Календар пасічника    

 Під ред. А.І.Черкасової. Киев. "Урожай", 1986

 

 

Зміст

Календар пасічника

Зміст

Вступ

Січень

Де підвищити кваліфікацію по бджільництву?

Українське товариство бджолярів-любителів

П.І.Прокопович (1775 — 1850)

М.М.Витвицький (1764—1853)

Лютий

Як допомогти бджолиним сім'ям під час зимівлі

П.П.Корженевський (1810—1898)

О.X.Андріяшев (1826—1907)

Березень

Двоматочне утримання бджолиних сімей

Весняна ревізія бджолиних сімей

Весняне нарощування бджіл

Утримання бджолиних сімей у павільйонах та на платформах

Г.П.Кондратьев (1834—1905)

Т.Цесельський (1846—1916)

Квітень

Впорядкування садиби пасіки

Охорона генофонду диких бджолиних

Кочівля пасік

Як розставляти вулики на пасічному точку

В.Ф.Ващенко (1850—1918)

Травень

Звідки бджоли беруть падь?

Воскобудівна рамка — без неї не обійтись

Прискорене розмноження бджолиних сімей

Формування і транспортування безстільникових і стільникових пакетів бджіл

Як виводять маток на бджолорозплідниках

Виведення бджолиних маток на невеликих пасіках

Способи підсадки бджолиних маток в сім'ї

В.Ю.Шимановський (1866—1934)

Червень

Післяукісні та післяжнивні посіви нектароносів

Чому бджоли рояться?

Як запобігти роїнню бджолиних сімей

Цікаві рослини: ріпак, акація біла

Зробіть самі

Г.О.Кожевников (1866—1933)

Липень

Використання гетерозису в бджільництві

Використання бджіл-листорізів на запиленні насінників люцерни

Кормова база для бджіл та шляхи її поліпшення

Бджолозапилення — важливий агротехнічний захід у рослинництві

Медоносні бджоли і люцерна

Цікаві рослини: липа, гречка

М.О.Дернов (1868—1920)

Серпень

Підготовка бджолиних сімей до зимівлі у зимівниках

Надворі

Нарощування бджіл на зиму

Чи доцільно годувати бджіл цукром?

Головна осіння ревізія бджолиних сімей та їх бонітування

Цікаві рослини: верес звичайний, синяк звичайний

П.Л.Снєжнєвський (1870—1938)

Вересень

Чи продуктивні сім'ї вашої пасіки?

Деякі особливості поведінки основних порід медоносних бджіл

І.І.Корабльов (1871 — 1951)

Жовтень

Шляхи розвитку громадського бджільництва

В.А.Нестерводський (1882—1977)

Листопад

Коли ставити бджіл у зимівники

С.О.Розов (1894—1965)

Грудень

Догляд за бджолиними сім'ями взимку

Бджоли в теплицях

Хочеш мати продуктивні бджолині сім'ї — займайся племінною справою

Породне районування бджіл

Українські степові бджоли

Карпатські бджоли

Поліські бджоли

Сірі гірські кавказькі бджоли

Б.М.Музалевський (1908—1941)

Продукти бджільництва

Бджолиний мед, його відкачування, фасування, купажування, дозрівання і зберігання

Основні показники якості вощини

Коли і як відбудовувати стільники

Збирання, заготівля та зберігання квіткового пилку

Маточне молочко, його збирання, зберігання і транспортування

Прополіс, його збирання і зберігання

Переробка воскової сировини

Захворювання бджіл та їх профілактика

Інфекційні хвороби бджіл

Інвазійні захворювання бджіл

Незаразні хвороби бджіл

Вороги і шкідники бджіл

Як запобігти отруєнням бджіл отрутохімікатами

 

Література

 

 

Бджолозапилення — важливий агротехнічний захід у рослинництві

Збільшення виробництва зерна гречки, насіння олійних культур, особливо соняшника, гірчиці, овочів, баштанних культур, плодів, ягід, підвищення врожайності тонковолокнистих сортів бавовнику, розширення посівів люцерни, конюшини значно залежить від організації запилення сільськогосподарських культур. Використання медоносних і диких бджіл на запиленні завжди забезпечує одержання високих врожаїв і доброякісного насіння.

Із загальної кількості комах, що запилюють різні сільськогосподарські культури, 80—95 % становлять медоносні бджоли. Збираючи нектар і пилок, вони переносять з квітки на квітку суміш пилку з багатьох рослин, чим сприяють вибірковому заплідненню і одержанню найбільш багатоплідного потомства, а отже, й підвищенню врожайності. В результаті ефективного використання бджіл на запиленні господарства можуть одержувати кожний рік великі прибутки, які в 10— 15 разів перевищували б прибуток, одержаний від реалізації продукції бджільництва.

Так, у колгоспі «Знамя коммунизма» Якимівського району Запорізької області було організовано насичене бджолозапилення соняшника на площі понад 800 га. В середньому за п'ять років з цієї площі одержано додатково по 4,7 ц/га насіння. А в колгоспі «Таврія» Токмацького району цієї ж області при відповідному запиленні з площі соняшника понад 700 га було зібрано додатково по 5,7 ц/га. У колгоспі «Україна» Гуляйпільського району на ділянках, де проводили насичене запилення бджолами, одержували по 18 ц/га соняшникового насіння, а на ділянках, до яких не підвозили бджіл,— по 14 ц/га.

Використання бджіл на запиленні посівів сільськогосподарських культур достатньо ефективне лише тоді, коли пасіка підвезена безпосередньо до ділянки з квітучими медоносними рослинами. Максимальна віддаленість пасіки від посіву, при якому найефективніше здійснюється запилення сільськогосподарських рослин, становить 500—600 м. Із збільшенням відстані між посівами і пасікою кількість бджіл, які працюють на квітках, зменшується, внаслідок чого і урожайність знижується.

Особливо важливо приблизити пасіку до запилювальної ділянки навесні, коли температура повітря не досить висока і активність льоту бджіл знижена.

Слід враховувати також, що бджола під час польоту витрачає за кожну хвилину близько 0,3 мг корму, тому чим ближче до посівів розміщені пасіки, тим краще запилюються сільськогосподарські рослини і збільшується медозбір.

Бджолині сім'ї краще працюють на запиленні тоді, коли пасіку підвозять на початку цвітіння рослин. Якщо ж її підвезти за декілька днів до цвітіння рослин, то частина бджіл уже звикне літати на природні медоноси. Проте з підвезенням пасіки на посіви запізнюватись не можна, тому що найбільше нектару виділяють квітки в першу половину цвітіння, в цей же час утворюються і найкращі плоди. Розміщуючи пасіку біля запилюваної рослини, вулики з бджолами потрібно ставити так, щоб найбільш віддалена частина посівів знаходилась від бджіл не дальше як 500—600 м, а в плодовому саду — 200—250 м. Для рівномірнішого запилення рослин вулики рекомендується ставити групами, щоб віддаль між ними не перебільшувала 1 — 1,2 км, а в саду — 0,4—0,5 км.

Відомо, що найповніше зав'язування плодів і насіння спостерігається тоді, коли бджола відвідує одну і ту ж квітку декілька разів. Наприклад, квітки гречки і конюшини потребують дворазового відвідування, квітки соняшників бджола повинна відвідати в середньому шість разів, а баштанні культури дають добре розвинені плоди лише при 20—30 відвідуваннях кожної квітки бджолами. Отже, знаючи кількість відвідувань бджолами квіток різних культур і скільки квітів на одиниці площі посіву, можна визначити, яка кількість бджолиних сімей потрібна для запилення 1 га ентомофільної культури:

Культура

Кількість бджолиних сімей, необхідна для ефективного запилення 1 га посівів

Сад

2—2,5

Гречка

2

Еспарцет

2—3

Соняшник

1

Гірчиця

1

Ріпак

1

Коріандр

2—3

Конюшина червона

3—4

Люцерна

4—6

Буркун

3

Огірки, баштанні культури

0,5

Огірки в теплицях (до 1000 м2)

1

При використанні бджіл на запиленні польових та плодово-ягідних культур, що добре виділяють нектар, активне втручання людини зводиться лише до того, щоб своєчасно підвезти на ділянку достатню кількість бджолиних сімей і правильно розмістити їх на території масиву. До таких рослин відносять гречку, еспарцет, соняшник, ріпак, коріандр, баштанні культури, буркун, гірчицю.

Однак існують і такі ентомофільні рослини, які слабо виділяють нектар (льон, виноград, суниці) або ж він розміщується в глибині довгої трубочки віночка (конюшина червона), звідки бджолам важко його дістати. Звичайно такі рослини вони відвідують недостатньо інтенсивно. Враховуючи це, необхідно застосовувати способи підвищення запилювальної діяльності бджіл.

Одним з таких способів, як зазначалося раніше, є підвезення пасіки безпосередньо до масиву насінників. Це збільшує кількість бджіл на посівах і сприяє підвищенню їх урожайності. При запиленні конюшини червоної найвищий ефект дає наближення пасіки до посівів на початку цвітіння, запізнення на тиждень спричинює недобір насіння на 30—40 %.

Дослідження і виробнича практика показали, що для запилення квіток конюшини червоної на 100 м2 площі потрібно 50—70 медоносних бджіл. Щоб забезпечити таку кількість, на гектар насінників необхідно підвезти 3—4 бджолині сім'ї.

Другим способом підвищення запилювальної діяльності медоносних бджіл є дресирування. Можна проводити як внутрішньовуликове, так і позавуликове дресирування. Для цього ароматизований квітками конюшини цукровий сироп дають бджолам одночасно у вулики і в годівниці, які ставлять на прилітні дошки вуликів. Коли в годівницях зберуться бджоли, їх накривають і переносять у поле, спрямовуючи таким чином на запилення квіток червоної конюшини. Сироп готують з розрахунку 1 кг цукру на 1 л перевареної води. Після охолодження до кімнатної температури в сироп кладуть свіжі квіткові пелюстки, відокремлені від зелених чашечок. Пелюсток беруть приблизно 1/4 об'єму сиропу, або 100—120 головок квітів на 1 л сиропу.

Такий спосіб має особливе значення в тих господарствах, де пасіка невелика з незначною кількістю бджолиних сімей, а площа насінників велика. Розробив цей спосіб професор О.Ф.Губін.

Слід відмітити, що ефективне запилення насінників конюшини можуть забезпечити лише сильні бджолині сім'ї.

Для забезпечення якісного запилення ентомофільних сільськогосподарських культур господарствам, у яких немає своїх бджіл або є, але в недостатній кількості, рекомендується залучати бджолині сім'ї на договірних основах. Розцінки на оплату наведено в «Положенні про використання пасік на запиленні сільськогосподарських культур».

 

Календар пасічника

Нова конструкція вулика дозволяє отримувати мед “з-під крану” і не турбувати бджіл

 

 

Календар пасічника

Ви дивились сторінку - Бджолозапилення — важливий агротехнічний
                                   захід у рослинництві

Наступна сторінка     -  Медоносні бджоли і люцерна

Попередня сторінка   - Кормова база для бджіл та шляхи її поліпшення

 

Вернутися до початку сторінки Бджолозапилення — важливий агротехнічний
                                   захід у рослинництві

Рус.

Підручник пасічника

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С. и др. Учебник пчеловода. Изд. 4-е. — М.:"Колос", 1970.

Учебник пчеловода. Изд. 4-е.

 

Ковалев А.М., Нуждин А.С., Полтев В.И., Таранов Г.Ф.. Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп. Уч-к для сельск. проф.-техн. училищ. М., «Колос», 1973.

Учебник пчеловода. Изд. 5-е, перераб. и доп.

 

Комиссар А.Д. Высокотемпературная зимовка медоносных пчел, НПП "Лаборатория биотехнологий", Институт зоологии им. И.И.Шмальгаузена  Академии наук Украины, Киев, 1994

Высокотемпературная зимовка медоносных пчел

 

Малаю А. Интенсификация производства меда. — М.: Колос, 1979.

Интенсификация производства меда

 

Озеров А.П. Рациональное двухматочное пчеловождение. К.: Фирма "Валка", 1991.

Рациональное двухматочное пчеловождение

 

Черкасова А.И., Блонская В.Н., Губа П.А. и др. Пчеловодство. К.: "Урожай", 1989. (укр.)

Черкасова А.И. и др. Пчеловодство

 

Черкасова А.И. Календарь пасечника. Киев, «Урожай», 1986. (укр.)

Черкасова А.И. Календарь пасечника

 

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство. Киев. "Вища школа", 1987. (укр.)

Мегедь О.Г., Полищук В.П. Пчеловодство