Під ред. А.І.Черкасової. Київ. "Урожай", 1986
Медоносні бджоли і люцерна
Люцерна — цінна кормова культура. Площі її посівів на Україні порівняно невеликі в основному через нестачу насіння. Високі врожаї насіння одержують тоді, коли разом із спеціальною агротехнікою забезпечено повне запилення її квіток. Природних запилювачів — диких поодиноких бджіл — в умовах інтенсивного землеробства залишилось мало. Роль же медоносних бджіл у запиленні люцерни часто недооцінюють. Сталось це, мабуть, тому, що вони не завжди охоче її відвідують. Деякі вчені та агрономи сумніваються у спроможності медоносних бджіл запилювати люцерну. Чимало пасічників помилково вважають цю культуру поганим медоносом і не підвозять до неї пасік. Однак люцерна виділяє нектару не менше, ніж гречка. Бджоли й літають на люцерну переважно в пошуках нектару, але добувають його в більшості випадків з боку віночка, не розкриваючи квітки. Причина цього — болісне защемлення хоботка під час розкриття квітки бджолою.
Проте, мабуть, не лише больові відчуття є причиною слабкої активності медоносних бджіл на люцерні. Як показують спостереження, деякі дикі бджоли, розкриваючи квітки, теж зазнають удару в виїмку хоботка і все-таки дуже добре запилюють люцерну.
|
|
Медоносні бджоли охоче збирають пилок еспарцету, червоної конюшини, буркуну і приносять його у вигляді обніжжя. В той же час вони майже не збирають пилку з люцерни для вигодовування свого потомства, хоч за будовою квітка люцерни подібна до інших бобових. В чому ж справа? Можливо, пилок люцерни недоступний для бджіл? Чи може його мало в квітках або він має низьку поживність? Але ж після розкриття квітки люцерни тичинки з пиляками стають доступними для бджіл. Доведено, що й пилкова продуктивність люцерни набагато вища, ніж, наприклад, конюшини червоної. Безсумнівна й поживність пилку люцерни.
Цікаво, що бджоли не беруть цукровий сироп, якщо в нього додати сік із зелених рослин люцерни. Неохоче вони споживають і сироп, ароматизований квітками люцерни. Очевидно, в ній є специфічні, неприємні для бджіл речовини — репеленти. Тому її квітки і не приваблюють медоносних бджіл. Мабуть, таких речовин більше міститься у пилку, ніж у нектарі. Чи не цим пояснюється мала ефективність так званого дресирування бджіл на квітки люцерни або той факт, що вони легко переключаються з люцерни на інші медоносні рослини?
Як би там не було, звичайна бджола-збиральниця нектару спроможна розкрити понад 2 % відвіданих квіток люцерни. Повнота ж запилення залежить в основному від кількості бджіл, які працюють на плантації люцерни. В період її цвітіння в нормальній сім'ї нараховується 35 і більше тисяч льотних бджіл. Коли зважити на те, що з розрахунку на 1 га підвозять декілька сімей бджіл, то користь від запилення ними люцерни досить велика. Як свідчить досвід США, Австралії, Аргентини, кращих насінницьких господарств нашої країни, співдружність агрономів і пасічників у виробництві насіння люцерни себе повністю виправдовує, оскільки підвищення урожайності насіння від запилення люцерни медоносними бджолами досягає 65 %.
Отже, підвозити пасіки до насінників люцерни потрібно обов'язково. Та одного цього заходу недостатньо. Необхідно потурбуватись, щоб люцерна приваблювала бджіл. Вони краще відвідують ті ділянки, де виділяється більше нектару з високим вмістом цукрів. Цьому сприяють високі агротехнічні умови вирощування культури. Багато нектару виділяє люцерна на поливних землях. Бджіл більше приваблює широкорядна люцерна. Вона не вилягає, краще освітлюється сонцем, інтенсивно цвіте і виділяє нектар. Бджолозапилення люцерни вважають важливим агротехнічним заходом у підвищенні насіннєвої продуктивності в колгоспі « Батьківщина» Новобузького району Миколаївської області. В 1984 р. тут на 180 га насінників розмістили близько 500 вуликів з бджолами. Це сприяло одержанню майже по 5 ц/га насіння люцерни. Пасічники помітили, що краще запилюють люцерну бджоли тих пасік, які щороку підвозять до цієї культури. Отже, можна зробити висновок, що бджоли з часом звикають до речовин — репелентів люцерни.
|
|
|
|
|
|
|
|
X. Н. АБРИКОСОВ. Кандидат сельскохозяйственных наук. ТЕХНИКА АМЕРИКАНСКОГО ПЧЕЛОВОДСТВА В книге дана характеристика американского пчеловодства, кратко описана кормовая база, конструкция улья, комплекс методов получения высоких медосборов, опыт США в разрешении вопроса о роении пчёл. ОГИЗ - Сельхозгиз, Москва. 1946 г. |
|
|
В.А.Нестерводський Організація пасік і догляд за бджолами У книзі розглядаються питання кормової бази бджіл, найкращі системи вуликів, догляд за бджолами весною та літом, осінні роботи на пасіці, зимівля бджіл, хвороби та шкідники бджіл і боротьба з ними, организация пасеки. Видавництво "Урожай". 1966 год. |
|
|
Рената Франк Ви узнаєте: Про склад меду і його значення для обміну речовин; Про застосування в здоровому харчуванні; Про профілактичну і терапевтичну дію меду. Багаточисельні поради по використанню меду допоможуть справитися з хворобами, збалансувати свій раціон і потоваришувати з цим чудовим подарунком природи! Переклад з німецького. Харків. 2007 год. |
|
|
Е. БЕРТРАН ВУЛИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПАСІЧНИКА Видання, переглянуте по дванадцятому французькому виданню, під редакцією В.С.РАЙНОВСЬКОГО. З 83 малюнками. З додатком таблиць конструкторських креслень вуликів, рецептів приготовлення медових вин, горілки і уксусу та листів до Бертрана Маргарити Меркадьє. Видавництво „МЫСЛЬ". ЛЕНІНГРАД. 1928 рік. |
|
|
КОРЖ В.Н. Книга присвячена опису натуральних (нативних) продуктів бджільництва, а також їх цілющих і лікувальних властивостей. У книзі представлені практичні рекомендації по використанню та правильному зберіганню бджолопродуктів, народні рецепти для підсилення організму, профілактиці та лікування найбільш розповсюджених недугів. Всі рекомендації та народні рецепти слід використовувати тільки після узгодження з лікуючим лікарем. 2-е вид. — X.: Віровець А.П. «Апостроф», 2012 рік. |
|
|
Священник Олександр Лазебний. БДЖОЛИНА АПТЕКА: Все про медолікування і бджоловжалення Бог створив бджолу для блага людини, і ця чудова комаха вже багато тисяч років щедро дарить людям чудові продукти - мед, воск, маточне молочко, прополіс. На сторінках цієї книги ви знайдете рецепти лікування продуктами бджільництва, а також науково пояснені описи бджоловжалень - методики лікування за допомогою укусів бджіл. Самі тяжкі захворювання відступають завдяки цим чарівним засобам. За благословінням преосвященнійшого Владимира єпіскопа Почаївського. |
|
|
Кузьміна К. А. Лікування бджолиним медом і отрутою. Книга в доступній формі розповідає про хімічний склад продуктів медоносної бджоли і їх дію на організм людини, про застосування їх з лікувальною метою в народній і науковій медицині. Описано методи лікування медом і продуктами бджільництва - бджолиною отрутою, пергою, маточним молочком, а також бджолиним воском і прополісом. У книзі представлені способи визначення достовірності меду, його застосування в косметології, протипоказання до застосування меду, інструкція із застосування бджоловжалення. |
|
|
Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. Книга може служити посібником при підготовці бджолярів на курсах, а також практичним посібником для зоотехніків, агрономів та інших спеціалістів сільського господарства. Багато корисного в ній знайдуть і бджолярі-любителі. Книга призначається як підручник для підготовки бджолярів у сільських професійно-технічних училищах. У книзі міститься 12 таблиць, 8 кольорових таблиць і 119 малюнків. Вид. 4-е. М., «Колос», 1970 рік. |
|
|
Ковальов А.М., Таранов Г.Ф., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Призначений для підготовки масових кадрів бджолярів в системі професійно технічної освіти. Висвітлюються: біологія бджолиної сім'ї і селекція бджіл; кормова база бджільництва і запилення с.-г. культур; бджолиний інвентар і пасічні споруди; розведення і утримання бджіл; хвороби бджіл, їх профілактика і боротьба з ними; зберігання і переробка продуктів бджільництва, економіка і організація бджолярського господарства. Вид. 5-е, перероб. и доп. М., «Колос», 1973 рік. |
|
|
Коміссар О.Д. Зимівля медоносних бджіл при високій температурі Зимівля - найвідповідальніший період в житті бджолиної сім'ї, про який ми знаємо дуже мало. За твердженням автора цієї книги практично всі наші сформовані уявлення про життя бджіл в зимовий період помилкові або потребують перегляд. Автор пропонує нові оригінальні високотемпературні способи зимівлі нуклеусів і відводків, що дозволяють при мінімальних витратах корму зберігати взимку бджіл і отримувати навесні інтенсивне їх розвиток. Київ: НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології АН України, 1994 рік. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Черкасова А.И. и др. Бджільництво |
|
|
Черкасова А.И. Календар пасічника |
|
|
Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво |
|
|
В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли |
|
|
В.П.Цебро. День за днем на пасіці |
|
|
В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі |
Запилювальну спроможність бджіл можна посилити, якщо їх привчати до люцерни заздалегідь, ще з стадії личинки. На пасіках господарств, спеціалізованих на насінництві люцерни, бджолиним сім'ям доцільно залишити на зиму люцерновий мед. По 2—3 стільникові рамки такого меду варто зберігати і для весняного розвитку бджіл. Завдяки цьому задовго до цвітіння люцерни виведеться кілька поколінь бджіл, на яких менше впливають люцернові репеленти. Такі бджоли охоче відвідують квітки люцерни, збирають більше пилку з неї для вирощування потомства, а тому краще запилюють її квітки.
Мобілізуюча дія на бджіл люцернового меду значно сильніша, ніж цукрового сиропу, настояного на квітках люцерни. На жаль, мед з люцерни рідко потрапляє бджолам на зиму. На півдні України (зона товарного насінництва люцерни) бджіл з люцерни перевозять на соняшник. Мед з нього швидко кристалізується, тому його на зиму бджолам не залишають. В кінці сезону соняшниковий мед разом із залишками люцернового забирають з вуликів як товарний.
Ось чому під час цвітіння люцерни необхідно спеціально заготовляти стільники з люцерновим медом бджолам на зиму.
Українською дослідною станцією бджільництва доведена можливість посилення запилювальної спроможності медоносних бджіл на люцерні шляхом їх селекції. Виділено лінії степових українських бджіл, які розкривають у 1,5—2 рази більше квіток. У колгоспі ім. Щорса Долинського району Кіровоградської області, на ділянках, що запилювались цими бджолами, урожайність насіння люцерни була на 1 ц/га вища, ніж там, де працювали звичайні бджоли.
Ви дивилися сторінку - Медоносні бджоли і люцерна
Наступна сторінка - Цікаві рослини: липа, гречка
Попередня сторінка - Бджолозапилення — важливий агротехнічний захід у рослинництві
Повернутися до початку сторінки Медоносні бджоли і люцерна
.
