформа складається з рами, ходової частини, дерев'яного настилу, в який вмонтовано пристрої для закріплення вуликів, знімного брезентового тенту.

Безколісні павільйони та платформи не мають власної ходової частини, при стаціонарному положенні спираються на «лапи». Транспортують їх автомобілями або переобладнаними тракторними причепами.

Технологія павільйонного утримання бджолиних сімей залежить від конструктивних особливостей «пасіки на колесах» та обраних для роботи типів вуликів. Найдоцільніше за цих умов застосовувати дво- або багатокорпусні вулики, які дають можливість більш раціонально використовувати обмежену площу.

При зимівлі бджолиних сімей в павільйоні у вуликах закривають передні льотки, а відкривають внутрішні на задніх стінках: терморегулятором всередині теплоізоляційного приміщення підтримують температуру 0—3°.

Сім'ї, що зимують на платформі, з усіх боків утеплюють подушками. Для захисту їх від холодних вітрів платформу по периметру вкривають руберойдом, дерев'яними щитами, шифером, солом'яними матами або рогозом.

Весною, з потеплінням, від павільйону чи платформи відкидають сніг, вкривають землю соломою, мішковиною або гілками дерев, на сонячному, захищеному від вітру місці обладнують напувалку.

У вуликах, розміщених в павільйоні, закривають внутрішні льотки й відкривають передні, очищають їх від сміття та підмору. При сприятливих умовах навколишнього середовища температуру повітря у теплоізоляційному приміщенні поступово підвищують, стимулюючи обліт бджіл. За активністю, обльоту уважно стежать, відмічаючи ослаблені, неблагополучні сім'ї.

У ранньовесняний період можуть спостерігатись значні втрати бджіл, оскільки льотки розміщені високо й бджолам, які впали на землю, важко піднятись вгору. Для запобігання цьому простір від павільйону до землі закривають брезентом чи щитами.

Сім'ї, утримувані на платформі, готують до весняного обльоту таким же чином, як і ті, що зимували на волі.

Після завершення очисного обльоту згрібають та спалюють солому і гілки, дезинфікують мішковину. З вуликів видаляють піддони з підмором, замість них ставлять чисті.

В усіх сім'ях зменшують гнізда, щоб бджоли добре вкривали стільники. При відсутності кормових запасів та підтримуючого медозбору бджіл підгодовують цукровим сиропом, використовуючи для цього годівниці, які знаходяться назовні вулика (навісні, стельові). Це значно зменшує затрати робочого часу. Стельові годівниці повинні знаходитись на вуликах постійно, що полегшує процес підгодівлі бджіл.

Після проведення весняних робіт бджолині сім'ї у павільйонах і на платформах вивозять на медозбір. Готуючи пасіку до кочівлі, скріплюють корпуси, надставки, відкривають торцеві й верхні вентиляційні люки у павільйоні, вентиляційні отвори у вуликах, закривають прильоткові сітчасті бортики. Під час транспортування льотки залишають відкритими: при рівномірному русі бджоли почувають себе спокійно і не вилітають.

Утримання бджіл на мобільних засобах розраховане на багаторазові кочівлі до джерелі медозбору та на запилення. Для цього заздалегідь передбачають маршрути кочівлі, вивчають нектарозапас відповідних районів, можливості використання бджіл для запилення на арендній основі.

Досить важливе значення в умовах павільйонного утримання має запобігання роїнню — явищу, яке негативно впливає на продуктивність бджолиних сімей та працю пасічника. Для цього формують відводки, використовуючи тільки плідних маток. Неплідні через тісне розміщення вуликів нерідко залітають у чужі сім'ї і гинуть. Щоб легше було відшукувати маток при організації відводків, Застосовують мічення маток. Заходом запобігання роїнню є також своєчасне розширення гнізда. При використанні двокорпусних вуликів другі корпуси ставлять на сім'ї, сила яких досягла 10—11 вуличок та в яких є 7—8 розплідних рамок.

Корпуси поміщають з повним комплектом стільників, з нижнього корпусу рамки з розплодом не переносять.
Запобігаючи роїнню та створюючи умови для розміщення великої кількості нектару, на другі корпуси ставлять магазинні надставки, а при їх заповненні під першу надставку (тобто безпосередньо на гніздовий корпус) встановлюють другу.

Під час медозбору надходження нектару у вулик може зменшитись через неспроможність бджіл забезпечити достатню вентиляцію гнізда, отже, і загусання нектару. За цих умов вживають заходи щодо створення інтенсивної вентиляції. Для цього у вуликах відсувають піддони, торцеві й верхні стельові льотки.

При необхідності мед відкачують безпосередньо у павільйоні чи спеціальному павільйоні, обладнаному для відкачування меду, або ж у стаціонарі в кінці літа.

Мед у павільйоні відкачують у другій половині дня, коли основний літ бджіл закінчується.

Мед, зібраний сім'ями, яких утримували на платформі, відкачують у переобладнаному пасічному будинку. Заповнені стільники із запечатаним зрілим медом виймають з вулика і поміщають у переносний ящик. Зібрані медові рамки переносять у приміщення, де їх розпечатують та відкачують мед. Звільнені рамки повертають у вулики.

Після головного медозбору проводять осіннє нарощування сімей підвезенням пасіки до пізноквітучих медоносів: організують підгодівлю бджіл цукровим сиропом. У павільйоні при необхідності застосовують осінній підігрів, що сприяє кращому нарощуванню сімей.

Восени бджолині сім'ї обробляють проти захворювань відповідно до інструкції Головного управління ветеринарії Держагропрому СРСР.

При проведенні противароатозних обробок утримуваних на платформі бджіл вживають ряд застережливих заходів. Якщо для цього використовують хімічні препарати, в приміщенні створюють посилену вентиляцію. Щоб запобігти отруєнням, використовують респіратор або ватно-марлеву пов'язку.

До зимівлі сім'ї ретельно готують: поповнюють кормові запаси, скорочують та утеплюють гнізда.

Утримання бджіл у павільйоні дає змогу працювати з ними незалежно від умов погоди і медозбору. Проте в деяких випадках слід бути застережливим. Якщо виникає необхідність огляду сімей в період відсутності медозбору, в стельові люки та двері павільйону вмонтовують рами з сітками, а також спеціальні пристосування для випускання бджіл. При огляді під час дощу верхні люки закривають, а двері залишають відкритими. В негоду без крайньої потреби сім'ї краще не турбувати, оскільки бджоли збуджуються і жалять пасічника.

Навіть часткові огляди при павільйонному утриманні позначаються на всіх сім'ях, тому їх проводять якомога рідше, причому краще у другій половині дня, працюючи з підготовленими корпусами та магазинними надставками. Щоб запобігти зльоту бджіл при оглядах, сім'ї вирівнюють за силою перенесенням печатного розплоду і заміною непродуктивних маток. Бджіл, розміщених на платформі, оглядають при сприятливих погодних умовах і наявності підтримуючого медозбору.

Павільйонне та платформенне утримання має значні переваги над традиційним з довільним розміщенням вуликів. За такого способу значна кількість бджолосімей зосереджується на обмеженій площі, завдяки чому скорочуються затрати праці на їх обслуговування. Спрощується організація кочівель, забезпечується повне запилення і тим самим підвищення врожайності ентомофільних сільськогосподарських культур. Зникає необхідність у трудомістких навантажувально-розвантажувальних роботах, спорудженні зимівників.

У павільйонах значно простіше здійснити ефективний та надійний захист бджіл від ураження отрутохімікатами, від комах та гризунів.

Платформи не забезпечують захисту бджіл від холоду, спеки, отруєнь. їх переваги полягають у простому та дешевому виготовленні, високій мобільності при організації літніх кочівель.

Проте утримання бджолосімей у павільйонах та на платформах пов'язане з рядом негативних явищ, зумовлених скупченням бджіл в порівняно невеликому просторі: це небезпека поширення інфекційних та інвазійних захворювань, втрати бджолиних маток, які повертаються з шлюбних польотів, крадіжки.

Недостатня освітленість, особливо в багатоярусних павільйонах, обмеженість простору, висока температура елітній період ускладнюють роботу і призводять до зниження продуктивності праці пасічника. Обмежений розмір гнізда змушує часто відбирати рамки з медом.

Одним з основних недоліків утримання сімей на мобільних засобах є блукання бджіл, зльоти і нальоти. Для запобігання блуканню застосовують ряд орієнтирів: фарбують передні стінки вуликів в добре розпізнавальні бджолами кольори (синій, жовтий, білий), розміщують біля льотків різноманітні кольорові фігури (краще рельєфні, ніж плоскі), вертикальні фанерні щити, які дещо виступають вперед і виділяють передні стінки вуликів. Застосовують шаховий спосіб у чергуванні льотків або монтують їх у ряду на різній глибині.

Позитивні результати дає застосування прильоткових коробів, прикріплених до вуликів через один. До відкритих льотків бджоли підлітають прямо, короби ж змушують їх змінювати напрямок руху і притримуватись його в подальшому, що також запобігає блуканню. Крім того, короб — добрий об'ємний орієнтир, який ще й запобігає «пішим» переходам бджіл від вулика до вулика та крадіжкам. З метою запобігання блуканню під час медозбору павільйон чи платформу краще розміщувати ближче до центра масиву або біля певних орієнтирів (чагарники, дерева, лісосмуги). Для зменшення зльотів бджіл з верхнього ярусу павільйону в нижній їх розмежовують кольоровою смугою. Утримання сімей, однакових за силою, або їх вирівнювання теж запобігає блуканню бджіл.

Після перевезення на медозбір льотки відкривають почергово, через 3—4 вулики, павільйон на новому місці орієнтують відносно сторін світу так само, як і на попередньому, інакше бджоли втрачають звичну орієнтацію. Перевозити їх краще ввечері. При утриманні на мобільних засобах перевагу надають бджолам карпатської або крайнської порід. Вони більш миролюбні, краще орієнтуються в умовах ущільненого розміщення.

Таким чином, успішне утримання сімей у павільйонах та на платформах можливе лише при врахуванні комплексу факторів, зокрема, наявності чітких орієнтирів, що надійно запобігають блуканню бджіл.

«Пасіки на колесах» виробляють різноманітну продукцію бджільництва, серед якої важливе місце займають пилок та прополіс. Для їх збору сконструйовані спеціальні пристрої. Льоток-пилковловлювач (автор Возний П. А.) поєднує функції пристосувань, з яких скомбінований, проте має й ряд конструктивних доповнень. Він складається з льоткового коридора, який перегороджено решіткою з отворами. Проходячи через решітку, бджола частково звільняється від пилку, який осипається в коробок-пилкозбирач, прикріплений до нижньої частини коридора.

Прополіс збирають різними способами: за допомогою прополісозбиральної рамки, зчищають із стельових дощечок або ж накладають щільну тканину, яку бджоли приклеюють до рамок. Згодом тканину забирають й охолоджують. Пропускаючи її між двома вальцями, відділяють прополіс.

В останні роки павільйонне утримання бджіл набуло значного поширення. В різних областях республіки нараховують близько 700 павільйонів і платформ. Є чимало господарств, в яких на павільйонне утримання переведено всі бджолині сім'ї.

Передовий досвід свідчить про доцільність утримання в одному павільйоні або на платформі в середньому 20— 40 бджолосімей у вуликах, розміщених в один ярус. В цілому завдяки павільйонному утриманню більш ефективно використовується медоносна флора, значно підвищується медозбір та врожайність ентомофільних сільськогосподарських культур.

 
 

 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА

X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук.

ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА

В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл.

ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г.

 

Організація пасік і догляд за бджолами

В.А.Нестерводський

Організація пасік і догляд за бджолами

У книзі розглядаються питання кормової бази бджіл, найкращі системи вуликів, догляд за бджолами весною та літом, осінні роботи на пасіці, зимівля бджіл, хвороби та шкідники бджіл і боротьба з ними, организация пасеки.

Видавництво "Урожай". 1966 год.

 

Чудо-МЕД - вкусний лікар

Рената Франк

Чудо-МЕД - вкусний лікар

Ви узнаєте: Про склад меду і його значення для обміну речовин; Про застосування в здоровому харчуванні; Про профілактичну і терапевтичну дію меду. Багаточисельні поради по використанню меду допоможуть справитися з хворобами, збалансувати свій раціон і потоваришувати з цим чудовим подарунком природи!

Переклад з німецького. Харків. 2007 год.

 

ВУЛИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПАСІЧНИКА

Е. БЕРТРАН

ВУЛИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПАСІЧНИКА

Видання, переглянуте по дванадцятому французькому виданню, під редакцією В.С.РАЙНОВСЬКОГО. З 83 малюнками. З додатком таблиць конструкторських креслень вуликів, рецептів приготовлення медових вин, горілки і уксусу та листів до Бертрана Маргарити Меркадьє.

Видавництво „МЫСЛЬ". ЛЕНІНГРАД. 1928 рік.

 

Здоров'я нам бджола дарує

КОРЖ В.Н.

Здоров'я нам бджола дарує

Книга присвячена опису натуральних (нативних) продуктів бджільництва, а також їх цілющих і лікувальних властивостей. У книзі представлені практичні рекомендації по використанню та правильному зберіганню бджолопродуктів, народні рецепти для підсилення організму, профілактиці та лікування найбільш розповсюджених недугів. Всі рекомендації та народні рецепти слід використовувати тільки після узгодження з лікуючим лікарем.

2-е вид. — X.: Віровець А.П. «Апостроф», 2012 рік.

 

БДЖОЛИНА АПТЕКА: Все про медолікування і бджоловжалення

Священник Олександр Лазебний.

БДЖОЛИНА АПТЕКА: Все про медолікування і бджоловжалення

Бог створив бджолу для блага людини, і ця чудова комаха вже багато тисяч років щедро дарить людям чудові продукти - мед, воск, маточне молочко, прополіс. На сторінках цієї книги ви знайдете рецепти лікування продуктами бджільництва, а також науково пояснені описи бджоловжалень - методики лікування за допомогою укусів бджіл. Самі тяжкі захворювання відступають завдяки цим чарівним засобам. За благословінням преосвященнійшого Владимира єпіскопа Почаївського.

 

Лікування бджолиним медом і отрутою

Кузьміна К. А.

Лікування бджолиним медом і отрутою.

Книга в доступній формі розповідає про хімічний склад продуктів медоносної бджоли і їх дію на організм людини, про застосування їх з лікувальною метою в народній і науковій медицині. Описано методи лікування медом і продуктами бджільництва - бджолиною отрутою, пергою, маточним молочком, а також бджолиним воском і прополісом. У книзі представлені способи визначення достовірності меду, його застосування в косметології, протипоказання до застосування меду, інструкція із застосування бджоловжалення.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

Книга може служити посібником при підготовці бджолярів на курсах, а також практичним посібником для зоотехніків, агрономів та інших спеціалістів сільського господарства. Багато корисного в ній знайдуть і бджолярі-любителі. Книга призначається як підручник для підготовки бджолярів у сільських професійно-технічних училищах. У книзі міститься 12 таблиць, 8 кольорових таблиць і 119 малюнків.

Вид. 4-е. М., «Колос», 1970 рік.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

Призначений для підготовки масових кадрів бджолярів в системі професійно технічної освіти. Висвітлюються: біологія бджолиної сім'ї і селекція бджіл; кормова база бджільництва і запилення с.-г. культур; бджолиний інвентар і пасічні споруди; розведення і утримання бджіл; хвороби бджіл, їх профілактика і боротьба з ними; зберігання і переробка продуктів бджільництва, економіка і організація бджолярського господарства.

Вид. 5-е, перероб. и доп. М., «Колос», 1973 рік.

 

Комісар А.Д. Зимівля медоносних бджіл при високій температурі. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена Академії наук України, Київ, 1994

Коміссар О.Д.

Зимівля медоносних бджіл при високій температурі

Зимівля - найвідповідальніший період в житті бджолиної сім'ї, про який ми знаємо дуже мало. За твердженням автора цієї книги практично всі наші сформовані уявлення про життя бджіл в зимовий період помилкові або потребують перегляд. Автор пропонує нові оригінальні високотемпературні способи зимівлі нуклеусів і відводків, що дозволяють при мінімальних витратах корму зберігати взимку бджіл і отримувати навесні інтенсивне їх розвиток.

 Київ: НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології АН України, 1994 рік.

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

 

Ви дивились сторінку - Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Наступна сторінка      - Підготовка пасік до медозбору та його використання

Попередня сторінка   - Виробництво стільникових і безстільникових пакетів бджіл

Повернутися до початку сторінки Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах


.        

85d9136f