За редакцією А.І.Черкасової. Видавництво «Урожай», 1989

Початок пасічницького сезону, весняні роботи на пасіці

З виставленням вуликів із зимівника або після першого весняного обльоту (коли бджоли зимували надворі) розпочинається пасічний сезон.

«Весняний день рік годує» — існує прислів'я. Воно стосується і бджільництва. Від результатів роботи на пасіці у весняний період великою мірою залежать результати усього сезону. Зусилля пасічника в цей час спрямовані на усунення негативних наслідків зимівлі, створення умов для нарощування сильних сімей, відбудови достатньої кількості стільників та ін.

Бджільництво

Бджільництво

Підготовка до сезону. Все необхідне для успішної роботи весною та влітку підготовляють заздалегідь, коли бджоли перебувають у стані зимового спокою. Ремонтують старі або купують нові вулики, заготовляють деталі рамок, дріт, вощину, засоби боротьби проти захворювань бджіл, пасічні журнали, інвентар, утеплення для гнізд. Готують рамки та натягують на них дріт.

З наближенням весни бджоли потребують більше уваги. Основне — не допустити загибелі сімей. Пасіку починають відвідувати частіше. Стан сімей визначають за характером гулу, наявністю мертвих бджіл біля льотків.

У гніздах в цей час з'являється розплід, бджоли легко збуджуються, їхні кишечники переповнені. Особливо неспокійно в тих сім'ях, де мед закристалізувався або має домішки паді (про це свідчать крупинки цукру на дні вулика серед підмору). Таким сім'ям необхідно давати воду. Стежать, щоб в зимівниках температура не перевищувала 4—6 °С. Для цього використовують всі вентиляційні отвори. Якщо температуру не вдається знизити, бджіл виносять надвір незалежно від погоди.

Необхідно завчасно підготовити пасічний точок. Наметені кучугури снігу розкидають вручну, а на великих пасіках— бульдозером. Сніг посипають попелом або мінеральними добривами, від чого він швидше тане. При можливості його вивозять. Калюжі, щоб бджоли не топились, прикривають тонким шаром соломи. Перевіряють надійність залишених з осені кілочків або підставок під вулики.

У затишному сонячному місці обладнують напувалку для бджіл. Перед виставленням вуликів у теплому приміщенні нагрівають певну кількість рамок з медом. Ними можна буде забезпечити виявлені голодні сім'ї.

Пасіка на стаціонарному точку

Винесення вуликів із зимівників. Як правило, вулики з бджолами виставляють із зимівника в теплий сонячний день, коли температура повітря у затінку досягає 10— 12 °С. Буває це наприкінці березня — на початку квітня. Невелику кількість вуликів доцільно винести рано-вранці. Тоді бджоли встигнуть добре облетітися в найтепліші години дня. Льотки відкривають не відразу в усіх вуликах, а через один-два, щоб уникнути можливих зльотів і нальотів бджіл. На винесення великої пасіки потрібно значно більше часу. Тому робити це краще під вечір, орієнтуючись по прогнозу погоди на наступний день. За ніч бджоли заспокояться, а на другий день облетяться. Для винесення вуликів із зимівників варто залучити додаткових помічників, щоб виконати цю роботу вчасно й швидко.

Вулики з сім'ями бажано ставити на ті ж місця, на яких вони були восени. Чимало бджіл не забуває своє попереднє місце. Крім того, це полегшує обслуговування сімей бджіл (на звичних місцях легше знаходити потрібні сім'ї, запам'ятовувати їхні особливості). Перед винесенням вуликів з приміщення льотки очищають від мертвих бджіл і закривають, кладуть утеплення, якщо воно було зняте на зиму. Вулики зручно нести на вірьовочних носилках. Рухи повинні бути обережними, без струсів й поштовхів. Коли всі сім'ї будуть розміщені по своїх місцях, а бджоли трохи заспокояться, відкривають льотки. Перед цим до них приєднують прилітні дощечки шириною не менше 20 см. Завдяки їм бджолам, що прилітають, легше потрапити у вулик. Необхідно, щоб на точку вже була обладнана напувалка з теплою водою. При відсутності води на пасіці бджоли будуть шукати її в іншому місці, гинучи у холодну погоду.

Перші весняні роботи на пасіці. Під час обльоту бджіл пасічник не повинен відлучатись з пасіки, а уважно стежити за поведінкою виставлених сімей. Характер обльотів може дати повне уявлення про стан сімей ще до їхнього огляду. Коли бджоли облітуються дружно і навіть виносять сміття з льотка, вважають, що сім'я перезимувала нормально. Відмічають сім'ї бджіл, які літають мляво, неспокійно бігають по передній стінці вулика та де льотки дуже забруднені калом. їх необхідно оглянути в цей же день. Так, проходячи між вуликами, оцінюють літ і поведінку бджіл усіх сімей.

Розбираючи гнізда, з'ясовують стан підозрілих сімей; бджоли можуть бути виснаженими через голодування або споживання неякісного корму. Голодним сім'ям дають медові стільники, що нагрілися в теплому приміщенні, а без корму, із закристалізованим медом, забирають. Якщо нема стільників з медом, бджолам за допомогою верхньої годівниці дають теплий цукровий сироп (2 : 1). Використовують і спеціальну цукрову пасту. Видаляють запліснявілі, опроношені стільники. Очищають дно вуликів від мертвих бджіл та воскових решток. Бджолині сім'ї, гнізда яких сильно пошкоджені мишами, переселяють на хороші стільники.

Після обльоту бджіл роблять побіжний огляд сімей; частково розбираючи гнізда. Відсунувши кілька рамок, перевіряють стан гнізда: чи є корм і матка. Останню шукати не обов'язково. Якщо є яйця, личинки, то є й матка. Інколи в сім'ях, які ще не вийшли із стану глибокого спокою, розплоду немає. Тоді звертають увагу на поведінку бджіл. Якщо вони спокійні, це свідчить про наявність матки. Бджоли безматочної сім'ї метушливо бігають по стінках вулика, тривожно гудуть, характерно тріпочучи крильцями.

Стільники, не вкриті бджолами, забирають. Причому краще ті, в яких мало меду. В сильних сім'ях, де підмору небагато, можна не поспішати з очищенням дна вулика, а де мертвих бджіл багато, дно очищають. Безматочним сім'ям підсаджують маток із запасних. Краще це робити в день побіжного огляду, поки бджоли ще не запам'ятали місце знаходження своїх вуликів. Ранньою весною вони миролюбні. Матку в сім'ю підсаджують, не користуючись кліточкою. Рамки з бджолами і маткою із відводка підставляють через заставну дошку до гнізда безматочної сім'ї. Щоб надати спільного запаху бджолам обох сімей, у вулик кидають шматочок вати, змоченої м'ятними краплями. Перед цим слід переконатись у відсутності маточників у безматочній сім'ї чи позривати їх. Вулик закривають і бджіл не турбують 1—2 дні. Відчувши присутність матки, вони мирно об'єднуються. Коли сім'я без матки виявиться дуже слабкою, її краще приєднати до іншої несильної сім'ї з маткою.

У сім'ї з свищовими маточниками маток краще підсаджувати, скориставшись великим ковпачком або маточною кліточкою.

Після завершення побіжного огляду гнізда утеплюють сухими подушками, матами, замінюючи ними надто зволожені. Верхнє утеплення у вуликах знаходиться протягом усього сезону. Весною та восени воно допомагає зберігати в гніздах тепло, влітку ж запобігає їхньому перегріванню, Льотки у вуликах повинні відповідати силі бджолиних сімей. Дані про побіжний огляд сімей заносять у пасічний журнал.

Головний весняний огляд сімей. Допомога неблагополучним бджолиним сім'ям. З настанням тепла проводять головний весняний огляд сімей (так звану весняну ревізію). Основна його мета — докладно оцінити стан сімей після зимівлі, остаточно усунути виявлені недоліки, створити сім'ям належні умови для нормального розвитку. Такий огляд супроводжується повним розбиранням гнізд, тому виконують його при температурі не нижче 14—15 °С тепла. З'ясовують силу сімей, наявність та якість маток, кількість розплоду, забезпеченість кормом, стан гнізда. На основі одержаних даних складають відомість весняної ревізії бджолиних сімей пасіки.

Запізнюватись з проведенням ревізії не слід. Чим швидше її провести, тим раніше вдасться створити сприятливі умови для розвитку бджіл.

Силу сімей визначають за кількістю вуличок у гнізді, повністю зайнятих бджолами. У сильних сім'ях в цей період повинно бути 8 і більше вуличок бджіл, у середніх — 6—7, у слабких — менше. Одночасно із силою визначають кількість розплоду. У сильній сім'ї на цей час розплід буває на 3—4 рамках. Кількість і характер розплоду дають уявлення про якість маток. Якщо розплід суцільний, без пропусків комірок і його багато, це свідчить про те, що матка дуже добра. Трапляється, що розплоду в гнізді мало, до того ж він розкиданий по стільниках маленькими острівками. Перш за все потрібно знайти та оглянути матку. Найчастіше така матка каліка: в неї пошкоджена або зовсім відсутня ніжка, інколи є якась інша травма. Таку матку знищують, замінюючи на іншу. Таким же чином міняють і маток-трутівок, які відкладають у бджолині комірки незапліднені яйця, з яких народжуються лише трутні. Розплід такої матки бджоли запечатують опуклими кришечками, через що його називають «горбатим». Інколи він розкиданий потроху у верхніх частинах кількох рамок. Це ознака не поганої матки, а незадовільного стану сім'ї (слабка сила, неутеплене гніздо, погані стільники). Матку в такому випадку оцінюють пізніше, після усунення вказаних недоліків.

Інколи у сім'ї знаходять закритий і відкритий розплід, є свищові маточники, але немає яєць. Це свідчить про те, що відсутня матка. Маточники зривають і через 2—3 год підсаджують плідну матку.

Можливі випадки, коли в гнізді немає розплоду та маточників. Не вдалось відшукати і матку, а бджоли спокійні. Тоді слід усередину гнізда помістити рамку з молодими личинками з іншої сім'ї, утеплити його й перевірити через два дні. Поява свищових маточників свідчить про відсутність матки. Маточники зривають, а в сім'ю через 2—3 год підсаджують запасну матку. Коли ж таких маток немає і їх ніде дістати, безматочну сім'ю приєднують до слабкої, що має матку. Роблять це звичайно надвечір, коли бджоли перестають літати. Щоб бджоли були спокійними, їх оббризкують сиропом (1:1) з доданням кількох м'ятних крапель і добре обробляють димом. З'єднання відбувається краще, якщо бджіл обох сімей струшують перед льотком вулика, щоб вони разом увійшли в льоток.

Весною, коли немає медозбору, можливі напади бджіл одних вуликів на інших. При цьому розкрадаються запаси корму, багато бджіл гине. Щоб запобігти цьому, не слід залишати на відкритому місці рамки під час оглядів сімей, а користуватись переносними ящиками. Не рекомендується тримати надмірно відкритими льотки. Всі роботи у вуликах виконують швидко й обережно. В окремих випадках сім'ю, на яку нападають інші бджоли, заносять на 2—3 дні в зимівник або вивозять в інше місце.

При неблагополучній зимівлі рамки і стінки вуликів окремих сімей забруднюються екскрементами бджіл, хворих на нозематоз. Забруднене гніздо може спричинити інші захворювання. Найзручніше мати на пасіці запас чистих продезинфікованих вуликів. Весною в них переселяють сім'ї, гнізда яких досить забруднені. Забруднені стільники видаляють. Звільнені вулики очищають від слідів проносу, обпалюють усередині паяльною лампою або газовою горілкою.

Деякі спеціалісти заперечують необхідність проведення окремо побіжного огляду, а потім весняної ревізії сімей бджіл, оскільки це забирає багато часу. Та й зайве втручання в сім'ю при прохолодній погоді шкідливе для бджіл. Практика свідчить, що це можливо лише на окремих зразкових пасіках. Між виставленням бджіл і ревізією минає тривалий період (один-два, а то і більше тижнів). У більшості випадків, якщо відразу після обльоту не надати бджолам невідкладної допомоги, виникає загроза втрати деяких сімей. Без побіжного огляду сімей на пасіці не обійтись.

Створення умов для розвитку сімей бджіл. Чим більше бджіл матиме сім'я в період медозбору, тим краще вона його використає. Нині основу кормової бази бджільництва в республіці становлять ентомофільні сільськогосподарські культури. Зібрати багато меду з них можуть лише сім'ї з великою кількістю робочих бджіл (не менше 4—5 кг). Однією з основних причин низької продуктивності багатьох пасік є слабкі сім'ї. В першу чергу бджоли недостатньо нарощуються весною. Потрібно управляти розвитком сімей. Часто останні набирають найбільшої сили, коли медозбір закінчується.

Головне навесні — створити умови для швидкого розвитку сімей незалежно від погоди. Основою інтенсивного вирощування розплоду в цей період є тепле гніздо, достатня кількість корму і наявність плодючої матки. Та ніщо так не посилює розвиток сімей, як надходження у вулик свіжого пилку й нектару. Якщо бджоли весною позбавлені цього, їх необхідно вивезти в ліс.

Ріст сімей значною мірою залежить від тривалості життя бджіл,,які перезимували. Адже кожна з них здатна вигодувати, принаймні, одну личинку. Треба запобігти швидкому, розгубленню старих бджіл весною. Для розплоду в гнізді потрібна висока температура (34—35°С).

Щоб не досить сильні сім'ї краще розвивалися, їх доцільно поселяти по дві у вулику, розділеному перегородкою з тонкої фанери.

Годуючи личинок, бджоли вживають багато води. Шукаючи її в холодну погоду, вони масово гинуть. Тому дуже корисно обладнати на пасіці напувалку з підігрівом води. Ще кращі результати дають невеликі ящички-годівниці, які навішують ззовні на верхні льотки. Ранньою весною в них наливають воду, а пізніше — сироп, не охолоджуючи гнізд.

Інтенсивність відкладання яєць маткою залежить від запасів корму в гнізді. Навіть маючи 4 кг меду, сім'я голодує і вигодовує мало розплоду. В період весняного розвитку в гнізді повинно бути щонайменше 8—10 кг квіткового меду та 1—2 рамки перги. В крайньому випадку сім'ї регулярно підгодовують цукровим сиропом.

Стежать, щоб матки весь час мали вільні комірки для відкладання яєць. У першій половині весни при потребі розширення гнізда використовують коричневі та світло-коричневі стільники без трутневих і витягнутих комірок. Вони тепліші й швидко освоюються бджолами. Ставлять їх перед першою або після останньої рамки з розплодом. Більш охоче бджоли переходять на стільники, збризкувані сиропом. Пізніше стільники краще розміщувати всередині гнізда, бо скраю вони забиватимуться пергою, Нині використовують також світлі стільники. Доцільно ставити маломедні рамки. Мед перед цим розпечатують. Якщо він закристалізувався, збризкують водою.

З початком цвітіння кленів, верб, плодово-ягідних культур, багатьох лісових медоносів нектару у вулики надходить більше. З'являється побілка на стільниках. Сім'ям необхідно давати рамки з вощиною, а також воскобудівні рамки для боротьби з вароатозом. В цей час потрібно поставити на ваги добру бджолину сім'ю. Зважуючи її щоденно в кінці дня, стежать за станом медозбору.

У міру росту сімей та при сталому потеплінні збільшують льотки, щоб не викликати задухи в гніздах і не відволікати бджіл. Ширина льотків повинна відповідати силі сімей, інтенсивності льоту бджіл.

Відбудова стільників. Достатня забезпеченість бджолиних сімей добрими стільниками—одна з головних умов високопродуктивного бджільництва. Нестача стільників для розширення гнізд стримує відкладання яєць маткою і ріст сім'ї, яка внаслідок цього погано розвивається і приносить мало меду. Особливо це відчувається під час головного медозбору. Тому на пасіках слід приділяти серйозну увагу відбудові стільників.

Велике значення має якість стільника. Погано відбудований, з великою кількістю трутневих, перехідних і витягнутих комірок, стільник не придатний для відкладання яєць маткою, сприяє лише розмноженню трутнів. Якість стільника залежить від багатьох причин, особливо від того, як збита рамка. Вона повинна мати прямі кути, бути без перекосів. Добре збити її можна тільки за допомогою спеціального лекала. Сучасне бджільництво переважно кочове. Отже, стільники не повинні обриватись у вуликах при транспортуванні, відкачуванні меду, для цього натягують на рамку 435x300 мм 4 дротини (див. рисунок 7). Верхня дротина знаходиться на відстані 15—20 мм від верхнього бруска рамки, нижня — 40 мм від нижньої планки. Решта — приблизно на однаковій відстані одна від одної. Бічні планки розмічають за допомогою попередньо виготовленого шаблона. Отвори можна просвердлювати невеликою дрелькою з діаметром свердла не більше 2 мм. Лист вощини обрізують так, щоб просвіт між ним і бічною планкою становив 2—3 мм, знизу — 5—6 мм.

Рис. 7. Рамка низькоширока для вулика-лежака

Найміцніше прикріплюється вощина до дротини рамки під дією електронавощувачів з вихідною напругою струму 6—9 в. Тривалість розігрівання дротини для надійного впаювання визначають дослідним шляхом. Для правильної відбудови стільників вулики встановлюють за ватерпасом.

Бджоли добре будують вощину, розміщену між рамками з відкритим розплодом. За сезон сім'я може відбудувати не менше 10 стільників. Та основну кількість їх слід відбудовувати, використовуючи медозбір з садів, ріпаку, еспарцету тощо, не відволікаючи на це бджіл від головного медозбору.

Ви дивились сторінку - Початок пасічницького сезону, весняні роботи на пасіці

Наступна сторінка     -  Годівля бджіл

Попередня сторінка   - Основні відомості про роботу з бджолами

Вернутися до початку сторінки Початок пасічницького сезону, весняні роботи на пасіці