Періодичність оглядів. Сучасна технологія утримання бджіл передбачає такі огляди: — огляд сімей після виставлення із зимівників, коли лише, розсовуючи деякі стільники, визначають наявність корму та матки, санітарний стан гнізда; — весняна ревізія сімей з повним розбиранням гнізда; — обробка бджіл проти захворювань; — кількаразовий частковий огляд і розширення гнізд; — відбір бджіл й розплоду для відводків шляхом часткового розбирання гнізд; — повне розбирання гнізд та огляд сімей перед основним медозбором; — відбір меду з частковим оглядом сімей у багатокорпусних вуликах і повним — у вуликах-лежаках; — осіння ревізія на пасіці з повним оглядом гнізд;
— складання гнізд на зиму з детальним їх оглядом.
В окремих випадках додатково розбирають гнізда для підготовки сімей-виховательок, одержання личинок для виведення маток, запобігання ройовому стану. Більше оглядів потребують слабкі та хворі сім’ї бджіл.
Часто про стан сім’ї свідчить зовнішній вигляд ділянки біля льотка, а також поведінка бджіл на льотку.
Правила огляду бджолиних сімей. Огляд сімей — трудомістка робота, яку виконують вручну, потребує багато часу і праці. Перед оглядом слід підготовити димар, білий халат, пасічницьку стамеску, щітку для змітання бджіл, лицеву сітку, ящик для рамок, пасічний журнал тощо.
Перед початком роботи ретельно миють руки з милом. Оскільки огляди заважають роботі бджіл, проводити їх слід швидко, проте рухи повинні бути обережними й плавними. Працювати краще в одязі світлого кольору. Слід пам’ятати, що бджіл дратує запах алкоголю, часнику, цибулі, одеколону, бензину тощо. Не слід розбирати гнізда під час дощу, вітру, в холодну погоду, при відсутності або припиненні медозбору. Якщо огляд гнізда в цей час необхідний, то використовують спеціальну переносну палатку.
Розплід бджіл дуже чутливий до холоду, тому відкривати: вулики і розбирати гнізда найкраще теплого, тихого, сонячного дня. Якщо зовсім нема медозбору, сім’ї оглядають тільки вранці або ввечері, коли бджоли не літають.
Надійним засобом впливу на бджіл є димар. Для спалювання в димарі використовують підсушену трухляву деревину листяних порід (липи, верби, осики, тополі), деревні гриби-трутовики. Вони горять повільно й не дають гарячого диму. У безлісних степових районах для цього можна використовувати стрижні качанів кукурудзи, кошики соняшників після обмолоту, сухий коров’ячий кізяк. Для розпалювання димаря придатна м’яка стружка, що залишається майже в кожного пасічника після столярних робіт.
Спочатку легенько димлять у льоток. Бджоли, стурбовані димом, передвісником пожежі в лісі, де вони здавна жили, поквапливо наповнюють шлуночки медом. Бджолі, яка набрала меду, важче підігнути черевце і ужалити. Через 1—2 хв знімають кришку вулика, розкривають гніздо, обережно димлячи поверх рамок, щоб примусити бджіл опусі йтись униз. Стояти треба з боку вулика, а не перед льотком, бо бджоли не люблять, коли їм заважають літати.
Огляд починають з того кінця гнізда, де знаходиться заставна: дошка. Відкривають не всі рамки відразу, а лише дві-три. Спочатку відсовують до стінки заставну дошку, звільняючи місце для рамок. Потім стамескою обережно зрушують з місця першу рамку, беруть її великими і вказівними пальцями за «плечики» і, повернувши навскоси, виймають з вулика, не торкаючись до його стінок.
Вийняту рамку тримають вертикально на рівні очей, оглядають спершу з одного боку. Щоб оглянути протилежний бік рамки, її ставлять вертикально верхнім бруском (рис. 17) і розвертають. Рамку весь час тримають над вуликом, бо бджоли, а іноді й матка, падають на землю. З нахилених рамок буде капати нектар, випадати щойно принесене обніжжя. Свіжі стільники, переповнені медом і нектаром, можуть навіть обірватися.
Рис. 17. Послідовність огляду рамок
Оглянуту рамку ставлять біля заставної дошки. Таким же чином оглядають і решту рамок. Зіпсовані з гнізда виймають. Для цього, тримаючи рамку навскоси над вуликом, різким швидким рухом бджіл струшують або змітають м’якою щіткою чи гусячим пером.
Щітка повинна рухатися не від верхнього до нижнього бруска рамки, а від однієї бічної планки до іншої. Коли сім’я займає весь вулик, спочатку виймають перші дві рамки і ставлять у переносний ящик, а потім оглядають гніздо.
Всі дані про стан сім’ї записують у спеціальний журнал. Якщо під час роботи вжалить бджола, рамку обережно ставлять у вулик, виймають жало, змащують це місце медом, щоб перебити запах отрути, і продовжують огляд далі. Невелика кількість ужалень нешкідлива для здоров’я людини. У тих, хто постійно працює з бджолами, з часом виробляється імунітет до бджолиної отрути.
При огляді бджолиних сімей часто виникає потреба знайти матку. Легше це робити весною, коли у вуликах ще мало бджіл. Влітку шукати маток краще ясного, теплого дня, коли більшість бджіл знаходяться в польоті. Гніздо розбирають обережно, не зловживаючи димом. Як правило, матка перебуває на стільнику, де е щойно відкладені яйця й відполіровані комірки. Не знайшовши матки, рамки оглядають вдруге. Якщо ж і на цей раз матку не вдалось відшукати, огляд повторюють через 1—2 год. Стільник з маткою відставляють убік або переносять у ящик.