Календар пасічника    

 Під ред. А.І.Черкасової. Киев. "Урожай", 1986

 

 

Зміст

Календар пасічника

Зміст

Вступ

Січень

Де підвищити кваліфікацію по бджільництву?

Українське товариство бджолярів-любителів

П.І.Прокопович (1775 — 1850)

М.М.Витвицький (1764—1853)

Лютий

Як допомогти бджолиним сім'ям під час зимівлі

П.П.Корженевський (1810—1898)

О.X.Андріяшев (1826—1907)

Березень

Двоматочне утримання бджолиних сімей

Весняна ревізія бджолиних сімей

Весняне нарощування бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Г.П.Кондратьев (1834—1905)

Т.Цесельський (1846—1916)

Квітень

Впорядкування садиби пасіки

Охорона генофонду диких бджолиних

Кочівля пасік

Як розставляти вулики на пасічному точку

В.Ф.Ващенко (1850—1918)

Травень

Звідки бджоли беруть падь?

Воскобудівна рамка — без неї не обійтись

Прискорене розмноження бджолиних сімей

Формування і транспортування безстільникових і стільникових пакетів бджіл

Як виводять маток на бджолорозплідниках

Виведення бджолиних маток на невеликих пасіках

Способи підсадки бджолиних маток в сім'ї

В.Ю.Шимановський (1866—1934)

Червень

Післяукісні та післяжнивні посіви нектароносів

Чому бджоли рояться?

Як запобігти роїнню бджолиних сімей

Цікаві рослини: ріпак, акація біла

Зробіть самі

Г.О.Кожевников (1866—1933)

Липень

Використання гетерозису в бджільництві

Використання бджіл-листорізів на запиленні насінників люцерни

Кормова база для бджіл та шляхи її поліпшення

Бджолозапилення — важливий агротехнічний захід у рослинництві

Медоносні бджоли і люцерна

Цікаві рослини: липа, гречка

М.О.Дернов (1868—1920)

Серпень

Підготовка бджолиних сімей до зимівлі у зимівниках

Надворі

Нарощування бджіл на зиму

Чи доцільно годувати бджіл цукром?

Головна осіння ревізія бджолиних сімей та їх бонітування

Цікаві рослини: верес звичайний, синяк звичайний

П.Л.Снєжнєвський (1870—1938)

Вересень

Чи продуктивні сім'ї вашої пасіки?

Деякі особливості поведінки основних порід медоносних бджіл

І.І.Корабльов (1871 — 1951)

Жовтень

Шляхи розвитку громадського бджільництва

В.А.Нестерводський (1882—1977)

Листопад

Коли ставити бджіл у зимівники

С.О.Розов (1894—1965)

Грудень

Догляд за бджолиними сім'ями взимку

Бджоли в теплицях

Хочеш мати продуктивні бджолині сім'ї — займайся племінною справою

Породне районування бджіл

Українські степові бджоли

Карпатські бджоли

Поліські бджоли

Сірі гірські кавказькі бджоли

Б.М.Музалевський (1908—1941)

Продукти бджільництва

Бджолиний мед, його відкачування, фасування, купажування, дозрівання і зберігання

Основні показники якості вощини

Коли і як відбудовувати стільники

Збирання, заготівля та зберігання квіткового пилку

Маточне молочко, його збирання, зберігання і транспортування

Прополіс, його збирання і зберігання

Переробка воскової сировини

Захворювання бджіл та їх профілактика

Інфекційні хвороби бджіл

Інвазійні захворювання бджіл

Незаразні хвороби бджіл

Вороги і шкідники бджіл

Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами

 

Література

 

 

Медоносні бджоли і люцерна

Люцерна — цінна кормова культура. Площі її посівів на Україні порівняно невеликі в основному через нестачу насіння. Високі врожаї насіння одержують тоді, коли разом із спеціальною агротехнікою забезпечено повне запилення її квіток. Природних запилювачів — диких поодиноких бджіл — в умовах інтенсивного землеробства залишилось мало. Роль же медоносних бджіл у запиленні люцерни часто недооцінюють. Сталось це, мабуть, тому, що вони не завжди охоче її відвідують. Деякі вчені та агрономи сумніваються у спроможності медоносних бджіл запилювати люцерну. Чимало пасічників помилково вважають цю культуру поганим медоносом і не підвозять до неї пасік. Однак люцерна виділяє нектару не менше, ніж гречка. Бджоли й літають на люцерну переважно в пошуках нектару, але добувають його в більшості випадків з боку віночка, не розкриваючи квітки. Причина цього — болісне защемлення хоботка під час розкриття квітки бджолою.

Проте, мабуть, не лише больові відчуття є причиною слабкої активності медоносних бджіл на люцерні. Як показують спостереження, деякі дикі бджоли, розкриваючи квітки, теж зазнають удару в виїмку хоботка і все-таки дуже добре запилюють люцерну.

Медоносні бджоли охоче збирають пилок еспарцету, червоної конюшини, буркуну і приносять його у вигляді обніжжя. В той же час вони майже не збирають пилку з люцерни для вигодовування свого потомства, хоч за будовою квітка люцерни подібна до інших бобових. В чому ж справа? Можливо, пилок люцерни недоступний для бджіл? Чи може його мало в квітках або він має низьку поживність? Але ж після розкриття квітки люцерни тичинки з пиляками стають доступними для бджіл. Доведено, що й пилкова продуктивність люцерни набагато вища, ніж, наприклад, конюшини червоної. Безсумнівна й поживність пилку люцерни.

Цікаво, що бджоли не беруть цукровий сироп, якщо в нього додати сік із зелених рослин люцерни. Неохоче вони споживають і сироп, ароматизований квітками люцерни. Очевидно, в ній є специфічні, неприємні для бджіл речовини — репеленти. Тому її квітки і не приваблюють медоносних бджіл. Мабуть, таких речовин більше міститься у пилку, ніж у нектарі. Чи не цим пояснюється мала ефективність так званого дресирування бджіл на квітки люцерни або той факт, що вони легко переключаються з люцерни на інші медоносні рослини?

Як би там не було, звичайна бджола-збиральниця нектару спроможна розкрити понад 2 % відвіданих квіток люцерни. Повнота ж запилення залежить в основному від кількості бджіл, які працюють на плантації люцерни. В період її цвітіння в нормальній сім'ї нараховується 35 і більше тисяч льотних бджіл. Коли зважити на те, що з розрахунку на 1 га підвозять декілька сімей бджіл, то користь від запилення ними люцерни досить велика. Як свідчить досвід США, Австралії, Аргентини, кращих насінницьких господарств нашої країни, співдружність агрономів і пасічників у виробництві насіння люцерни себе повністю виправдовує, оскільки підвищення урожайності насіння від запилення люцерни медоносними бджолами досягає 65 %.

Отже, підвозити пасіки до насінників люцерни потрібно обов'язково. Та одного цього заходу недостатньо. Необхідно потурбуватись, щоб люцерна приваблювала бджіл. Вони краще відвідують ті ділянки, де виділяється більше нектару з високим вмістом цукрів. Цьому сприяють високі агротехнічні умови вирощування культури. Багато нектару виділяє люцерна на поливних землях. Бджіл більше приваблює широкорядна люцерна. Вона не вилягає, краще освітлюється сонцем, інтенсивно цвіте і виділяє нектар. Бджолозапилення люцерни вважають важливим агротехнічним заходом у підвищенні насіннєвої продуктивності в колгоспі « Батьківщина» Новобузького району Миколаївської області. В 1984 р. тут на 180 га насінників розмістили близько 500 вуликів з бджолами. Це сприяло одержанню майже по 5 ц/га насіння люцерни. Пасічники помітили, що краще запилюють люцерну бджоли тих пасік, які щороку підвозять до цієї культури. Отже, можна зробити висновок, що бджоли з часом звикають до речовин — репелентів люцерни.

Запилювальну спроможність бджіл можна посилити, якщо їх привчати до люцерни заздалегідь, ще з стадії личинки. На пасіках господарств, спеціалізованих на насінництві люцерни, бджолиним сім'ям доцільно залишити на зиму люцерновий мед. По 2—3 стільникові рамки такого меду варто зберігати і для весняного розвитку бджіл. Завдяки цьому задовго до цвітіння люцерни виведеться кілька поколінь бджіл, на яких менше впливають люцернові репеленти. Такі бджоли охоче відвідують квітки люцерни, збирають більше пилку з неї для вирощування потомства, а тому краще запилюють її квітки.

Мобілізуюча дія на бджіл люцернового меду значно сильніша, ніж цукрового сиропу, настояного на квітках люцерни. На жаль, мед з люцерни рідко потрапляє бджолам на зиму. На півдні України (зона товарного насінництва люцерни) бджіл з люцерни перевозять на соняшник. Мед з нього швидко кристалізується, тому його на зиму бджолам не залишають. В кінці сезону соняшниковий мед разом із залишками люцернового забирають з вуликів як товарний.

Ось чому під час цвітіння люцерни необхідно спеціально заготовляти стільники з люцерновим медом бджолам на зиму.

Українською дослідною станцією бджільництва доведена можливість посилення запилювальної спроможності медоносних бджіл на люцерні шляхом їх селекції. Виділено лінії степових українських бджіл, які розкривають у 1,5—2 рази більше квіток. У колгоспі ім. Щорса Долинського району Кіровоградської області, на ділянках, що запилювались цими бджолами, урожайність насіння люцерни була на 1 ц/га вища, ніж там, де працювали звичайні бджоли.

 

Календар пасічника

Нова конструкція вулика дозволяє отримувати мед “з-під крану” і не турбувати бджіл

 

 

Календар пасічника

Ви дивились сторінку - Медоносні бджоли і люцерна

Наступна сторінка     -  Цікаві рослини: липа, гречка

Попередня сторінка   - Бджолозапилення — важливий агротехнічний захід
                                   у рослинництві

 

Вернутися до початку сторінки Медоносні бджоли і люцерна

Рус.

 

Підручник пасічника

 

Література по бджільництву

Ковальов А.М., Нуждін А.С. та ін. Підручник пасічника. Вид. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Підручник пасічника. Вид. 4-е.

 

Ковальов А.М., Нуждін А.С., Полтев В.І., Таранов Г.Ф.. Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп. Підручник для сільськ. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Підручник пасічника. Вид. 5-е, перероб. і доп.

 

Комісар А.Д. Високотемпературна зимівля медоносних бджіл. НПП "Лабораторія біотехнологій", Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена  Академії наук України, Київ, 1994

Високотемпературна зимівля медоносних бджіл

 

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду. — М.: Колос, 1979.

Малаю А. Інтенсифікація виробництва меду

 

Озеров А.П. Раціональне двухматкове бджільництво. К.: Фірма "Валка", 1991.

Раціональне двухматкове бджільництво.

 

Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.А. та ін. Бджільництво. К.: "Урожай", 1989.

Черкасова А.И. и др. Бджільництво

 

Черкасова А.і. Календар пасічника. Київ, «Урожай», 1986.

Черкасова А.И. Календар пасічника

 

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. Київ. "Вища школа", 1987.

Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво

 

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

В.І.Лебедєв, Н.Г.Білаш. Біологія медоносної бджоли

 

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

В.П.Цебро. День за днем на пасіці

 

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі

В.Г.Кашковський. Догляд за бджолами в Сибірі