Гречка звичайна (Fagopyrum sagittatum Gіlіb) — трав’яниста однорічна рослина з родини гречкових. Стебло має червонувате, розгалужене, листки чергові, стрілковидно-трикутні, квітки рожеві, в щитковидних суцвіттях, горішки гострі, тригранні, з гладенькими ребрами. Культивують гречку по всій Україні (загальна площа — 504 тис. гектарів).
До найпоширеніших у виробництві районованих сортів належать Богатир, Вікторія, Глорія, Київська, Майська, Чорноплідна, Шатилівська 4 і 5 та ін.
Гречка належить до найкращих медоносів. Квітка її за добу виділяє в нектарі від 0,165 до 0,226 мг цукру, а 1 га посівів дає 100—200 кг меду залежно від сорту і місця вирощування. Оптимальними умовами для нектаровиділення гречки є середньодобова температура 19 °С в першу половину цвітіння і 20—30 °С в другу при випаданні 140 мм опадів. Посушливе літо й висока температура згубні для гречки.
Культуру можна використовувати як поукісну та пожнивну, що дає не тільки додаткозий збір зерна, а й забезпечує бджіл підтримуючим медозбором для осіннього нарощування сімей. За добу одна квітка пожнивної гречки виділяє 0,08—0,110 мг цукру в нектарі, а медопродуктивність 1 га посівів становить 70—100 кг.
Добре виділяє нектар гречка у ранкові години, після теплої ночі, а з 14-ї години нектаровиділення припиняється.
Гречка — ентомофільна культура. Для запилення 1 га її посівів необхідно 2—3 сильні бджолині сім’ї.
Гречаний мед належить до групи темних, має темно-янтарний колір, міцний запах квітів гречки, солодкий, різкий смак. За вмістом мікроелементів, ферментів, амінокислот та інших сполук перевершує всі світлі меди. Має добрі лікувальні властивості. Вміщує 30 % глюкози, 43 % фруктози. Діастазне число — в середньому 23,2 одиниці Готе. 1 га гречки дає 223—250 кг пилку.
Гречка — найкращий медонос України
Соняшник (Helianthus annuus L.) — однорічна рослина з родини складноцвітих. Стебла має міцні, прості або з боковими пазушними гілками. Нижні та середні листки серцевидно-трикутні або серцевидно-яйцевидні, верхні — еліптичні, всі черешкові, зарубчасто-зубчасті. Кошики великі, пониклі, поодинокі, розміщені на верхівках стебел та деяких пазушних гілок. Всі квітки в кошику жовті, бокові — завжди язичкові, неплідні, а серединні — плідні, трубчасті, двостатеві. Плоди з міцним, шкірястим перикарпом, оберненояйцевидні або конусовидні, вгорі з коронкою з 2 (4) опадних плівочок.
Соняшник — одна з основних олійних культур, добрий медонос. У степовій зоні, де знаходиться 80 % посівів, він є основним джерелом медозбору. Зацвітає через 60—80 днів після сівби. Квітка культури живе два дні: на перший день достигають і розкриваються пиляки, другий — приймочка.
Одна квітка в пиляковій фазі виділяє 0,302—0,903 мг цукру в нектарі, а в приймочковій — 0,212—0,430 мг. Медопродуктивність 1 га соняшнику становить 47—75 кг. Під час цвітіння культури приріст в показниках контрольного вулика може становити 3—5 кг за день.
Соняшник — ентомофільна культура, запилення якої бджолами має дуже велике значення для одержання повноцінного врожаю. Його забезпечують з розрахунку 0,5— 1 бджолина сім’я на 1 га посіву.
Соняшниковий мед світло-жовтого кольору, має слабкий квітковий запах, терпкий солодкий смак, швидко кристалізується, тому його не рекомендується залишати для зимівлі бджіл. Містить 28—33 % глюкози і 42—46 % фруктози. Діастазне число коливається від 15,8 до 27,8 одиниці Готе.
Соняшник — основна сільськогосподарська культура
Ріпак (Brassica napus L. var napus DC.) — однорічна озима або ярова рослина з родини хрестоцвітих. Листки має ліроподібні, голі, сизо-зелені. Квітки жовті, зібрані в рідкі китицеподібні суцвіття. Плід — вузький стручок. На Україні ріпак досить поширений в західних областях.
Розрізняють ріпак озимий та яровий. У зв’язку з тим, що озимий дає більш стійкі і високі врожаї, він більш поширений.
Озимий ріпак — добрий медонос. Цвітіння його припадає на травень (період відцвітання плодових дерев) і триває 25—30 днів.
Культура сприяє ранньому розвитку бджолиних сімей. У квітці в середньому міститься 0,7 мг цукру в нектарі з коливаннями від 0,3 до 0,9 мг залежно від сорту. Медопродуктивність 1 га посіву — 100—140 кг. Одна бджолина сім’я може зібрати за день 3—4 кг і більше ріпакового меду, аромат якого нагадує запах квітів цієї рослини. Колір меду білуватий, смакові якості невисокі, консистенція щільна. Мед швидко кристалізується, а тому його небажано залишати для зимівлі бджіл.
Одна квітка озимого ріпака продукує 1,283 мг пилку, 1 га посіву — 90,9—129,7 кг.
Озимий ріпак — комахозапильна рослина. Основними запилювачами її є медоносні бджоли. На 1 га посіву для доброго запилення насінників необхідно 2—3 бджолині сім’ї.
Ріпак — добрий ранній медонос
Гірчиця біла (Sinapis alba L.) — однорічна рослина з родини хрестоцвітих. Цвітіння її починається через 30—35 днів після посіву і триває 38—42 дні, однієї квітки — 3—4. Залежно від грунтово-кліматичних умов кількість цукру в нектарі однієї квітки коливається від 0,29 до 0,44 мг. 1 га посіву в середньому дає 80—100 кг меду. Бджоли інтенсивно відвідують квітки гірчиці протягом дня, збираючи нектар й пилок, але найактивніше — У ранкові години. Рекомендується проводити сівбу гірчиці в різні строки, щоб подовжити тривалість медозбору.
Мед з гірчиці білої янтарного кольору, має слабкий квітковий запах, невисокі смакові якості, швидко кристалізується (кристалізація крупнозерниста). Його не рекомендується залишати для зимівлі бджіл. Одна квітка дає в середньому 0,0734 мг пилку, 1 га — 68—112 кг.
Коріандр (Coriandrum sativum L.) — однорічна трав’яниста рослина з родини зонтичних. Культивують її у південних областях як пряну й ефірну рослину.
Це — одна з кращих медоносних рослин. Цвітіння її починається в другій або третій п’ятиденні липня. Одна квітка за добу виділяє від 0,333 до 0,425 мг цукру в нектарі, медопродуктивність 1 га 313—350 кг. Для запилення 1 га посівів коріандру необхідно 2—3 бджолині сім’ї.
Коріандровий мед янтарного кольору, має специфічний запах, різкий солодкий смак. Кристалізується через 4—6 міс.
Лаванда колоскова (Lavandula spica L.) — сіруватий зірчастоопушений напівкущик з родини губоцвітих. Листки має сидячі, лінійні або лінійно-ланцетні із загорнутими краями. Кільця 6—10-квіткові, створюють верхівкові переривчасті колосовидні суцвіття. Приквітники коротші за чашечку. Віночок голубий або фіолетовий, рідше білий чи рожевий. Культивують лаванду колоскову переважно в Криму, на півночі України — лише в ботанічних садах. Площа посівів — близько 2,5 тис. гектарів.
Лаванда — медоносна рослина, яка дає залежно від грунтово-кліматичних умов 70—100 кг меду з 1 га посіву. Одна квітка виділяє 0,036—0,040 мг цукру в нектарі. Повне цвітіння починається з 3—4-го року. Масове цвітіння припадає на середину червня — липень. Квітки лаванди добре відвідуються бджолами протягом всього дня. Одна бджолина сім’я під час масового цвітіння лаванди може зібрати за день 3—4 кг меду.
Лавандовий мед має ніжний, своєрідний квітковий запах, світло-янтарний колір; солодкий на смак. Належить до кращих сортів.
Шавлія посівна, мускатна (Salvia sclarса L.) — дворічна трав’яниста рослина з родини губоцвітих. Має мускатний запах. Листки яйцевидні, подвійно-зубчасті. Віночок блідо-голубий або голубувато-рожевий. Приквітники рожеві, перетинчасті. Кільця 4—6-квіткові, зібрані у перервані китиці.
Культивують рослину в Криму і Запорізькій області на площі 3 тис. гектарів.
Шавлія посівна — добрий медонос. Бджоли охоче відвідують її квітки, збираючи нектар і пилок. За сприятливих погодних умов бджолина сім’я приносить 3—4 кг і більше меду за день. Цвіте шавлія в червні — липні. Одна квітка виділяє 0,390—0,450 мг цукру в нектарі, медопродуктивність 1 га — 180—239 кг.
Шавлієвий мед світло-янтарного кольору, з дуже приємним смаком і ніжним ароматом. Із простих цукрів в ньому найбільше глюкози. Кристалізується при звичайних умовах зберігання через 3—4 міс після відкачування. Кристалізація в основному дрібнозерниста.
Бджоли охоче збирають з квіток шавлії пилок. Одна квітка виділяє 0,56—0,67 мг пилку.
Кормові трави.
Еспарцет посівний (Onobrychis sativus L.) — трав’яниста багаторічна рослина з родини бобових. Має малооблистнене стебло з прикореневою розеткою листків. Останні складні, непарноперисті. Квітки зібрані у суцвіття. Окремі квітки великі, рожеві або червоні. Плід — нерозкривний біб.
Культивують рослину в багатьох районах України на площі 76 тис. гектарів.
Еспарцет — добрий медонос. Починає виділяти нектар в момент зацвітання і продукує його тим більше, чим частіше й інтенсивніше його вибирають з квіток медоносні бджоли.
Цвіте еспарцет в кінці травня — на початку червця протягом 2—3,5 тижня. Одна квітка еспарцету виділяє від 0,250 до 0,320 мг цукру в нектарі, медопродуктивність 1 га посівів 72—120 кг. При сприятливих погодних умовах сім’я встигає зібрати за день до 4 кг і більше меду.
З еспарцету одержують товарний мед, який має світло-янтарний колір, інколи із зеленуватим відтінком, слабкий квітковий запах, солодкий, приємний смак. Кристалізується через 3—6 міс, кристалізація може бути дрібно- і крупнозернистою. Еспарцетовий мед містить 25—31 % глюкози і 43—48 % фруктози, діастазне число коливається від 15 до 22 одиниць Готе.
Бджоли охоче збирають пилок з квіток еспарцету. Рекомендується промисловий збір бджолиних обніжок під час його цвітіння. З 1 га збирають 168—179 кг пилку.
Люблять бджоли еспарцет посівний
Буркун білий (Melilotus albus L.) — дворічна, рідше однорічна трав’яниста рослина з родини бобових, з прямостоячим гіллястим стеблом. Листки має трійчасті: середній листок на. черешку, бокові — майже сидячі. Квітки дрібні, пониклі, зібрані у багатоквіткові пазушні китиці, віночок білий. Біб кулястий або яйцевидний, 1—3-насінний.
Дикоростучий буркун росте на схилах, луках та ін. Культивують його на площі близько 5 тис. гектарів.
Буркун білий — добрий медонос. Період цвітіння його з липня по вересень. У цей час він має дуже велику кількість квіток (близько 2 млрд./га). Одна квітка залежно від природно-кліматичних умов виділяє 0,030—0,096 мг цукру в нектарі, а медопродуктивність 1 га посіву становить від 120 до 200 кг.
З посівів буркуну одержують товарний мед світло-янтарного кольору, з приємним запахом. Він має високі смакові якості, містить 37—39 % глюкози, 40—42 % фруктози, його діастазне число — 13—17 одиниць Готе. Кристалізується мед через 6—8 міс, кристалізація дрібнозерниста.
Таке ж значення має буркун жовтий лікарський (Меlіlotus officinalis L.), який відрізняється від описаного жовтим забарвленням квіток й структурою бобів. Поширений у тих же районах і має подібну нектаропродуктивність.
Люцерна посівна (Medicago sativa L.) — багаторічна трав’яниста рослина з родини бобових. Листки має трійчасті, листочки довгасто- або лінійно-кликовидної форми. Стебла прямостоячі або висхідні, густооблистиені. Квітки голубувато-фіолетові або фіолетові, зібрані у головчасті китиці. Боби спірально закручені в 1,5—3 обороти, голі або трохи опушені.
Культивують люцерну по всій Україні, але найбільші площі знаходяться у степовій і лісостеповій зонах. Посівна площа насінників — 96,8 тис. гектарів.
Люцерна цвіте в червні — липні. Для бджільництва важлива як медонос. Проте і бджоли досить необхідні для запилення люцерни. Останнє ускладнюється тим, що квітка люцерни має таку особливість: її тичинкова трубка завжди перебуває в напруженому стані. Коли бджола сідає на квітку, вона з силою випрямляється (проходить трипінг) і вдаряє бджолу по хоботку. Тому бджоли беруть здебільшого нектар з боку квітки, просовуючи хоботок між парусом і човником, не запилюючи її при цьому. В періоди сильного виділення люцерною нектару медоносні бджоли охоче відвідують її.
Нектаропродуктивність люцерни залежить від сорту, агротехніки, й особливо від кліматичних умов. На півдні республіки одна квітка її виділяє 0,069—0,182 мг цукру в нектарі. Нектаропродуктивність 1 га посівів становить 90—150 кг. Сильні бджолині сім’ї, підвезені для запилення люцерни, збирають по 14—20 кг товарного меду.
В більш північних районах нектаропродуктивність посівів становить 70—100 кг. В засушливу пору року, а також при зниженні температури до 10—12 °С люцерна нектару не виділяє.
Люцерновий мед має янтарний колір з слабким ніжним квітковим запахом і приємним солодким смаком. Містить 40—45 % фруктози і 32—35 % сахарози. Кристалізується через 6—7 міс, кристалізація в основному дрібнозерниста. Бджолиним сім’ям, яких планують використовувати на запиленні люцерни, доцільно залишати на зиму люцерновий мед.
Один гектар цієї культури дає 157—169 кг пилку. Проте бджоли збирають його неохоче, що пояснюється наявністю в ньому специфічних, неприємних для бджіл речовин — репелентів.
Щедро дарує бджолам свій нектар люцерна
Конюшина червона (Trifolium pratense L.) — багаторічна трав’яниста рослина з родини бобових. Стебла має висхідні або прямостоячі, розгалужені. Листки трійчасті. Листочки нижніх ярусів яйцевидні або еліпсовидні, верхніх — ланцетні, по краях війчасті. Квітки — зібрані в яйцевидні або кулясті поодинокі головки на верхівках гілок. Віночок яскраво-червоний. Біб яйцевидний, плівчастий.
Конюшина на Україні поширена в зоні Лісостепу, на Поліссі і в Карпатах. Площа посіву становить близько 192 тис. гектарів.
Цвіте конюшина червона в червні — липні протягом 30 днів. Бджоли збирають з неї нектар і пилок, відвідуючи квітки протягом дня. Оптимальними умовами для нектаровиділення є середньодобова температура повітря 19 °С, вологість повітря 70—80 %, вологість грунту 60—65 %. При температурі повітря понад 25—26 °С виділення нектару припиняється.
При відповідних умовах нектар виділяється в значній кількості, але він знаходиться глибоко в квітці, а тому важкодоступний для бджіл. Квітка конюшини за добу продукує 0,093—0,127 мг цукру в нектарі, медопродуктивність 1 га посіву —75—80 кг. При сприятливих умовах одна бджолина сім’я може зібрати за день 3—4 кг меду.
Для поліпшення запалювальної здатності бджіл слід застосовувати заходи, що інтенсифікують процес нектаровиділення.
Мед з конюшини світло-янтарного кольору, з слабким ніжним квітковим запахом, солодкий. Містить 47—48 % фруктози і 19—22 % глюкози. Не кристалізується протягом року, кристалізація дрібнозерниста.
Одна квітка виділяє 0,047 мг пилку. Пилкова продуктивність 1 га — 35—40 кг.
Цвіте конюшина рожева
Конюшина гібридна (Trifolium hybridum L.) — багаторічна рослина з родини бобових. Стебло має прямостояче або трохи полегле. Листки трійчасті, яскраво-зелені, без малюнка. Суцвіття — головка всередині з білими, а зовні рожевими квітками.
У природних умовах зустрічається в невеликій кількості на вологих луках, болотах, по берегах річок. її рекомендується висівати разом з конюшиною червоною.
Конюшина гібридна дає бджолам нектар і пилок. Нектар легкодоступний. Цвіте культура з червня по вересень. Загальна медопродуктивність при сприятливих умовах — 100—125 кг/га.
Сідач коноплевидний (Eupatorium cannabinum L.) — багаторічна трав’яниста рослина з родини складноцвітих. Листки супротивні, глибокорозсічені. Кошики 4—7-квіткові, дрібні, зібрані у густе волотеподібне суцвіття. Квітки дрібні, білі. Плід — коробочка з 8—10 насінинами. Росте по берегах річок, чагарниках, у лісах.
Цвіте в кінці липня — серпні протягом 35—40 днів. Добрий пізній медонос. Бджоли охоче відвідують його квітки, збираючи нектар і пилок. Нектарники сідача можуть виділяти багато нектару, розміщені неглибоко й легкодоступні для бджіл. Найінтенсивніше працюють бджоли на квітках сідача з 10-ї до 14-ї години. Одна квітка виділяє 0,48— 0,56 мг цукру в нектарі, а медопродуктивність 1 га посіву становить 140—150 кг.
Сильфій пронизанолистий (Silphium perfoliatum L.) — багаторічна трав’яниста рослина з родини складноцвітих з прямостоячим стеблом. Листки супротивні. Нижні — на довгих черешках, верхні — сидячі. Кошики складають волотеподібне суцвіття. Квітки золотисто-жовті, крайові — язичкові маточкові, серединні — двостатеві трубчасті. Росте по берегах річок та озер, на грунтах з близьким заляганням ґрунтових вод.
Сильфій починає цвісти в другій половині липня і цвіте протягом 50—60 днів. Це медонос другої половини літа й початку осені. Завдяки цій рослині можна ліквідувати безмедозбірний період цього часу. Квітки охоче відвідуються бджолами. Часто можна спостерігати на одній корзинці декілька бджіл. Квітка сильфію виділяє 0,35 мг цукру в нектарі, медопродуктивність 1 га посівів — 100—150 кг.
Вайда фарбувальна (Isatis tinctoria L.) — дворічна трав’яниста рослина з родини хрестоцвітих. У перший рік утворює розетковий пагін, на другий цвіте і плодоносить. Листки розетки продовгувато-ланцетні, стеблові — стріловидні. Віночок жовтий, квітки зібрані в китицю.
Дикоростуча вайда зустрічається в зонах Лісостепу, Степу та в Криму.
Цвіте в травні протягом 15—20 днів. Як медонос цінна на півдні республіки. Бджоли охоче відвідують її квітки, збираючи нектар. Найінтенсивніше вони працюють з 9-ї до 14-ї години. Медопродуктивність 1 га посіву — 80—90 кг.
Баштанні та овочеві культури.
Гарбуз звичайний (Cucurbita pepo L.) — рослина з родини гарбузових. Листки має великі, серцеподібні, квітки жовто-гарячого кольору, одностатеві, одинокі, пазушні; тичинкові — на довгих квітконіжках, маточкові — на коротких. Плоди дуже великі, з твердою шкурою, насіння біле, плоске. Культивують по всій Україні.
Гарбуз — добрий медонос. Квітки його виділяють багато нектару. Пилок менше приваблює бджіл. Цвіте рослина з початку липня до кінця вересня, виділяючи нектар навіть під час засухи. Квітки починають розкриватись на світанку, а опівдні закриваються. Нектар виділяється через 2—3 год після розкриття квітки. Медопродуктивність 1 га посівів — 30—35 кг.
Диня звичайна (Meló sativa (L.) Sag.) — однорічна шорсткоопушена рослина з родини гарбузових. Стебло вона має невиразно-гранчасте. Листки чергові, серцеподібні, зубчасті. Квітки одностатеві, тичинкові — на коротких ніжках, маточкові — поодинокі. Віночок світло-жовтий.
Починає цвісти диня через 40—45 днів після сівби й цвіте 1,5—2 міс. Тичинкова квітка функціонує один день, маточкова — два, найбільше три дні. Одна квітка виділяє 2,4 мг цукру в нектарі, медопродуктивність 1 га баштану — близько 30 кг. Диня дає для бджіл підтримуючий медозбір.
Кавун звичайний (Citrullus vulgaris Schrod.) — однорічна рослина з родини гарбузових. Стебла у неї волохаті, шорсткі, дуже розгалужені. Листки глибокороздільні. Квітки одностатеві, блідо-жовті, поодинокі. Плід великий, кулястий, зелений або білуватий з соковитою червоною м’якоттю.
Цвіте кавун у червні. Нектароносять не тільки маточкові, а й тичинкові квітки, виділяючи 0,5—0,7 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність 1 га баштану—15—20 кг. Дає підтримуючий медозбір.
Огірок посівний (Cucumis sativus L.) — однорічна рослина з родини гарбузових. Стебла у неї лежачі або лазячі. Листки чергові, серцеподібні. Тичинкові квітки зібрані пучками у пазухах листків, маточкові поодинокі, на коротеньких ніжках, віночок жовтий.
Цвіте огірок з початку червня по серпень. Нектар виділяють тичинкові і маточкові квітки. За один прийом бджола може зібрати з квітки до 2 мг нектару. Медопродуктивність 1 га посівів — близько 30 кг. На нектаровиділення дуже впливає погода, фаза цвітіння й місце знаходження квітки на рослині. Крім нектару, бджоли з квітів огірка збирають пилок.
Лікарські рослини.
Алтея лікарська (Althaea officinalis L.) — багаторічна трав’яниста рослина з родини мальвових. Листки у неї яйцеподібні, трохи лопатеві. Квітки зібрані у волотеподібне суцвіття. Пелюстки блідо-рожеві.
Дикоростуча алтея росте на вологих луках, по берегах річок, на заболочених місцях, чагарниках.
Цвіте з другого року вегетації від початку липня до кінця серпня, проте може цвісти і в перший рік, тільки на місяць пізніше. Медопродуктивність залежить від року життя рослини: в перший рік —до 15 кг, на другий — понад 150 кг/га. Для бджіл дає підтримуючий медозбір.
Валеріана лікарська (Valeriana officinalis L.) — багаторічна трав’яниста рослина з родини валеріанових. Кореневище у неї з довгими підземними пагонами. Стебло ребристе, голе. Стеблові листки з 6—11 парами вузьких бокових листочків, прикореневі — з 3—9 парами. Квітки білі або блідо-рожеві. Росте в лісах, на узліссях, луках.
Цвіте валеріана з другого року вегетації в кінці червня— на початку липня. Квітки охоче відвідуються бджолами з 10-ї до 16-ї години. Одна квітка в середньому виділяє до 0,12 мг цукру в нектарі. Проте не всі квітки нектароносні. Медопродуктивність 1 га посіву — 60—70 кг.
Дягель лікарський (Archangelica officinalis (Moengh, Hoffm)) — багаторічна трав’яниста рослина з родини зонтичних. Стебло у неї товсте, круглясте. Зонтик великий, з численними пухнатими променями, без обгортки. Квітки дрібні, білі.
Росте на болотах і по берегах річок та канав в зонах Полісся, Лісостепу, Степу. Розводять як лікарську і пряну рослину. З насіння добувають ефірне масло.
Дягель належить до сильних медоносів. Зацвітає він в кінці червня й цвіте до середини серпня. Бджоли охоче відвідують його квітки, збираючи нектар та пилок. Одна квітка живе два дні і за добу виділяє 0,1 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність 1 га посіву досягає 200 кг.
Мед з дягеля червонуватого кольору з сильним приємним запахом. Швидко кристалізується.
М’ята перцева (Mentha piperita L.) — трав’яниста багаторічна рослина з родини губоцвітих. Листки у неї яйцеподібні, довгасті або ланцетні, черешкозі. Суцвіття густе. Віночок з білуватою трубочкою й рожевим відгином.
Цвіте м’ята в перший рік вегетації з червня по вересень протягом 32—35 днів, а на другий рік —від середини липня до кінця серпня протягом 40—42 днів. Медопродуктивність 1 га посіву — від 150 до 200 кг меду. Одна квітка виділяє 0,153—0,170 мг цукру в нектарі. Добре виділяє нектар при високій температурі (27—30 °С).
Живокіст лікарський (Symphytum officinalis L.) — трав’янистий багаторічник з родини шорстколистих. Стебла має розгалужені, листки довгасті, яйцеподібні або овальні. Квітки правильні, зібрані на кінцях стебел у, небагатоквіткові завійки. Віночок спочатку рожево-пурпуровий, потім голубий.
Росте на вологих луках, по берегах річок.
Живокіст — добрий ранньолітній медонос. Цвіте в травні, добре відвідується бджолами, дає нектар і пилок. Одна квітка живе три дні й за добу в середньому виділяє 1 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність 1 га посіву— 100 кг.
Собача кропива звичайна, пустирник (Leonurus cardiaca L.) — багаторічна трав’яниста рослина з родини губоцвітих. Має верхівкові листки трилопатеві або цілісні, з двома боковими зубцями, квітки сидячі, в густих кільцях. Віночок двогубий, блідо-рожевий.
Росте на засмічених місцях в зонах Лісостепу і Степу,
Велика кількість квіток та виділений ними нектар приваблюють бджіл у будь-яку погоду, не виключаючи і сильної засухи. Цвіте собача кропива в червні — серпні. Одна квітка живе два дні й дає від 0,12 до 0,2 мг цукру в нектарі за день. Медопродуктивність 1 га — 50—70 кг.
Медоноси і пилконоси садів та ягідників.
Плодово-ягідні насадження мають велике значення для бджільництва. Вони цвітуть ранньою весною, дають бджолам пилок, а в деяких південних районах — найбільш ранній медозбір. Використовуючи останній, бджолині сім’ї добре розвиваються, нарощуючи достатню силу до основного медозбору.
Абрикоса (Armeniaca vulgaris Lam.) — дерево з родини розових. Кора у неї темна, бурувато-сіра. Гілки голі, листки цілісні, з довгими черешками. Квітки майже сидячі, розвиваються до появи листків. Пелюстки білі або рожеві. Плід — соковита, м’ясиста кістянка. Росте в зоні Степу, Криму, рідше в зоні Лісостепу.
Цвіте абрикоса в кінці квітня протягом 9—11 днів. Нектарники її розміщені біля зав’язі. Це один з найбільш ранніх медоносів. Квітки дерева охоче відвідують бджоли. Зібраний нектар і пилок вони використовують повністю, оскільки в цей період бджолині сім’ї інтенсивно розвиваються. Одна квітка абрикоси виділяє 0,7—1,2 мг цукру в нектарі, медопродуктивність 1 га насаджень — 35—40 кг.
Аґрус звичайний (Grossularia reclinata Mill.) — кущ з родини ломикаменевих. Листки у нього чергові, три-і п’ятилопатеві, зубчасті. Китиці пучкоподібні, одно- та триквіткові. Квітки зеленуваті, червонуваті або пурпурові, опушені. Плід кулястий або овальний. На Україні аґрус досить поширений.
Цвіте він у третій декаді квітня — на початку травня протягом двох тижнів. Бджоли охоче відвідують квітки, збираючи нектар та пилок. Аґрус — один із кращих медоносів серед ягідних культур (нектаропродуктивністю поступається лише перед малиною). Медопродуктивність 1 га аґрусу становить 40—45 кг. Проте ранньою весною літ бджіл на аґрус дуже часто порушується умовами погоди. Аґрус дає ранньовесняний підтримуючий медозбір.
Вишня звичайна (Cerasus vulgaris Mill.) — дерево з кулеподібною кроною з родини розових. Листки блискучі, еліпсо- або яйцеподібні. Квітки зібрані в зонтикоподібних суцвіттях. Пелюстки білі. Плоди сплюснуто-кулясті різного кольору.
Цвіте вишня в травні протягом 10—12 днів. Нектар її не тільки зміцнює бджолині сім’ї, а й може давати товарний мед. Краще він виділяється при теплій погоді в ранкові години. Одна квітка вишні продукує 2,59 мг цукру з нектарі, а медопродуктивність 1 га насаджень становить 28—32 кг. Вишня забезпечує бджіл також пилком.
Груша звичайна (Pyrus communis L.) — дерево з родини розових. Листки яйцеподібні. Суцвіття 2—12-квіткові, квітки білі або блідо-рожеві.
У дикому вигляді росте в світлих листяних лісах, на узліссях по всій Україні, крім районів поливного Степу.
Цвіте груша в кінці квітня — на початку травня (10— 12 днів). Вона дає бджолам нектар і пилок. Залежно від сорту одна квітка може виділити від 0,53 до 0,97 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність насаджень — 20—25 кг/га. Дика груша продукує більше нектару й активніше відвідується бджолами. При сприятливих погодних умовах вони працюють на квітках дикої груші протягом всього дня. Забезпечує бджолині сім’ї підтримуючим медозбором.
Малина звичайна (Rubus idaeus L.) — кущ з родини розових. Листки трійчасті або частіше непарноперисті. Квітконосні гілочки укорочені, лише з трійчастими листками. Квітки двостатеві. Пелюстки прямостоячі, білуваті. Плоди червоні, іноді жовті.
Росте в лісах, по чагарниках, на лісових заплавних луках. Культивується досить широко. Зацвітає малина через місяць після появи листя, в третій — четвертій декадах травня.
Квітки малини виділяють багато нектару і пилку. Бджоли протягом всього періоду цвітіння відвідують малину, залишаючись на ній з ранку до вечора, а інколи навіть після заходу сонця. Одна квітка виділяє 0,34—0,40 мг цукру в нектарі, медопродуктивність 1 га суцільних заростей — 70—90 кг. Зарості малини є багатим джерелом товарного меду.
Малиновий мед світло-янтарного кольору, має приємний ніжний квітковий аромат, солодкий на смак. Належить до кращих ботанічних сортів. Містить 26 % глюкози, 46 % фруктози. Діастазне число — до 10 одиниць Готе. В рідкому стані зберігається близько року. Кристалізація дрібнозерниста.
Слива садова (Prunus domestica L.) — дерево з неколючими гілками родини розових. Листки еліптичні або оберненояйцеподібні. Квітки поодинокі, пелюстки зеленувато-білі. Плоди видовжені, висячі, з сизою поволокою, різного кольору й розміру.
Зацвітає слива на початку травня, на 2—3 дні раніше, ніж вишня.
Окрема квітка може жити 5 днів, а цвітіння масиву триває 8—10 днів. Квітки сливи дають нектар і пилок й відвідуються бджолами досить активно. Одна квітка виділяє 1,26—1,30 мг цукру в нектарі, медопродуктивність сливового саду становить 20—23 кг/га. Для бджіл дає підтримуючий ранньовесняний медозбір.
Смородина червона, порічки (Ribes vulgare Lam.) — кущ з родини ломикаменевих. Листки з короткими лопатями. Квітки відкриті й помітні, зеленуваті або жовті, правильні, по 4—6 зібрані в китиці. Цвіте смородина в травні. Доступ до нектару кращий, ніж у смородини чорної, а тому квітки, крім бджіл, відвідують й інші комахи. Медопродуктивність насаджень — 23—25 кг/га. Для бджіл дає підтримуючий медозбір.
Смородина чорна (Ribes nigrum L.) — кущ з родини ломикаменевих. Пагони блідо-жовті, на кінець літа коричневі. Китиці звислі, довгі, 5—10-квіткові. Квітки дзвоникуваті, лілувато- або рожево-сірі. Ягоди кулясті, чорні.
У дикому вигляді росте на берегах річок, у лісах, по чагарниках в Карпатах, Прикарпатті, на Поліссі, в Лісостепу. Широко культивують як плодоягідну рослину.
Цвіте смородина чорна в кінці квітня — на початку травня протягом 8—10 днів. Нектар її в основному використовується медоносними бджолами. Медопродуктивність ягідників становить 30 кг/га, але коливається залежно від сорту. Для бджіл дає підтримуючий ранньовесняний медозбір.
Черешня (Cerasus avium Moench.) — дерево з родини розових. Листки яйце- або еліпсоподібні. Квітки зібрані в малоквіткові суцвіття. Пелюстки білі.
У дикому вигляді росте в широколистяних лісах, на узліссях в Закарпатті, Карпатах, Лісостепу, Степу.
Цвіте черешня в квітні, дає для бджіл нектар і пилок. Серед інших кісточкових займає перше місце за продуктивністю. При сприятливих умовах погоди одна квітка може виділити 1,88 мг цукру в нектарі, а 1 га насаджень забезпечити збір 40—45 кг меду. Майже весь мед, зібраний бджолами з черешні, використовується на вирощування розплоду.
Яблуня садова (Malus domestica Borkh.) — дерево з родини розових. Листки здебільшого широкі або довгасті. Квітки зібрані в малоквіткових зонтикоподібних суцвіттях з білими або рожевими пелюстками.
Цвіте яблуня в травні. її вважають добрим медоносом, оскільки в достатній кількості виділяє нектар в ранньовесняний період. Квітка яблуні продукує в середньому 3 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність 1 га насаджень — 23—25 кг.
За час цвітіння яблуні бджоли створюють запаси пилку і мають підтримуючий медозбір, який відіграє важливу роль в стимулюванні раннього розвитку розплоду.
Медоноси і пилконоси лісових угідь, парків та полезахисних насаджень.
Раціональний розвиток бджільництва цілком залежить від наявності кормових ресурсів, їх нектаропродуктивності та кількісного складу. Значна частина медоносних рослин росте в лісі. Проте не кожне лісове угіддя багате на медоносну рослинність. Чисті хвойні ліси не мають цінності для бджільництва, бо позбавлені не тільки трав’яного покриву, а й підліску. Вони цінні тоді, коли мають прогалини й вирубки, зарослі малиною лісовою, іван-чаєм, вересом тощо.
Цінними є також ліси, де серед листяних деревних порід зустрічаються липа серцелиста й широколиста, клени, верби. Багато медоносів в таких лісах серед підліску та трав’яного покриву. В листяних лісах під пологом дерев, на вирубках, узліссях, а також в трав’яному покриві багато медоносних рослин, що забезпечують товарний і підтримуючий медозбір. При розміщенні пасіки недалеко від такого масиву бджоли можуть мати безперервний медозбір з весни до осені.
Кількість медоносної рослинності збільшується у міру старіння лісу. При цьому зменшується повнота деревостою і виникають добрі умови для росту підліску та трав’яного покриву. Найціннішими є середньовікові, спілі та перестойні ліси, а також масиви, не вкриті лісом.
Ліщина звичайна (Corylus avellanna L.) — кущ до 7 м висотою, з простими черговими овальними листками. Тичинкові квітки в повислих циліндричних сережках, без оцвітини, з чотирма розщепленими тичинками, маточкові — у двоквіткових дихазіях, розміщених у пазусі покривної луски.
Поширена ліщина по всій території України, крім крайнього півдня. Ліщина є дуже цінним ранньовесняним пилконосом. Зацвітає найраніше в березні. Виділяє багато пилку.
Ліщина — джерело пилку для ранньовесняного нарощування бджіл
Тополя чорна, осокір (Populus nigra L.) — дерево з родини вербових, із прямим стовбуром. Росте в долинах річок, у плавнях. Поширена по всій території України, крім Карпат.
Листкові бруньки мають жарознижуючу, антисептичну, заспокійливу, діуретичну та потогінну дію. У народній медицині з бруньок тополі чорної виготовляють мазь та настій, які використовуються зовнішньо як пом’якшувальні, охолоджувальні, ранозагоювальні засоби. Цвіте тополя чорна в березні — квітні, до розпускання листя. Для бджільництва важлива тим, що ранньою весною дає білковий корм. Бджоли збирають з її бруньок клейку речовину для прополісу.
Вільха клейка, або чорна (Alnus glutinosa (L.) Gaertn) — дерево з родини березових. Молоді гілки червонувато-білі, гладенькі, часто липкі. Листки округлі, липкі, зверху блискучі, темно-зелені. Квітки однодомні, зібрані у китиці по 3—5 звисаючих сережок.
Росте вільха клейка по берегах річок і струмків, у лісах, на узліссях. Особливо поширена на болотистих грунтах. Цвіте в кінці березня — на початку квітня, до розпускання листя. Вільха — один з найраиніх пилконосів. На молодих листях її бджоли збирають клейку речовину для прополісу.
Берест, в’яз листуватий (Ulmus foliácea Gi-lib.) — дерево із родини в’язових. Листки має довгасті, оберненояйцеподібні, загострені. Квітки двостатеві, в густих бокових пучках, зацвітають до появи листків. Плід — крилатка.
Росте в лісах, по чагарниках, схилах.
Зацвітає в квітні, на 2—3 дні раніше, ніж в’яз звичайний. Теплою весною (особливо в південних районах) бджоли охоче відвідують квітки береста, збираючи нектар і пилок. Його суцвіття у південних областях республіки виділяють 1,30—1,40 мг цукру в нектарі, медопродуктивність 1 га насаджень — 65—70 кг.
Береза бородавчата (Betula verrucosa Ehrh.) — дерево з родини березових. Листки трикутно-ромбічні, двопилчасті, з клиноподібною основою, голі, вкриті смолистими бородавочками. Кора гладенька, біла. Тичинкові та маточкові квітки зібрані в сережки. Тичинкові сережки розміщені на кінцях гілок, довгі, з червоно-бурими війчастими лусочками, маточкові — циліндричні, зелені, на вкорочених бокових гілочках. Плід — горішок з широкими перетинчастими крилами.
Утворює чисті й мішані з іншими породами насадження. Росте в Карпатах, Закарпатті, Прикарпатті, на Поліссі, в північній, рідше південній частинах Лісостепу, іноді в Степу.
Цвіте в квітні — на початку травня. Це — один з ранніх пилконосів, що дає бджолам білковий підкорм, необхідний в цей період для весняного нарощування бджіл.
Верба козяча (Salix caprea L.) — високий кущ або невелике дерево з родини вербових. Листки яйцеподібної або овальної форми, підняті вгору, зверху зморшкуваті, голі, знизу — сизоповстисті. Сережки великі, щільні, сидячі. На жіночих деревах — зелені, а на чоловічих під час цвітіння — лимонно-жовті. Росте в широколистяних та хвойно-широколистяних лісах підліском та другим ярусом, на узліссях і схилах — невеликим деревом або високим кущем. Поширена по всій Україні, крім високогір’я Карпат.
Верба — важливий ранній медонос і пилконос
Цвітіння триває з початку до кінця квітня. Це — найбільш ранній медонос і пилконос. Збір нектару може припинитися тільки через несприятливі для вильоту бджіл кліматичні умови. Одне суцвіття виділяє 0,72—0,80 мг цукру в нектарі, медопродуктивність 1 га суцільного насадження — 75—80 кг.
Верба гостролиста, шелюга (Salix acutifolia Willd.) — деревоподібний кущ або деревце з темною корою. Пагони довгі, тонкі, червоно-бурі, весною частіше зеленуваті, в кінці літа вкриваються восковим нальотом. Листки ланцетні або лінійно-ланцетні, загострені, по краях пилчасті, з верхнього боку темно-зелені, блискучі, з нижнього— жовтувато-зелені з нальотом. Квітки зібрані в сережки.
Росте по берегах річок, на пісках, часто утворює великі зарослі. Поширена майже по всій Україні, крім Карпат і Криму.
Цвіте шелюга в середині квітня протягом 7—16 днів. Добрий весняний медонос. Особливо цінна в степових областях, плавнях Дніпра, де разом з вербою козячою може давати товарний медозбір. Одне суцвіття за добу виділяє 0,76—0,81 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність 1 га вербових насаджень становить 60—70 кг.
Клен гостролистий, платаноподібний (Acer platanoides L.), — дерево з родини кленових. Пагони буруваті, з освітленого боку червоно-бурі, блискучі. Листки дуже різні, розсічені, зверху темно-зелені, знизу — білуваті або сизуваті. Квітки жовтуватого кольору. Суцвіття — щиток. Крилатки прямостоячі, майже рівнобічні. Росте в лісах. Поширений майже по всій Україні.
Цвіте в першій декаді травня, до повного розпускання листя, протягом 10—13 днів. Це — один із ранніх медоносів. За сприятливих під час його цвітіння кліматичних умов в бджолиних сім’ях нагромаджується корм для весняного нарощування. Одна квітка виділяє 0,077—0,085 мг цукру в нектарі, а медопродуктивність 1 га насаджень становить 65—70 кг. Крім нектару, бджоли збирають багато пилку.
Клен польовий (Acer campestre L.) — дерево або деревоподібний кущ. Від клена гостролистого відрізняється тонкими пагонами. Лопаті листків тупі або тупозагострені. Листки цілокраї, верхні з 1—2 великими тупими зубцями, з гострими виїмками між лопатями. Суцвіття відстовбурченоволосисті. Віночок жовтувато-зелений. Крилатки горизонтальні. Росте в лісах, на узліссях, по чагарниках. Цвіте в травні одночасно з розпусканням листя. Разом з квітучими в цей період садами дає бджолам добрий підтримуючий медозбір. Крім нектару, бджоли з клена польового збирають багато пилку. Одна квітка виділяє 0,18—0,25 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність 1 га насаджень — 130—160 кг.
Клен татарський, чорноклен (Acer tatari-cum L.) — невелике деревце або великий кущ з гладкою, майже чорною корою. Росте на узліссях, лісових галявинах, степових чагарниках. Цвіте в кінці травня — на початку червня протягом 13—16 днів. Ціниться у бджільництві як медонос. Після відцвітання садів забезпечує підтримуючий медозбір і цим сприяє нарощуванню бджолиних сімей до головного медозбору. В місцях масового поширення з клена татарського можна одержувати основний медозбір. Одна квітка виділяє 0,18—0,23 мг цукру в нектарі, а 1 га насаджень дає 90—100 кг меду.
Клен несправжньоплатановий білий, явір (Acer pseudoplaíanus L.) — дерево з струнким стовбуром. Листки п’ятилопатеві. Лопаті в нижній частині з паралельними краями, широкояйцеподібні, короткозагострені, знизу сизуваті. Квітки в довгій колосоподібній китиці, згодом повислій, віночок зелений. Крилатки розходяться під прямим кутом. Росте в лісах.
Цвіте в травні разом з плодовими культурами. Квітки явора охоче відвідуються бджолами; виділяють нектар в будь-яку погоду. Одна квітка дає 0,43—0,50 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність 1 га насаджень досягає 55—60 кг.
Акація біла, робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.) — дерево з родини бобових. Стовбур у насадженнях досить прямий, на волі — нерівний. Листки чергові, з 4—10 парами бокових довгастих або овальних, цілокраїх, з тупою верхівкою, зі споду сірувато-зелених листочків. Квітки білі, запашні, у негустих пазушних пониклих китицях. Плід — біб з 5—16 насінинами.
Зацвітає акація в кінці травня — на початку червня. Окреме дерево цвіте 7—10 днів, а масив — 2—3 тижні. Сильний приємний аромат і висока нектаропродуктивність квіток приваблюють велику кількість бджіл. При сприятливих умовах погоди одна сильна бджолина сім’я може принести у вулик до 6 кг акацієвого меду за день. В нектарі однієї квітки міститься від 0,5 до 2 мг цукру (залежно від кліматичних умов і віку дерев). Цвісти акація починає з 3—5 років і залежно від віку її медопродуктивність становить 200—500 кг з 1 га суцільного насадження, а при сприятливих умовах 1000 кг/га.
Пахучим нектаром наповнені суцвіття білої акації
Квітки виробляють дуже мало пилку, а тому бджіл з золотистим обніжжям з білої акації можна побачити нечасто. Мед, зібраний бджолами тільки з акації білої,— без кольору, прозорий, з ніжним, приємним квітковим ароматом, високим вмістом фруктози (45 %), низьким діастаз-ним числом (нижче 10 одиниць Готе) — належить до кращих ботанічних сортів. Протягом декількох років не кристалізується, що дуже важливо при реалізації такого меду населенню. Після кристалізації має білий або кремуватий колір. Користується великим попитом.
Липа серцелиста (Tilia cordata Mill.) — дерево з родини липових. Листки чергові, серцевидні. Квітки правильні, в півзонтиках, жовтувато-білі. Суцвіття 3—15-квіткове. Горішки яйцеподібно-кулясті, невиразно гранчасті, опушені.
Росте в широколистяних і мішаних лісах.
За значенням для бджільництва липа посідає одне із перших місць серед медоносних дерев і кущів. Цвіте в кінці червня — на початку липня. Окрема квітка цвіте протягом 4—6 діб, дерево — 10—12, а насадження — 20 днів. Проте при несприятливих кліматичних умовах липа може цвісти лише 5 днів. Квітка виділяє 0,586—1,332 мг цукру в нектарі, а гектар липових насаджень дає 300—700 кг меду (залежно від зони та кліматичних умов).
Липа — цінний медонос
Липа не кожен рік дає медозбір. Це залежить від багатьох умов, що впливають на розвиток квітки, а також погоди під час цвітіння. В теплу сонячну погоду з невеликими теплими дощами нектаровиділення досягає максимуму.
Липовий мед належить до групи світлих медів. Він має високі смакові якості, аромат квітів липи, світло-золотистий колір. В середньому містить 73—79 % інвертного цукру, в тому числі 40—41 фруктози і 33—34 % глюкози. Кристалізація звичайно дрібнозерниста.
Пилок з липи бджоли беруть тільки в тому випадку, коли виділяється дуже мало нектару. Інколи після відцвітання липи спостерігається збір паді, що виділяється липовою попелицею.
Липа широколиста (Tilia platyphullus Scop.). Відрізняється від липи дрібнолистої світлим забарвленням кори стовбурів, великим зеленим листям з білуватими борідками і волосками на нижньому боці, звисаючими великими суцвіттями із 2—5 квіток, великими ребристими опушеними плодами.
Цвіте на 7—10 днів раніше, ніж липа дрібнолиста, має трохи більшу нектаропродуктивність. Одна квітка може виділити 1,43—1,86 мг цукру в нектарі, а медопродуктивність 1 га липняків — до 700 кг меду.
Гледичія звичайна (Gleditschia triacanthus L.) — дерево з родини бобових. Крона ажурна, округлої форми, з небагатьма товстими гілками, вкритими колючками. Листки перисті або двоперисті, з 10—15 парами продовгуватих листочків. Квітки правильні, одностатеві, в китицях. Біб видовжений, ланцетний, трохи зігнутий.
Цвіте в першій-другій декадах червня, виділяє багато нектару та пилку. На півдні України разом з акацією білою забезпечує товарний медозбір. Бджолами відвідується дуже добре протягом дня. Одна квітка гледичії залежно від кліматичних умов може виділити 0,284—0,312 мг цукру в нектарі, а медопродуктивність 1 га насаджень становить 232—260 кг.
Софора японська (Sophora Japónica L.) — дерево з куполоподібною кроною, з родини метеликових. Крона стовбурів старих дерев темно-сіра, гладенька. Листки непарнопірчасті, складаються з 7—17 продовгуватих, гострих листочків. Квітки — великі, пухкі метелики на коротко-опушених квітконіжках. Плоди — м’ясисті боби, які плавають у жовтувато-зеленому клейкому соку, з перехватами між окремими насінинами. Поширена в південних районах республіки. Софора японська цвіте в кінці червня — серпні і дає бджолам пізній підтримуючий медозбір та пилок. Одна квітка її може виділити 0,89—1,0 мг цукру в нектарі, а медопродуктивність 1 га суцільних насаджень становить 72—100 кг. Проте медопродуктивність дуже залежить від кліматичних умов. При суховіях нектар виділяється дуже слабо.
Катальпа яйцевиднолиста (Catalpa ovata Don.) — дерево з родини бегонієвих з простими довгочерешковими суцільними або великолопатевими листками. Квітки жовтуваті, всередині смугасто-оранжеві, з темнофіолетовою плямою, зібрані в пірамідальну волоть. Насіння сірувато-коричневе з пучками білих волосків на обох кінцях. Коробочка циліндрична, довга і вузька. Культивують як декоративну рослину майже по всій Україні. Цвіте катальпа в другій половині червня — липні. Квітки добре відвідуються бджолами протягом усього дня, навіть ввечері, але максимальна кількість відвідувань спостерігалась в Криму з 10-ї до 15-ї години. Одна квітка виділяє до 2 мг цукру в нектарі, медопродуктивність 1 га насаджень становить 50—60 кг.
Гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocasta-num L.) — дерево з родини гіркокаштанових з супротивними пальчастоскладними довгочерешковими листками. Листочків майже сидячих 5—7. Бруньки супротивні, вкриті клейкою лускою. Квітки білі з червоними плямочками, зібрані в прямостоячі, пірамідальні волоті. Коробочка з великими шипами. Насіння дуже велике.
Цвіте каштан у травні, дає бджолам пилок і підтримуючий медозбір. Нектар містить 65—75 % сахарози. Одна квітка при сприятливих кліматичних умовах виділяє 1,7 мг цукру в нектарі, а медопродуктивність 1 га становить 50— 60 кг.
Каштан
Акація жовта, карагана деревовидна (Caragana arborescens Lam) — кущ з родини бобових. Листки парноперисті, з 4—7 парами довгасто-еліптичних яйцеподібних, при основі округлих листочків. Квітки в пучках по 1—5 в пазухах листків, численні, віночок жовтий. Плоди— лінійно-циліндричні боби.
Цвіте акація жовта в травні (в більшості випадків у період цвітіння садів) протягом 10—12 днів. Це медоносна рослина, медозбір з якої відзначається сталістю. Помічено, що з цвітінням акації жовтої добре підсилюються бджолині сім’ї. На Алтаї — це рослина головного медозбору. В нектарі однієї квітки міститься 0,9—1,17 мг цукру, а медопродуктивність при сприятливих для виділення нектару умовах становить 47—57 кг/га.
Бирючина звичайна (Ligustrum vulgare L.) — кущ з родини маслинових з цілісними продовгуватими темно-зеленими, всіяними дуже дрібними білими крапинками, листочками. Квітки білі, запашні, у прямостоячих китицеподібних суцвіттях, які утворюють волоть. Плід — ягодоподібний, з 1—2 насінинами.
Цвіте в середині червня протягом 15—17 днів. Квітки охоче відвідуються бджолами. Це — добрий медонос. Одна квітка виділяє 0,22 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність 1 га насаджень — 40—45 кг. Крім нектару, бджоли збирають з квіток бирючини невелику кількість пилку.
Глід криваво-червоний (Crataegus sanguínea Pall.) — кущ або невелике дерево з родини розових. Листки оберненояйцеподібні, 3—7-лопатеві або великозубчасті, з пилчастими лопатями. Колючки на гілках товсті, прямі. Квітки білі, у густому щиткоподібному суцвітті. Тичинок 20, з пурпуровими пиляками. Плоди майже кулясті, криваво-червоні, рідше оранжево-жовті, з 3—4 кісточками. Найбільш поширений глід у лісостеповій і степовій зонах України. Росте в лісах, на узліссях та галявинах.
Цвіте у другій половині травня після плодових культур і є добрим пилконосом. Нектароносні якості його низькі. Суцвіття виділяє 1,81 мг цукру в нектарі, а 1 га насаджень дає 15—17 кг меду. Бджоли неохоче відвідують його квітки у зв’язку з специфічним запахом. Але в місцевостях, бідних на медоноси, у весняний період цінність його збільшується.
Дейція шорстка (Deutzia scarba Thund.) — кущ з родини ломикаменевих. Кора молодих гілок коричнювата, торішніх — бурувато-сіра. Листки супротивні, короткочерешкові, яйцеподібні або довгасто-ланцетні, загострені, по краю зубчасті, опушені зірчастими волосками. Квітки у вузьких прямостоячих волотях. Віночок зовні білий або рожевий, чашолистики волосисті.
Зацвітає в третій декаді травня і цвіте протягом 19—21 дня. Це добрий медонос. Бджоли активно відвідують квітки дейції з раннього ранку до пізнього вечора, збираючи нектар і пилок. Одна квітка виділяє 1,5—2 мг цукру в нектарі, в теплу сонячну погоду на ній можна спостерігати 2—3 робочі бджоли. Медопродуктивність 1 га — 70—80 кг.
Жимолость татарська (Lonicera tatarica L.) — кущ з родини жимолостевих. Гілки, листки, квітконіжки й віночок голі. Листки довгасто-яйцеподібні, з характерною серцеподібною виїмкою, на верхівці здебільшого тупі. Віночок різних відтінків — від рожевого до повністю білого. Ягоди парні, незрощені, від жовтих до червоних.
Цвіте в травні протягом двох тижнів, дає бджолам нектар і пилок. Одна квітка виділяє 0,117—0,130 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність при суцільному покритті становить 27—35 кг/га. Разом з іншими медоносними рослинами, що цвітуть в цей період, дає бджолам підтримуючий медозбір, необхідний для нарощування молодої бджоли.
Крушина ламка (Frángula alnus Mill.) — кущова рослина з родини жостерових. Листки чергові, гострі, майже цілокраї, на жилках зісподу вкриті волосками. Гілки і черешки волохаті, без колючок. Кора гладка, крапчаста, на молодих гілках червоно-бура з поперечними білуватими смужками. Квітки дрібні, зеленкуваті.
Крушина ламка — основний медонос Полісся — зацвітає в кінці травня. Масове цвітіння її триває протягом 3—4 тижнів. Бджоли збирають з неї нектар і пилок. Одна квітка крушини живе два дні, за добу виділяє 1,1 мг цукру в нектарі, 1 га суцільного крушинника дає 100 кг меду.
Мед з крушини янтарного кольору, з приємним запахом і ніжним смаком. Довго не кристалізується. Містить в середньому 19 % води і 69 інвертного цукру, в тому числі 42 % глюкози, 27 фруктози, 0,53 % мінеральних речовин. Діастазне число — 22 одиниці Готе.
Жостір проносний (Rhamnus cathartica L.) — гіллястий кущ або невелике деревце з родини жостерових з чорною негладкою корою. Листки дрібнозубчасті, супротивні. Квітки дрібні, зеленкуваті, зібрані на довгих квітконіжках. Плоди — соковиті кулясті чорні ягоди з 3—4 кісточками. Поширений на Поліссі, в північних районах Лісостепу, в Закарпатті.
Зацвітає жостір у другій половині травня і цвіте протягом місяця. Дає бджолам підтримуючий медозбір. На початку цвітіння бджоли охоче відвідують його квітки, але із зацвітанням крушини ламкої кількість відвідувань помітно зменшується. Одна квітка живе 1—2 дні, за добу в середньому виділяє 0,10—0,15 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність 1 га суцільних насаджень — 35—40 кг.
Обліпиха крушиновидна (Hippophae rhamnoides L.) — кущ або невелике деревце з родини маслинкових з колючими гілками, вкритими сірою корою. Листки лінійно-ланцетні. Квітки одностатеві, буруваті. Тичинкові квітки в коротких колосках, маточкові — поодинокі в пазухах листків. Плід овальний, жовтуватий або оранжево-червоний. Поширена в степовій і лісостеповій зонах республіки. Цвіте в квітні протягом 10—12 днів. Належить до ранніх медоносів. Бджоли охоче відвідують квітки обліпихи, збираючи нектар та пилок. Одна квітка виділяє 0,06 мг цукру в нектарі, медопродуктивність 1 га насаджень — 38— 40 кг.
Птелея трилиста (Ptelea trifoliata L.) — кущ з родини рутових. Листки довгочерешкові, трійчасті, з сидячими еліптичними, цілокраїми листочками. Квітки зеленувато-жовті, правильні, одностатеві, запашні, зібрані у щиткоподібні суцвіття.
Цвіте птелея, починаючи з першої декади червня, протягом 8—12 днів. Добрий медонос. Разом з акацією білою І гледичією дає для бджіл товарний медозбір. Одна квітка в степовій зоні виділяє 0,082—0,116 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність суцільних насаджень — 60—67 кг/га. Крім нектару, бджоли збирають з квіток птелеї пилок.
Свидина кров’яна (Thelicrania sanguinea (L.) Forerr.) — кущ з родини дернових. Кора на молодих гілках червоно-бура, взимку майже кров’яно-червона. Листки чергові, еліптичні, вкриті волосками. Квітки білі, зібрані у щиткоподібні суцвіття. Плоди темно-сині. Росте в лісах, по чагарниках. Цвіте в кінці травня—на початку червня. Добрий медонос. Бджоли охоче відвідують її квітки, збираючи нектар і пилок. Разом з іншими медоносами дає підтримуючий медозбір. Одна квітка свидини виділяє 0,26 мг цукру в нектарі, а 1 га насаджень дає 60—70 кг меду.
Таволга середня (Spiraea media Schmidt.) — кущ з родини розових. Рослина незначно опушена. Листки довгасто-еліптичні, до основи звужені у черешки. Квітки білі, зібрані у щиткоподібні суцвіття на кінцях гілок, що виходять з бруньок торішніх пагонів. Плід — листянка з дрібним насінням.
Росте на скелястих місцях, по чагарниках, на узліссях і в світлих лісах.
Цвіте в травні протягом 18—20 днів. Дає для бджіл нектар і пилок. Одне суцвіття виділяє до 0,37 мг цукру в нектарі, а медопродуктивність 1 га насаджень становить 28—30 кг.
Верес звичайний (Calluna vulgaris (L.) Hill) — вічнозелений гіллястий кущик з родини вересових. Листочки дрібні, розміщені в чотири ряди. Квітки дрібні, лілові або лілово-рожеві, на коротких квітконіжках. Плід — чотиригніздна опушена коробочка.
Росте у хвойних лісах, на піщаних узгір’ях, лісових галявинах, полонинах.
Верес — важливий медонос поліської зони України. З його зацвітанням на початку серпня починається другий головний медозбір на Поліссі, який триває до початку, інколи до середини вересня.
Бджоли дуже інтенсивно відвідують квітучий верес, особливо в теплі сонячні дні. Літ їх триває протягом всього дня, причому з другої його половини він посилюється і не послаблюється до вечора. Одна квітка вересу живе 5 днів, за добу в середньому виділяє 0,04 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність 1 га суцільного верещатника становить 100—110 кг. Основна маса квіток на масиві відцвітає за 3—4 тижні, а тому до початку вересня медозбір з вересу різко зменшується, хоч деякі рослини квітують протягом усього місяця.
Вересовий мед має різні відтінки (жовтий, бурий, червоний), характерний запах і смак, високу в’язкість.
Буквиця лікарська (Betónica officinalis L.) — багаторічна трав’яниста рослина з родини губоцвітих. Листки довгасто-яйцеподібні, зарубчасто-пилчасті, тупі. Кільця квіток зближені в густе колосоподібне суцвіття. Віночок двогубий, пурпуровий.
Росте в лісах, по чагарниках, на луках.
Це — добрий літній медонос, цвіте з червня по вересень. Бджоли охоче відвідують її квітки, особливо в жарку погоду. Одна квітка живе два дні, за добу виділяє 0,2 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність 1 га в перерахунку на суцільне покриття становить близько 80 кг.
Іван-чай вузьколистий (Chamenerium angustifo-lium (L.) Scop) т висока трав’яниста рослина з родини онагрових. Листки червоні, довгасто- або лінійно-ланцетні. Пелюстки пурпурово-червоні, рідше блідо-рожеві або білі, при основі звужені. Квітки трохи неправильні, в довгих китицях. Плід — стручкоподібна коробочка. Насінини дрібні, з чубком довгих білих волосків.
Росте у світлих лісах, особливо на порубках, узліссях, по чагарниках в Карпатах, на Поліссі, рідше в зоні Лісостепу.
В умовах західної частини України іван-чай починає цвісти в третій декаді червня і закінчує через 50 днів — в другій декаді серпня. Квітка його виділяє 0,42 мг цукру в нектарі, а медопродуктивність 1 га при суцільному покритті становить 300 кг. Це медоносна рослина, що може давати товарний медозбір. Проте нектаровиділення іван-чаю дуже залежить від кліматичних умов. За сприятливої погоди одержують товарний мед, який має ніжний солодкий смак, слабкий квітковий запах і світло-янтарний колір. Зрілий мед містить 18—20 % води, 75 % інвертного цукру, в тому числі 45 фруктози і 30 глюкози, 0,132 % мінеральних речовин. Діастазне число — 7,7 одиниці Готе.
Глуха кропива біла (Lamium album L.) — багаторічна трав’яниста рослина з родини губоцвітих. Листки черешкові, яйцеподібні, великопилчасті, з серцеподібною основою і загостреною верхівкою. Квітки зібрані в густі кільця. Віночок білий, двогубий. Досить поширена. Дуже добрий літній медонос. Цвіте з другої половини травня. Бджоли інтенсивно відвідують її квітки, збираючи нектар і пилок. Одна квітка функціонує два дні, в середньому за добу виділяє 0,5 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність 1 га суцільного покриття — 80 кг.
Материнка звичайна (Origanum vulgare L.) — трав’яниста шорсткоопушена рослина з родини губоцвітих. Листки черешкові, довгасто-яйцеподібні або більш заокруглені. Квітки поодинокі, розміщені в пазухах верхівкових листків, утворюють щиткоподібно-волотисті суцвіття. Чашечка дзвоникоподібна, віночок двогубий, лілово-рожевий. Росте на узліссях, галявинах, по чагарниках. Цвіте з липня по серпень протягом місяця. Разом із іншими рослинами дає бджолам підтримуючий медозбір. Одне суцвіття виділяє до 1,08 мг цукру в нектарі, медопродуктивність 1 га суцільного травостою — близько 100 кг.
Медунка лікарська (Pulmonaria officinalis L.) — багаторічна, кореневищна, трав’яниста рослина з родини шорстколистих. Прикореневі листки ланцетні, до основи поступово звужені в крилаті черешки, на верхівці загострені. Стеблові листки ланцетні або довгасто-ланцетні, сидячі. Квітки на коротких ніжках, в роздвоєних завійках, зібраних щитками на кінцях стебел. Віночок спочатку червоний, потім голубуватий. Росте в лісах, по чагарниках. Цвіте з квітня до кінця травня. Це один з ранніх медоносів, що дає бджолам нектар і пилок. Квітка за добу виділяє 0,40—0,45 мг цукру в нектарі. При суцільному покритті медопродуктивність 1 га становить 35—40 кг. Забезпечує бджіл підтримуючим медозбором для весняного нарощування.
Ожина звичайна, сиза (Rubus caesius L.) — кущ з родини розових. Пагони циліндричні, з сизим нальотом, вкриті міцними колючками. Листки довгочерешкові, на річних пагонах здебільшого п’ятірні, на квітконосних— лише трійчасті, всі яскраво-зелені. Листочки яйцеподібні. Квітки зібрані у верхівкову китицю, віночок білий. Плоди — численні чорні кістяночки, вкриті сизою поволокою. Росте в лісах, ярах, на берегах річок, в садах і парках. Ожина цвіте протягом усього літа, починаючи з другої половини травня. її вважають добрим медоносом, оскільки дає бджолам нектар і пилок тривалий час. На Поліссі, в Карпатах, де вона утворює суцільні зарості, можна одержувати з неї товарний медозбір. Одна квітка виділяє 0,38—0,40 мг цукру в нектарі, а медопродуктивність 1 га становить 30—35 кг. Мед з ожини без кольору, з приємним слабким ароматом. Із простих цукрів в ньому міститься більше фруктози. При відповідних умовах зберігання він не кристалізується протягом року.
Проліска дволиста (Scilla bifolia L.) — рослина з родини лілійних. Стебла безлисті. Листки широколінійні, з ковпачкоподібною верхівкою. Суцвіття 2—6-квіткове. Листочки оцвітини голубі, довгасто-еліптичні, тупі. Плід — коробочка. Росте в листяних лісах, на узліссях, по чагарниках. Цвіте в квітні — на початку травня. Медопродуктивність незначна: одна квітка виділяє 0,11—0,13 мг цукру в нектарі. Разом з рястом Геллера й іншими ранніми медоносами дає підтримуючий медозбір, який використовується для весняного нарощування бджолиних сімей.
Ряст Галлера (Corydalis Halleri Willd.) — багаторічна трав’яниста рослина з родини макових. Стебло просте, бульба приплюснуто-куляста. Листків 2—3, сизі, з лінійно-довгастими або оберненояйцеподібними частками. Квітки в багатоквіткових, прямостоячих китицях. Верхня пелюстка з шпоркою. Плід — довгаста коробочка. Росте в світлих лісах і по чагарниках на Поліссі, в Лісостепу і Степу.
Ряст — добрий ранній медонос. Цвіте в кінці квітня — на початку травня, коли ще мало квітуючих рослин. Тому бджоли, вивезені весною в ліс, добре відвідують квітки рясту, збираючи з них нектар, пилок і добре нарощуючи силу сімей. Одна квітка в середньому виділяє 0,26—0,30 мг цукру в нектарі, а медопродуктивність 1 га суцільного травостою рясту — 45—50 кг.
Чорниця (Vaccinium murtillus L.) — кущик з родини брусничних. Листки з країв дрібнопилчасто-зубчасті. Гілки гостроребристі. Квітки на коротких квітконіжках, що виходять по одній з листкових пазух. Віночок зеленувато-білий з рожевим відтінком, кулястий, з відігнутими зубцями.
Росте у хвойних і мішаних лісах Карпат, Полісся, іноді — у північній частині лісостепових районів.
Це один із важливих медоносів. Цвіте в кінці першої декади травня протягом півтора, інколи двох тижнів. Бджоли охоче відвідують квітки чорниці, збираючи нектар і пилок.
Для добре підготовлених бджолиних сімей із зацвітанням чорниці починається головний весняно-літній медозбір. Більш слабкі сім’ї на медозборі з чорниці добре розвиваються, підсилюються і встигають підготуватись до ефективного використання другої половини весняно-літнього медозбору (період цвітіння крушини ламкої і малини лісової).
Одна квітка чорниці живе 3 дні, в середньому за добу виділяє 0,5 мг цукру в нектарі. В лісах Полісся зустрічаються площі суцільних чорничників, які займають іноді по декілька десятків гектарів. їхня медопродуктивність — 60—70 кг/га. Мед з чорниці світлий, з характерним ароматом.
Медоноси лук і пасовищ.
Головатень круглоголовий (Echinops sphaerocephalus L) — багаторічна трав’яниста рослина з родини складноцвітих. Листки колючі, перисторозсічені, сидячі, зверху зелені, знизу сіруваті. Кошики зібрані в кулясті головки. Квітки трубчасті, двостатеві, з голубуватим віночком.
Росте на узліссях, схилах, пасовищах, по чагарниках в зонах Лісостепу й Степу.
Добрий пізній медонос. Цвіте з липня по вересень, у період, коли мало медоносів. При сприятливих умовах нектар виділяється досить інтенсивно, заливаючи все суцвіття. В засуху нектаровиділення зменшується, але не припиняється. Одна квітка за добу виділяє 1,8—2,0 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність 1 га суцільного травостою становить 150—200 кг.
Конюшина біла (Trifolium repens L.) — багаторічна трав’яниста рослина з родини бобових. Стебла висхідні, голі. Листочки еліптичні, голі, на довгих черешках. Головки поодинокі, на початку суцвіття кулясті. Квітки білі, після запилення набувають червонуватого, а потім буруватого кольору. Росте на луках, схилах, узліссях, трав’янистих місцях. Цвіте з першої декади червня до глибокої осені. їй належить одне з перших місць серед інших видів конюшини за значенням для бджільництва. Одне суцвіття виділяє за добу 0,70—0,80 мг цукру в нектарі, медопродуктивність 1 га травостою — 90—100 кг. Проте нектар виділяється непостійно. Найбільшу кількість меду бджоли збирають при температурі близько 25 °С з тих масивів, які ростуть на помірно вологих і родючих грунтах з достатнім вмістом вапна.
Мед з конюшини білої за смаковими якостями близький до меду з конюшини червоної. Належить до кращих ботанічних сортів. Одна квітка продукує до 0,044 мг пилку, 1 га посіву — 26—37 кг.
Конюшина біла — чудова медоносна культура
Кульбаба лікарська (Taraxacum officinalis Wigg.) — багаторічна трав’яниста рослина з родини складноцвітих. Листки перисторозсічені, зібрані у прикореневу розетку. Квіткові стрілки безлисті, товстуваті, під час цвітіння, особливо у верхній частині, довгошерстисті. Сім’янки світлі, з дуже короткою верхівкою і довгим носиком. Кошики великі, квітки яскраво-жовті, Росте на луках, вигонах, в садах. Цвіте в травні — червні. Дає для бджіл велику кількість пилку. При особливо сприятливих умовах може дати багато нектару, який швидко використовується бджолами. Одне суцвіття виділяє 0,214—0,397 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність 1 га суцільного покриття становить 40—45 кг.
Велика роль кульбаби у весняному підтримуючому медозборі
Лядвенець рогатий (Lotus corniculatus L.) — багаторічна трав’яниста рослина з родини бобових. Не має повзучих пагонів. Стебло виповнене, майже голе. Листки з 5 цілокраїми листочками. Суцвіття — 3—8-квітковий головчастий зонтик. Віночок жовтий.
Росте на луках, трав’янистих схилах.
Лядвенець рогатий — добрий медонос, разом з іншими рослинами дає бджолам підтримуючий медозбір. Для бджільництва цінний тривалістю періоду цвітіння (з половини травня до вересня). У рік висіву одна квітка за добу виділяє в середньому 0,08 мг цукру в нектарі, на другий рік — 0,09—0,12 мг. Бджоли на квітках лядвенцю. працюють протягом дня, але найінтенсивніше з 11-ї до 16-ї години.
Родовик лікарський (Sanguisorba officinalis L.) — багаторічна трав’яниста рослина з родини розових. Листки непарноперисті, з 7—17 листочками. Квітки темно-червоні, двостатеві, зібрані у щільні головчасті суцвіття. Росте на луках, по кручах, узліссях. Цвіте в червні — липні, добре відвідується бджолами, особливо на початку цвітіння. Дає бджолам нектар. Одна рослина залежно від кліматичних умов виділяє від 0,400 до 0,613 мг цукру в нектарі. Створює для бджіл підтримуючий медозбір.
Шавлія лучна (Salvia pratensis L.) — багаторічна рослина з родини губоцвітих. Верхня частина стебла, покривні листки, суцвіття опушені простими, з домішкою залозистих, волосками. Листки переважно прикореневі. Суцвіття колосоподібне. Віночок фіолетово-синій. Росте на луках, пасовищах, лучних степах, лісових галявинах. Цвіте в кінці травня — на початку червня протягом 40— 45 днів. Добрий медонос. Разом з шавлією степовою дає підтримуючий медозбір, особливо в степовій частині України. Одна квітка за добу виділяє в середньому 0,80 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність 1 га суцільного травостою становить 90—100 кг.
Шавлія степова (Salvia tesquicola Klok et Pobed.) — багаторічна опушена рослина, але без залозистих волосків (як шавлія лучна). Листки сітчасто-зморшкуваті, з країв тупувато-зубчасті. Покривні листки від лілуватих до темно-лілових. Віночок синьо-фіолетовий. Росте більше в зоні Степу, рідше в зоні Лісостепу (на пасовищах, лісових полянах, на сухих луках). Цвіте на початку червня—в серпні протягом 36—40 днів, добрий медонос. Дає бджолам в основному нектар. Одна квітка виділяє 1,16 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність 1 га суцільного травостою — 120—130 кг. У місцях поширення створює добрий підтримуючий медозбір.
Бджоли охоче відвідують шавлію лікарську
Цвіте мальва
120-180 кг меду з гектара — така продуктивність борщівника
Спеціальні медоноси.
Серед медоносних рослин є група нектароносів, які висівають спеціально для бджіл. Такі посіви необхідні перш за все в тих місцях, де медозбір бідний або переривається на тривалий час. Вони також зміцнюють осінню кормову базу для нарощування бджолиних сімей. Спеціальні медоноси висівають на припасічних ділянках, у міжряддях саду, сівозмінах, післяукісно та післяжнивно.
Фацелія пижмолиста (Phacelia tanacetifolia Benth.) — однорічна трав’яниста рослина з родини водолистих. Стебло прямостояче, розгалужене, шорстковолосисте. Листки двічі перисторозсічені, з вузьколанцетними частками. Квітки правильні, двостатеві, іноді майже сидячі, зібрані у густі, колосоподібні, часто двороздільні суцвіття. Віночок дзвонико-, колесоподібний, синьо-фіолетовий або світло-синій, рідше білий. Плід — яйцеподібна, чотиринасінна коробочка. Культивують по всій Україні. У більшості випадків її вирощують як медонос і рідше як кормову рослину. Зацвітає фацелія через 1—1,5 міс після сівби й цвіте протягом 50—55 днів. Бджоли інтенсивно збирають з квітів фацелії нектар та пилок. Рослина — добрий медонос, дає товарний медозбір. Кожна квітка функціонує 1—2 дні і за добу може виділити від 0,4 до 0,8 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність 1 га посівів — 180—300 кг. Нектар добре захищений від висихання, а тому бджоли беруть його навіть в жарку погоду.
Мед з фацелії янтарного кольору, має приємний квітковий запах і солодкий, ніжний смак. Не кристалізується протягом 5—7 міс. Вміщує 19—20 % води, 77 інвертного цукру, в тому числі 40 % фруктози, 37 глюкози, 0,143 % мінеральних речовин. Діастазне число—17 одиниць Готе.
Змієголовник молдавський (Bracaephalum moldavica L.) — однорічна трав’яниста рослина з родини губоцвітих. Листки черешкові, довгасто-ланцетні, зарубчасто-пилчасті. Квіток по 4—6 в кільцях, зібраних у довге колосоподібне суцвіття. Віночок фіолетовий або білуватий. Культивують в степових і лісостепових районах України. Цвіте з половини липня до кінця серпня протягом 25— 27 днів. Це — один з кращих медоносів. Нектаровиділення залежить від погодних умов. У засушливу погоду нектаровиділення квіток зменшується вдвоє, але не припиняється. При сприятливих умовах квітка змієголовника виділяє до 2 мг цукру в нектарі, медопродуктивність 1 га посіву — більше 150 кг.
Змієголовник
Гісоп лікарський (Hyssopus officinalis L.) — напівкущик з родини губоцвітих. Стебла чотиригранні, корот-коволосисті. Листки довгасто-ланцетні з крапчастими залозами. Квітки в колосоподібних суцвіттях, віночок яскраво-синій, рідко рожевий. Горішки голі, довгасті.
Цвіте гісоп з червня по вересень, є одним з найкращих медоносів. Бджоли з його квіток збирають нектар та пилок. Медопродуктивність в перший рік життя становить 70—85 кг, а в наступні роки збільшується до 175—190 кг і більше.
Кларкія елегантна (Garda elegans Doug.) — однорічна трав’яниста рослина. Стебло пірамідальне, голе.
Листки цілокраї, овальні. Квітки сидячі, білого, червоного, рожевого й фіолетового забарвлення.
Цвіте з кінця червня протягом 35—45 днів. Бджоли охоче відвідують квітки протягом усього дня, але найбільше з 13-ї до 15-ї години. Рослина належить до добрих медоносів. Одна квітка виділяє 0,59—0,65 мг цукру в нектарі, медопродуктивність 1 га посівів — 120—130 кг.
Меліса лікарська (Melissa officinalis L.) — багаторічна негустоопушена, темно-зелена трав’яниста рослина з родини губоцвітих. Листки черешкові, пластинки з обрубаною, заокругленою чи клиноподібною основою, зарубчасто-пилчасті, дуже ароматичні. Віночок білий, суцвіття видовжене, з 4—8-квітковими кільцями. Росте переважно в південних і центральних областях України. Цвіте протягом 45—50 днів в червні — липні. Дає бджолам нектар і пилок. Нектар добуває бджола досить важко. Тільки в жаркі дні, коли він стає доступнішим, бджоли охоче відвідують квітки меліси. Медопродуктивність— 100 кг з 1 га посіву.
Огіркова трава (Borago officinalis L.) — однорічна трав’яниста рослина з огірковим запахом з родини шорстколистих. Стебла товсті, всередині порожнисті. Листки чергові, суцільні. Квітки в небагатоквіткових завійках, які формують щитко-, волотеподібне суцвіття. Віночок колесоподібний, розпростертий, темно-голубий. Плід з чотирьох поздовжньо-зморшкуватих, яйцеподібних горішків.
Цвіте в червні — липні. Одна з кращих медоносних рослин. Бджоли інтенсивно відвідують квітки огіркової трави протягом дня. Нектаровиділення інтенсивне, але дуже залежить від умов вирощування й погоди. Найбільш сприятливими для нектаровиділення є жарка погода (23—30 °С) та вологість грунту понад 50 %. В таких умовах одна квітка виділяє до 2,5 мг цукру в нектарі, а медопродуктивність становить 183—200 кг/га посіву.
Огіркову траву спеціально висівають для бджіл
Синяк звичайний (Echium vulgare L.) — ворічна жорстковолосиста трав’яниста рослина з родини жорстколистих. Листки цілісні, видовжено-ланцетні. Квітки в густих, простих завійках, зібраних у широке суцвіття. Віночок лійкоподібний, вгорі розширений, синій або синюватий.
Росте у дикому вигляді на кам’янистих схилах, сухих луках, вздовж доріг.
Один з кращих медоносів. Синяк починає цвісти в середині червня. Одна квітка його в умовах України виділяє за добу від 0,396 до 1,092 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність 1 га чистого посіву — 400—600 кг. Мед з синяка високої якості, світло-янтарного кольору, смачний.
Цвіте медонос довго, інколи понад місяць і сильно виділяє нектар. За день бджолина сім’я може зібрати до 8 кг синякового меду.